Анісімова Т.В., вихователь ДНЗ № 31 "Незабудка", м. Білої Церкви Київської області

2. 902 дні «господарювали» фашисти в Білій
Церкві, з 16 липня 1941 по 5 січня 1944

3. Вже в перші дні війни з Білої Церкви було
відправлено в діючу армію 6 тисяч чоловік.
Мобілізовані одержували накази від
трудових колективів, від рідних — «бити
ворога на його території». Городяни вірили у
швидку перемогу, незважаючи на трагічні
події перших днів

4. Ті, хто лишився в місті, самовіддано
працювали під гаслом «Все для фронту, все
для перемоги!». На їх плечі випало не менш
важке випробування, яке змусило жінок
стати на місце чоловіків, дітей —
дорослими. Уже з перших днів війни
мобілізованих на фронт замінили школярі.
Вони стали частиною трудових колективів
майже всіх підприємств міста.

5. 4 січня 1944 року після чотириденних
запеклих боїв розпочався штурм. Першим
прорвався в Білу Церкву з району горбатого
мосту танк Костянтина Турчанінова. Ударом
його тридцятьчетвірки були знищені
протитанкова гармата, три кулеметні точки.
Розстрілявши десятки фашистів, а решту
змусивши тікати, танк відважного офіцера
продовжував просуватися вглиб міста.

6. Бедров Дмитро Михайлович Зінченко Іван Трохимович

7. Павліченко Людмила Михайлівна Логінов Володимир Іванович

8. Кириленко Микола Аверіянович Костянтин Турчанінов

9. Вічний вогонь

10. Вічний вогонь

11. Центральний елемент парку — пам'ятник загиблим визволителям

12. Пам'ятник загиблим чехословакам

13. Пам'ятний камінь на честь закладення пам'ятника героїчним поколінням

14. Пам'ятник загиблим продармійцям

17. Пам'ятник викладачам та студентам Білоцерківського Аграрного Університету
ім. Погребняка які загинули на фронтах ВВв

18. Пам'ятник «Скорботна мати»

19. Вічна пам’ять героям Великої Вітчизняної війни
Хоча прийшла січнева ніч
І світ промеркнув.
Ішли солдати пліч-о-пліч
На Білу Церкву.
Схиляли верби їм до ніг
Плакучі крони.
Стелив дорогу білий сніг
І став червоним.
Бо канонади грім гримів
Був бій кровавий
Упав солдат і збронзовів
У парку Слави…
Багато літ уже пройшло –
Це довгий час
Та пам’ять будить:
Тоді від куль закрили нас
Солдата груди.
Він відійшов у небуття
В вінку терновім,
Та повернулося життя
Різдвом Христовим.
Спасителю, ти не поліг –
Безсмертних славлять:
Цей світлий день і білий сніг
І наша пам’ять.