SlideShare a Scribd company logo
1 of 30
Download to read offline
ЛЕКЦІЯ №1
Тема 1.
ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ. ЇЇ РОЗВИТОК І ЗНАЧЕННЯ
В ЖИТТІ
СУСПІЛЬСТВА. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОБ’ЄКТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ В АСТРОНОМІЇ.
План
1. Астрономія — фундаментальна наука, яка вивчає об’єкти
Всесвіту та Всесвіт у цілому. Історія розвитку астрономії. Галузі
астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками.
2. Астрономія та астрологія. (доповідь про свій знак зодіаку)
3. Значення астрономії для формування світогляду людини.
Астрономічні знання як явище культури.
1. Астрономія — наука, що вивчає рух, будову, походження
і розвиток небесних тіл і їх систем. Нагромаджені нею знання
застосовуються для практичних потреб людства.
Астрономія е однією з найстародавніших наук, вона виникла на
основі практичних потреб людини й розвивалася разом з ними.
Елементарні астрономічні відомості вже тисячі років тому мали
народи Вавілону, Єгипту, Китаю і застосовували їх для вимірювання
часу та орієнтування за сторонами горизонту.
Сучасна астрономія утримується на 3-х «китах»:
Світло сприймальна техніка,
Сукупність законів, ідей і методів теоретичної фізики,
Математичний апарат у поєднанні з можливостями сучасної
обчислювальної техніки.
Основні розділи астрономії:
Космологія – розділ, в якому вивчають будову та еволюцію Всесвіту як єдиного
цілого.
Астрометрія – розділ, що вивчає положення і рух небесних тіл та їхніх систем.
Небесна механіка – розділ, що вивчає закони руху небесних тіл.
Астрофізика - розділ, що вивчає природу космічних тіл: їхню будову. Хімічний
склад, фізичні властивості.
Космогонія – вивчає предмети, походження тіл та їх еволюцію.
Зоряна астрономія – вивчає рух та розподіл у просторі зір, системи зір і
проблеми стійкості цих систем.
Сучасна астрономія тісно пов’язана з математикою і
фізикою, біологією і хімією, географією, геологією і
космонавтикою. Використовуючи досягнення інших наук,
вона в свою чергу збагачує їх, стимулює розвиток,
висуваючи перед ними все нові завдання.
2. Астроло́гія (грец. αστρον — «зірка», λογος — «учення») — система
вчень, спираючись на яку, нібито, можливо за розташуванням
небесних тіл (здебільшого, планет), передбачати майбутнє життя
індивіда.
Астрономія — наука про небесні світила, про закони їхнього руху,
будови і розвитку, а також про будову і розвиток Всесвіту в цілому.
ДОПОВІДЬ.
3. Основа астрономії — спостереження. Вивчаючи потоки
електромагнітних хвиль від небесних світил, астрономи не тільки
змогли визначити відстані до них,
дослідити фізичні умови в їхніх надрах, встановити хімічний
склад їхніх атмосфер, з'ясувати внутрішню будову, але й накреслити
шляхи їхньої еволюції впродовж мільярдів років.
Сучасна астрономія, залишаючись фундаментальною наукою,
має величезне прикладне значення і безпосередньо пов'язана з науково-
технічним прогресом людства.
Закони небесної механіки покладено в основу теорії руху космічних
апаратів, а практичну космонавтику уявити без астрономії взагалі
неможливо.
Тема 2.
ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ
План
1. Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я.
2. Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил.
3. Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Небесні координати.
4. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет.
5. Закони Кеплера.
1. Небесна сфера – уявна сфера довільного радіуса з центром
в довільній точці простору, якого є око спостерігача.
Сузір'я — певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими
межами, що охоплює всі належні їй світила і яка має власну
назву. (88 сузірь)
2. Видима зоряна величина — величини в яких не враховується
відстань до зірок. Чим яскравіший об’єкт, тим менше числове значення
його зоряної величини.
m = − 2,512lgЕ2/Е1 + C,
Е-блиск
(блиск - освітленість площадки перпендикулярна до променів
небесного об’єкта )
С — константа, яка залежить від вибору базової точки шкали.
Абсолютна зоряна величина зірки = її видимій зоряній
величині , якщо зірка знаходиться на відстані 10 пк.
М = m, якщо r - відстань до зорі, виміряна в парсеках
М = m +5 - 5lg r + 5, де
М – абсолютна зоряна величина – така зоряна величина, яку б
мала зоря, якби перебувала від нас на відстані 10 пк (32,6 св.р)
m - зоряна величина
Визначення відстаней до небесних світил
Горизонтальний параллакс - це кут між напрямом на світило з якої
небудь точки земної поверхні і напрямом з центра Землі.
Відстані до близьких зір визначають за допомогою вимірювання їхнього
річного параллаксу - кут, під яким із зорі було б видно радіус земної
орбіти.
Світловий рік – відстань, яку проходить світло за один рік,
поширюючись зі швидкістю 300000км/с.
Астрономічна одиниця – дорівнює середній відстані Землі від Сонця
(14960000км).
Парсек — відстань, з якої середній радіус земної орбіти (рівний 1 а. о.),
перпендикулярний променю зору, видно під кутом 1″(одна кутова секунда).

3. Система відліку великих проміжків часу (літочислення) з
поділом на окремі періоди — роки, місяці і доби — називається
календарем. За основу календарних одиниць лічби часу взято
природні одиниці часу:
• сонячний рік,
• синодичний місяць,
• сонячну добу.
Незалежність основних одиниць часу зумовлювала існування трьох
типів календарів:
• сонячний,
• місячний,
• місячно-сонячний.
У сонячному календарі основною одиницею часу є тривалість
тропічного року (365,2422 середньої доби). Сучасний календар належить до
сонячних. В основу місячного календаря покладено тривалість синодичного
місяця (29,5 доби). Рік у ньому дорівнює 354 або 355 середнім сонячним
добам, тобто 12 місяцям по 29,5 доби. Місячно-сонячний календар — це
комбінація сонячного і місячного календаря.
Системи небесних координат використовують в астрономії для опису
положення світил на небі або точок на уявній небесній сфері .
В астрономії застосовують кілька систем небесних координат, зручних
для вирішення різних наукових і практичних завдань. При цьому
використовуються відомі площині, кола та точки небесної сфери.
У залежності від стоїть завдання, може бути більш зручним
використовувати ту або іншу систему. Найбільш часто використовуються:
• горизонтальна,
• екваторіальні системи координат.
Рідше – екліптичній, галактична та інші.
Горизонтальна система координат
Координатами в цій системі
координат є
висота і азимут.
Основний напрямок – напрямок
прямовисної лінії ZOZ.
Основною площиною є площина
математичного горизонту NS.
Центральний кут МОМ` , або дуга ММ` визначає віддаль світила від
горизонту – називається висотою світила (h).
Висотою світила називається його кутова віддаль від горизонту.
Замість висоти зручно вживати кут ZOM , або дугу ZM - зенітну
віддаль (z). Зенітну віддаль відлічують від зеніту до світила. Можливі
значення : 0o÷180o . Отже h+z=90o.
Зенітною віддаллю називається кутова віддаль світила від зеніту.
Азимутом називається кутова віддаль круга висоти світила від точки
півдня. Висота і азимут міняються на протязі доби, бо пов`язані з
пунктом спостереження.
Перша екваторіальна система координат
Основний напрямок є вісь обертання
світу PP.
Основною площиною є площина
небесного екватора.
Координатами в цій системі є схилення і
годинний кут.
Схилення – центральний кут МОМ(δ) відлічується від екватора до світила.
Можливі значення 0o÷90o – в північній півкулі і 0o÷-90o в південній півкулі.
Схиленням світила називається кутова віддаль його від екватора. Центральний
кут в площині екватора QOM`, який вимірює двогранний кут між колами
схилення світила і небесного меридіану – називається годинним кутом (t).
Годинний кут – називається кутова віддаль кола схилень від південної точки
небесного меридіану. Годинний кут змінюється пропорційно часу від 0 до 360
градусів або від 0 до 24 годин у напрямку добового обертання небесної сфери. Ця
система переважно використовується при визначенні часу за спостереженням зір.
Друга екваторіальна система координат
Напрям і площина залишаються такі ж як і в попередній системі.
Координати : силення та пряме піднесення.
Основні елементи: коло екватора, вісь світу (PP`), точка весняного рівнодення (γ).
Однією координатою залишається схилення, а друга координата пряме піднесення
(α) - центральний кут γОМ` між колом схилення та напрямком в точці весняного
рівнодення, лежить в площині небесного екватора. Відлічується від т.γ проти
годинникової стрілки. Можливі значення : 0o÷360o , або 0h÷24h.
Прямим піднесенням називається кутова віддаль кола схилення від т.γ . Обидві
координати не залежать від обертання Землі. Використовується при складанні
астрономічних каталогів небесних об`єктів.
4. Рухома карта зоряного неба зображає собою навчальний прилад, який
служить для вивчення зоряного неба. Вона дає можливість визначити вид
зоряного неба в будь-який момент доби заданої дати; з допомогою
рухомої карти зоряного неба можна встановити, які світила в даний
момент сходять, заходять або кульмінують.
Карта складається з двох частин: рухомої і нерухомої. Рухома частина
зображається диском, на якому в центрі знаходиться північний полюс
світу від якого розходяться у вигляді прямих ліній кола схилень.
Перший закон Кеплера
Всі планети обертаються навколо
Сонця по еліптичній орбіті в одному
з фокусів якого знаходиться Сонце.
Другий закон Кеплера
Радіус-вектор планети (тіла Сонячної
системи) описує за рівні проміжки
часу рівновеликі площі.
Третій закон Кеплера
Квадрат періоду обертання планети навколо Сонця прямо
пропорційний кубу довжини великої півосі еліпса.
Т – період планет,
а – довжина великих півосей орбіт планет.
Дякую за увагу!

More Related Content

What's hot

урок 12 сонце — наша зоря
урок 12 сонце — наша зоряурок 12 сонце — наша зоря
урок 12 сонце — наша зоряSchool5uman
 
Основи практичної астрономії
Основи практичної астрономіїОснови практичної астрономії
Основи практичної астрономіїІгор Яблонський
 
Методичний посібник «Правильні многокутники»
Методичний посібник «Правильні многокутники»Методичний посібник «Правильні многокутники»
Методичний посібник «Правильні многокутники»Valyu66
 
9 розвиток космонавтики в Україні
9 розвиток космонавтики в Україні9 розвиток космонавтики в Україні
9 розвиток космонавтики в УкраїніRomanPankiv3
 
Капелюхи де Боно
   Капелюхи де Боно   Капелюхи де Боно
Капелюхи де БоноVera Chepizhak
 
Кристалічні ґратки.
Кристалічні ґратки. Кристалічні ґратки.
Кристалічні ґратки. labinskiir-33
 
урок 9 планети гіганти та плутон
урок 9 планети гіганти та плутонурок 9 планети гіганти та плутон
урок 9 планети гіганти та плутонSchool5uman
 
геометрична прогресія презентація
геометрична прогресія презентаціягеометрична прогресія презентація
геометрична прогресія презентаціяiri23shka
 
88 КЛ д.н.геометрія 8
88 КЛ д.н.геометрія 888 КЛ д.н.геометрія 8
88 КЛ д.н.геометрія 8school8zv
 
лекція 18
лекція 18лекція 18
лекція 18cit-cit
 
Розв"язування задач на знаходження площі трикутника
Розв"язування задач на знаходження площі трикутникаРозв"язування задач на знаходження площі трикутника
Розв"язування задач на знаходження площі трикутникаsveta7940
 
Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціації
Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціаціїСильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціації
Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціаціїЕлена Мешкова
 
вписані та описані чотирикутники
вписані та описані чотирикутники вписані та описані чотирикутники
вписані та описані чотирикутники Sv1tsun
 
урок 14 еволюція зір
урок 14 еволюція зірурок 14 еволюція зір
урок 14 еволюція зірSchool5uman
 
урок 3 вимірювання часу та календар
урок 3 вимірювання часу та календарурок 3 вимірювання часу та календар
урок 3 вимірювання часу та календарSchool5uman
 
Презентація: Трикутник та його види
Презентація: Трикутник та його видиПрезентація: Трикутник та його види
Презентація: Трикутник та його видиsveta7940
 
контрольні роботи з фізики
контрольні роботи з фізикиконтрольні роботи з фізики
контрольні роботи з фізикиsdsph
 
Презентація радіоактивність
Презентація радіоактивністьПрезентація радіоактивність
Презентація радіоактивністьivan1660
 

What's hot (20)

урок 12 сонце — наша зоря
урок 12 сонце — наша зоряурок 12 сонце — наша зоря
урок 12 сонце — наша зоря
 
Основи практичної астрономії
Основи практичної астрономіїОснови практичної астрономії
Основи практичної астрономії
 
Методичний посібник «Правильні многокутники»
Методичний посібник «Правильні многокутники»Методичний посібник «Правильні многокутники»
Методичний посібник «Правильні многокутники»
 
9 розвиток космонавтики в Україні
9 розвиток космонавтики в Україні9 розвиток космонавтики в Україні
9 розвиток космонавтики в Україні
 
Капелюхи де Боно
   Капелюхи де Боно   Капелюхи де Боно
Капелюхи де Боно
 
Кристалічні ґратки.
Кристалічні ґратки. Кристалічні ґратки.
Кристалічні ґратки.
 
урок 9 планети гіганти та плутон
урок 9 планети гіганти та плутонурок 9 планети гіганти та плутон
урок 9 планети гіганти та плутон
 
геометрична прогресія презентація
геометрична прогресія презентаціягеометрична прогресія презентація
геометрична прогресія презентація
 
Йонний зв'язок
Йонний зв'язокЙонний зв'язок
Йонний зв'язок
 
88 КЛ д.н.геометрія 8
88 КЛ д.н.геометрія 888 КЛ д.н.геометрія 8
88 КЛ д.н.геометрія 8
 
лекція 18
лекція 18лекція 18
лекція 18
 
Земля і Місяць
Земля і МісяцьЗемля і Місяць
Земля і Місяць
 
Розв"язування задач на знаходження площі трикутника
Розв"язування задач на знаходження площі трикутникаРозв"язування задач на знаходження площі трикутника
Розв"язування задач на знаходження площі трикутника
 
Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціації
Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціаціїСильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціації
Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціації
 
вписані та описані чотирикутники
вписані та описані чотирикутники вписані та описані чотирикутники
вписані та описані чотирикутники
 
урок 14 еволюція зір
урок 14 еволюція зірурок 14 еволюція зір
урок 14 еволюція зір
 
урок 3 вимірювання часу та календар
урок 3 вимірювання часу та календарурок 3 вимірювання часу та календар
урок 3 вимірювання часу та календар
 
Презентація: Трикутник та його види
Презентація: Трикутник та його видиПрезентація: Трикутник та його види
Презентація: Трикутник та його види
 
контрольні роботи з фізики
контрольні роботи з фізикиконтрольні роботи з фізики
контрольні роботи з фізики
 
Презентація радіоактивність
Презентація радіоактивністьПрезентація радіоактивність
Презентація радіоактивність
 

Similar to Презентація до лекція №1 з астрономії

11 klas astronomija_prishljak_2011_ukr
11 klas astronomija_prishljak_2011_ukr11 klas astronomija_prishljak_2011_ukr
11 klas astronomija_prishljak_2011_ukrRanoUA
 
Astronomija 11-klas-pryshljak-2011
Astronomija 11-klas-pryshljak-2011Astronomija 11-klas-pryshljak-2011
Astronomija 11-klas-pryshljak-2011kreidaros1
 
урок 1 що вивчає астрономія
урок 1 що вивчає астрономіяурок 1 що вивчає астрономія
урок 1 що вивчає астрономіяSchool5uman
 
Астрономія
АстрономіяАстрономія
Астрономіяghyperon
 
урок 1 що вивчає астрономія
урок 1 що вивчає астрономіяурок 1 що вивчає астрономія
урок 1 що вивчає астрономіяSchool5uman
 
Astronomija 11-klas-pryshljak-2019
Astronomija 11-klas-pryshljak-2019Astronomija 11-klas-pryshljak-2019
Astronomija 11-klas-pryshljak-2019kreidaros1
 
урок 6 методи астрофізичних досліджень
урок 6 методи астрофізичних дослідженьурок 6 методи астрофізичних досліджень
урок 6 методи астрофізичних дослідженьSchool5uman
 
11 as p_2019_prof
11 as p_2019_prof11 as p_2019_prof
11 as p_2019_prof4book
 
Astronomija 11-klas-klymyshyn-2002
Astronomija 11-klas-klymyshyn-2002Astronomija 11-klas-klymyshyn-2002
Astronomija 11-klas-klymyshyn-2002kreidaros1
 

Similar to Презентація до лекція №1 з астрономії (20)

тема
тематема
тема
 
Urok 1
Urok 1Urok 1
Urok 1
 
Що вивчає астрономія
Що вивчає астрономіяЩо вивчає астрономія
Що вивчає астрономія
 
11 klas astronomija_prishljak_2011_ukr
11 klas astronomija_prishljak_2011_ukr11 klas astronomija_prishljak_2011_ukr
11 klas astronomija_prishljak_2011_ukr
 
Astronomija 11-klas-pryshljak-2011
Astronomija 11-klas-pryshljak-2011Astronomija 11-klas-pryshljak-2011
Astronomija 11-klas-pryshljak-2011
 
урок 1 що вивчає астрономія
урок 1 що вивчає астрономіяурок 1 що вивчає астрономія
урок 1 що вивчає астрономія
 
1
11
1
 
Астрономія
АстрономіяАстрономія
Астрономія
 
2
22
2
 
2
22
2
 
урок 1 що вивчає астрономія
урок 1 що вивчає астрономіяурок 1 що вивчає астрономія
урок 1 що вивчає астрономія
 
Лк4.pptx
Лк4.pptxЛк4.pptx
Лк4.pptx
 
1
11
1
 
Планета Земля
Планета ЗемляПланета Земля
Планета Земля
 
11_as_pr_2019
11_as_pr_201911_as_pr_2019
11_as_pr_2019
 
Astronomija 11-klas-pryshljak-2019
Astronomija 11-klas-pryshljak-2019Astronomija 11-klas-pryshljak-2019
Astronomija 11-klas-pryshljak-2019
 
урок 6 методи астрофізичних досліджень
урок 6 методи астрофізичних дослідженьурок 6 методи астрофізичних досліджень
урок 6 методи астрофізичних досліджень
 
65 -___-_
65  -___-_65  -___-_
65 -___-_
 
11 as p_2019_prof
11 as p_2019_prof11 as p_2019_prof
11 as p_2019_prof
 
Astronomija 11-klas-klymyshyn-2002
Astronomija 11-klas-klymyshyn-2002Astronomija 11-klas-klymyshyn-2002
Astronomija 11-klas-klymyshyn-2002
 

More from katya_odarchuk

пароутворення і конденсація
пароутворення і конденсаціяпароутворення і конденсація
пароутворення і конденсаціяkatya_odarchuk
 
Електричний струм у газах
Електричний струм у газах Електричний струм у газах
Електричний струм у газах katya_odarchuk
 
презентація з астрономії
презентація з астрономіїпрезентація з астрономії
презентація з астрономіїkatya_odarchuk
 
Історія розвитку Всесвіту
Історія розвитку ВсесвітуІсторія розвитку Всесвіту
Історія розвитку Всесвітуkatya_odarchuk
 
презентація Квазари
презентація Квазарипрезентація Квазари
презентація Квазариkatya_odarchuk
 
Енергія. Види енергії 8 клас
Енергія. Види енергії 8 класЕнергія. Види енергії 8 клас
Енергія. Види енергії 8 класkatya_odarchuk
 
Фізичне тіло і речовина. Маса.Одиниці маси.
Фізичне тіло і речовина. Маса.Одиниці маси.Фізичне тіло і речовина. Маса.Одиниці маси.
Фізичне тіло і речовина. Маса.Одиниці маси.katya_odarchuk
 

More from katya_odarchuk (9)

17 osnovne rivnjan
17 osnovne rivnjan17 osnovne rivnjan
17 osnovne rivnjan
 
пароутворення і конденсація
пароутворення і конденсаціяпароутворення і конденсація
пароутворення і конденсація
 
Електричний струм у газах
Електричний струм у газах Електричний струм у газах
Електричний струм у газах
 
презентація з астрономії
презентація з астрономіїпрезентація з астрономії
презентація з астрономії
 
Історія розвитку Всесвіту
Історія розвитку ВсесвітуІсторія розвитку Всесвіту
Історія розвитку Всесвіту
 
презентація Квазари
презентація Квазарипрезентація Квазари
презентація Квазари
 
Одарчук К.М.
Одарчук К.М.Одарчук К.М.
Одарчук К.М.
 
Енергія. Види енергії 8 клас
Енергія. Види енергії 8 класЕнергія. Види енергії 8 клас
Енергія. Види енергії 8 клас
 
Фізичне тіло і речовина. Маса.Одиниці маси.
Фізичне тіло і речовина. Маса.Одиниці маси.Фізичне тіло і речовина. Маса.Одиниці маси.
Фізичне тіло і речовина. Маса.Одиниці маси.
 

Recently uploaded

Відкритий бюджет (благодійні внескі) за 2024 рік по закладам освіти за січень...
Відкритий бюджет (благодійні внескі) за 2024 рік по закладам освіти за січень...Відкритий бюджет (благодійні внескі) за 2024 рік по закладам освіти за січень...
Відкритий бюджет (благодійні внескі) за 2024 рік по закладам освіти за січень...school_inform72
 
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2023-2024.pdf
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2023-2024.pdfШтатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2023-2024.pdf
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2023-2024.pdfschool_inform72
 
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2024 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2024 рікКошторис Криворізької гімназії № 72 на 2024 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2024 рікschool_inform72
 
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2021 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2021 рікКошторис Криворізької гімназії № 72 на 2021 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2021 рікschool_inform72
 
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdfПортфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdfssuserd1824d
 
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2021-2022 н.р..pdf
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2021-2022 н.р..pdfШтатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2021-2022 н.р..pdf
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2021-2022 н.р..pdfschool_inform72
 
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...tetiana1958
 
Інформація щодо фактичного використання бюджетних коштів у 2022 році
Інформація щодо фактичного використання бюджетних коштів у 2022 роціІнформація щодо фактичного використання бюджетних коштів у 2022 році
Інформація щодо фактичного використання бюджетних коштів у 2022 роціschool_inform72
 
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...Чернівецька обласна бібліотека для дітей
 
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2023 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2023 рікКошторис Криворізької гімназії № 72 на 2023 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2023 рікschool_inform72
 

Recently uploaded (11)

Відкритий бюджет (благодійні внескі) за 2024 рік по закладам освіти за січень...
Відкритий бюджет (благодійні внескі) за 2024 рік по закладам освіти за січень...Відкритий бюджет (благодійні внескі) за 2024 рік по закладам освіти за січень...
Відкритий бюджет (благодійні внескі) за 2024 рік по закладам освіти за січень...
 
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2023-2024.pdf
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2023-2024.pdfШтатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2023-2024.pdf
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2023-2024.pdf
 
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2024 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2024 рікКошторис Криворізької гімназії № 72 на 2024 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2024 рік
 
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2021 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2021 рікКошторис Криворізької гімназії № 72 на 2021 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2021 рік
 
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdfПортфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
 
205 років драми І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819)
205 років драми І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819)205 років драми І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819)
205 років драми І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819)
 
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2021-2022 н.р..pdf
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2021-2022 н.р..pdfШтатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2021-2022 н.р..pdf
Штатний розпис Криворізької гімназії № 72 на 2021-2022 н.р..pdf
 
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
 
Інформація щодо фактичного використання бюджетних коштів у 2022 році
Інформація щодо фактичного використання бюджетних коштів у 2022 роціІнформація щодо фактичного використання бюджетних коштів у 2022 році
Інформація щодо фактичного використання бюджетних коштів у 2022 році
 
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
 
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2023 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2023 рікКошторис Криворізької гімназії № 72 на 2023 рік
Кошторис Криворізької гімназії № 72 на 2023 рік
 

Презентація до лекція №1 з астрономії

  • 2. Тема 1. ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ. ЇЇ РОЗВИТОК І ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В АСТРОНОМІЇ.
  • 3. План 1. Астрономія — фундаментальна наука, яка вивчає об’єкти Всесвіту та Всесвіт у цілому. Історія розвитку астрономії. Галузі астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками. 2. Астрономія та астрологія. (доповідь про свій знак зодіаку) 3. Значення астрономії для формування світогляду людини. Астрономічні знання як явище культури.
  • 4. 1. Астрономія — наука, що вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл і їх систем. Нагромаджені нею знання застосовуються для практичних потреб людства. Астрономія е однією з найстародавніших наук, вона виникла на основі практичних потреб людини й розвивалася разом з ними. Елементарні астрономічні відомості вже тисячі років тому мали народи Вавілону, Єгипту, Китаю і застосовували їх для вимірювання часу та орієнтування за сторонами горизонту.
  • 5. Сучасна астрономія утримується на 3-х «китах»: Світло сприймальна техніка, Сукупність законів, ідей і методів теоретичної фізики, Математичний апарат у поєднанні з можливостями сучасної обчислювальної техніки.
  • 6. Основні розділи астрономії: Космологія – розділ, в якому вивчають будову та еволюцію Всесвіту як єдиного цілого. Астрометрія – розділ, що вивчає положення і рух небесних тіл та їхніх систем. Небесна механіка – розділ, що вивчає закони руху небесних тіл. Астрофізика - розділ, що вивчає природу космічних тіл: їхню будову. Хімічний склад, фізичні властивості. Космогонія – вивчає предмети, походження тіл та їх еволюцію. Зоряна астрономія – вивчає рух та розподіл у просторі зір, системи зір і проблеми стійкості цих систем.
  • 7. Сучасна астрономія тісно пов’язана з математикою і фізикою, біологією і хімією, географією, геологією і космонавтикою. Використовуючи досягнення інших наук, вона в свою чергу збагачує їх, стимулює розвиток, висуваючи перед ними все нові завдання.
  • 8. 2. Астроло́гія (грец. αστρον — «зірка», λογος — «учення») — система вчень, спираючись на яку, нібито, можливо за розташуванням небесних тіл (здебільшого, планет), передбачати майбутнє життя індивіда. Астрономія — наука про небесні світила, про закони їхнього руху, будови і розвитку, а також про будову і розвиток Всесвіту в цілому. ДОПОВІДЬ.
  • 9. 3. Основа астрономії — спостереження. Вивчаючи потоки електромагнітних хвиль від небесних світил, астрономи не тільки змогли визначити відстані до них, дослідити фізичні умови в їхніх надрах, встановити хімічний склад їхніх атмосфер, з'ясувати внутрішню будову, але й накреслити шляхи їхньої еволюції впродовж мільярдів років. Сучасна астрономія, залишаючись фундаментальною наукою, має величезне прикладне значення і безпосередньо пов'язана з науково- технічним прогресом людства. Закони небесної механіки покладено в основу теорії руху космічних апаратів, а практичну космонавтику уявити без астрономії взагалі неможливо.
  • 11. План 1. Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я. 2. Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил. 3. Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Небесні координати. 4. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет. 5. Закони Кеплера.
  • 12. 1. Небесна сфера – уявна сфера довільного радіуса з центром в довільній точці простору, якого є око спостерігача. Сузір'я — певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що охоплює всі належні їй світила і яка має власну назву. (88 сузірь)
  • 13.
  • 14. 2. Видима зоряна величина — величини в яких не враховується відстань до зірок. Чим яскравіший об’єкт, тим менше числове значення його зоряної величини. m = − 2,512lgЕ2/Е1 + C, Е-блиск (блиск - освітленість площадки перпендикулярна до променів небесного об’єкта ) С — константа, яка залежить від вибору базової точки шкали.
  • 15. Абсолютна зоряна величина зірки = її видимій зоряній величині , якщо зірка знаходиться на відстані 10 пк. М = m, якщо r - відстань до зорі, виміряна в парсеках М = m +5 - 5lg r + 5, де М – абсолютна зоряна величина – така зоряна величина, яку б мала зоря, якби перебувала від нас на відстані 10 пк (32,6 св.р) m - зоряна величина
  • 16. Визначення відстаней до небесних світил Горизонтальний параллакс - це кут між напрямом на світило з якої небудь точки земної поверхні і напрямом з центра Землі. Відстані до близьких зір визначають за допомогою вимірювання їхнього річного параллаксу - кут, під яким із зорі було б видно радіус земної орбіти. Світловий рік – відстань, яку проходить світло за один рік, поширюючись зі швидкістю 300000км/с. Астрономічна одиниця – дорівнює середній відстані Землі від Сонця (14960000км). Парсек — відстань, з якої середній радіус земної орбіти (рівний 1 а. о.), перпендикулярний променю зору, видно під кутом 1″(одна кутова секунда). 
  • 17. 3. Система відліку великих проміжків часу (літочислення) з поділом на окремі періоди — роки, місяці і доби — називається календарем. За основу календарних одиниць лічби часу взято природні одиниці часу: • сонячний рік, • синодичний місяць, • сонячну добу.
  • 18. Незалежність основних одиниць часу зумовлювала існування трьох типів календарів: • сонячний, • місячний, • місячно-сонячний. У сонячному календарі основною одиницею часу є тривалість тропічного року (365,2422 середньої доби). Сучасний календар належить до сонячних. В основу місячного календаря покладено тривалість синодичного місяця (29,5 доби). Рік у ньому дорівнює 354 або 355 середнім сонячним добам, тобто 12 місяцям по 29,5 доби. Місячно-сонячний календар — це комбінація сонячного і місячного календаря.
  • 19. Системи небесних координат використовують в астрономії для опису положення світил на небі або точок на уявній небесній сфері . В астрономії застосовують кілька систем небесних координат, зручних для вирішення різних наукових і практичних завдань. При цьому використовуються відомі площині, кола та точки небесної сфери. У залежності від стоїть завдання, може бути більш зручним використовувати ту або іншу систему. Найбільш часто використовуються: • горизонтальна, • екваторіальні системи координат. Рідше – екліптичній, галактична та інші.
  • 20. Горизонтальна система координат Координатами в цій системі координат є висота і азимут. Основний напрямок – напрямок прямовисної лінії ZOZ. Основною площиною є площина математичного горизонту NS.
  • 21. Центральний кут МОМ` , або дуга ММ` визначає віддаль світила від горизонту – називається висотою світила (h). Висотою світила називається його кутова віддаль від горизонту. Замість висоти зручно вживати кут ZOM , або дугу ZM - зенітну віддаль (z). Зенітну віддаль відлічують від зеніту до світила. Можливі значення : 0o÷180o . Отже h+z=90o. Зенітною віддаллю називається кутова віддаль світила від зеніту. Азимутом називається кутова віддаль круга висоти світила від точки півдня. Висота і азимут міняються на протязі доби, бо пов`язані з пунктом спостереження.
  • 22. Перша екваторіальна система координат Основний напрямок є вісь обертання світу PP. Основною площиною є площина небесного екватора. Координатами в цій системі є схилення і годинний кут.
  • 23. Схилення – центральний кут МОМ(δ) відлічується від екватора до світила. Можливі значення 0o÷90o – в північній півкулі і 0o÷-90o в південній півкулі. Схиленням світила називається кутова віддаль його від екватора. Центральний кут в площині екватора QOM`, який вимірює двогранний кут між колами схилення світила і небесного меридіану – називається годинним кутом (t). Годинний кут – називається кутова віддаль кола схилень від південної точки небесного меридіану. Годинний кут змінюється пропорційно часу від 0 до 360 градусів або від 0 до 24 годин у напрямку добового обертання небесної сфери. Ця система переважно використовується при визначенні часу за спостереженням зір.
  • 24. Друга екваторіальна система координат Напрям і площина залишаються такі ж як і в попередній системі. Координати : силення та пряме піднесення. Основні елементи: коло екватора, вісь світу (PP`), точка весняного рівнодення (γ). Однією координатою залишається схилення, а друга координата пряме піднесення (α) - центральний кут γОМ` між колом схилення та напрямком в точці весняного рівнодення, лежить в площині небесного екватора. Відлічується від т.γ проти годинникової стрілки. Можливі значення : 0o÷360o , або 0h÷24h. Прямим піднесенням називається кутова віддаль кола схилення від т.γ . Обидві координати не залежать від обертання Землі. Використовується при складанні астрономічних каталогів небесних об`єктів.
  • 25. 4. Рухома карта зоряного неба зображає собою навчальний прилад, який служить для вивчення зоряного неба. Вона дає можливість визначити вид зоряного неба в будь-який момент доби заданої дати; з допомогою рухомої карти зоряного неба можна встановити, які світила в даний момент сходять, заходять або кульмінують. Карта складається з двох частин: рухомої і нерухомої. Рухома частина зображається диском, на якому в центрі знаходиться північний полюс світу від якого розходяться у вигляді прямих ліній кола схилень.
  • 26.
  • 27. Перший закон Кеплера Всі планети обертаються навколо Сонця по еліптичній орбіті в одному з фокусів якого знаходиться Сонце.
  • 28. Другий закон Кеплера Радіус-вектор планети (тіла Сонячної системи) описує за рівні проміжки часу рівновеликі площі.
  • 29. Третій закон Кеплера Квадрат періоду обертання планети навколо Сонця прямо пропорційний кубу довжини великої півосі еліпса. Т – період планет, а – довжина великих півосей орбіт планет.