2. Нехай учитель поспішає до дітей,
радіє кожній зустрічі з ними,
тоді й діти поспішатимуть у школу
і щиро радітимуть кожній зустрічі
зі своїм учителем.
Ш. Амонашвілі
3. Гуманна педагогіка – це велика
мудрість.
Гуманна педагогіка – це та, яка
може наблизити дитину до
пізнання самих себе.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЯКОСТІ ВЧИТЕЛЯ :
По-перше, ми повинні бути людьми доброї
душі й любити дітей такими, якими вони є.
По-друге, ми повинні вміти розуміти дітей.
По-третє, нам необхідно бути оптимістами.
По-четверте, ми повинні уособлювати людину
майбутнього, людину нового складу .
6. ЦІЛЬОВІ ОРІЄНТАЦІЇ:
- сприяти становленню, розвитку і вихованню в
дитині благородної людини шляхом розкриття її
особистісних якостей;
- розвиток і становлення пізнавальних сил дитини;
8. «Любов до дитини в нашій спеціальності –
це плоть і кров вихователя як сили,
здатної впливати на духовний світ іншої
людини.
Педагог без любові до дитини – все одно, що
співак без голосу,
музикант без слуху, живописець без відчуття
кольору»
В.О. Сухомлинський
9. Чи не найважливішим засобом
виховання Василь Сухомлинський
вважав мистецтво спілкування педагога.
Зокрема, впровадив у практику «уроки
мислення» серед природи з дітьми.
Чільне місце в ній відводилося
самостійному складанню казок,
маленьких творів, доповідей,
математичних задач, вивченню окремих
тем. «Через казку, фантазію, гру, через
неповторну людську творчість — вірна
дорога до серця дитини», —
наголошував він. Читання — це віконце,
крізь яке діти бачать і пізнають себе.
Великого значення надавав Василь
Сухомлинський природі як виховному
засобу. Сухомлинський вивчав вплив
особистості на колектив. Формування
світогляду — це серцевина розумового
виховання.