Міська інформаційно-аналітична, художньо-публіцистична газета

1. ВІТАЄМО З ВОДОХРЕЩЕЮ!
№ 1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 року
Міська інформаційно-аналітична,
художньо-публіцистина газета
Офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради
Доброта - мова, якою німі можуть
говорити і яку глухі можуть чути.
19 сiчня вiдзначаємо одне з
найважливiших церковних свят -
ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ.
Цього дня Iоанн Хреститель
хрестив Iсуса у рiчцi Йордан. Iсус
Христос прийшов до нього з Галiлеї.
Коли Iоанн побачив Його, то,
впiзнавши у Ньому Месiю, спочатку
хотiв утримати Iсуса, кажучи:
- Менi потрiбно хреститися вiд
Тебе, чому Ти приходиш до мене?
Але Iсус вiдповiв йому:
- Облиш зараз, бо так належить
нам виконати усяку правду.
Тобi Iоанн допустив Його. I,
хрестившись, Iсус у той же час вийшов
з води, - i, вiдкрилися Йому небеса,
i побачив Iоанн Духа Божого, Який
сходив, як голуб, i опускався на Нього.
(Мф. 3:13-16)
Згiдно християнського вiроучення
саме пiсля Хрещення Iсус почав
освiчувати людей, осяюючи iх свiтом
iстини.
У захiднiй церквi свято отримало
назву Богоявлення, оскiльки пiд час
Хрещення Iсуса вiдбулося особливе
явлення всiх трьох ликiв Бога: Бог Отець
з небес свiдчив про Сина, що хрестився
i Дух Святий у виглядi голуба зiйшов на
Iсуса, пiдтверджуючи таким чином Слово
Отця.
У католикiв центральним змiстом
свята Богоявлення є церковне сказання
про поклонiння новонародженому Iсусу
язичницьких королiв – волхвiв Каспара,
Мельхiора i Валтасара, що прийшли з
дарами у Вiфлеєм. У пам`ять про явлення
Христа язичникам i поклонiннi трьох
королiв у костелах вiдбуваються подячнi
молебнi, Христу як Царю приноситься
в жертву золото, як Богу – ладан, як
людинi – мiрра.
Свято Богоявлення отримало також
назву Festum magorum (Свято волхвiв) або
Festum regum (Свято царiв).

2. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
2
КОЛОНКА РЕДАКТОРА
Шановні читачі!
У перший місяць Нового року ми
відзначаємо чимало свят, які започат-
кували ще наші пращури з давніх-да-
вен. Нещодавно християни відзначили
православне свято - Різдво Христове,
а завтра на нас чекає Водохреща. За
традицією у актовім залі відбудеться
святковий молебень і освячення води
для усіх пацієнтів і співробітників нашо-
го закладу.
Кілька тижнів поспіль, починаючи
з 20 грудня, у дні святкування двері
нашого госпіталю були завше відкриті
для поздоровлень і привітань віруючих
різних конфесій, колективних приві-
тань і концертів численних колективів
художньої самодіяльності міста, Кре-
менчуцького району. Ми завше раді
надавати сцену для веселих щедру-
вальників, колядників і посипальни-
ків, які знайомлять наших пацієнтів з
народними традиціями різних регіонів
України.
На адресу нашого закладу надійш-
ло багато привітань з різних областей
України, із закордонних громадських
організацій, які надають нам гуманітар-
ну допомогу. Ми щиро вдячні усім за
привітання і дарунки і вітаємо усіх на-
ших друзів з новорічними і різдвяними
святами від щирого серця!
Бажаємо усім нашим друзям міцно-
го здоров’я, успіхів у добрих справах і
хай здійснюються їхні мрії!
Окремо вітаємо з новорічними і
різдвяними святами усіх волонтерів,
які допомагають воїнам з АТО, що ліку-
ються у нашому закладі.
Планів у нашого госпітального ко-
лективу надзвичайно багато, але ми
вирішили їх висвітлювати у нашій газеті
після того, як вони здійсняться або вті-
ляться у дійсність.
Микола
ЛИТВИНЕНКО,
головний редактор
ЩО ЗМІНИТЬСЯ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ
ЗДОРОВ’Я ПІСЛЯ РЕФОРМИ?
За три роки Україна перейде
на страхову медицину і повністю
змінить систему взаємовідносин
між лікарями і пацієнтами.
Пакет гарантованих послуг
Україна переходить на формат ме-
дичного страхування. Для громадян це
означає введення нового податку,
кошти від якого будуть акумулювати-
ся у бюджеті, а потім розподілятися по
лікарям і медичним закладам. Система
страхування – солідарна (кожен отри-
має право на безплатний доступ до
медичних послуг, але не до усіх). Які
процедури будуть безплатними поки
що не вирішено. Їх список буде щороку
переглядатися і окремо анонсуватися
МОЗ України. Планується фінансування
життєво необхідних ліків. У 2017 р. виді-
лено засоби на препарати для хворих ді-
абетом, бронхіальною астмою І і ІІ стадії,
серцево-судинні захворювання, СНІД.
Зміниться система обліку пацієнтів
– медичні карти будуть переведені в
електронну форму.
Лікарі з 1 січня 2017 року почнуть
укладати угоди з пацієнтами.
Нова контролююча структура
Для управління коштами від страхо-
вих внесків створюється окрема структу-
ра–«Національнаслужбаздоров’я»
(НСЗ). Вона буде мати представництва в
усіх регіонах і напряму укладати угоди з
постачальниками медичних послуг усіх
рівнів від лікарень до сімейних лікарів.
Гроші між ними будуть розподілятися у
залежності від кількості угод, укладених
з пацієнтами. Крім того, на нову створену
НСЗ будуть покладені функції контролю
за якістю наданих послуг.
Три категорії
Первинний рівень – сімейні ліка-
рі, терапевти, педіатри. Вони мають
лікувати хвороби, що не потребують
спеціального втручання, виписувати
направлення на прийом до вузьких спе-
ціалістів – вторинний рівень. Тре-
тинний рівень – заклади високоспеці-
алізованої сфери, такі як інститути раку,
акушерства і гінекології, ендокринології
та інші. Такий розподіл розвантажить лі-
карів від непрофільних пацієнтів.
Госпітальні округи
Зміна підходів до роботи медичних
закладів: свобода фінансового плануван-
ня. Уся територія України розподіляєть-
ся на госпітальні округи. Для створення
округу необхідно: наявність хоча б однієї
лікарні з відділенням інтенсивної тера-
пії; охоплення населення 120 чи 200 ти-
сячлюдей,узалежностівідкласулікарні;
можливість доїхати до лікарні за 60 хви-
лин з будь-якої точки округу. Обов’язки
з формування округів покладено на об-
ласні адміністрації. До складу госпіталь-
ного округу має входити не менше однієї
багатопрофільної лікарні інтенсивного
лікування першого або другого рівня та
інші заклади охорони здоров’я. Норма-
тиви кількості обслуговування пацієнтів:
багатопрофільна лікарня інтенсив-
ного лікування 1-го рівня має обслу-
говувати не менше 120 тисяч осіб, а 2-го
рівня – не менше 200 тисяч осіб. Межі
та склад госпітальних округів визнача-
ються таким чином, щоб жителі, які в
них проживають, мали доступ до вторин-
ної (спеціалізованої) медичної допомоги
у межах свого госпітального округу. Ад-
міністративним центром госпітального
округу визначається населений пункт -
місто з населенням понад 40 тисяч осіб,
де розміщена багатопрофільна лікарня
інтенсивного лікування 2-го рівня.
МОЗ України має затвердити по-
ложення про госпітальний округ і до 1
лютого 2017 року внести до Кабінету Мі-
ністрів України проект нормативно-пра-
вового акту щодо затвердження переліку
та складу госпітальних округів.
Реформа вводиться поступово - три
роки. 2017 - первинний рівень – сімейні
лікарі, терапевти, педіатри. Під час укла-
дення угоди між лікарем і пацієнтом,
останні зможуть самі обирати лікаря з
яким хочуть укласти угоду, незалежно
від місця проживання. Пацієнт має пра-
во розірвати вже підписану угоду, якщо
незадоволений якістю послуг.
- Для старту реформи не потрібно
великих змін у законодавстві. Потрібні
лише невеликі зміни правил у Бюджет-
ному кодексі стосовно страхового збо-
ру.
Госпітальні округи створюються
для того, щоб упорядкувати мережу
закладів медичної допомоги. Впорядку-
вання буде відбуватись за двома прин-
ципами: має бути забезпечена доступ-
ність громадянина до якісної допомоги;
заклади, де надається ця допомога, по-
винні мати належне навантаження,
аби підтримувати належну кваліфіка-
цію медичних фахівців.
Мережа госпітального округу впо-
рядковується, визначається лікарня ін-
тенсивного лікування, яка буде найпо-
тужнішою в окрузі, а решту лікарень
перепрофілюють таким чином, щоб
надавати послуги, які не потребують
високотехнологічного обладнання.
Павло КОВТОНЮК,
заступник міністра охорони здоров’я

3. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
3
РІЗДВО ХРИСТОВЕ
ПОЛТАВЩИНА: РIЗДВО ХРИСТОВЕ I СВЯТВЕЧIР
Більше 2000 років тому у не-
величкому містечку Віфлеємі
відбулася надзвичайна подія – на-
родився на світ Син Божий. Ісус
Христос народився надзвичайним
чином Діви Марії, яку з тих часів
називають Богородицею.
Коли Він прийшов на землю,
Його не зустрічали пошаною, сла-
вою і багатством. У Нього не було
навіть колиски, як у всіх дітей, не
було і пристанища – Він народив-
ся за межами міста, у печері і був
покладений у ясла, куди кладуть
корм для тварин. Першими гостя-
ми божественної дитини були не
царі і не вельможі, а звичайні пас-
тухи, яким ангел сказав про Різдво
Христове:
- Я проголошую вам велику ра-
дість, яка буде всім людям: бо нині
народився вам у місті Давида Спа-
ситель, який є Христос Господь! І
ось вам знак: ви знайдете Дитину
в пеленах, покладену у ясла. (Лк
2,10-12).
Пастухи першими поспішили
вклонитися новонародженому
Спасителю. В цей час з дарами
Царю Світу йшли волхви зі сходу.
Вони чекали, що незабаром на зем-
лю має прийти великий Цар Сві-
ту, а дивовижна зірка вказувала
їм шлях на Єрусалим.
Волхви принесли Дитині дари:
золото, ладан та смирну. Ці дари
мали глибокий зміст: золото при-
несли як царю у вигляді данини,
ладан як Богу, а смирну як люди-
ні, що має померти (смирною у ті
часи помазували померлих).
Різдво Христове завершує со-
рокаденний Різдвяний піст, Святу
передує дуже строгий піст. Після
Різдва наступають святки – 12
днів, коли відмічається Свято.
Підготовка до Різдва на Полтавщині
починалася у родинах 2 січня. До прихо-
дуРіздвакоженнамагавсяупоратисязусі-
єю важливою роботою. До Різдвяних свят
господині ретельно прибирають хати, за-
стилають нові скатертини, намагаються
зробити кожному у родині обновки.
4 січня заготовляють усі необхідні
продукти для приготування святкової
різдвяної вечері. За традицією, яка живе
на наших землях ще з прадавніх часів, на
Святвечір (Різдво) готують 12 пісних
страв.
Традиційно 12 страв готується тому,
що вважається, що упродовж року князь
Місяць «обходить» 12 разів Матінку-Зем-
лю. Саме тому кожному місяцю українці
присвячують одну страву.
З 12 традиційних різдвяних страв
нині готують: кутю - варену пшеницю
(перловку, рис), до якої обов’язково до-
дають: мак, мед, родзинки, подрібнені
волоські горіхи; узвар - відвар з сушених
фруктів: груш, яблук, слив, вишні, який
обов’язково настоюють у льосі або хо-
лодній пивниці; гречану або пшоняну
кашу; квасолю, щоб нечистий дух ви-
жити з хати; варений горох; гриби;
пісні пироги з капустою, або з грибами,
або з ягодами; вареники з картопель-
кою і кропом, з потрібкою, з тушкова-
ною капустою і смаженою цибулькою;
голубці з меленим (рубленим) м’ясом і
відвареним рисом, у капустяному листі;
коржі з маком; капусняк - борщ з січе-
ноїкапусти,якийзаправляютьпшономі
соняшниковою олією, на реберцях, або на
кістковому бульйоні; смажена риба.
У родинах козаків (у козачих селах:
Кам’яні Потоки, Максимівка, Городище,
Кривуші, Омельник та ін.) здавна, осо-
бливо на козачих зимівниках, смажили
(пекли у печі) курку (гуску або індичку) з
яблуками зі свого садочка. Обов’язково
варили цілу картоплю, яку приправля-
ли смаженою цибулькою на курячому чи
гусячому жирку, а якщо були – на шквар-
ках. Її завше ставили між кутею і узваром,
як символ заможності. Крім того на сто-
лі мав бути хоча б один засмажений чи
тушкований заєць, якого подавали у
тушкованій капусті з грибами або чорнос-
ливом.
Крімнихчинастолі,чиокремомають
бути викладені різні плоди, які вирощує
родина: яблука, груші, волоські горіхи
тощо, а якщо родина була заможна – ви-
кладалися заморські дива: фініки, апель-
сини, мандарини, банани тощо.
Обов’язково мало удома бути молоко,
яке наливали у склянки і з коржами ста-
вили на підвіконня для душ рідні, якої не-
має поруч. У дуже бідних родинах молоко
замінювали на узвар.
Господинею завше особлива увага
приділяласяприготуваннюкутіта узвару.
Вони готуються першими.
Напередодні Різдва - 6 січня, ще удо-
світа (поки не зійшла Вранішня Зоря) для
пригощання виставляють святкову пше-
ничну кашу на підвіконня і стіл. Кутя, як
правило, посідає найпочесніше місце у
хаті.
За звичаєм, кожен член родини у
різдвяний вечір має бути удома. Для ро-
дичів та інших відсутніх членів родини
обов’язково ставлять на столі дві таріл-
ки і чарки.
Ще з Х-го століття вважається, що під
час Святої вечері у кожній хаті присутні
родичі, що відлетіли у Вирій (померли).
Саме для них готують і ставлять кутю, ді-
ляться нею.
Раніше за традицією страви вживали
із загальних мисок, а тому на столі й стоя-
ло рівно 12 мисок.
Після вечері, що, зазвичай, триває
кілька (3-4) годин, кожен з присутніх має
віншувати родичів зі святом і за це слід
пити (пригубляти) чарку, щоб сказане
збулося, кутю, що залишилася, та інші
святкові страви не прибирають зі столу, а
залишають для духів родичів, що помер-
ли. Для них залишають склянку молока
чи узвару (у найбідніших – води), чисті
рушники (бажано ті, які даровані роди-
чами, яких немає за столом, щоб пізнали
свою роботу чи дарунок).
Після закінчення вечері, встаючи з-за
столу, починають співати колядки.
За прадавнім звичаєм цього дня, діти
обов’язково носять обід до своїх хресних
батьків – хрещеного батька і хрещеної ма-
тінки.
Дорослі ще можуть лишатися за
Святвечерею, а діти і юнь надвечір
йдуть колядувати (беруть у батьків за-
плічники, куди збиратимуть дароване чи
гостинці), з сумками для гостинців.
Колядуючи, виспівують народні об-
рядові пісні, за запрошенням заходять до
хати.
У день Різдва дозволяється заходити
до хати тільки хлопцям, юнакам, паруб-
кам, які, згідно зі звичаєм, приносять у
хату благополуччя, світло, спокій. Саме
томугосподарірадіснообдаровуютьхлоп-
чиків, юнаків, парубків грошима і гостин-
цями (яблуками, цукерками, горіхами,
інколи речами – сорочкою, рушником,
кушаком, шапкою-биркою).
Після Святої Вечері, лише після того,
як з-за столу підводяться дорослі, о 3-4
годині ночі (не раніше, ніж заспівають
треті півні) починають колядувати дорос-
лі чоловіки, парубки, козаки.
Дівчата, жінки за відсутності чолові-
ків після Вечері починають народні воро-
жіння.
Наступного ранку вся родина йде до
церкви на урочисте Різдвяне богослужін-
ня.
Цього дня прийнято щедро пригоща-
ти гостей, які переступлять ваш поріг, а
також ходити у гості до кумів, сватів, хо-
роших знайомих, друзів, сусідів.
Христос народився -
славімо Його!
З Різдвом
Христовим!

4. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
4
СВЯТА
1 січня відзначаємо 50 років з
Дня проголошення ВСЕСВІТНЬО-
ГО ДНЯ МИРУ. Це свято ще нази-
вають Днем всесвітніх молитов про
мир. 8 грудня 1967 року римський
папа Павло VI встановив це свято,
Всесвітній день миру. Його відзнача-
ють у перший день кожного нового
року. 17 грудня 1969 року Генераль-
на Асамблея ООН проголосила свято
офіційним. Загальний лозунг Всес-
вітнього дня миру: «Пробач, і ти
отримаєш мир».
11 січня, ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ
ПОДЯКИ – це найввічливіший день
року. Ми чудово розуміємо значення
гарних манер, їх нагальну необхід-
ність у повсякденному житті, але
найчастіше ми висловлюємо подяку
просто так, ніби мимохідь, не замис-
люючись про її значення. А між тим
слова подяки мають дивовижні вла-
стивості, але вимовляти їх не можна,
коли людина перебуває у роздрато-
ваному стані. Психологи вважають,
що слова вдячності – це знаки уваги,
вони є усними «поглажуваннями» і
здатні зігріти своїм теплом, що йде
від чистого серця.
13 січня, СТАРИЙ НОВИЙ
РІК – ця цікава традиція – святку-
вати Старий Новий рік прийшла до
нас з 1918-го року, коли у новій країні
на хвилі глобальних змін були по-
рушені питання календарного літо-
числення. Поява цього неофіційного
народного свята пов’язано з розбіж-
ністю юліанського (старого) і григо-
ріанського (нового) календарів, яке
складає рівно 13 днів. Система ста-
рого стилю літочислення, що будува-
лася на Юліанському календарі
була розроблена олександрійськими
астрономами на чолі зі знаменитим
вченим тих років Созигеном. Цей
календар, після його остаточної роз-
робки був введений
давньоримським
полководцем і ім-
ператором Гаєм Юлієм Цезарем, на
замовлення якого і проводилися ці
роботи. Дата введення Юліанського
календаря - перше січня 45 року до
нашої ери. Саме цей календар згодом
був прийнятий у якості основного ін-
струменту літочислення у християн-
ській традиції, а потім і у православ-
ній. Православна Церква й досі веде
підрахунок всіх основних церковних
свят, спираючись на Юліанський ка-
лендар.
Слід відмітити, що Григоріан-
ська система обчислення часу
була набагато точніше юліанського
календаря, оскільки давала набага-
то краще наближення до циклічного
обігу Землі навколо Сонця. Датою
введення Григоріанського календаря
стало четверте жовтня 1582 року,
четвер, який перетворився на п’ят-
ницю 15-го числа цього осіннього мі-
сяця. У цей Старий Новий рік ми
бажаємо всім миру і благополуччя,
любові і правди, здоров’я і радості! Зі
святом Вас!
21 січня, МІЖНАРОДНИЙ
ДЕНЬ ОБІЙМІВ
За вже сформованою традицією
це незвичайне свято відзначається
переважно у молодіжному і студент-
ському середовищі. Саме там воно і
зародилося. У 70-ті роки минулого
століття у середовищі західної моло-
ді виникла дивна ініціатива, що була
спричинена загальними віяннями
і тенденціями тих, абсолютно при-
голомшливих років. Це був певного
роду протест на постійно зростаючу
напруженість і своєрідна відповідь,
яку не просто помітили, а яка була
почута, була підтримана і поширила-
ся по всьому світу.
Прості і дружні обійми, позбав-
лені будь-якої двозначності здатні
підбадьорити і підтримати, сприяти
гарному настрою і внести спокій у бу-
денну суєту, що наповнена не лише
нескінченними турботами, але й усі-
лякими тривогами. Це своєрідний
спосіб психологічної підтримки, що
визнаний навіть у строгому науко-
вому середовищі. Користь від таких
доброзичливих жестів інколи буває
досить істотна.
Безкорисливість і дружелюб-
ність, відкритість і не упередже-
ність, прагнення жити і душев-
ний спокій – це те, чого багатьом з
нас не вистачає, але це те, що потріб-
но просто затребувати, просто по-
чати використовувати, так як це все
властиво нам. Воно вже закладено у
нашій природі.
У цей чудовий День редакція газе-
ти шле свої обійми усім, хто нам до-
рогий, усім кого ми не знаємо і хоті-
ли б підтримати. Щиросердо вітає-
мо всіх з Міжнародним днем обіймів,
днем відкритої безкорисливої під-
тримки, днем небайдужих людей!
26 січня, МІЖНАРОДНИЙ
ДЕНЬ МИТНИКА
Державна митна служба будь-
якої країни є невід’ємним елементом
контролю і управління порядком
переміщення вантажів через дер-
жавний кордон. У митних органів
багата історія, що налічує сотні років
і об’єднує низку усталених традицій,
які притаманні саме специфіці їхньої
роботи. 26 січня 1953 р. у Брюсселі,
столиці Бельгії, була відкрита перша
сесія міжнародної Ради митного
співробітництва. Цьому переду-
вало прийняття спеціальної всесвіт-
ньої Конвенції, що вступила в силу
у листопаді 1952 р. У 1983 р. було
засновано щорічне свято - Міжна-
родний день митника. У 1994 р.
Рада митного співробітництва була
перейменована у Всесвітню мит-
ну організацію, що нараховувала
у своєму складі сімнадцять євро-
пейських країн. Сьогодні Всесвітня
митна організація об’єднує у своєму
складі вже майже 170 держав світу і
серед них – Україна.
У Міжнародний день митника
редакція газети приєднується до
привітань на адресу всіх, хто пов’я-
зав свою професійну діяльність з
роботою цієї важливої служби. Ба-
жаємо Вам здоров’я, радості, успі-
хів у роботі! Зі святом Вас, шановні
митники!

5. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
5
СВЯТА
27 січня, МІЖНАРОДНИЙ
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛО-
КОСТУ – це страшне і нелюдське яви-
ще, яке відбувалося у період 1933-1945
років і отримало назву - Голокост, що
призвелодоумисноговинищенняпрак-
тично однієї третини євреїв, а також
незліченної кількості представників
інших нацменшин, породжене ненави-
стю і фанатизмом, затятим расизмом і
принизливими забобонами, що пану-
вали тоді у фашистській Німеччині -
НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!
В історії людства було безліч «тем-
них» плям, але так відверто, широко-
масштабно і цинічно, суспільство ще
не падало ниц ніколи. Маніпуляції
громадською свідомістю, нездорові ідеї
і злочинне замовчування, що супрово-
джували увесь цей жах, не давали тоді
повною мірою усвідомити справжній
стан речей, і це сумно.
Однак все світове співтовариство
здригнулося, коли почали відкрива-
тися факти і підтвердження подібних
злодіянь у справжніх «промислових»
масштабах. Ми не повинні допустити,
щоб подібне ще хоч коли-небудь пов-
торилося!
Міжнародний день пам’яті жертв
Голокосту прийнятий на офіційному
рівні Генеральною Асамблеєю ООН
1 листопада 2005 року. У цей День
скорботи і пам’яті, редакція газети
приєднується до міжнародної печалі і
прагне співчувати всьому цьому болю і
втраті, ім’я якої Голокост.
Їй ніяк вже не запобігти. Але нехай
живе надія, що подібного більше ніко-
ли не повторитися!
Будемо пам’ятати...
28 січня, МІЖНАРОДНИЙ
ДЕНЬ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬ-
НИХ ДАНИХ
День захисту персональних даних
міжнародне свято, яке відзначається
щороку. Цей День відзначається у ба-
гатьох країнах світу: Сполучені Шта-
ти Америки, Канада, європейські
країни. У Європі цей день називають
- День захисту інформації.
Конвенція про захист осіб стосов-
но автоматизованої обробки даних
особистого характеру була прийнята
Радою Європи 28 січня 1981 р. Ця
конвенція щороку зазнає доопрацю-
вання і удосконалення. Ставиться
завдання знайти найбільш опти-
мальне відображення нових право-
вих проблем і питань, спричинених
активним технологічним розвитком.
Конвенція про кіберзлочинність,
захисту цілісності даних і систем,
підкреслюючи недоторканність при-
ватного життя в кіберпросторі. Кон-
фіденційність даних захищає стаття
8 Європейської конвенції з прав
людини.
30 січня - День спеціаліста
в і й с ь к о в о - с о ц і а л ь н о г о
управління Збройних Сил
України
Враховуючи важливу роль
органів соціально-психологічної
та виховної роботи в підвищен-
ні боєздатності Збройних Сил
України, підтриманні військової
дисципліни, організації мораль-
но-психологічного забезпечен-
ня життєдіяльності військ, вій-
ськово-соціальної діяльності та
з метою виховання патріотизму,
здійсненні військово-патріотич-
ного виховання особового складу,
підтримці престижу військової
служби, вірності військовим тра-
диціям, Міністром оборони Укра-
їни Михайлом Єжелем був підпи-
саний наказ № 303 від 3 червня
2011 року «Про встановлення
Дня спеціаліста військово-соці-
ального управління Збройних
Сил України», який нині має що-
річний характер і відзначатися
30 січня.
Органи соціально-психо-
логічної та виховної роботи
Збройних Сил України є невід’єм-
ною частиною цілісного вій-
ськового організму, їх діяльність
спрямована на підвищення боєз-
датності Збройних Сил України,
укорінення в суспільстві пози-
тивного іміджу всієї української
армії. Вони реалізують завдання
з організації гуманітарного та со-
ціального забезпечення діяльно-
сті Збройних Сил України, відпо-
відають за організацію виховної
роботи та планування, мораль-
но-психологічного забезпечен-
ня підготовки та застосування
Збройних Сил України, профі-
лактиці правопорушень в армій-
ському середовищі, здійснюють
моніторинг морально-психоло-
гічного стану
особового складу
військ і стану вій-
ськової дисци-
пліни.
У цей день ми
також приєдну-
ємося до приві-
тань на адресу
всіх працівників
органів соці-
ально-психо-
логічної та ви-
ховної роботи
Збройних Сил України, бажаємо
їм міцного здоров’я, родинного
щастя і звичайно ж
успіхів у їх нелег-
кій праці!

6. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
6
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
ПОРУШЕННЯ ЗОРУ У ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ
Коли є порушення зору у літніх
людей, є всі ознаки прогресування
захворювання, за відсутності ліку-
вання існує можливість спричинення
сліпоти.
Існує низка захворювань очей, ха-
рактерних для літнього віку, напр.,
глаукома, катаракта і дегенерація
сітківки. Катаракта і дегенерація
жовтої плями - два захворювання,
які піддаються ефективному лікуван-
ню за умови своєчасно поставленого
діагнозу.
За відсутності адекватного ліку-
вання вони можуть призвести до слі-
поти і здійснити величезний вплив на
якість життя. Катаракта - це помут-
ніння кришталика, що призводить до
поступового зниження зору. Захворю-
вання піддається оперативному ліку-
ванню.
Показання до операції:
- порушення зору на тлі катарак-
ти і дегенерації жовтої плями;
- почервоніння і біль в оці.
Операцію проводять пацієнтам,
які не мають протипоказань до хірур-
гічного втручання.
Існує низка захворювань, що су-
проводжуються ураженням сітківки
ока.
Артеріальна гіпертензія і генера-
лізований атеросклероз призводять
до потовщення і звивистості крово-
носних судин сітківки. Спочатку зір не
погіршується, але згодом живлення
сітківки порушується, що призводить
до погіршення зору.
Контроль гіпертонії
Для боротьби з атеросклерозом
і гіпертонією необхідно відмовитися
від паління, вживання алкоголю,до-
тримуватися низької холестеринової
дієти, слідкувати за вагою тіла і при-
ймати антигіпертензивні препарати.
Цукровий діабет є однією з ос-
новних причин зни-
ження зору. Рівень
ретинопатії зале-
жить від тривалості
захворювання і погіршується при су-
путній гіпертензії. Лікування ґрунту-
ється на контролі рівня цукру в крові
та артеріального тиску, а також на до-
триманні дієти.
Дегенерації жовтої плями є най-
поширенішою причиною втрати цен-
трального зору у літніх людей стар-
ше 50 років. Нині невідомі фактори
даного розладу, який уражає в рівній
мірі, як чоловіків, так і жінок. У літніх
людей старшого віку, дегенерація, як
правило, пов’язана з розростанням
нових кровоносних судин у задній
частині ока. Погіршення зору відбу-
вається на тлі порушення функції
макули (жовтої плями).
Застосування флуоресцентної
ангіографії та лазеротерапії зменшує
ризик розвитку середнього та тяжко-
го ступеня втрати зору при даному
захворюванні. Як правило, курси лі-
кування проводять багаторазово, 5-6
разів протягом двох років для профі-
лактики рецидиву. Однак для людей з
великою втратою зору ця методика не
є ефективною. Ранні ознаки макуляр-
ної дегенерації можна виявити, роз-
глядаючи прямі лінії (напр., на карта-
тім папері або між плитками у ванній
кімнаті). Раптова поява білих плям чи
спотворення ліній може бути ознакою
утворення нових кровоносних судин
в задній частині ока. При виникненні
патологічного процесу існує 50% імо-
вірність його розвитку в іншому оці.
Регулярні огляди у офтальмолога
дозволять людям з високим ризиком
розвитку дегенерації жовтої плями
зупинити прогресування захворюван-
ня на ранній стадії. Гарний зір необ-
хідно для управління транспортними
засобами, читання та виконання різ-
номанітних повсякденних завдань. У
сукупності з іншими віковими пробле-
мами, наприклад артрозом, порушен-
ня зору можуть привести до падінь і
переломів, а також мати серйозний
вплив на якість життя людини.
Саме тому людям похилого віку
рекомендується:
- регулярно проходити огляд у
офтальмолога;
- у віці старше 75 років проходити
щорічну диспансеризацію і контролю-
вати артеріальний і внутрішньоочний
тиск;
- носити сонцезахисні окуляри з
широкими склом бажано зеленого ко-
льору;
- використовувати відповідні допо-
міжні засоби (напр., лінзи ) для корек-
ції порушень фокусування.
УВЕЇТ - це запальний процес
судинної оболонки ока. Збудником
може бути будь-яка інфекція, яка
вільно циркулює в крові. Симптоми
увеїту можуть проявлятися по-різно-
му, все залежить від опору організму,
розташування запального вогнища і
патогенності інфекції (ушкоджуваль-
ної сили). При деякій сукупності та-
ких факторів прояв захворювання на
увеїт може наростати у такій послі-
довності: легка пелена перед оком,
тяжкість в оці, погіршення гостроти
зору, почервоніння хворого ока, ниючі
болі в оці, сльозотеча і світлобоязнь,
гострий біль, повна сліпота, запален-
ня другого ока.
Лікування увеїту: призначення
протизапальних лікарських препара-
тів, що дозволяють призупинити хво-
роботворний процес і врятувати очі.
Подібне лікування не гарантує повне
усунення рецидиву увеїту. Тому крім
протизапального лікування потрібно
більш повно обстежити організм для
виявлення джерела і виду інфекції,
щоб потім усунути його з організму.
До одних з найпоширеніших інфекцій,
що спричиняють увеїт відносяться:
хламідіоз, туберкульоз, ревматизм,
токсоплазмоз, сифіліс, різні віруси.
Токсоплазмоз – одна з основних
причин хвороби увеїт, але, тим не
менш, про нього практично нічого не
відомо. Інфекція може перебувати у
тілі домашньої тварини - собаки чи
кішки. Ця інфекція належить до ан-
тропозоонозів, інфекції передається
від тварини до людини. Це захворю-
вання не передається від людини до
людини. Винятки становить передача
по крові від вагітної матері до дитини.
Приблизно 90% кішок заражені токсо-
плазмозом. Передається в основно-
му через брудні руки, харчовим шля-
хом. Якщо після того як ви погладили
тварину і не помили руки приступили
до вживання їжі, є великий шанс за-
разитися. Ця інфекція може не прояв-
ляти себе тривалий час. Поштовхом
для прояву інфекції може бути отри-
мання важкої фізичної травми, грип,
інтоксикація.
Це захворювання може спричи-
нити ускладнення у вигляді зниження
або повної втрати зору хворого ока,
підвищення внутрішньоочного тиску
та розвиток закритокутової глаукоми,
інфаркти сітківки, відшарування сіт-
ківки, набряк диска зорового нерва.
Прогноз і перебіг захворювання увеїт
залежить повністю від основного за-
хворювання. Хронічні форми хвороби
увеїт можуть рецидивувати у холод-
ну пору року, гострі іридоцикліти в
основному тривають 3-6 тижнів. При
атрофічних змінах або хоріоретиніті
сітківки гострота зору помітно падає.
Ганна СВИРИДЕНКО,
лікар-офтальмолог

7. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
7
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
ВАЖЛИВІСТЬ СВОЄЧАСНИХ ПРОФОГЛЯДІВ ПОРОЖНИНИ РОТА
Відвідання стоматолога має
бути обов’язковим і регулярним,
не рідше одного разу на рік, а ще
краще – раз на півріччя. Та біль-
шість людей, хоча б раз у житті за-
мислювалися над питанням:
- А чому саме такою є регуляр-
ність стоматологічних оглядів?
- А чи не є це винахідливий мар-
кетинговий захід лікарів-стома-
тологів, щоб їхні кабінети не пу-
стували?
Розвіємо сумніви, розгля-
нувши факти. А вони свідчать про
те, що за рік хвороби зубів і сли-
зової оболонки порожнини рота
не встигають перейти з початко-
вої стадії у наступну. Але це може
відбутися лише за однієї умови
– щорічного своєчасного огляду
зубів і ротової порожнини. А вчас-
не виявлення початкової стадії
захворювання набагато легше лі-
куються, мінімально витрачаючи
ваш час, зберігаючи здоров’я, а го-
ловне - зменшуючи ваші витрати
на лікування.
Шкода, завдана зубним на-
льотом
З чого починаються проблеми
у порожнині рота?
Саме з зубного нальоту і зубної
бляшки. А точніше, з бактерій, що
ховаючись у зубній бляшці про-
дукують кислоти і, таким чином,
руйнують поверхню зубної емалі.
Тверда зубна бляшка утворюється
на поверхні зуба лише за 36 годин,
а щойно ці години спливуть – при-
брати бляшку в домашніх умовах
просто неможливо. Саме тому слід
щоденно і вранці, і на ніч ретельно
чистити зуби.
Збалансоване харчування
– запорука профілактики ка-
рієсу
Основним джерелом утворен-
ня зубної бляшки є вуглеводи, що
є у більшості продуктів харчуван-
ня – вашого щоденного раціону.
Але не всі вуглеводи призводять
до виникнення карієсу зубів. Лег-
корозчинні вуглеводи, що міс-
тяться у цукрі, цукерках, варенні,
тістечках, хлібобулочних виробах
тощо є джерелом утворення зуб-
ної бляшки.
Натомість, вуглеводи, що є в
усіх видах овочів і фруктів: різні
ягоди, яблука, груші, морква, бу-
ряк, капуста, картопля тощо не
призводять до негативного впливу
і не сприяють утворенню карієсу.
Існує ще одна особливість –
неважливо скільки з’їли солодо-
щів, одну цукерку чи одразу п’ять,
одне тістечко чи кілька, - меха-
нізм утворення зубного нальоту
вже діє. Не варто також забувати
про усілякі солодкі напої, що міс-
тять цукор: солодкий чай, газова-
ні напої, соки – усі вони сприяють
утворенню карієсу. Дитячим сто-
матологам добре відомий «пля-
шечковий карієс», що зустріча-
ється у дітей раннього віку. А він
розвивається, коли дитині на ніч
дають пити солоденьку водичку у
пляшечці. Наслідок – множинний
карієс тимчасових зубів і надзви-
чайно складне відвідування сто-
матолога.
Саме тому, усім дорослим, піс-
ля того як вже почистили зуби
на ніч, не варто вживати нічого
солодкого, краще з’їсти овоч чи
фрукт.
Що може побачити лі-
кар-стоматолог під час профі-
лактичного огляду?
Під час профілактичного огля-
ду лікар звертає увагу не лише на
кількість уражених карієсом зубів,
а й на багато інших дрібниць, які
свідчать про те, як саме ставиться
пацієнт до здоров’я своїх зубів.
Напр., якщо зубний наліт чи
зубний камінь утворюється у по-
рожнині рота лише з одного боку,
можна припустити, що пацієнт
пережовує їжу правим чи лівим
рядом зубів. Висновок – пацієнту
негайно слід змінити процес пе-
режовування, рівномірно розподі-
ляючи їжу.
Таких стоматологічних тонко-
щів, відомих лише лікарю, надзви-
чайно багато, а побачити їх можна
лише під час індивідуального про-
філактичного огляду досвідченим
лікарем-стоматологом.
Серед актуальних питань су-
часності – онкологічна насторо-
женість. Кожній людині, яка ви-
вчала анатомію у школі, відомо,
що у порожнині рота і суміжних
щелепно-лицьових відділах від-
буваються швидкі обмінні проце-
си, у тому числі й патологічні. Та
не слід панікувати – онкологічні
захворювання порожнини рота
легко діагностуються і добре під-
даються лікуванню, за умови своє-
часного огляду.
Існує ще одна істотна причина
відвідувати стоматолога щопівро-
ку – своєчасна корекція звичок
підтримання належного рівня гі-
гієни порожнини рота.
Не слід забувати про те, що
стан зубів і слизової оболонки
порожнини рота завше відобра-
жає загальний стан здоров’я ор-
ганізму людини. Саме тому серед
лікарів-стоматологів давно живе
гасло: «Ротова порожнина – дзер-
кало здоров’я!».
Слід пам’ятати про те, що чи-
маленька частка системних захво-
рювань організму людини клініч-
но проявляється на ранніх стаді-
ях розвитку видимими змінами
стану тканин зубів і слизової по-
рожнини рота. За наявності таких
змін грамотний лікар-стоматолог
обов’язкове зверне увагу пацієнта
під час профілактичного огляду.
Крім того, сумлінне і ретельне
виконання рекомендацій вашого
лікаря-стоматолога сприятимуть
постійній підтримці високого рів-
ня гігієни і гарного здоров’я по-
рожнини рота багато років.
Давним-давно відомо, що кра-
ще попередити
хворобу, ніж потім
боротися з нею та
її наслідками.
Сергій ІЩЕНКО,
лікар-стоматолог

8. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
8
ВИРАЗКА ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
Виразка шлунку та дванадця-
типалої кишки - це рана, виразка,
тобто глибокий дефект стінки дванад-
цятипалої кишки або шлунку. Виразка
може добиратися до глибоких шарів
(може проникнути у м’язовий шар і
навіть глибше) стінки дванадцятипа-
лої кишки і шлунку, найчастіше вона
ускладнюється кровотечею, а також
перфорацією (проривання) стінок два-
надцятипалої кишки і шлунку, що за-
грожує серйозними наслідками.
У більшості випадків виразкова
хвороба виникає на фоні вже наявного
гастриту (гастродуоденіту), що, як і ви-
разкова хвороба, розвивається внаслі-
док впливу бактерії хелікобактер пілорі
(Helicobacter pylori, хелікобактеріоз).
Якщо людина захворіла на гастрит,
на поверхні слизової оболонки його
шлунку утворюються тріщинки - ерозії.
Якщо терміново не було здійснено від-
повідного лікування, вони поглиблю-
ються і добираються до м’язового шару
шлунка, після чого перетворюються на
виразки.
Основна ознака виразкової
хвороби така ж, як і при гастриті, -
больові відчуття у надчеревній ділянці
з лівого боку. При виразковій хворобі
болі відрізняються періодичністю - мо-
жуть затухати і знову з’являтися – так
звані рецидиви, або загострення вираз-
кової хвороби.
У більшості випадків поява симп-
томів виразкової хвороби залежить від
пори року: найчастіше вона загострю-
ється восени і навесні. У цьому її відмін-
ність від гастриту, що не має сезонного
характеру, а виникнення дискомфорту
в шлунку при ньому пов’язано, в основ-
ному, з якістю споживаної їжі та режи-
мом харчування. При цьому слід з’ясу-
вати, на що хворий пацієнт – на гастрит
чи виразкову хворо-
бу. Точно поставити
діагноз можна тіль-
ки після процедури фіброгастродуоде-
носкопії (ФГДС).
Причини виразкової хвороби
Головну роль у появі виразкової
хвороби відіграють бактерії Helicobacter
pylori, а також прийом упродовж три-
валого часу (30 днів) у стандартній дозі
неспецифічних протизапальних препа-
ратів (напр., аспірину), цитостатиків,
кортикостероїдів (преднізолон). Вони
завдають ушкоджень слизовій оболон-
ці дванадцятипалої кишки і шлунку,
знижують фактори захисту слизової
оболонки і збільшують фактори агресії
(підвищують вміст соляної кислоти, по-
рушують шлункову моторику).
Факторами ризику є лише фон,
який готує необхідну ґрунт для розвит-
ку всіляких захворювань. Дані фактори
чинять негативний вплив на перебіг
захворювання, часто призводять до ре-
цидивів.
Фактори, на які можна вплину-
ти: порушене харчування; вживання
алкоголю, паління; нервово-психічні
фактори.
Моторика шлунку і шлункова се-
креція перебувають у постійному взає-
мозв’язку зі станом нервової системи.
У 50-60% хворих під час загострення
виразкової хвороби відзначаються не-
врози, депресії.
Фактори, на які не можна впли-
нути: статева приналежність; вік
пацієнта; генетична схильність.
Серед усіх пацієнтів, яким встанов-
лено діагноз «виразка» співвідношен-
ня чоловіків і жінок становить 4 до 1.
Є версії, що жіночий організм захища-
ють від появи виразок статеві гормони.
Співвідношення вирівнюється у жінок,
що досягли періоду менопаузи. Для мо-
лодого віку характерна поява пептич-
них виразок дванадцятипалої кишки, а
для представників старшого покоління
- виразки шлунка.
Основні симптоми та ознаки
виразки дванадцятипалої кишки
і шлунку
Головні ознаки хвороби - це хво-
робливі відчуття і диспептичний син-
дром - відрижка кислим, печія, блюван-
ня і нудота. Біль з’являється у верхній
частині живота, в області пупка. Болі
мають розпираючий, нападоподібний
характер. Характерні так звані голодні
болі, що виникають натщесерце або ті,
що з’являються через 2-3 години після
вживання їжі. Вони більше властиві па-
цієнтам з виразкою дванадцятипалої
кишки і після прийому їжі затихають. У
пацієнтів із діагнозом «виразка шлун-
ку» болю з’являються через 30 хвилин
- 1 годину після прийому їжі. Найчасті-
ше пацієнти скаржаться на появу болі у
нічний час.
Через те, що вміст шлунку закида-
ється у стравохід з’являється печія, для
якої властиве відчуття печії за груди-
ною. Біль може з’являтися і після їжі.
Блювота і нудота виникають через
збільшення тонусу блукаючого нерва,
посиленням гіперсекреції соляної кис-
лоти і шлункової моторики. Блювота
з’являється у момент, коли біль най-
більш виражена. Після блювоти настає
відчуття полегшення, болі помітно зни-
жуються або зникають зовсім. Велика
кількість пацієнтів страждають від за-
крепів.
Якщо хвороба продовжується до-
сить тривалий час, розвивається емо-
ційна лабільність, астенія (безсоння,
нездужання, слабкість). Може змен-
шуватися маса тіла, що пояснюється
обмеженням у прийомі їжі, які пацієнт
встановлює, боячись нової появи болів.
За останні десять років симптоми
виразкової хвороби зазнали деяких
змін. Виникла велика кількість атипо-
вих і малосимптомних різновидів ви-
разки. Локалізація болю найчастіше
характерна для правого підребер’я, у
проекції жовчного міхура, болі можуть
з’являтися в області попереку, вони на-
гадують ниркову патологію (сечокам’я-
на хвороба, пієлонефрит), за грудиною,
в області серця, як при серцевих хворо-
бах (інфаркт міокарда, стенокардія).
У деяких випадках хвороба може
проявлятися без больового синдрому,
а лише печією. У десяти випадках зі
100 захворювання не проявляє клініч-
них симптомів, вони з’являються тільки
тоді, коли виникають певні ускладнен-
ня.
Приводом для негайного звернення
до сімейного лікаря, а згодом до гастро-
ентеролога з метою обстеження і попе-
редження ускладнень і появи супутніх
хвороб є: поява вираженої слабкості, ді-
ареї, часті випадків блювоти, наявність
у калових масах домішок крові.
Чому виразкова хвороба небез-
печна? Які її ускладнення?
Виразкова хвороба - це надзви-
чайно небезпечне захворювання. І го-
ловна її небезпека в ускладненнях:
Найнебезпечніше і часто зустріча-
ється ускладнення виразкової хворо-
би - це кровотеча. Воно розвивається
внаслідок роз’їдання стінок артерій, які
розташовуються у дні виразки, шлунко-
вим соком. Кровотеча може бути як ряс-
ною, так і легкою (прихованою). Якщо у
пацієнта із виразки відкривається силь-
Людмила ЛОБАНОВСЬКА,
«Заслужений лікар України»
ПОРАДИ ЛІКАРЯ

9. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
9
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
ВИРАЗКА ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
на шлункова кровотеча, у нього з’яв-
ляється блювота темною кров’ю, що за
кольором нагадує кавову гущу.
Ще один варіант - поява у хворо-
го мелени (стул чорного кольору), що
утворюється у результаті потрапляння
крові далі по кишечнику. Випадки кро-
вотечі з виразки дванадцятипалої киш-
ки зустрічаються у п’ять разів частіше
у порівнянні з кровотечами з виразки
шлунку.
Пілостеноз, стеноз воріт - це
закупорка (стеноз, обструкція) вихід-
ного отвору зі шлунку. Умовно шлунок
можна розділити на кілька частин: са-
мий верх шлунка - дно, тіло шлунка і
вузький вихід з нього - пілоричний (або
антральний) відділ. При локалізації ви-
разки в області вхідного отвору дефор-
мація і запалення цієї ділянки спричи-
няють перекривання виходу, внаслідок
чого стає неможливим просування
вмісту шлунка далі по кишечнику.
Основними симптомами стенозу во-
ріт є нудота, яка з часом прогресує, блю-
вання, відчуття розпирання, відрижка
після прийому їжі, здуття живота.
У такій ситуації рекомендується
планове хірургічне втручання.
Перфорація (прорив) виразки
Коли виразка стає дуже глибокою, вона
може спричинити прорив шлункової
стінки або стінки дванадцятипалої киш-
ки в порожнину очеревини. Основний
супутник прориву виразки - нестерпний
біль у животі («кинджальний»). Паці-
єнта з проривом потрібно терміново
госпіталізувати в терміновому поряд-
ку, оскільки може призвести до появи
запального процесу в очеревині (пери-
тоніту). Гостра кровотеча і проривна
виразка вимагають термінового хірур-
гічного втручання.
Повторне загострення (реци-
див) виразкової хвороби
Виразка відноситься до групи хро-
нічних захворювань і має високу схиль-
ність до рецидивів. Виникненню заго-
стрень сприяють чинники, як прийом
алкоголю, аспірину та інших неспеци-
фічних протизапальних препаратів,
паління.
Рак дванадцятипалої кишки
і шлунку. Збудник виразкової хво-
роби Helicobacter pylori виділяє низку
речовин, так званих, канцерогенів, що
запускають процес утворення пухлини
ураженої ділянки і перетворення вираз-
ки в рак. При виразковій хворобі два-
надцятипалої кишки рак майже ніколи
не виникає.
У більшості випадків про наявний
рак шлунку свідчать симптоми: зміна
нюху і смаку, виникнення почуття ві-
дрази до деяких груп продуктів (як пра-
вило, це м’ясні продукти).
Діагностика виразкової хвороби
Виявлення виразкової хвороби
ґрунтується на кількох базових дослі-
дженнях, що спрямовані на визначення
місця розташування, розмірів та інших
характеристик виразки, включає аналі-
зи на кислотність кишечника і хеліко-
бактеріоз.
Спеціальний метод діагностики -
ФГДС (фіброгастродуоденоскопія) - ог-
ляд лікарем слизової оболонки шлунку
і дванадцятипалої кишки з використан-
ням зонду, який вводять у шлунок через
стравохід. Цей метод допомагає відріз-
нити гастрит, гастродуоденіт (поверхне-
ве запалення слизової дванадцятипалої
кишки і шлунку) від виразки.
Виразка – це округле утворення, як
правило, невеликих розмірів (діаме-
тром до кількох сантиметрів) по краях
якого знаходиться узвишшя, що свід-
чить про інтенсивність запалення (за-
пальний вал). Під час проведення ФГДС
у багатьох випадках роблять зішкріб
тканин з підозрілих ділянок, які потім
перевіряють під мікроскопом на наяв-
ність збудника виразкової хвороби -
Helicobacter pylori.
Для виявлення хелікобактеріозу
застосовують два основні методи: ви-
явлення мікробів у зішкрібі слизової
оболонки шлунку із застосуванням мі-
кроскопу; визначення антитіл проти
хелікобактер пілорі у сироватці паці-
єнта.
Діагностувати хелікобактеріоз необ-
хідно для того, щоб визначитися зі скла-
дом лікування і постійно контролювати
успішність проведеної терапії.
Під час фіброгастродуоденоскопії
роблять рН метрію - визначають кис-
лотність шлунку. Це потрібно для того,
щоб правильно обрати курс лікування.
Лікування виразкової хворо-
би: основні компоненти: лікування,
спрямоване на усунення хелікобактер-
ної інфекції; лікування, спрямоване на
зниження кислотності шлунку і сти-
муляцію загоєння виразки; дотриман-
ня лікувальної дієти.
При виразці шлунку необхідно ви-
ключити з раціону: каву, алкогольні
напої, надто гарячу або холодну їжу,
смажену, гостру, грубу, солону їжу
(напр., грубе м’ясо, гриби).
Прийоми їжі мають бути частими
(кожні чотири години), харчуватися
потрібно невеликими порціями. Допус-
кається вживати в їжу овочевих супів і
пюре з овочів, молоко і молочні продук-
ти, йогурти, каші, яйця. Крім цього, для
прискорення процесу загоєння вираз-
ки в їжу потрібно вживати продукти, в
яких містяться білки і вітаміни.
У минулому пацієнти харчували-
ся виключно за рецептами, однак на
сучасному етапі розвитку медицини
встановлено, що достатньою мірою є
усунення дратівливих факторів.
Лікування виразкової хвороби за
допомогою ліків здійснюється за стан-
дартними схемами: препарати вісму-
ту, антибіотики, інгібітори прото-
нової помпи (пантопразол, омепразол,
езомепразол, рабепразол).
Вибрати схему лікування, його три-
валість і дозування препаратів може
тільки фахівець - гастроентеролог або
сімейний лікар.
Оперативне втручання - хірур-
гічне лікування виразки
У деяких екстрених випадках, таких
як перфорація виразки, сильна шлун-
ково-кишкова кровотеча, непрохід-
ність пілоричного каналу, вдаються до
хірургічного лікування. У цьому випад-
ку роблять два види операцій: ушиван-
ня виразки; резекцію шлунка - вида-
лення 2
/3
шлунка і з’єднання залишків
його частини з кишечником; вагото-
мію - перетин нервів, стимулюючих
шлункову секрецію і призводять до ре-
цидивів виразкової хвороби. Найчасті-
ше при проведенні резекції виконують
ваготомію.
При виразковій хворобі оперативне
втручання показано лише в особливих
випадках, оскільки часто виникають
ускладнення (запальні процеси, крово-
течі, важкі порушення обмінних проце-
сів).
Реабілітація після лікування
Важливий реабілітаційний захід
- санаторно-курортне лікування, яке
призначають, коли захворювання зна-
ходиться у неактивній фазі.
Існують протипоказання: таке лі-
кування не здійснюється у перші два
місяці після хірургічного втручання,
при різного роду ускладненнях виразки
(стеноз воріт, злоякісне переродження,
кровотеча - упродовж останнього пів-
річчя), при наявності супутньої важкої
патології.
Санаторно-курортне лікування при-
пускає проведення великої кількості фі-
зіотерапевтичних заходів, використан-
ня мінеральних вод, які нормалізують
функцію не лише гастродуоденальної
області, а й усього орга-
нізму.

10. ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ
10
Обмороження - це наслідки впливу
низьких температур на організм, звичай-
наіпоширенатравма,якуможеотримати
людина як молодого так і похилого віку у
холодну пору року (здебільшого взимку).
Якщо дія низької температури су-
проводжується зниженням температури
всього організму, можливе настання за-
мерзання тіла. При обмороженні, зазви-
чай, спостерігаються поколювання, хво-
робливість і печіння в ураженій частині
тіла. Найчастіше зустрічаються обморо-
ження кінцівок, зокрема рук. Лікування
подібних обморожень залежить від сту-
пеня ушкоджень. При важких ступенях
можлива навіть ампутація пальців або
кінцівки.
Обмороженню сприяють певні
фактори: фізична втома, ослаблення
організму, голод, серцево-судинні за-
хворювання. А також вузький одяг або
взуття, адже у такому стані відбуваєть-
ся порушення кровопостачання кінцівок.
Якщо людина змушена тривалий час пе-
ребувати у незручному стані, вона також
ризикує обморозитися.
Важкі травми, що супроводжуються
крововтратою, теж сприяють швидкому
обмороженню. Підсилюють процес об-
мороження: алкогольне сп’яніння, піт-
ливість ніг, і навіть паління.
Статистичні дані щодо тяжких обмо-
рожень , що призвели до ампутації кін-
цівок, свідчать про те, що всі вони вини-
кли через алкогольне сп’яніння.
Профілактика обмороження
Важливо зберегти тепло якомога дов-
ше. Це може забезпечити заздалегідь пі-
дібраний одяг. При низькій температурі
повітря з організму дуже швидко вихо-
дить тепло, дуже необхідне для нашого
життєзабезпечення. Вихід тепла з тіла -
це наша смерть від замерзання.
У холодні регіони Землі споряджа-
ються за певними правилами. Це ж мож-
на застосовувати і до холодної пори року
в наших регіонах.
1. Одяг повинен мати основну функ-
цію - зберігати тепло організму і не ви-
пускати його назовні.
Ближче до тіла має
бути одяг, що зберігає
тепло, що ізолює його від виділення на-
зовні.
2. Верхній одяг повинен бути водоне-
проникний. Вода проводить тепло наба-
гато швидше, ніж повітря.
3. Непродуваємість вітром теж відно-
ситься до життєво важливих якостей одя-
гу. Якщо мороз невеликий, але сильний
вітер - отримати обмороження організму
набагато легше.
4. Одяг не повинен прилягати до тіла
занадто щільно, адже так він буде пору-
шувати мікроциркуляцію крові у кінців-
ках тіла, що теж сприяє швидкому замер-
занню. Небезпечно у цій ситуації і потін-
ня, при якому відбувається охолодження
організму.
5. Кінцівкам слід приділяти особливу
увагу, адже організм, зберігаючи тепло,
посилює потік крові до внутрішніх ор-
ганів. Відповідно, надходження крові до
рук і ніг, зменшується. Їх потрібно додат-
ково зігрівати, не дозволяючи їм закляк-
нути. Взуття бажано мати на один розмір
більше, щоб можна було одягти пару пар
вовняних шкарпеток, які добре вбирають
вологу. Якщо кінцівки починають замер-
зати, то енергійні кругові рухи руками
і ногами будуть найефективнішим спо-
собом їх розігріти. За законами фізики,
завдяки цим рухам, з центральних судин
кров почне надходити у периферичні су-
дини за рахунок відцентрової сили.
Від обмороження застерігає вико-
ристання жиру. Дуже ефективно змащу-
вати губи гігієнічною помадою, а шкіру
обличчя і руки - жирним кремом. Жи-
ровий прошарок утворює плівку на шкі-
рі, при цьому зменшується тепловіддача
організму. Допомагає такий метод і при
пересихані шкіри. Якщо людина отрима-
ла обмороження кінцівок, їй слід дати га-
рячу каву, чай, а якщо є потреба - дихаль-
ні та серцеві засоби. Можна застосувати
ванну для ніг, температуру якої упродовж
півгодини слід поступово піднімати з 20
° до 40 °. Ноги слід мити з милом, одно-
часно злегка масажуючи. Після появи
будь-яких ознак відновлення кровообігу,
масаж і зігрівання слід припинити для
уникнення пошкодження шкіри, обро-
бити шкіру на постраждалих ділянках за
допомогою спирту і накласти утеплюючу
асептичну пов’язку. Інколи у популярних
брошурах рекомендується розтирати
постраждалу кінцівку снігом, проте на-
справді робити цього не слід через небез-
пеку ушкодження при цьому шкірних
покривів і потрапляння інфекції.
Обмороження поділяють на 4
ступеня
Поверхневе обмороження або
обмороження першого ступеня. Обмо-
роження обмежене поверхнею шкіри.
Шкіра виглядає червоною і опухлою. Не
зважаючи на те, що це боляче, зазвичай,
не відбувається подальшого ураження під
час зігрівання. Коли обмороження просу-
вається глибше через шкіру і плоть – це
вже глибше обмороження. Поверхневе
обмороження повинен оглянути лікар і
лікування має бути серйозним, адже це
може бути першою ознакою глибокого
обмороження.
Симптоми обмороження, зазвичай,
співставні тяжкості травми. Спочатку
з’являється оніміння і біль, а потім слідує
незграбність або почуття відсутності ура-
женої частини тіла. Відчувається екстре-
мальний біль при відігріванні. Різні паці-
єнти можуть мати різні симптоми.
Обмороження другого ступе-
ня – глибше ураження шкіри, що може
призвести до виникнення бульбашок з
прозорою або молочною рідиною всере-
дині. Уражається епідерміс і поверхнева
дерма. Ураження цього ступеня розвива-
ються упродовж 12 годин з появою почер-
воніння шкіри і набряком навколишніх
пухирів. Заповнені кров’янистим вмістом
пухирі вказують на більш складне обмо-
роження, адже ушкоджена глибша дер-
ма.
Важливо пам’ятати, що проколювати
пухирі неможна, бо це може призвести
до висихання шкіри і подальшого ушко-
дження тканин
Глибоке або тяжке - обморожен-
ня третього ступеня – це обмороження
усієї товщі шкіри (дерми), втрата чутли-
вості, пульсація – біль та печія. Гемора-
гічні пухирі - це результат обмороження
глибокої дерми. Трапляється почорніння
шкіри з некрозом місцевих тканин.
Тільки при довготривалому впливу
холоду на організм, людина може отри-
мати глибоке або тяжке обмороження
четвертого ступеня. Воно проникає через
шкіру в м’язи і за їх межі, призводить до
муміфікації та уражень кісток, суглобів
кінцівок.
Ефективне лікування обморо-
ження можливе тільки при своєчасно-
му зверненні постраждалого до лікаря.
Бо уразлива дія холоду на кінцівки, що
тривала довго зберігає недостатність кро-
вообігу тканин навіть після відігрівання
за рахунок спазму дрібних судин шкіри і
м’язів.
Ознаки глибокого обмороження
- після відігрівання з’являється набряк,
що тримається 5 годин;
- пухирі з’являються упродовж 6- 24 го-
дин після швидкого відігрівання;
- сильно обморожена тканина утворює
сухий чорний струп за 9-15 днів;
- муміфікація утворює видиму лінію де-
маркації з 22 по 45 день.
Тому при будь-яких ознаках обмо-
роження, що не зникає у перші години,
або наведені симптоми починають наро-
стати, слід якомога швидше звернутись
за медичною допомогою у найближчий
лікувальний заклад.
Бажаємо вам здоров’я!
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
Павло ВАРШАВЕР,
кандидат медичних наук,
лікар-хірург
ОБМОРОЖЕННЯ: ПРИЧИНИ, ОЗНАКИ, НАСЛІДКИ, ЛІКУВАННЯ