wastemanagment в Україні

1. “УПРАВЛІННЯ ПОВОДЖЕННЯ З
ВІДХОДАМИ: ЯКІ УСПІХИ В УКРАЇНИ ?"
Омельяненко Т.Л.
Матеріали підготовлено Міщенком В.С.,
Омельяненко Т.Л., Маковецькою Ю.М.
КИЇВ - 2016
GREEN HUB

2. За даними Держстату України протягом 2014 року в Україні утворилося 343,5 млн.т
відходів, у т.ч.:
-342,9 млн т відходи ІV класу небезпеки;
-641,5 тис.т – ІІІ класу небезпеки,
-24,2 тис.т ІІ класу небезпеки,
-2,1 тис.т І класу небезпеки.
В Україні об‘єкти інфраструктури забезпечують:
•утилізацію – 105,3 млн т (30,6%);
•спалення з метою отримання енергії – 856,1 тис. т (2,5%);
•спалення з метою теплової переробки – 66,3 тис. т;
•оброблення (перероблення) – 197,3 тис. т;
•знешкодження – 311,3 тис. т;
Загальний обсяг відходів, накопичених у спеціально відведених місцях чи об'єктах
на кінець 2014 року, становив 11,6 млрд т
Станом на кінець 2015 року - близько 300 суб’єктів господарювання, які мають
ліцензію щодо поводження з небезпечними відходами.
Протягом 2014-2015 років було анульовано ліцензії 16 суб’єктам господарювання.
Всі дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та
частини зони проведення антитерористичної операції.
Стан сфери поводження з відходами в Україні

3. Інфраструктурні складові
поводження з відходами
ЄС – 28 (2013 р.) Україна (2014 р.)
млн. т % млн. т %
Розміщення на полігонах 74, 6 30,7 9,35 96,4
Спалювання 61,6 25,3 0,15 1,5
У т.ч.
як операція з відновлення енергії 54,3 22,3
як операція з видалення 7,4 3,0
Перероблення 101,0* 39,9 0,2 2,1
Всього 243,3 100,0 9,7 100,0
Інфраструктурні показники поводження з твердими побутовими
відходами в Україні та країнах ЄС
* Для країн ЄС включає компостування
За матеріалами Євростату та Мінрегіонбуду України
В 2014 році утворилось близько 45 млн. м3
ТПВ (9,7 млн т)

4. Близько 78% населення України охоплено послугами з вивезення ТПВ. Найгірший показник – у
Черкаській області (60%).
Роздільне збирання ТПВ впровадженню в 496 населених пунктах, багато з яких носить пілотний
характер; Станом на 1.08.2015р. Мінрегіон України зафіксував лише 398 населених пунктів.
21 сміттєсортувальна лінія;
1 сміттєспалювальний завод і 3 сміттєспалювальні установки;
6 тис. сміттєзвалищ і полігонів (понад 9 тис. га)
Перевантажених сміттєзвалищ - 960 од. (16%),
Не відповідають нормам екологічної безпеки - 1138 од. (19%) .
З 3049 сміттєзвалищ, які потребують паспортизації, у 2014 році паспортизовано 432 од. (14%)
З 1268 сміттєзвалищ, які потребують рекультивації, фактично рекультивовано 123 од. (9,7%).
Станом на 1.08.2015 р. на 48 полігонах України запроваджено системи збирання фільтрату, в т.
ч. на 28 полігонах – система знезараження фільтрату.
На 12 полігонах влаштовано систему вилучення біогазу.
З них на 7 полігонах біогаз факельно спалюється
на 5 – експлуатуються когенераційні установки.
Потреба у будівництві нових полігонів складає понад 576 од.
Виявлено протягом року 24 тис. несанкціонованих звалищ (1,5 тис. га). Практично всі
виявлені у 2014 році несанкціоновані звалища були ліквідовані.

5. Проблемні питання:
Низький рівень контролю та відповідальності;
Недосконала система природоохоронного фінансування (ФОНПС, системи надходжень та
здійснення видатків);
Низькі штрафні санкції;
Прогалини у законодавстві (відсутність процедури надання дозволів, встановлення тарифів на
захоронення ТПВ на полігонах зі значною потужністю);
Відсутність системи прозорої достовірної інформації щодо відходів, протиріччя за даними з
різних джерел;
Значний ринок посередників у наданні послуг з утилізації відходів, заготівлі відходів як
вторинної сировини;
Низький рівень прозорості щодо відходів (складність відстеження «шляху відходів»);
Дестимулююча тарифна та податкова (екологічний податок) політика щодо впровадження
нових технологій та розвитку інфраструктури у сфері поводження з відходами;
Недостатній рівень взаємодії між ГО, бізнесом та владою;
Недостатній рівень міжвідомчої взаємодії;
Невідповідність вимогам Директив ЄС за ключовими положеннями та визначеннями;
Відсутність єдиного бачення розвитку галузі. Як наслідок – альтернативні законопроекти та
стагнація у сфері поводження з відходами

6.
За даними
Мінрегіону
України, 2014
Реєстр місць
видалення
відходів,
Мінприроди
України, 2013
Екологічні
паспорти регіонів,
2013
Матеріали
обстеження
сільських
територій,
2010*
Волинська
область
25 77 536 581
Житомирська
обл.
452 763 - 768
Київська обл. 388 - 30 388
Кіровоградська
обл.
405 55 413 405
Івано-
Франківська
обл.
19** 11 27 307
Кількість полігонів та звалищ ТПВ в деяких регіонах України
за різними джерелами інформації, одиниць
*Дані неофіційні, не були опубліковані
** За даними обліку 2013р. їх було 200 од.
Узагальнено Маковецькою Ю.М.

7. Позитивні зрушення:
Затверджено плани імплементації Директив;
Здійснено перші кроки з апроксимації законодавства (з відставанням за
графіком визначеним у планах);
Реалізовуються проекти технічної допомоги (як національного рівня, так і
локальні);
Активна позиція ГО;
Поступова активізація населення у впровадженні окремих ініціатив;
Лобіювання щодо цільового спрямування екологічного податку до ФОНПС;
Наявність незначної кількості полігонів ТПВ, які отримали «зелений тариф» на
виробництво енергії зі звалищного газу;
Вихід на більш повну потужність та модернізація сміттєспалювального заводу
«Енергія».

8. Назва документу Завдання/зобов'язання Оцінка
досягнення
Угода про Асоціацію Апроксимація національного законодавства до джерел права ЄС (Директиви
2008/98/ЄС, 1999/31/ЄС, 2006/21/ЄС, 2010/75/ЄС)
Відставання
від
затверджених
планами
строків
Закон України «Про основні
засади (Стратегію)
державної екологічної
політики України на період
до 2020 року» № 2818-VI
від 21.12.2010
• до 2015 р. зберігання 70 % ТПВ міст з населенням не менш як 250 тис. осіб на
спеціалізованих та екологічно безпечних полігонах, та до 2020 року зберігання в
повному обсязі таких відходів;
• зменшення до 2020 р. в спеціальних місцях зберігання ТПВ на 15 % базового рівня
частки відходів, що піддаються біологічному розкладанню;
• збільшення до 2020 р. в 1,5 раза обсягу заготівлі, утилізації та використання
відходів як вторинної сировини;
• запровадження новітніх технологій утилізації ТПВ;
• забезпечення до 2020 р. остаточного знешкодження накопичених не придатних
до використання пестицидів шляхом запровадження екологічно безпечних
технологій їх знешкодження та розроблення до 2015 р. і виконання до 2020 р.
плану заходів щодо заміни особливо небезпечних хімічних речовин, що
виробляються і використовуються в основних секторах національної економіки, та
забезпечення їх безпечного транспортування і зберігання;
• створення до 2015 р. системи безпечного поводження з медичними відходами;
Задовільний
(30-60%)*за
оцінками
експертів
Проекту SBS
Розпорядження КМУ «Про
затвердження
Національного плану дій з
охорони навколишнього
природного середовища на
2011 – 2015 роки» № 577-р
від 25.05.2011
112. Удосконалення систем класифікації відходів
113. Упорядження, реконструкція, рекультивація та будівництво полігонів для
захоронення побутових відходів, їх оснащення…
114. Підготовка пропозицій щодо сприяння розробленню та впровадженню сучасних
екологічно орієнтованих технологій та обладнання із збирання, вивезення,
переробки, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів…
115. Створення інфраструктури із збирання, захоронення та переробки небезпечних
відходів, зокрема ламп, що містять ртуть, інформування громадян із зазначених
питань тощо ( а також заходи 112 – 123)
112,112,1125
– 117,119 –
122, 123
( виконані на
30-60%);
114,118, 123
(виконані на
0-30%) *за
оцінками
експертів
Проекту SBS
Виконання цілей та завдань передбачених національними й міжнародними
документами у сфері поводження з відходами

9. Назва документу Завдання/зобов'язання Оцінка
досягнення
Рішення РНБО України «Про
комплекс заходів щодо
вдосконалення проведення
моніторингу довкілля та
державного регулювання у сфері
поводження з відходами в Україні»
від 25 квітня 2013 року (введення в
дію від 22.10.2013, підстава
572/2013)
•Затвердження Національної програми поводження з
відходами;
•Внесення змін до законодавства;
•Апроксимація окремих Директив;
•удосконалення механізму державного регулювання
видачі документів дозвільного характеру у сфері
поводження з відходами;
•реформування порядку державного обліку відходів,
ведення державної статистичної звітності; тощо
Низький рівень
Концепції Загальнодержавної
програми поводження з відходами
на 2013-2020 роки затверджена
Постановою Кабінету Міністрів
№22-р від 3.01.2013р.
Визначає загальні стратегічні напрями розвитку
1й етап (2013-2015рр.) – ліквідація найбільш екологічно
небезпечних об’єктів зберігання токсичних відходів,
зменшення обсягу утворення відходів та запобігання їх
несанкціонованому видаленню, реалізація пілотних
проектів з розбудови інфраструктури поводження з
відходами.
2й етап (2016-2020рр.) створення сучасної інфраструктури
поводження з відходами, залучення інвестицій.
Не передбача-
ється

10. Ціль 11. Зробити міста та інші поселення зручними, безпечними, стійкими та екологічно дружніми
Негативний вплив міст на довкілля в розрахунку на одиницю населення також має бути суттєво скорочений,
зокрема, в частині якості повітря та поводження з відходами. Натомість всі мешканці міст повинні мати
доступ до зелених зон та інших публічних просторів.
Ціль 12. Забезпечити сталі практики споживання та виробництва
До 2030 року має бути досягнуте стале управління та ефективне використання природних ресурсів.
Утворення харчових відходів та втрати харчових продуктів під час виробництва та постачання мають
скоротитися вдвічі на одиницю населення.
До 2020 року мають бути запроваджені екологічно дружні практики управління хімічними речовинами та
відходами протягом всього життєвого циклу.
До 2030 року потрібно суттєво скоротити обсяги утворення відходів за рахунок попередження їх утворення,
скорочення кількості, підвищення рівнів переробки та повторного використання.
Компанії мають заохочуватися до запровадження політик сталого розвитку та включення інформації про не
фінансові аспекти діяльності до звітності. Державні органи повинні запроваджувати практики публічних
закупівель, які враховують критерії сталого розвитку.
Ліквідація екологічно шкідливих субсидій.
25 вересня 2015 року 193 держави-члени Організації Об’єднаних Націй на Саміті зі
сталого розвитку в Нью-Йорку прийняли нову глобальну програму сталого розвитку, що
містить 17 цілей, яких світ має досягнути до 2030 року.

11. Пакет для економіки замкненого циклу складається з Плану дій ЄС й заходів, що охоплюють весь цикл:
від виробництва і споживання до поводження з відходами і ринок вторинної сировини. У додатку до
плану дій встановлює терміни, коли дії будуть завершені.
Пропоновані дії сприятимуть "закриття контуру" з життєвих циклів продукції за рахунок збільшення
перероблення та повторного використання, а також мають принести користь для навколишнього
середовища та економіки.
Переглянуті законодавчі пропозиції по відходах встановлюють чіткі цілі щодо зменшення відходів і
створюють амбітний й довгостроковий шлях для поводження та перероблення відходами.
Основні елементи переглянутих пропозиції щодо відходів включають в себе:
•В цілому збільшення перероблення твердих побутових відходів до 65% до 2030 р.;
•В цілому збільшення перероблення відходів упаковки до 75% до 2030 р.
•Поступове скорочення до 2030 року обсягів захоронення на полігонах до 10%;
•Заборона захоронення роздільно зібраних відходів;
•Просування економічних інструментів з метою запобігання захороненню відходів;
•Спрощення і удосконалення визначень, а також гармонізація методів розрахунку щодо досягнення
цільових показників з перероблення для всіх країн ЄС;
•Конкретні заходи щодо сприяння повторному використанню і стимулюванню промислового симбіозу -
перетворення побічних продуктів однієї галузі промисловості в сировину для іншої галузі;
•Економічні стимули для виробників, для введення на ринок «більш зелених» продуктів та підтримка
схем з утилізації та перероблення (наприклад, для упаковки, батарейок, електричного та електронного
обладнання, транспортних засобів тощо).
План дій ЄС для економіки замкненого циклу

12. Цілі та завдання, що постають перед Україною у сфері поводження з
відходами в найближчій перспективі
Основні документи, які встановлюють орієнтири:
1.Угода про Асоціацію
2. Закон України «Про основні засади (Стратегію) державної
екологічної політики України на період до 2020 року» № 2818-VI
від 21.12.2010 з урахуванням змін, що мають бути внесені Проектом
Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Основні
засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до
2020 року» (4.12.2015р. був поданий на розгляд Кабінету Міністрів
України)
Після прийняття:
3. Проект НПД на 2016–2020 рр
Також необхідно розробити Національний план управління відходами

13. Громадські Організації:
Продовжувати здійснювати свою роботу ще більш інтенсивно;
Бізнес:
-Інвестування у розвиток технологій за напрямом своєї діяльності (враховуючи
реальні економічні та політичні умови у державі);
-Відповідальність;
-Розширена відповідальність виробника (пілотні проекти);
-Співпрацювати з ГО.
Дорожня карта подальшого розвитку сфери поводження з відходами

14. Уряд:
-Вироблення єдиного бачення подальшого розвитку сфери поводження з відходами (із
залученням зацікавлених сторін) розроблення Стратегії, Національного плану управління
відходами;
-Стратегічне планування, оцінка виконання поставлених завдань, їх коригування,
відповідальність;
-Внесення змін до законодавства та прийняття нових законодавчих та підзаконних актів, що
дозволить:
- усунути існуючі законодавчі прогалини;
- наблизити законодавство до джерел права ЄС;
- Забезпечення стимулювання розвитку інфраструктури за допомогою відповідних
економічних інструментів та механізмів (екоподаток, здешевлення кредитів
комерційних банків, на місцевому рівні встановлення адекватних не занижених
тарифів щодо поводження з ТПВ);
- Міжвідомче співробітництво, співробітництво з ГО, постійна координація між
Мінприроди та обладміністраціями;
- Контроль та відповідальність, чіткий розподіл зобов'язань;
- Ініціювання залучення проектів технічної допомоги;
- Здійснення екоінспекцією контролю за дотримання природоохоронних вимог
законодавства;
Дорожня карта подальшого розвитку сфери поводження з відходами

15. - Класифікаційний перелік відходів гармонізований з List of waste
(та його технічний супровід на початковому етапі)
Перехід на європейські категорії небезпечності відходів:
-безпечні,
- небезпечні,
- інертні
Існуюча система - всі відходи є небезпечними:
Відходи I класу небезпеки – надзвичайно небезпечні
Відходи II класу небезпеки - високонебезпечні
Відходи III класу небезпеки – помірно небезпечні
Відходи IV класу небезпеки - малонебезпечні
Дозвільна система для суб’єктів
господарювання, що здійснюють
оброблення відходів.
Звільнення (але розроблено
спеціальні умови!):
-видалення власних безпечних
відходів на місці їх утворення;
-операції з утилізації відходів
Реєстри суб’єктів господарювання для:
-підприємства, які на професійній основі займаються
вивезенням й збиранням відходів;
-дилери та брокери;
- підприємства, на які розповсюджується звільнення від
отримання дозволу
Класифікація місць видалення відходів (МВВ) (полігонів) відповідно
до нової класифікації за категоріями небезпеки (МВВ для
небезпечних, безпечних, інертних відходів)
- Встановлення вимог для кожної з категорій
полігонів
Ієрархія пріоритетів
План управління відходами:
- охоплює всю територію держави
- охоплює всі основні види відходів
- переглядається 1 раз на 5 років
-містить показники ефективності виконання
Розділ щодо попередження утворення відходів (або окремий документ)
Інтегруються на регіональний та місцевий рівень
Принципи:
Повного покриття витрат
Забруднювач сплачує
Розширеної відповідальності виробника
Інтегровані дозволи
для об’єктів з
утилізації та
видалення відходів з
великою потужністю
(Додаток I
Директиви
2010/75/ЭС)
Переклад і
використання BREFs

16. НАЦІОНАЛЬНИЙ
КЛАСИФІКАТОР
ВІДХОДІВ
(КЛАСИФІКАЦІЙНИЙ ПЕРЕЛІК)
ГАРМОНІЗОВАНИЙ З
LIST OF WASTE
СТАТИСТИКА ДОЗВІЛЬНА
СИСТЕМА
БАЗА ЕКОЛОГІЧНОГО
ОПОДАТКУВАННЯ
ТЕХНІЧНИЙ СУПРОВІД
НАЦІОНАЛЬНИЙ
КЛАСИФІКАТОР
ВІДХОДІВ
* - НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ

17. Наслідки для України
1. Стратегічне бачення подальшого розвитку сфери з
конкретними орієнтирами.
2. Створення прозорих та зрозумілих для суб'єктів
господарювання умов для діяльності з відповідною
системою контролю та відповідальності.
3. Розвиток інфраструктури поводження з відходами.
4. Підвищення екологічної безпеки об'єктів поводження
з відходами.
5. Зменшення негативного впливу на довкілля

18. Можливі перешкоди та їх подолання
(для обговорення)

19. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
Petrus_tatyana@ukr.net