Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

забашта любов василівна

1,110 views

Published on

До 100-річчя письменниці Забашти Л.В.

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

забашта любов василівна

  1. 1. ЗАБАШТА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА українська поетеса, драматург, прозаїк, член Спілки письменників СРСР з 1950 р. Біографія Народилася 3 лютого (21 січня за старим стилем) 1918 року в місті Прилуках Чернігівської області. Навчаючись у четвертому класі прилуцької школи № 4 почала писати вірші. 1935 року на обласній нараді молодих літераторів у Чернігові її поезію почув і похвалив Павло Тичина. Уперше вірші Любові Василівни були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» в 1935 році. Після закінчення школи Любов Василівна навчалася в Одеському водному інституті, який закінчила в 1940 році. Під час війни працювала інженером-конструктором на Рибінській судноверфі. Після війни, залишившись удовою з сином на руках, прийшла на київський завод «Ленінська кузня». Працюючи водночас закінчила мовно-літературний факультет педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова (1953). Далі було завідування відділом поезії журналу «Дніпро». У грудні 1956 року вдруге вийшла заміж за Андрія Малишка. Мешкала в Києві в будинку письменників «Роліт», на фасаді якого 12 березня 2003 року їй встановлено бронзову пам’ятну дошку (скульптор М.І.Білик). Прилуцьку центральну міську бібліотеку названо ім’ям Любові Забашти, 2004 р. у ній відкрито кімнату-музей письменниці. Основна тематика творчості – героїка боротьби проти фашизму, любов до отчого краю, краса природи, материнське та родинне щастя. Померла 21 липня 1990 року від серцевого нападу під час лікування в Хмільнику. Похована в Києві на Байковому кладовищі поруч з Андрієм Малишком. У доробку письменниці – низка драматичних поем, зокрема «Тернова доля» (1966, про Т. Шевченка), «Дівчина з легенди» (1968, про Марусю Чурай), «Роксолана» (інша назва – «Дівчина з Рогатина», 1973). Музику на окремі вірші та поеми Любові Забашти написали О. Білаш, А. Кос-Анатольський, І. Шамо (зібрані у книзі «Дзвонкова криниця: вокальні твори на слова Любові Забашти»). Писала також для дітей: поетичні збірки «Паляниця білолиця» (1963), «Коли я виросту» (1975), «Пісня зеленого лісу» (1983), «Сівачі» (1984), повість «Будинок мого дитинства» (1983; усі – Київ) та ін. Упорядкувала книгу «Вибрані твори» А. Малишка (у 2-х т., К., 1982). Окремі твори Любові Забашти. перекладено російською, англійською, польською, румунською, чеською мовами. Її поезії, що з цензурних міркувань не опублікувалися в СРСР, видано книгою «Устами неложними» (К., 2003). Творчість Творчий доробок Любові Забашти нараховує кілька поетичних збірок, книжок прози, п'єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями. Авторка поетичних збірок: «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982), присвячених праці кораблебудівників, хліборобів, захисникам Вітчизни. Драматичні та ліро-епічні поеми: «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968); «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971); «Леся Українка», (1973); «Софія Київська», (1982) відбивають глибокий інтерес поетеси до української історії та культури. У доробку Любові Забашти також роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо- документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Її творчості властиві гуманізм, віра у самовідданість і доброту людини.
  2. 2. Тарасові Шевченку присвятила драматизовано поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж»(1961) та інші. Внесок Любов Забашти в дитячу літературу Головним завданням Любові Забашти як дитячої поетеси було бажання відкрити малюкам поезію життя шляхом проявлення у слові краси та гармонії світу. Разом із дитиною поетеса роззирається довкола і замість сірої пелени буденності, бачить неповторні чарівні картини життя. Авторка тонко передає природну «дитинність» стихії («дощик» грається — поливає поле «через ситечко») і «дорослість» дитини («хлопчина» поспішає стати «сівачем»), створюючи тим самим у читача відчуття значимості описуваного, його небуденності. Світ належить людині, навіть якщо вона ще маленька. Людина відповідає за доручений їй великий світ і тому він — завжди «дитина» людства… Й водночас ця лірична мініатюра — прекрасна акварельна замальовка літнього дощу в полі. Окремою темою у ліриці для дітей авторки можна вважати також численні, засновані на народнопісенній традиції мініатюри, присвячені рослинам («Колосок», «Волошки», «Кленове листя» та ін.). Так, молода берізка для поетеси — «мавка лісова», дівчатко з «кісками» на білих «нозях». Тому, природно, що не можна точити з неї сік, а слід посадити поряд «сестричку» та змайструвати шпаківню, щоб мала доброго друга-птаха («Берізонька»). «Малою сестричкою» видається поетесі й вербичка, що виросла та «силу взяла» з пагона, принесеного з рідного лугу («Вербичка»). А образ красеня-дуба мимоволі викликає в уяві читача спогад про «справжнього чоловіка» — опору й надію люблячої родини. Поетеса розповідає про силу духу й краси, про велич звичного довколишнього світу, його гармонійність і природну доброту. Її світ — світ птахів і дерев, світ гармонії, де людина бачить зразки любові та відданості, родинності та красивого життя у найглибшому, вічному значенні цього слова. Тому не відсторонено змальовує природу ніби звіддаля, а говорить з нею як із рівнею: майже всі вірші — пряме звертання до квітки, пташки, дерева («Моя мала сестричко, / Зеленая вербичко…»; «Дубочку, мій дубочку…»; «Лелеченько, лелеко,..» тощо). Саме так розмовляли зі світом наші пращурі, таким — простим, багатобарвним і відкритим — постає Божий світ перед дитячими очима. І поетеса вміє піймати і зберегти у своїй творчості цей не замутнений дріб'язком чистий погляд на життя. Крім, окремих тематичних поезій, поетеса писала загадки, примовки, вірші до свят — класичний приклад «Снігуронька». Тож потрібно зазначити, що хоч Любов Забашта і не створювала поезій спеціально для дітей, але все ж вони займають вагому частку в її творчому доробку поряд з прозою та драматичною спадщиною. Твори Л. Забашти: Нові береги : вірші й поеми. – К.,1950. Дороги дружби : поезії. – К.,1953. Олекса Борканюк : поеми. – К.,1954. Калиновий кетяг : поезії. – К.,1956. Вибране. – К.,1958. Квіт папороті : поема. – К.,1959. Гніздо голубки : поезії. – К.,1960. Пісня і хліб : поезії. – К.,1961. Вірю людині : поезії. – К.,1963. Драматичні твори. – К.,1963. Скрипка Страдіваріуса : поезії та драм. поема. – К.,1964. Незабудки : поезії. – К.,1966. Крила Арсена Дороша : повість. – К.,1968.
  3. 3. Ой катране, катраночку : поезії. – К.,1968. Там, за рікою – молодість : роман. – К.,1970. Земля Антеїв : поезії. – К.,1971. Берег надії : поезії. – К.,1974. Київська гора : вірші та поема. – К.,1982. Будинок мого дитинства : худож.-докум. повість. – К, 1983. Крилаті мої кораблі : роман. – К.,1983. Вибране. – К.,1987. Спалення мадонни : худож.-докум. повість. – К.,1989. Література про письменницю • Дзюба І. З дзвонкової криниці : [Передмова] // Забашта Л. В. Вибране. — К. : Дніпро, 1987. — С. 5-18. • Забашта І. «Отак і йтиму: очі, як у птиці…» / І. Забашта // Київ. – 2008. – № 3. – С. 74-76. • Пінчук С. Глибина бачення // Жовтень. - 1984. - № 2. – С. • Скирда Л. Уроки історії – простір поеми // Вітчизна. - 1988. - № 2. – С. • Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 19 У ЦБС м. Одеси є книги: Забашта Л. Будинок мого дитинства : худож.-докум. повість / Л. Забашта. – К.: Молодь, 1983. – 168 с. – (Герої. Роки. Звершення). Забашта Л. Коли я виросту : вірші / Л. Забашта ; мал. В. Кавуна. – К. : Веселка, 1976. – 22 с. : ілюстр. Забашта Л. Коли я виросту : вірші для дошкільного віку / Л. Забашта ; мал. В. Кавуна. – К. : Веселка, 1978. – 24 с. : ілюстр. – (Перші книжечки дитячого садка). Забашта Л. Пісня зеленого лісу : вірші / Л. Забашта ; худож. А. Гілевич. – К. : Веселка, 1983. – 12 с. : ілюстр. Забашта Л. Співачі : вірші / Л. Забашта ; худож. Л. Гармиза. – К. : Веселка, 1984. – 16 с. : ілюстр. ● Забашта Л. Узагальнення і систематизація знань з української мови 10 кл. : посібн. Для вчителя (з досвіду роботи). – К. : Освіта, 1991. – 157 с. Любов Забашта [Електронний ресурс] // Українська література : [веб-сайт]. — Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/biography/zabashta.html. - Заголовок з екрану. https://uk.wikipedia.org/wiki/Забашта_Любов_Василівна http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17167 Матеріали підготували: Зав. довідково-бібліографічного та інформаційного відділу О.Г.Нуньєс;
  4. 4. Головний бібліограф довідково-бібліографічного та інформаційного відділу В.Л.Доброва © Нуньєс О.Г., 2018.

×