Цифровий ресурс, виготовлений та представлений у рамках проекту БЕЗ КОРДОНІВ: РОЗВИТОК ТА ПІДТРИМКА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТНЬОЇ СПІЛЬНОТИ
SUSTAINING AND SUPPORTING INCLUSIVE EDUCATION LEARNING COMMUNITY IN UKRAINE
Цей цифровий продукт вироблено за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Точка зору, відображена у даному продукті може не співпадати з офіційною позицією уряду США
(c) inclusion without borders, 2019
1. Хмельницький- 17 січня 2019 р.
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З БАТЬКАМИ ДІТЕЙ,
ЯКІ МАЮТЬ РОЗЛАДИ ПСИХОФІЗИЧНОГО
РОЗВИТКУ
Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради
БЕЗ КОРДОНІВ: РОЗВИТОК ТА ПІДТРИМКА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТНЬОЇ СПІЛЬНОТИ
за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні
Ольга Тільна
Канд. пед. наук, доцент
кафедри корекційної освіти та спеціальної психології
Харківської гуманітарно-педагогічна академії
2. Конвенція ООН «Про права дитини»;A
B
C
D
Конвенція ООН «Про права людей з
інвалідністю»;
Конституція України;
Закон України «Про охорону здоров’я»;
«Батьки несуть
юридичну відповідаль-
ність за життя, здоров’я,
добробут і виховання
дитини»
E Закон України «Про освіту»;
3. Родина, в якій
народжується дитина з
порушеннями психофі-
зичного розвитку,
опиняється в ситуації
постійного стресу та
піддається впливу
багатьох негативних
чинників:
Соціальних;A
B
C
D
Психологічних,
Економічних;
Культурних тощо.
4. У соціумі і досі побутують численні
стереотипи, що провокують
негативне ставлення до родин,
у яких виховуються діти з
особливостями психофізичного
розвитку:
Серйозні проблеми зі здоров’ям є «розплатою за гріхи
батьків», «прокляттям роду», «карою небесною» тощо.
5. Батькам і родичам дитини з інвалідністю дуже часто буває
надзвичайно важко прийняти наявну ситуацію, змиритися
з нею та виробити конструктивне ставлення до
можливих шляхів її подолання.
Як буде краще для дитини?
Що тепер робити?
За що це мені / нам?
Хто допоможе?
Як із цим жити?
Хто винен?
6. ІНВАЛІДНІСТЬ – БІДНІСТЬ
З одного боку, проблеми зі здоров’ям набагато частіше виникають у родинах із низьким рівнем добробуту
, а з іншого – інвалідність завжди спричиняється до додаткових фінансових витрат, що негативно познач
ається на економічному становищі родини.
7. Для більшості національних культур світу є притаманним замовчування пр
облем «інакшості», тому родини з дітьми, котрі мають порушення психофіз
ичного розвитку, опиняються у своєрідному культурному вакуумі.
Батьки соромляться своїх «інакших» дітей, уникають соціальних контактів і
з сусідами, друзями, знайомими тощо.
Культурне життя громади є мало пристосованим до участі в ньому людей і
з інвалідністю, тому родини дітей із особливостями психофізичного розвит
ку відчувають себе «на узбіччі», «викинутими за борт» і т.п.
8. Що ж робити у ситуації суцільного неприйняття та стресу?
Your Text Here
До кого звертатися? Хто допоможе?
9. Найочевиднішим є медичний шлях.
Батьки звертаються до всіх можливих лікарів
у намаганні вилікувати свою хвору дитину.
Лікування (навіть довготривале) дає надію на
одужання, на можливість «нормального життя»,
подолання «інакшості», на майбутнє щастя для
дитини та всієї родини.
10. Коли ж з’ясовується, що повне одужання неможливе, або
родина вичерпала всі наявні ресурси, настає другий етап
розчарування та потужного стресу.
01
03
02
04
розлучення
народження ще однієї
(можливо здорової) дитини
навернення до релігійних спільнот
відмова від дитини
Саме тоді в більшості родин приймаються «важкі» рішення:
11. Батьки радикально змінюють свій спосіб життя у
підсвідомому прагненні змінити ситуацію, в якій вони
мусять виховувати «особливу» дитину.
Така поведінка є лише способом уникання проблеми,
а не намаганням її вирішити.
12. У таких умовах батькам дитини з особливостями психофізичного розвитку
вкрай необхідна психологічна підтримка та наявність доступної інформації
щодо суті проблеми, некатастрофічності ситуації та можливих способів її
подолання.
13. У всіх регіонах України працює «Система раннього
втручання», відділення якої надають фаховий
супровід родинам, у яких виховується дитина з
інвалідністю чи високим ступенем ризику її
виникнення.
Працівники служб раннього втручання
обслуговують родини за місцем проживання і є
орієнтованими на вироблення індивідуальних
стратегій виховання дитини з особливостями
психофізичного розвитку, залежно від потреб
кожної конкретної родини.
14. Районні, міські, обласні та республіканські громадські організації (за нозологія-
ми) також надають інформаційний і ресурсний супровід родинам, у яких є діти
з особливостями психофізичного розвитку.
15. Профільні дитсадки
(для дітей із порушен
нями мовлення,
інтелекту, зору, слуху,
опорно-рухового
апарату);
01
Реабілітаційні центри
(за нозологіями);02
Санаторно-курортні
заклади (для дітей із
серцево-судинними
захворюваннями, зі
сколіозом, туберкульозом,
дитячим цукровим діабетом
тощо).
03
16. Однак, державні служби надають фаховий супровід
родинам із дітьми, котрі мають відхилення психофізичного
розвитку, тільки на певних підставах: батькам спочатку
доведеться пройти складну процедуру встановлення
медичних діагнозів і визнання особливих потреб дитини
(з бажаним встановленням групи інвалідності).
17. Навіщо потрібно встановити групу інвалідності дитині з
відхиленнями психофізичного розвитку?
Доступ до системи
спеціальної освіти
Забезпечення
безплатними
засобами реабіліта
ції, можливостями
лікування та оздо
ровлення дитини з
інвалідністю;
Отримання визна
чених державою
прав на соціальні
гарантії та пільги,
встановлені для
дітей із
інвалідністю;
.
Доступ до
державної системи
соціального захисту
дітей із
порушеннями
психофізичного
розвитку;Додаткова фінансо
ва підтримка з боку
держави;
18. Так
Чи можна не встановлювати дитині групу інвалідності?
Держава гарантує всім дітям, без винятку, рівний доступ до
системи охорони здоров’я, освіти та відпочинку.
Діти з особливостями психофізичного розвитку, котрі не ма
ють встановленої групи інвалідності, мають право на навч
ання в дошкільних і шкільних, позашкільних освітніх установ
ах інклюзивного типу.
19. Базові законодавчі акти, що регулюють державну політику
стосовно дітей з інвалідністю:
1. Конвенція ООН «Про права дитини» - ратифікована Україною в 1991 р.
2. Конвенція ООН «Про права осіб з інвалідністю» - ратифікована Україною у 2019 р.
3. Конституція України — 28.06.1996
4. № 2402-III Закон України «Про охорону дитинства» — 26.04.2001
5. № 651-XIV Закон України «Про загальну середню освіту» — 13.05.1999
6. № 875-ХІІ Закон України «Про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю в Україні» —
21.03.1991
7. №1771-IV Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної
захищеності людей з інвалідністю в Україні» — 15.06.2004
1. № 2109-III Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та
дітям-інвалідам» — 16.11.2000
1. №2457-IV Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу
інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» — 03.03.2005
20. 1. № 2961 Закон України «Про реабілітацію людей з інвалідністю в Україні» — 06.10.2005
2. № 1704-VI Закон України «Про будівельні норми» — 05.11.2009
3. № 1646-VI Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»
— 20.10.2009
4. № 1489-III Закон України «Про психіатричну допомогу» — 22.02.2000
5. № 2603-IV Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям
Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та
інвалідам» — 31.05.2005
6. № 878-VI Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та
молоддю» — 15.01.2009
7. № 3133-VI Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання державної
соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та людям з інвалідністю» — 15.03.2011
8. № 3497-IV Закон України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України» — 23.02.2006
9. № 3668-VI Закони України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної
системи» — 08.07.2011
10.№ 4213-VI Закони України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав людей з
інвалідністю» — 22.12.2011
21. 1. № 3133-VI Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання державної
соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та людям з інвалідністю» - 2011.03.15
2. № 4213-VI Закони України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав осіб з
інвалідністю» - 2011.12.22
3. № 410-VII Закон України «Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну соціальну
допомогу людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" – 2013.07.04
4. № 1251-VII Закон України «Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які
потребують додаткового або тимчасового захисту" – 2014.05.13
5. № 1519-VII Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту
прав осіб з інвалідністю» - 2014.06.18
6. №120-VIII Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
удосконалення окремих положень соціальної політики» - 2015.01.15
7. № 927-VІІІ Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення доступу
сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією до творів, виданих у спеціальному форматі»
- 2015.12.25
8. № 992-VIII Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують
додаткового або тимчасового захисту" – 2016.02.04
9. № 1324-VII Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації
інклюзивного навчання» - 2018.09.06
22. Працівникам
освітньої установи
варто знати, що:
Дитина з особливостями психофізичного розвитку отримує право
на повний гарантований державою соціальний захист тільки за
умови встановлення відповідної групи інвалідності з отриманням
письмового висновку медико-соціальної експертизи (МСЕК).
A
B
C
D
Процедура проходження МСЕК проводиться з ініціативи
батьків дитини з особливостями психофізичного розвитку
чи осіб, які їх замінюють, і починається з повного медичного
та психосоціального обстеження.
Родини дітей, яким було встановлено групу інвалідності, мають
право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, на
пільговий проїзд у громадському транспорті, пільги на сплату комуналь
них послуг або нарахування субсидії, безкоштовне отримання засобів
реабілітації та санаторно-курортного лікування, безкоштовне
харчування дитини в освітньому закладі, безоплатне відвідання
Для зарахування дитини з особливостями психофізичного розвитку
до освітньої установи достатньо лише письмової заяви її батьків, але
для врахування особливих освітніх потреб дитини її батьки мусять нада
ти психолого-педагогічний висновок Інклюзивно-ресурсного центру, в
якому мають міститися рекомендації щодо створення Індивідуальної
програми розвитку (реабілітації) дитини.
E
ІПР складається мультидисциплінарною командою фахівці
в освітньої установи разом із батьками дитини з особливос
тями психофізичного розвитку терміном на 1 рік з можливіс
тю її перегляду та внесення змін і доповнень.
23. Проблемні питання, що виникають у працівників інклюзивних освітніх
установ, під час роботи з батьками дітей із особливостями психофізичного
розвитку:
1. Батьки не визнають наявності в дитини особливостей психофізичного розвитку; відсутня будь-яка в
ідповідна документація.
2. Батьки вимагають особливого ставлення до своєї дитини, мотивуючи свою вимогу наявністю в дит
ини «особливих потреб».
3. Небажання батьків звертатися до сторонніх фахівців, які могли б надати кваліфіковану спеціальну
допомогу щодо розвитку дитини.
4. Небажання батьків виконувати вдома завдання педагога, психолога, логопеда, сурдопедагога, тиф
лопедагога, ортопедагога тощо.
5. Відсутність зацікавленості специфікою процесу навчання та виховання дитини з особливостями пс
ихофізичного розвитку; покладання відповідальності за поступ дитини виключно на працівників осв
ітнього закладу.
6. Надмірна опіка, «балування» дитини.
7. Нехтування порадами фахівців і завищені вимоги до працівників освітньої установи.
24. Як педагогам і психологам інклюзивних освітніх установ уникнути
проблем у спілкуванні з батьками дітей, які мають особливості
психофізичного розвитку?
1. Добре знати законодавчу документацію, що регулює відносини працівників освітньої
установи та батьків дитини з особливими освітніми потребами.
2. Чітко знати та виконувати свої посадові обов’язки.
3. Своєчасно та правильно вести визначену МОН і освітньою установою документацію
4. Виявляти поважне ставлення до батьків дитини з особливостями психофізичного
розвитку, дотримуватись у спілкуванні з ними дорадчого тону.
5. Узгоджувати свої професійні дії з батьками дитини; інформувати їх про можливі
наслідки будь-яких своїх і їхніх дій стосовно навчання та виховання дитини з
особливостями психофізичного розвитку.
6. Довести до відома батьків дитини з особливостями психофізичного розвитку
інформацію про їхні передбачені законодавством України права та обов’язки щодо
виховання та забезпечення належного рівня життя і добробуту дитини.
7. Залучати батьків дитини з особливостями психофізичного розвитку до організації
життя групи (класу), активної участі в спільному з іншими родинами вихованців
дозвіллі.
8. Надання дрібних доручень батькам з метою закріплення й удосконалення прогресу,
що його вам вдалося досягти з дитиною на занятті (уроці).
9. Складання спільного з батьками перспективного плану розвитку їхньої дитини, в
якому буде чітко визначено обов’язки кожної сторони.
10. Створення родинних презентацій усіх вихованців (учнів), у яких буде висвітлено
позитивні якості, вміння, таланти, досягнення дитини та її батьків.
25. У будь-яких ситуаціях поважайте себе й дотримуйтесь етики
спілкування з особами, котрі мають інвалідність, і їхніми
законними представниками!
Вживайте нейтральну лексику
та наукову термінологію, але
пояснюйте її значення.
Не уникайте зорового контакту
Не вживайте у своєму мовленні
евфемізмів і зменшувально-пстливих
форм («така дитинка», «ця невеличка
проблемка», «хворі оченятка»,
«слабенькі ручки» тощо).
26. Говоріть доброзичливим тоном, без
запобігання чи пошуку схвалення.
Ви є фахівцем, а батьки – як
правило, ні.
Не соромтеся запитати поради. Б
атьки будуть раді розповісти вам
про особливості своєї
дитини й вважатимуть вас чуйною
людиною та кваліфікованим спеці
алістом.
Намагайтеся дотримуватися
нейтральності в тоні розмови.
Надмірна доброзичливість, як
і надмірна холодність, можуть
налаштувати батьків дитини з
особливостями психофізичного
розвитку проти вас.
Постійно підвищуйте свою фахову
компетентність і не бійтеся визнати
свою низьку кваліфікацію з окремих
питань. Обіцяйте знайти відповіді
на те, чого не знаєте, й
дотримуйтеся даної обіцянки.