1. Підготувала учениця 10 класу
Селівестренко Вікторія
Вчитель: Лягул О. М.

2. “Щоб жити чесно, потрібно рватись, путатись,
битись, помилятись починати й кидати, і знову
починати і знову кидати, і вічно боротися і
втрачати. А спокій - душевна підлість”.
Л.М.Толстой

5.  Далекий предок Льва Миколайовича, Петро Олексійович Толстой,
сподвижник Петра Великого, був жорстоким, підступним і властолюбним
вельможею, людиною великого державного розуму і величезної сили волі.
За заслуги перед царем йому був подарований графський титул.
 За материнською лінією, Лев Миколайович належав до давнього роду
князів Волконських.
 Дуже рано, в півторарічному віці, він втратив матір Марію Миколаївну.
 Теплі і зворушливі спогади про дитинство були зв'язані у Толстого зі
старшим братом Николенькою. Николенька навчив маленького Льовушку
незвичайним іграм, розповідав йому і іншим братам історії про загальне
людське щастя.

7.  1837 — сім'я Толстого переїздить з Ясної Поляни до Москви.
 Влітку цього року несподівано вмирає батько, опікункою всиротілих дітей
стає їхня тітка, сестра батька Олександра Іллівна Остен-Сакен.
 Через 4 роки вона померла. Родина Толстого переїхала до Казані, де
проживала інша тітка, Пелагея Іллівна Юшковська.
 1844 року Толстой вступив на філософський факультет Казанського
університету.Не отримавши допуску до здачі екзамену з історії, він 1845
року переходить на юридичний факультет.
 12 квітня 1847 — розчарований університетською освітою, він подав
прохання про виключення з університету.
 Але літературне середовище, дух літературних гуртків і суперництва
відштовхнув Толстого від нових знайомих. Їхні інтереси здаються йому
дрібними і нікчемними, життя — метушливим і безглуздим.

9.  У квітні 1851 вирушив на Кавказ, де російські війська вели війну з
місцевими горянами.
 У січні 1852 поступив на службу в артилерію. Брав участь у битвах,
працював над повістю «Дитинство».
 Тема простоти і природності як вищої цінності життя і «спор» з
«парадним», красивим зображенням війни виражена в нарисах
«Севастополь в грудні» (1855), «Севастополь в травні» (1855) і
«Севастополь в серпні» 1855 року (1856). У нарисах описані епізоди
героїчної оборони Севастополя від англо-французских військ 1855 року.
 Толстой сам брав участь в обороні Севастополя і багато днів і ночей провів
в найнебезпечнішому місці — на 4-му бастіоні, який нещадно
обстрілювала ворожа артилерія.

12.  19 листопада 1855 прибув до Петербургу. Але літературне
середовище, дух літературних гуртків і суперництва відштовхнув
Толстого від нових знайомих. Їхні інтереси здаються йому
дрібними і нікчемними, життя — метушливим і безглуздим.
 У травні 1856 залишив Петербург і поселився в Ясній Поляні.
 Восени 1859 відкрив у Ясній Поляні школу для селянських дітей.
 1862 року школу закрили після поліцейського обшуку. Причиною
стали підозри властей в тому, що студенти, що викладали в
яснополянській школі, займалися антиурядовою діяльністю.

15.  1856—1863 — працював над романом про декабристів. Коріння подій 14
грудня 1825 він побачив в подіях війни 1812 року — часу духовного
пробудження народу, єднання дворянства й простих людей в боротьбі з
іноземцями.
 Так виник задум романа «Війна і мир». Роман писався впродовж 1863—
1869 рр. (виданий у 1865—1869 рр., у виданнях 1873 і 1886 до тексту внесені
деякі зміни).
 1877 — закінчив свій другий роман — «Анну Кареніну» (опублікований в
1876—1877 р.).

16.  У другій половині 1860-х — в 1870-х Толстой переживає болісну духовну кризу.
 У 1869 він відправився дивитися маєток в Пензенській губернії, який розраховував
вигідно купити.
 Дорогою заночував в арзамаському готелі. Заснув, але раптом з жахом прокинувся:
уявилося, що він зараз помре.
 Свої відчуття Толстой описав в незавершеній повісті «Записки божевільного», над
якою працював у 1885—1886 р.
 Страх смерті, відчуття порожнечі і нісенітниці життя переслідували Толстого
впродовж кількох років.
 Філософія і існуючі релігії представилися Толстому беззмістовними і
непотрібними.
 Його неодноразово відвідували думки про самогубство.
 Криза була подолана на рубежі 1870—1880-х.
 Про подолання духовної кризи і про свою нову віру Толстой розповів в
«Сповіді» (написана в 1879—1882 рр., опублікована 1884).

17.  На відміну від соціалістів, він був переконаним супротивником революції. І шлях до
людського щастя бачив перш за все не в соціальних і економічних змінах, а в
етичному самоудосконаленні кожної людини.
 Помірність бажань, скромне життя, без розкоші, звільнення від пристрастей,
обмеження або придушення статевого ваблення — такі, згідно Толстому, мають
бути етичні орієнтири.
 Позиція пізнього Толстого — це позиція пророка, викривача суспільної і державної
неправди, що проголошує віровчення вселюдської братської любові і праці.
 Толстой-публіцист і вчитель життя придбав величезну популярність не тільки в
Росії, але і у всьому світі.
 Ясна Поляна стає місцем паломництва: до Толстого за порадою приходять люди з
різних верств, з багатьох країн.
 22 лютого 1901 Синод — найвищий церковний орган в Росії того часу — виніс
визначення про відлучення Толстого від церкви, вказавши на антиправославний
дух толстовського вчення. Але відлучення не послабило виняткового впливу
Толстого на російське суспільство.
 На півдні Росії його послідовники — толстовці — створили сільськогосподарські
комуни, жили, спільно обробляючи землю.

19.  У творчості пізнього Толстого яскраво виявилися прагнення до простоти стилю і
пряма повчальність.
 Він створив численні твори, написані в наслідування народним легендам і казкам, в
яких виразив своє розуміння учення Христа, уявлення про гідне і праведне життя і
про ідеальне суспільство.
 Збоченість, неправильність життя людей, устрою суспільства — основна тема
творчості пізнього Толстого.
 У повісті «Отець Сергій» зображається історія життя князя Степана Касатського,
що стає ченцем Сергієм, вкрай самолюбної людини, що проходить через спокусу
славою до простого покірливого життя убогого мандрівника.
 У повісті «Крейцерова соната» (1887—1889) Толстой представив статеву любов між
чоловіком і жінкою низьким, негідним людини відчуттям.
 У п'єсі «Живий труп» в центрі уваги автора — ненормальність законів і влади, що
примушують подружжя, що розлюбило і готове розлучитися один з одним, до
продовження сумісного життя.

20.  1889—1899 — працював над своїм останнім романом — «Воскресіння».
 У основі сюжету — етичне відродження багатого дворянина Дмитра
Івановича Нехлюдова і повії Катюши Маслової, яку Нехлюдов колись
спокусив.
 Толстой зображає цілу галерею персонажів з різних прошарків —
сановників, кримінальних злочинців, революціонерів. Автор роману
виступає в ролі безжального судді сучасного суспільного і державного
устрою.
 1896—1904 — написав повість «Хаджі-Мурат» (вперше опублікована
посмертно, 1912).
 Її сюжет — історія переходу на бік росіян чеченця Хаджі-Мурата, що
прагне помститися імаму Шамілю.
 На відміну від інших пізніх творів Толстого, в «Хаджі-Мураті» відсутня
очевидна авторська мораль.

22.  З початку 1880-х у відносинах між Толстим і його дружиною і синами наростає
взаємне відчуження.
 . У 1880-х між Толстим і Софією Андріївною виникає конфлікт з-за майна і
доходів від видань творів письменника.
 21 травня 1883 він надав дружині повну довіреність на ведення всіх майнових
справ, через два роки розділив все своє майно між дружиною, синами і
дочками.
 Він хотів роздати нужденним все своє майно, але його зупинила загроза
дружини оголосити його божевільним і заснувати над ним опіку.
 22 липня 1910 Толстой склав заповіт, в якому надавав всім видавцям право на
видання своїх творів. Цей заповіт загострив відносини з дружиною.
 Відчуваючи неможливість збереження миру в сім'ї і бажаючи повною мірою
наслідувати ідеал спрощення і трудового життя, Толстой о 5-й годині ранку 28
жовтня 1910 разом зі своїм лікарем Д. П. Маковицьким залишив Ясну Поляну.
 Через кілька днів до них приєдналася дочка Льва Миколайовича, Олександра
Львівна.
 Толстой мав намір їхати на південь, потім, ймовірно, за кордон. Думав стати
селянином.

23.  О 6-й годині 35 хвилин вечора 31 жовтня поїзд, що прямував у
Ростов-на-Дону, прибув на станцію Астапово Рязансько-Уральської
залізниці.
 Толстой, у якого піднялася температура, був вимушений
зупинитися в будиночку начальника станції. Лікарі визначили
запалення легень.
 О 6.05 7 (20) листопада 1910 Толстой помер.
 10 (23) листопада 1910 року письменника поховали в Ясній Поляні,
скраю лісового яру, де в дитинстві він разом із братом шукав
«зелену паличку», яка зберігала «секрет» ощасливлення всіх
людей.

24.  11 вересня 2009 року Ростовський обласний суд постановив, що
вислів Толстого «Я переконався, що вчення російської
православної церкви це теоретично підступна та шкідлива брехня,
а на практиці - збірка найгрубіших забобонів та чаклунства, що
приховує весь сенс християнської віри», як такий, що формує
негативне ставлення до Російської православної церкви та,
виходячи з цього, стаття (від 22 лютого 2000 року) в місцевому
журналі свідків Єгових «Пробудитесь!» була визнана
екстремістською.
 Експерти визначили, що Толстой — противник Російського
православія.
 8 грудня 2009 року Верховний суд Російської Федерації відхилив
апеляцію свідків Єгових та підтримав постанову Ростовського
обласного суду, назвавши статтю в журналі «екстремістською».