2. Напевно, найбільшою загадкою світу є
ЧАС.
Його неможливо змінити: повернути назад чи
прискорити його хід вперед.
Його неможливо відчути чи
побачити, проте певною мірою
ми є залежним від
нього.
4. У стародавні часи практично в кожного народу був свій
календар
Залежно від своїх традицій, способу життя та релігійних
уявлень люди в давнину розробили різні типи календарів.
Люди відміряли певні проміжки часу, лише
спостерігаючи за місяцем та зірками.
За цими принципами і визначалася різна тривалість
року в різних народів
5.
6.
7.
Життя древніх єгиптян, що жили на берегах Нілу, тісно пов’язане з
порами року. Весною Ніл широко розливався. Цей розлив був і бажаний, і
небезпечний. При розливі можна було запастися водою заздалегідь в
спеціальному водосховищі та в засуху випустити на поля. Це дозволяло
збирати врожай два рази на рік. А з іншої сторони-розлив міг затопити село
та зруйнувати будинки. Ці причини змушували жерців ночами при світлі
смолоскипів спускатися до берегів та відмічати рівень підняття води. Не було
ніяких прикмет на Землі, що сповіщали б про початок паводку. І тоді жерці
взялися шукати прикмети на небі. У цьому їм допомогли зірки.
Точніше, одна зірка – Сотіс чи Сиріус. Взимку, в Єгипті вона сяє всю
ніч, навесні – у вечірні години на заході, з кожним з’являється все пізніше й
пізніше, доки не зникне зовсім. Проте десь через 2,5 місяця, приблизно 19
липня за нашим календарем, Сиріус знову з’являється над горизонтом, уже
на сході, в променях Сонця, що сходить.
У єгипетському календарі було 365 днів: 12 місяців по 30 днів, по три
десятиденні тижні в кожному місяці. А в кінці року добавлялося ще 5
святкових днів – на честь народження богів. Це був дуже зручний календар.
8. Традиційний китайський календар
являє собою цікаву систему
відстеження і координації часових
циклів у системі функціональних
взаємодій людини з внутрішнім і
зовнішнім світом.
Традиційна ідеологія китайського
світогляду була побудована на
принципі прорахунку долі і
прогнозу розвитку подій .
9. Основне розходження між календарем
Ся і місячним календарем полягає в
тому, що першим є сонячним і
припускає рахунок днів року у
відповідності з рухом Землі навколо
Сонця і розподіл на місяці в ньому
визначається положенням Землі на її
околосолнечной орбіті.
Календар Ся відрізняється
також тим, що він тісно
пов'язаний з П'ятьма
Стихіями.
10.
11. Календар Майя бере початок з міфічної дати — 13 серпня 3113 року до
нашої ери. Від неї індіанці – майя відлічували минулі роки і дні. У
календарі майя час розділено на цикли або «Сонця». Всього їх шість.
Кожний цикл, стверджували жерці майя, закінчується нібито повним
руйнуванням земної цивілізації. Минулі чотири «Сонця» повністю
знищили чотири людські раси, і лише деякі люди вижили і повідали
про те, що сталося.
12.
13.
Юліанський Календар — запровадив починаючи із 1 січня 45 р. до н. е. Юлій
Цезарнаприкінці 46 до н. е. Цезар узгодив тривалість року із сонячним
календарем, тобто встановив її рівною 365 із чвертю дня. Свого часу Гай
Юлій Цезар пожартував: «Римляни завжди перемагають, але ніколи не
знають, коли це трапилося.»
Ім'я Цезаря вшановано в латинській назві сьомого місяця (тодішнього
п'ятого) — Julius. Пізніше, Октавіан Августвиправив конструкцію
високосного року, і восьмий місяць на його честь названо Augustus.
Але Юліанський календар тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за
істинний сонячний рік.
Різниця складає близько 0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років.
За півтора тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Що й стало
причиною введення в 1582 році Григоріанського календаря.
14. Григоріанський календар був уведений в ужиток 4 жовтня 1582 року
Папою Римським Григорієм ХІІІ, і прийнятий у світі як міжнародний
стандарт. Григоріанський календар заступив Юліанський. Календар
ділить час на календарні рокитривалістю 365 або 366 днів. Роки
тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366
днів — високосним. Високосним є кожен четвертий рік, за винятком
років, порядковий номер яких ділиться без остачі на 100, але не
ділиться без остачі на 400. Таким чином, увесь час поділено на цикли
тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському
календарі складає 365,2425 днів або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12
секунд.
Кожен рік ділиться на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць
лютий може тривати 28 днів у звичайні роки, і 29 днів у високосні
роки. За початок календарного року вважають дату 1 січня.
15. Григоріанський календар має ряд недоліків,тому світ почав шукати
новий, більш зручний календар. Новий проект під назвою
Всесвітнього календаря було схвалено лише у 1954 p. Економічною
і Соціальною радою ООН. Структура Всесвітнього календаря така: у
році 12 місяців з тими самими назвами; тиждень залишається
семиденний; рік поділено на 4 квартали по 91 дню; кожний квартал
складається з трьох місяців; перший місяць має 31 день, два
наступних — по 30 днів; 1 січня завжди припадає на неділю;
квартали починаються з неділі і закінчуються суботами. Кількість
робочих днів на місяць — 26.
Проект Всесвітнього календаря, схвалений більшістю
країн, проте не прийнятий, бо США і Англія не погодились з
ним "з політичних і релігійних міркувань". Переваги
Всесвітнього календаря очевидні. Прогресивні суспільні сили
продовжують роботу з метою введення Всесвітнього
календаря.
16. час і календар тісно пов'язані
один з одним,адже вони творять
наше минуле, теперішнє та
майбутнє
