2. «Нема на світі інших
Батьківщин
Понад одну, що є
наказ і чин…».
3. • Однією з визначних особистостей
в українській літературі ХХ століття
був Євген Маланюк (1897-1968). І
хоча вітри історії занесли
козацького правнука далеко від
рідних степів, проте не вивітрили з
його серця палкого почуття до
рідної землі.
4. А починалася поетова Україна з його дитинства –
маленького провінційного містечка
Новоархангельська на Кіровоградщині, загубленого
в степу
• Степовий край диктував поселенцям свій уклад
життя. Дід Євгена Маланюка – Василь, замолоду
водив до Криму чумацькі валки і залишився у пам’яті
Євгена «останнім чумаком архангородським»,
чудовим оповідачем козацьких легенд, чумацьких
бувальщин.
Батько поета, Филимон Васильович, був досить
колоритною постаттю в містечку. Він, дякуючи
природному розумові та самоосвіті, вибився в перші
ряди архангородської інтелігенції. Зусиллями батька
в сім’ї була зібрана непогана бібліотека. Євген змалку
ознайомився з багатьма історичними працями, з
Шевченковим «Кобзарем», творами І.Карпенка-
Карого, М.Коцюбинського та інших українських
письменників. Ця книгозбірня теж прислужилася
майбутньому письменникові. Матері, як відмічав сам
поет, він завдячував двом речам – «серцю і
5. • Євген вигідно вирізнявся серед однокласників своєю
освіченістю. Незважаючи на матеріальну скруту,
батьки віддають свого первістка Євгена до повітового
Єлисаветградського земського реального училища.
Місто Єлисаветград у пору учнівства Маланюка
було помітним культурним центром півдня Російської
імперії.
Єлисаветград мав могутні театральні традиції,
місто прийняло майже половину із 47 виставок
художників – передвижників. Феномен міста полягав
ще й у тому, що тут сформувалася ціла плеяда
видатних людей, які ввійшли в історію світової
літератури, мистецтва, культури, науки. Згадаймо
імена В.Винниченка, Я.Івашкевича, О.Осмьоркіна,
О.Фойницького, А. Тарковського, Тобілевичів,
І.Тамма.
7. • Любов до літератури, поезії зокрема,
що прищеплювалась Євгену ще
матір’ю, з новою силою запалала в
училищі. Євген багато читає, із
задоволенням декламує, дописує до
різних часописів, зокрема – повітової
єлисаветградської газети «Голос Юга».
Реальна школа заклала міцний
фундамент у становленні Маланюка –
поета. Як свідчить сам Є. Маланюк,
віршувати він почав ще гімназистом у
13 років.
8. Там, де літо
Ще все триває
пахощами липня
І квітне невечірній
день дитинства.
Євген Маланюк
9. • В 1914 році Маланюк закінчив Єлисаветградське
реальне училище і подався до Петрограда, де
навчався в Політехнічному інституті. Але воєнна
завірюха покликала його до київської військової
школи, звідки він потрапив на фронт, брав активну
участь у визвольних битвах 1917-1920рр. Найбільше
ж для гартування мужнього і стійкого характеру та
твердих національних переконань Є. Маланюка дала
його служба в Українській Армії, безпосередня участь
у боротьбі за незалежну Україну. Однак, після
падіння УНР разом з іншими емігрував.
Поетові випала нелегка доля подвійного емігранта.
Він змушений був залишити Вітчизну, аби більше
ніколи не повернутися додому, але мати Батьківщину
у своєму серці і вести з нею нескінченний діалог
своїм полум’яним Словом.
10. Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її — поети!
Є. Маланюк
11. • Маланюк був високоосвіченою людиною,
вільно володів кількома мовами, бездоганно
знав світову історію, європейську культуру і
літературу. Всі, хто зустрічався з Маланюком,
згадували про нього як про чарівного
співрозмовника, ерудита і незвичайну людину
.
«Велетень не лиш духом, а й тілом…
Ерудит, енциклопедист. Я зрозумів його
покликання в поезії: тисячолітня,
багатотисячолітня Україна», – писав Л.
Полтава.
З відпущених долею 71 року, майже 50
років Є. Маланюк прожив на чужині, там і
помер. Жив за кордоном, але був із нами.
Далекий, проте свій.
12. • За життя Є. Маланюка було видано 10
поетичних збірок. Остання 11-а вийшла
в 1972 році завдяки дружині і сину
Богдану. Хронологічно збірки поезій
Євгена Маланюка виходили вже з 20-х
років ХХ століття. Місця їх видань були
по всій Європі й Америці.
Хоч би яку Маланюкову поезію ми
взяли, у кожному її рядку незримо
присутня Україна, рідний степовий край,
звучить віра у відродження нації і
держави.
13. План проведення заходів
у Торговицькій ЗШ І-ІІІ ст. ім.Є.Ф.Маланюка
до 120-річчя з дня народження Є.Ф.Маланюка
№ з/п Назва заходу Клас Відповідальний
1 Лінійка «Я - син свого
народу»
1-11 класи ЗДзВР Клименко
В.І.
2 Конкурс малюнків до
творчості Є.Ф. Маланюка
5-7 класи Класні керівники
3 Бібліотечна інформаційна
хвилинка
5-10 класи Бібліотекар
Скрипніченко
Г.Д.
4 Тематична виставка
літератури «Сторінками
«степової Еллади»
1-11 класи Бібліотекар
Скрипніченко
Г.Д.
5 Бесіда «Я – син свого
народу»
1-4 класи Класоводи 1-4
класів та
вихователі групи
продовженого дня
18. План проведення заходів
у Кам’янецькій ЗШ І-ІІІ ст
до 120-річчя з дня народження Є.Ф.Маланюка
№ з/п Назва заходу Відповідальний
1 Урок "Є.Маланюк-поет-земляк" Лисоконь Віра
Анатоліївна
2 Виставка тематичної літератури
"Співець степової еллади"
Бібліотекар
3 Перегляд відеофільму "Життя та
творчість Є.Ф.Маланюка"
Полторак О.М.
4 Зустріч у літературній світлиці із
бібліотекарем СБК
Рубнікович К.В.
19. Вчителька української мови та літератури
Лисоконь Віра Анатоліївна прочитала дітям
власного вірша.
Ти народивсь в Елладі-Україні,
В Архангелгороді, загубленім в степу.
Ти присвятив талант свій Батьківщині,
Собі ти долю вибрав зовсім не легку.
Без України у далекім краї
Ти думав лиш про неї день при дні
І щастям сповнений до краю,
Ти бігав степом уві сні.
Жив там з бажанням повернутись
У свій вишневий рідний край,
Та не судилось вже вернутись -
Навіки втратив ти свій рай!
Свій хрест страшний ти ніс із болем,
Служив Вкраїні так, як міг.
Ти не скорився клятій долі,
Горів, боровся - й переміг!
Тебе ми завжди пам'ятаєм
В святкові дні і в дні тривог,
В шанобі голову схиляєм.
Ти - імператор залізних строф.
24. Сниться гомін дубів прадідівських та річка,
Біла хата та тепла долоня сестри…
Тільки б рідного поля зворушлива стрічка!
Тільки б сіра солома прабатьківських стріх!
