1. Внаслідок наявності різних типів виробництв, існуючих в Харківській
області , якісний склад відходів різноманітний, а саме:
- відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи,
що містять сполуки ртуті, та відходи, що містять свинець та його
сполуки;
- відходи неорганічних кислот, нафтовідходи – ІІ клас небезпеки;
- відходи гальванічних виробництв, металевий брухт – ІІІ клас.
Найбільша кількість небезпечних відходів утворилось у виробництві
машин та устаткування - 72%; транспорті та зв’язку - 19%; виробництві та
розподіленні електроенергії, газу, пари та гарячої води - 4%; виробництві
харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - 3%; целюлозно-паперовому
виробництві - 2%.
Не менш гострою залишається у Харківській області проблема утилізації
твердих побутових відходів. В області нараховується 93 полігонів та звалищ
ТПВ, площею близько 300 га. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ вичерпала
свій потенціал, їх завантаженість складає близько 80%.
Існуюча система санітарної очистки не забезпечує регулярного вивозу і
знешкодження побутових відходів, що призводить до виникнення стихійних
звалищ.
72%
19%
4%
3% 2%
Виробництво машин та
устаткування
Транспортта зв’язок
Виробництво та розподілення
електроенергії, газу, пари та
гарячої води
Виробництво харчових
продуктів, напоїв та
тютюнових виробів
Целюлозно-паперовове
виробництво
2. Органами місцевого самоврядування та виконавчої влади не в повній мірі
вживаються заходи щодо створення та утримання полігонів захоронення
твердих побутових відходів, організації збирання та видалення ТПВ, розробки
схем санітарного очищення населених пунктів. Не забезпечується належний
контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з
відходами. Не своєчасно здійснюються заходи щодо ліквідації
несанкціонованих звалищ.
Однією з найбільш суттєвих проблем є накопичені в області непридатні
до використання пестициди та агрохімікати
Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до
використання у зв’язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на
здоров’я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання або
заборонених до використання пестицидів склад є об’єктом потенційної
небезпеки.
Негативним чинником неконтрольованого збільшення обсягів пестицидів
в регіоні є діяльність фірм-імпортерів, які, з метою отримання надприбутків,
ввозять до регіону велику кількість сільгоспхімікатів, яка значно перевищує
потреби сільгоспвиробників.
Політика у сфері поводження з відходами:
- зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності;
- забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних
ресурсів;
- забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення
відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні
з ними;
19%
19%
4%
58%
Перезатарюється
Знешкоджується
Утворюється
Залишаються
3. - забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації,
шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних
методів та засобів поводження з відходами;
- обов’язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації;
- сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого
повторного чи альтернативного використання ресурсо-цінних відходів.