Обласна літня школа проводилась у формі навчально-пошукової експедиції. У ній брали участь учні 6-10 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

1. Управління освіти і науки
Тернопільської облдержадміністрації
Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення
Малої академії наук України
ОБЛАСНА ЛІТНЯ ШКОЛА
2016
Тернопіль 2016

2. 2
Обласна літня школа 2016 / Тернопільське обласне комунальне
територіальне відділення МАН України; Управління освіти і науки
Тернопільської облдержадміністрації. – Тернопіль, 2016. – 74 с.
Над випуском працювали:
Мигайчук Олександра Михайлівна, директор обласного відділення МАН
України (тел.: (0352) 25-88-25)
Фроленко Ольга Михайлівна, заступник директора з навчально-виховної
роботи (тел.: (0352) 25-95-76)
Григорків Марія Петрівна, методист редакційно-видавничого відділу
Дідушицька Богдана Станіславівна, методист хіміко-біологічного
відділення
Штука Світлана Всеволодівна, методист історико-географічного
відділення
Баліцька Лілія Володимиирівна, методист філологічного відділення
Чемерис Наталія Степанівна, методист науково-технічного відділення

3. 3
Уявіть собі, зібралось нас чимало диваків,
Люблять книги, інтеграли, гіпс, слюду і хробаків.
Знають все про електроліз і про напади орди,
Просто мріють все вивчати: звідки? що? коли? куди?
Сіли разом у автобус – через ями по шосе,
Їхали аби дізнатись все про всіх і все про все.
Ось й Заліщики по курсу, посвітлішав горизонт.
Надзвичайно ми зраділи: нам сказали про ремонт.
У думках у всіх джакузі та басейни на даху,
Та була одна новина – навела на нас жаху.
Нам сказали: «Науковці – витривалі до проблем,
Тому митись доведеться у Дністрі вам, під дощем».
Тут, звичайно, я жартую, все ж з’явилася вода,
Та повірте, не єдина це пригода чи біда.
Були лекції й мандрівки, бо манив нас світ наук,
Стільки всього ми робили, аж не вистачало рук!
Експедиція цікава здивувала, мабуть, всіх,
Було гарне тренування і для мозку, і для ніг.
Знахідок було чимало в лісі, в горах, в джерелі.
Все про них нам розказали професійні вчителі.
Так багато нас навчили – досвід на усе життя.
Тож із темпами такими вже чекайте відкриття!
Був один вагомий мінус: надто швидко летів час.
Все. Пишіть роботу в МАНі та приєднуйтесь до нас!
Надія Касянчук, слухачка
секції біології міського відділення
Поєднання навчання з активним відпочинком створює благодатний ґрунт для
юного допитливого розуму. І теплий літній період підходить для цього якнайкраще.
Створення таких умов є метою обласної літньої школи Тернопільського відділення
МАН України. Вона дає школярам змогу поглиблювати свої знання в обраній галузі,
формувати навички роботи в колективі, створювати інтелектуальне командне
середовище, проводячи час у дружній атмосфері однодумців-однолітків.
Основними формами роботи в літніх школах є лекції, семінарські та практичні
заняття, підготовка наукових проектів, розв’язування задач підвищеної складності,
зустрічі з відомими вченими, видатними особистостями, навчально-тематичні
екскурсії, інтелектуальні ігри та змагання (вікторини, брейн-ринги тощо),
розважально-відпочинкові ігри, психологічні тренінги, спортивні ігри та змагання. До
навчального процесу в профільних літніх школах МАНУ залучаються найкращі
педагоги і професорсько-викладацький склад провідних вищих навчальних закладів

4. 4
області. Мабуть це звучатиме пафосно, але ми відійшли від шаблонів, які домінують
в нашій освіти. Учні, не просто, навчаються, слухають, розглядають, відвідують цікаві
місця, а й готують проекти та захищають їх. Тобто відбувається взаємообмін
знаннями, навичками, організаторськими здібностями.
Цього року літня школа (20.08.2016 – 30.08.2016) проводилась у формі
навчально-пошукової експедиції, яка працювала за двома напрямами: популяризація
та поглиблене вивчення аспектів природничих наук поєдналися з патріотичним
вихованням талановитої молоді. У ній брали участь учні 6-10 класів загальноосвітніх
навчальних закладів, які продемонстрували найвищі результати у всеукраїнських та
обласних конкурсах.
Незабутнім для слухачів літньої профільної школи МАНУ було поринання у світ
таємничої науки хімії під керівництвом доктора біологічних наук,
Фальфушинської Г. І., викладача ДВНЗ «Тернопільський державний медичний
університет імені І. Горбачевського МОЗ України». Не менш захоплюючою була
геологічна розвідка національним природнім парком «Дністровський каньйон» під
керівництвом кандидата географічних наук, доцента ТНПУ ім. В. Гнатюка,
Питуляка М. В. Про гідрологічні особливості р. Дністер учням-слухачам розповіла
Заставецька О. В., доктор географічних наук, професор ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Особливу увагу було приділено вивченню основних життєвих форм та екологічних
груп рослин каньйону, над цією темою з учасниками літньої школи працювала
Мандзюк Л. О., співробітник Національного природного парку «Дністровський
каньйон». Галько І. Д., та Дяків В. Г., викладачі МАНУ, ознайомили юних науковців
з історією краю, провівши цікаві екскурсії містом та у визначних місцях Заліщицького
району.
Цього року в нас була можливість ознайомитись та попрацювати з обладнанням
лабораторного комплексу Національного центру «Мала академія наук України», який
спеціалізується на дослідженнях у галузях природничого напрямку: фізика, хімія,
біологія, географія, астрономія. Новітні прилади та проведені за допомогою них
досліди показали, що насправді ці складні дисципліни на практиці ще більш
захопливі, ніж у теорії. Команда київських вчених, до складу якої входять:
Шаповалов Віктор Борисович, молодший науковий співробітник Національного
центру «Мала академія наук України»; Чернецький Ігор Станіславович, кандидат
педагогічних наук, доцент, завідувач відділу створення навчально-тематичних систем
знань Національного центру «Мала академія наук України»; Шаповалов Євген
Борисович, провідний інженер, молодший науковий співробітник відділу створення
навчально-тематичних систем знань Національного центру «Мала академія наук
України»; Пащенко Євген Юрійович, старший науковий співробітник Інституту
телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, кандидат
економічних наук – провела ряд лекцій та лабораторних занять з МАНівцями в
м. Заліщики та урочищі Червоне, де вони вивчали хімічні та фізичні властивості води,
історію утворення різноманітних гірських порід та багато іншого. Результати цих
досліджень учні-слухачі оформили у вигляді мультимедійних презентацій та
представили на підсумковій конференції.

5. 5
Літня школа 2016 р. пройшла в дружній та позитивній атмосфері, наповненій
новими знаннями, дослідами та маленькими відкриттями. Її учасники провели останні
літні дні весело та з користю, знайшовши нових друзів та поринувши разом з ними у
світ нового, незвіданого та цікавого.
На березі Касперівського водосховища
(група географів-геологів)
Урочище Червоне с. Нирків

6. 6
Наша мандрівка розпочалась із ознайомлення з історією мальовничого
містечка Заліщики. Викладач МАН, Дяків В. Г. розповів слухачам про історичну
еволюцію краю починаючи від трипільських знахідок до сьогодення, а також про
вплив польського та єврейського населення на самобутність українців.
Василь Григорович зазначив, що, оскільки в минулому це місто було
популярним курортом серед польської та австро-угорської знаті, воно досить активно
розвивалося та процвітало. З тих часів збереглося багато архітектурних пам’яток:
костел святого Станіслава (1763 р.), церква Покрови Пресвятої Богородиці (1873 р.),
палац баронів Бруніцьких (перебудований у 1831 р. з мисливського палацу; нині
відділення лікарні) та ін. Відпочивало тут і багато відомих українських діячів. У
1904 р. на концерті в честь Тараса Шевченка в приміщенні польського народного
дому «Сокіл» слухачів радувала своїм співом Соломія Крушельницька, її рідна
сестра проживала в цьому місті. Також Заліщики відвідували митці Юрій Федькович
та Василь Стефаник. Досить популярною була вілла Адріана. Сюди на відпочинок
приїздили: письменник Євген Маланюк (влітку 1936 р., 1938 р. та в 1943 р.);
письменник Андрій М`ястківський, який створив авторські присвяти Дністрі-річці та
мальовничим куточкам краю. Слухачам-МАНівцям було надзвичайно цікаво поринути
в минуле цього чудового міста.
Незважаючи на те, що Заліщики – невеличкий населений пункт, він дуже
затишний і зелений. Тут розташовані 2 парки, які називають Верхнім та Нижнім, а
також дендропарк при садибі аграрного коледжу ім. Є. Храпливого Національного
аграрного університету.
Справжньою окрасою Заліщицького краю є його природа з неймовірними
каньйонами, які тягнуться вздовж річки Дністер.
Екскурсія Заліщиками (група біологів-екологів)

7. 7
Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між
ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів,
утворюючи трикілометрову меандру, посеред якої лежать Заліщики – колишній
польський курорт, а сьогодні мальовничий куточок Тернопільської області.
Щоб більше пізнати цей край, МАНівці вирушили у надзвичайну експедицію
Дністровським каньйоном з його неповторними пейзажами, багатовіковою історією,
культурою та архітектурою, яку провела викладач МАНУ Заліщицької філії,
Мандзюк Л. О.
Вигляд на річку Дністер з села Добрівляни
Дослідження річки Дністер у межах міста
Заліщики (група біологів-екологів)

8. 8
Експедиція передбачала дослідження рослинного світу Дністровського
каньйону та ознайомлення з дендрологічною колекцією парків м. Заліщики.
На території Нижнього парку.
Палац Бруницьких ХІХ ст. з найцікавішою частиною комплексу –
колонадою, що з’єднує палац із скромним флігелем.
На

9. 9
Спочатку учасники літньої школи відвідали Нижній парк або Панський —
пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення, який розташований у
південній частині міста, біля колишнього палацу баронів Бруницьких. Заснований у
кінці XIX століття на лівій терасі берега річки Дністер. Його площа складає 5 гектарів.
Це один з найдавніших парків Тернопільської області. Тут зростають дерева, кущі та
ліани 45 видів, у тому числі 25 екзотів: гінкго дволопатеве, бундук канадський, дуби
звичайні та північні, гіркокаштан звичайний, каштан кінський, тополя дельтоподібна,
софора японська плакуча, карія японська, бархат амурський, гледичія звичайна
безколючкова та інші.
Сьогодні парк входить до складу Національного природного парку
«Дністровський каньйон»
Стежками Панського парку до колишньої «Польської рів'єри»
Софора японська плакуча – один із представників екзотів парку

10. 10
Визначення, біологічна класифікація та опис виду
Подорожник великий
Двохсотлітнього дуба змогли обійняти лише п’ятеро манівців

11. 11
Мандрівка продовжилась у Верхньому парку міста. Окрім оглядового
майданчика та розкішної панорами на р. Дністер і Чернівецьку сторону ми зустрілись
з аномальним явищем – цвітінням груші у кінці серпня.
Мандзюк Л. О. пояснила причину такого явища тим, що листя на груші влітку
майже загинуло від сонця, а тепер з'явилося не лише молоде листячко, але й квітки.
У такий спосіб з настанням сприятливого періоду ці дерева компенсують свій
пригнічений стан. Отож вони й заплуталися у часі. Проте це може завдати їм шкоди.
Ті дерева, що переживають повторне квітування, мають більше шансів загинути цієї
зими від обмерзання.
Цвітіння дикої груші у кінці серпня
Аномалії серед представників рослинного світу. Обговорення
причин та наслідків таких явищ

12. 12
Питуляк М. В., кандидат географічних наук, доцент ТНПУ ім. В. Гнатюка
допоміг прочитати Дністровський каньйон як геологічну енциклопедію, що чітко
зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке було в морському та
континентальному середовищах
понад 400 мільйонів років тому.
Розглядаючи і вивчаючи рідкісні
девонські та сарматські відслонення
Дністра, які траплялися на маршруті,
слухачі набули навичок польового визначення й опису осадових гірських порід,
зокрема, вапняків, гіпсів та пісковиків, а також органічного світу минулих геологічних
епох.
Дослідження осадових порід на схилах річки Дністер

13. 13
Ознайомлення з відслоненнями баденських відкладів неогену,
представлених літотамнієвими, брекчієвидними та
крейдоподібними вапняками, а також гіпсами

14. 14
Вражаюча краса, яка нам відкрилась із села Хрещатик Чернівецької області,
була дещо затьмарена сьогоднішнім станом річки Дністер, а також перспективою
будівництва на ній ряду гідроелектростанцій, що з часом може призвести до
зниження рівня води у ній, а в подальшому – до зникнення річки нижче за течією
взагалі.
Захоплююча панорама Заліщик змушує затамувати подих
Група географів-геологів

15. 15
На правому березі Дністра, на горі, можна побачити стару кам’яну церкву,
поряд з якою розташований Свято-Іоано-Богословський монастир («Хрещатик»).
Слухачі відвідали капличку, старовинну церкву, де побачили ікону, яка оновлюється
упродовж ста років та напилися води із джерела, вода якого збагачена іонами срібла.
Учасникам літньої школи отець розповів про створення монастиря та історію діянь
святого Кукші Одеського.
На території Свято-Іоано-Богословського Хрещатицького
чоловічого монастиря

16. 16
Під капличкою протікає джерело святого апостола євангелиста Івана
Богослова з цілющою водою, в яке манівці із задоволенням занурились.
До джерела святого апостола євангелиста Івана Богослова з
чудотворною водою

17. 17
На території монастиря є печера, зроблена власними руками монахів, які
через переслідування православних втекли з Манявського Скиту і поселились біля
джерела, що било прямо зі скелі над Дністром. Ставши свідками дивного світіння над
джерелом, ченці розцінили це як Боже провидіння, і встановили на цьому місці хрест
в ім’я апостола, який і дав назву скиту. А пізніше було зведено каплицю із дзвіницею.
Біля печери монахів (група географів-геологів)
Цілюща вода і оздоровляє і сил додає

18. 18
Побували МАНівці і на території Касперівської ГЕС — найпотужнішій
гідроелектростанції у Тернопільській області, що розташована на річці Серет
(Касперівське водосховище) біля села Касперівці Заліщицького району (відкрита 25
грудня 1963 р., виробила за цей період понад 600 млн кВт-год електроенергії). На її
прикладі слухачі ознайомились із позитивними і негативними аспектами пов’язаними
з будівництвом і експлуатацією гідроелектростанцій, а також проблемою, зниження
рівня води у річках Тернопільської області та зневоднення регіону загалом. Саме
через це гідроелектростанція сьогодні не працює на повну потужність.
Електроенергію виробляє лише одна турбіна впродовж трьох годин на добу. І ця
енергія не йде у загальну мережу, а використовується тільки місцевими
споживачами.
На території Касперівської ГЕС
Екскурсія Касперівським
водосховищем
(група географів-геологів)

19. 19
Вивчення Заліщицького краю не обмежилось лише історією, географією та
природою. Оскільки розвиток сучасного міста неможливий без інноваційних
технологій, які забезпечують добробут його жителів, ще одним екскурсійним етапом
літньої школи стали відвідини Заліщицької районної лікарні, що за допомогою
сучасного обладнання обслуговує близько 50 тисяч пацієнтів у рік.
Екскурсію проводить лікар-анестезіолог, Цимбалюк О. В.
Спільне фото групи біологів з лікарем районної лікарні,
Цимбалюком О. В. та завідувачем Заліщицького районного відділу
освіти Підгребєю Н. М., яка супроводжувала нас під час екскурсії

20. 20
Також учасники літньої
школи побували в одному із
найбільших на території
України та найсучасніших у
Європі тепличному
комплексі «DF Agro», що
розташований у селі
Синьків Заліщицького
району Тернопільської
області.
Він збудований у 2012
році, і має площу 10 га.
Щорічно у теплиці
вирощують 4000 т томатів,
1550 т перцю і 350 т огірків. Середня врожайність усіх культур становить 58 кг/м², що на
30-65% перевищує середній показник в аналогічних господарствах, у 6 разів — у
фермерських господарствах і в 18 разів — у селянських підсобних. Така висока
врожайність забезпечується завдяки використанню однієї з найдосконаліших у світі
технологій. У теплицях застосовують цілодобове підсвічування рослин, крапельний
полив. Подачу добрив і насиченого мінералами живильного розчину, а також підтримку
температурного режиму здійснює комп'ютерна система. З її допомогою фахівці з
Нідерландів та Ізраїлю здійснюють дистанційний агрономічний супровід, контролюючи
всі стадії вирощування рослин та врожайність.
Екскурсія тепличним комплексом
«DF Agro» (група біологів-екологів)

21. 21
Слухачі мали можливість ознайомитись із особливим методом вирощування
овочевих культур без ґрунту – гідропонікою. Суть якого полягає у тому, що коріння
рослин отримує необхідні поживні речовини не із землі, а з води. Звідси і назва
методу від слова «гідро», що означає «вода».
Гідропоніка – унікальний спосіб, який дозволяє вирощувати практично всі
культури.

22. 22
При класичному вирощуванні рослин, вони отримують лише 5 % мінеральних
речовин з ґрунту, інші 95 %
рослина сама синтезує із
вуглекислого газу та води на
світлі. Гідропонна технологія
передбачає отримання
рослиною всіх поживних
речовин із водного розчину,
збагаченого мінеральними
речовинами.
При застосуванні цього
способу істотно зростає
врожайність плодових
рослин, вони забезпечуються
всіма необхідними їм
корисними речовинами,
ростуть міцними та здоровими набагато швидше, ніж у ґрунті. При цьому в них не
накопичуються шкідливі елементи, що містяться у ґрунті і згубно впливають на
людський організм (отруйні органічні сполуки, надлишок нітратів, радіонукліди, важкі
метали та ін.). Особливо це актуально для плодових рослин, адже при використанні
методу гідропоніки вони отримують тільки корисні речовини. Рослини не потребують
щоденного поливу,а витрати води набагато простіше контролювати.
Процес вирощування томатів та перцю гідропонічним методом

23. 23
Гідропоніка має один недолік: з її допомогою неможливо виростити бульбові
рослини: картоплю, буряки, моркву, редис. Тому, що сам принцип методу передбачає
знаходження коренів у воді, і якщо звичайне коріння отримує з води поживні
речовини та засвоює їх для росту рослини, то бульби не можуть перенести такої
вологості, а це призводить до
гниття.
Для решти – гідропоніка
відмінний метод, який дозволяє
значно прискорити ріст рослин,
заощадити корисну площу,
фінансові кошти і трудовитрати.
Із практичної точки зору за
такими рослинами легше
доглядати, немає бруду від
землі, відсутні сторонні запахи,
шкідники, які можуть завестися в
ґрунті, а потім поширитися і в
приміщенні.
Екскурія по «DF Agro»

24. 24
Таємниці та секрети хімії для учасників літньої школи відкрила
Фальфушинська Галина Іванівна, доктор біологічних наук ДВНЗ «ТДМУ
ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України», ознайомивши слухачів із ключовим її
поняттям початку XXI століття, символом нової, третьої науково-технічної
революції – нанотехнологіями. Це «найвищі» технології, на розвиток яких провідні
Лекційна частина заняття Фальфушинської Г. І.
(група біологів-екологів)

25. 25
держави витрачають сьогодні мільярди доларів. За прогнозами вчених
нанотехнології в XXI столітті зроблять таку ж революцію в маніпулюванні матерією,
яку в ХХ столітті створили комп'ютери в маніпулюванні інформацією. Їхній розвиток
відкриває великі перспективи під час розробки нових матеріалів, удосконаленні
зв'язку, розвитку біотехнології, мікроелектроніки, енергетики, охорони здоров'я та
озброєння. Серед найбільш імовірних наукових проривів експерти називають значне
збільшення продуктивності комп'ютерів, відновлення людських органів з
використанням знов відтвореної тканини, отримання нових матеріалів, створених
безпосередньо із заданих атомів і молекул, а також нові відкриття в хімії та фізиці.
Галина Іванівна зазначила, що важко уявити собі майбутнє без нанотехнологій,
можливості яких набагато ширші і до кінця ще не вивчені.
Після цікавих лекцій не менш захоплюючими були і практичні роботи та
експеременти продемонстровані викладачем.
Одним із них було проведення досліду «Хімічний поріз» з імітацією крові. Для
його демонстрації використали реакцію між роданідом амонію та хлоридом заліза
(ІІІ), дві скляні палички з намотаною на них
ватою та негострий ніж.
Руку протерли розчином феруму, ніж
змочили розчином калій роданіда і
провівши ножем по руці, побачили як
з’явилася «кров».
Для видалення крові також
використали реакцію комплексоутворення.
Флуоридний комплекс феруму (ІІІ)
безколірний, тому, потерши утворену рану
змоченою у розчині натрій флуориду ватою, роданідний комплекс зруйнувався і
утворився більш стійкий комплекс [FeF6]3 При цьому «рана», яка була на руці, зникла.
Демонстрація досліду «Хімічний поріз»

26. 26
Наступним був дослід «Золотий» дощ». Таку назву він отримав за ефектну гру
світла з осадом йодиду свинцю II, який
кристалізується в розчині у вигляді
золотих кристалів.
Цей дослід побічно залежить від
температури. Цікаво те, що осад йодиду
свинцю II позначений в таблиці
розчинності як нерозчинна у воді
речовина. Але насправді, при
підвищенні температури росте і його
розчинність.
Ця реакція використовується в
хімії не для того, щоб отримати красивий осад. Вона є якісною реакцією на катіони
свинцю Pb2.
Є багато способів отримати «золотий» дощ, але усі вони ґрунтуються на
реакції взаємного обміну. Катіони металу однієї солі обмінюються з іншими, залежно
від їх активності.
Галина Іванівна продемонструвала слухачам взаємодію нітрату свинцю II і
йодиду калію. Для експерименту використали також
оцтову кислоту та воду. Перша необхідна для того,
щоб запобігти процесу гідролізу, який відбувається
при змішуванні нітрату свинцю II з водою: Pb (NO3)2 +
H2O=PbOH(NO3) + HNO3.
Приготувавши два розчини, з еквівалентними
кількостями нітрату і йодиду (в одній склянці
розчинили у воді нітрат з невеликим додаванням
оцтової кислоти, у іншій – розчинили йодид калію),
змішуємо їх і нагріваємо.
Відповідно до ступеня охолодження розчину
починають випадати кристали золотого кольору, які
плавають у воді. Чим повільніше
охолоджуватиметься розчин, тим більшими і
красивішими будуть кристали.
Хімічний експеримент «Золотий» дощ»

27. 27
Хімічний експеримент у дії

28. 28
Також слухачі побачили найпростіший і найбезпечніший спосіб отримання
глюконатних змій: піднесли до полум'я таблетку глюконату кальцію, який продається
в кожній аптеці. Поклавши її на спиртівку, слухачі побачили як з таблетки виповзає
світло-сіра «змія» з білими плямами, обсяг якої набагато перевищує обсяг вихідної
речовини, її довжина може досягти 10-15 см.
Глюконатна «змія»
Цікава і захоплююча хімія

29. 29
Галина Іванівна ознайомила слухачів з індикаторами – своєрідними
сигналізаторами, які миттєво реагують на зміну середовища. Ці речовини
дозволяють виявити рН середовища, оскільки змінюють колір залежно від
кислотності розчину, або слідкувати за протіканням хімічної реакції. Це відбувається
тому, що в кислому і лужному середовищах молекули індикатора мають різну будову.
Визначення рН середовищ розчинів

30. 30
На сьогодні існує велика різноманітність індикаторів, та найбільш широко
використовують окисно-відновні: фенолфталеїн, метиловий оранжевий, метиловий
червоний та універсальний індикатори. Проте, існує безліч рослинних індикаторів.
Вони були відомі давно, але в лабораторіях першим почали використовувати лакмус.
Забарвлення плодів, квітів, листя
рослин зумовлене наявністю у їх цитоплазмі
клітин антоціанів. Ці речовини здатні
змінювати забарвлення залежно від
середовища, в яке потрапляють. Тому
більшість рослин мають властивості
індикаторів.
Для виявлення рН середовища ми
використали червонокачанну капусту, що є
рослинним індикатором. Червонувато-
фіолетове забарвлення їй надає пігмент
антоціан. При додаванні оцтової кислоти
капуста набула малинового кольору, що
свідчить про те, що це кисле середовище
(рН < 7 ), а лугу (соди) – зелено-синього, що
показує лужне середовище (рН > 7).
Також слухачі визначали рН
середовищ різних побутових розчинів.
Виявлення рН середовища за допомогою
рослинного індикатора – червонокачанної капусти
Лужне середовище рН > 7
Кисле середовище рН < 7

31. 31
Знайомство слухачів з науковими співробітниками лабораторного комплексу
Національного центру «Мала академія наук України» МАНлаб: Чернецьким
Ігорем Станіславовичем, кандидатом педагогічних наук, завідувачем
лабораторії; Шаповаловим Євгеном Борисовичем, біохіміком, провідним
інженером МанЛаб; Шаповаловим Віктором Борисовичем, молодшим
науковим співробітником центру; Пащенком Євгеном Юрійовичем, кандидатом
економічних наук, старшим науковим співробітником Інституту телекомунікацій і
глобального інформаційного простору НАН України
Продовжилася наша навчально-дослідницька робота лекцією викладачів
Національного центру МАН України, які в межах експедиції «Моя аксіома
нескінченності» завітали на Тернопільщину, з метою отримання відповідей на
проблемні питання, які стосуються нашого краю, зокрема урочища Червоне.

32. 32
Ігор Станіславович представив увазі учнів новітнє обладнення лабораторії, яка
спеціалізується на дослідженнях у галузях природничого напрямку та ознайомив з
методикою проведення досліджень. Науковець повідомив програму роботи учасників
літньої школи та вчених лабораторного комплексу МАНлаб на наступні дні. Після
цього Ігор Станіславович запропонував провести ряд фізичних експериментів у
рамках своєї лекції.

33. 33
Для проведення одного із дослідів використали мідну трубку з наскрізними
отворами та магніт, який міг вільно пройти крізь неї. Оскільки струм взаємодіє з
магнітним полем, то рух магніта сповільнився. Річ у тому, що при падінні його
магнітне поле викликало появу в мідній трубці індукційних струмів, які, в ствою чергу,
створили вихрові магнітні поля, що взаємодіяли з полем магніта, сповільнюючи його
падіння. З точки зору закону збереження енергії, частина кінетичної енергії магніта
перетворювалася в енергію магнітного поля.
Експеремент у дії: дослідженя взаємодії мідної трубки та магніта

34. 34
Наступний дослід був виконаний за допомогою тепловізора. МАНівці
ознайомились з його принципом дії та способом використання. За допомогою нього
слухачі визначили, що температура на різних ділянках обличчя відрізнється. Чим
червонішим є зображення на фотографії, тим вища температура в цій ділянці.
Учасники літньої школи із задоволенням фотографувались
на теплевізор.
Аналіз фотографій, зроблених тепловізором

35. 35
Одним із напрямків роботи літньої школи було дослідження хімічних та фізичних
властивостей води. Шаповалов Євген Юрійович ознайомив МАНівців із обладнанням
для проведення відбору проб води та його використанням.
Робота на Джуринському водоспаді з використанням
пробовідбірника
Ознайомлення із методикою відбору проб води (група екологів)

36. 36
Перед учасниками літньої школи було поставлено завдання дослідити воду
Джуринського водоспаду, відібрану в двох точках (вершина та підніжжя), а також воду
із джерела, розташованого неподалік від водоспаду, та встановити її органолептичні
властивості, рН, твердість, електропровідність, наявність металів (міді, свинцю, нікелю
та заліза), нітратів, фосфатів, хлоридів і сульфатів.
Забір води із Джуринського водоспаду

37. 37
За результатами проведених досліджень встановлено, що вода, відібрана у
трьох точках урочища Червоне загалом є чистою і відповідає нормам Державного
стандарту України. Іонів свинцю та нікелю в ній не виявлено. Місцеві породи мають
червоне забарвлення, якого надає їм залізо, проте його теж не знайдено у воді. Це
Ознайомлення з уніфікованим клас-комплексом для проведення
лабораторних робіт «ЕХБ» (екологія, хімія, біологія).

38. 38
свідчить про те, що залізо міститься в гірських породах в особливих зв’язаних
формах, які не розпадаються під впливом води. Водночас у період великого дебіту
води водоспад забарвлюється в червоний колір, оскільки несе дрібнодисперсний
пісок, вимитий із шарів девонського періоду. Не виявлено і фосфатів. Нітрати наявні
у воді біля підніжжя водоспаду, проте їх вміст не перевищує гранично допустимої
концентрації.
Дослідження води на вміст нітратів
МАНівці проводять аналіз хімічного складу
проб води

39. 39
Дещо різняться показники вмісту хлоридів у всіх трьох випадках, проте й вони не
перевищують допустимі норми, як і сульфати. Твердість води у нижній частині
водоспаду більша (4 ммоль/л) ніж у верхній (1,5 ммоль/л), що спричинено
вимиванням з порід іонів кальцію, які підвищують її твердість біля підніжжя
водоспаду. У джерелі вона становить 3 ммоль/л, що є середнім показником.
Дослідження води на вміст фосфатів
Виявлення нітратів

40. 40
Використовуючи вимірювальний комплекс Cobra 4 (Модуль Mobile Link),, учні
дослідили рН води та її електропровідність. Вода є розчином сумішей сильних та
слабких електролітів. Мінеральну частку води становлять іони Na+, K+, Ca2+, Cl-,
SO4
2 , HCO3
-. Цими іонами і зумовлюється її електропровідність. Виявлено, що у всіх
пробах вміст іонів знаходиться у межах 542,75 – 560,04 мг/л, що свідчить про хорошу
електропровідність. Також провівши необхідні виміри, учні встановили, що рН води у
джерелі є нейтральною, а інші дві проби – слаболужними. Загалом рН у трьох
випадках знаходиться в межах норми (6,66 – 8,3).
Не виявили юні науковці і Купруму, очевидно це пов’язано із низькою чутливістю
методу, який є оптимальним для проведення аналізу у польових умовах і не вимагає
попередньої пробопідготовки. Проте, попередні виміри проведені методом атомно-
адсорбційної спектрофотометрії виявили, що вміст Купруму у воді у літній період
становить 1-2 мкг/л., восени – близько 3-5 мкг/л, а от навесні збільшується до 20-30
мкг/л, що перевищує всі допустимі норми у 2-3 рази (за директивами ЄС верхня межа
вмісту Купруму становить 10 мкг/л). Це дуже небезпечно, оскільки метали не
засвоюються в організмі людини, а накопичуються в печінці. Тому, споживати рибу з
таких водойм небезпечно. Окрім того, надлишок міді перешкоджає засвоєнню йоду в
організмі людини, а це серйозна проблема, тому що Тернопільщина вважається
йододефіцитним регіоном.
Результати своїх досліджень група біологів-хіміків оформила у вигляді
мультимедійної презентації та представила у доповідях на підсумковій конференції.
Оскільки вода надзвичайно важлива для кожного регіону України, такі досліди
допомогли слухачам усвідомити відповідальність роботи вчених у цій сфері.
У своїх доповідях та презентації ця група довела, що вода, яку вони
аналізували, є чистою і практично всі показники відповідають нормам ДСТУ.
Загалом, з усіх трьох проб води найкращі якості має джерельна.
Визначення наявності Купруму у воді

41. 41
Пащенко Євген Юрійович працював з групою географів-геологів, які вивчали
гірські породи урочища Червоного. Перед ними була поставлена мета: провести збір
та визначення порід мінералів урочища. Вони пройшли увесь периметр
досліджуваної території, описали відслонення гіпсів приховано-кристалічних та
крупнозернистих, вапняків літотамнієвих, конгломератів, халцедону та пісковиків.
Дослідження отриманого зразка гіпсу
Проведення геологічних досліджень у місцях виходу гірських порід на
поверхню (урочище Червоне)

42. 42
Вивчаючи урочище, МАНівці знайшли підтвердження існуючій теорії, щодо
існування на цій території 20 млн. років тому Сарматського моря.
Сарматське море утворилося внаслідок з’єднання двох морських басейнів –
Прикарпатського і Причорноморського. 15–20 мільйонів років тому це море вкривало
великі простори: від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря.
Межі Сарматського моря.
Зараз це Чорне, Азовське та Каспійське моря.
У пошуках скам’янілих організмів Сарматського моря

43. 43
Воно було неглибокою і теплою внутріконтинентальною водоймою. На дні
відкладалися переважно піски, глини, оолітові вапняки та інші осадові породи. В
багатьох місцях сьогодні можна побачити прошарки вулканічних туфів, які свідчать
про інтенсивну вулканічну діяльність в Карпатах. Відступало море повільно –
протягом кількох мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набрало
обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів. Від часу відступання
Сарматського моря минуло понад десять мільйонів років, але його відклади разом з
численними рештками тодішніх організмів збереглися.
Особливістю урочища
Червоне, як зазначив Євген
Юрійович, є те, що ґрунт у ньому
має червонуватий відтінок. На цій
території після відступу
Сарматського моря панував
тропічний клімат, в умовах якого
зростали залізовмісні рослини, які
відмираючи, осідали на дні і
перетворювались на осадові
породи із червонуватим відтінком.
Типовий червонуватий пісковик, характерний для урочища Червоне
Рештки нічного
метелика у породі

44. 44
Червоні пісковики – фракції old red sandstone з рештками панцерних
риб і слідами їхньої життєдіяльності.
На мості із червоного пісковика

45. 45
Дослідження знайдених зразків мінералів
З’ясування походження нетипового для цієї території
мінералу – антрациту

46. 46
У процесі експедиції було відібрано
різноманітні зразки мінералів (гіпс,
гематит заліза, брекчія, кварц, малахіт та
ін.). Особливо цікавими були знахідки
антрациту, гальки та опалу, які є
нетиповими для цієї території. Науковець
розповів про причини та умови їх
виникнення. Та найважливішим було
відкриття існування на деяких уламках
породи малахітового нашарування, що
свідчить про наявність міді, хоч і в
невеликій кількості.
Ознайомлення учасників літньої школи зі зразком
мінералу агату із Бразилії
Тепер я не лише математик,
біолог, хімік, філолог, а від
сьогодні і мінеролог
Уламок метеориту

47. 47
ЗРАЗКИ ЗНАЙДЕНИХ МІНЕРАЛІВ, ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ ЦІЄЇ ТЕРИТОРІЇ
Гіпс – мінерал класу сульфатів. Складається в основному з двоводного
сірчаного кальцію (кальцію сульфат) (CaSO4·2H2O). Містить супутні домішки: пісок,
вапняки, сірчисте залізо та інші, які надають йому різного забарвлення від білого до
сірого, інколи навіть рожевого.
Гематит заліза – чорний мінерал
класу оксидів та гідроксидів. Утворюється
в оксидних умовах у родовищах і гірських
породах різних генетичних типів. Колір
кристалічних відмін – залізо-чорний,
землистих – яскраво-червоний. Блиск
напівметалевий. Риса вишнево-червона.
Крихкий.
Брекчія – гірська порода, що
складається з гострокутних
зцементованих уламків розміром понад 2
мм. Уламки, що складають брекчію
можуть бути однорідними і різнорідними,
різко відрізняючись від цементу. За
ген
ез
ис
ом виокремлюють брекчії різних видів.
Манівці встановили, що це осадовий вид
породи, що доводить невиразна структура.
Пісковик – осадова гірська порода, що
складається із зерен піску, зцементованого
глинистим, кременистим та іншим
матеріалом.

48. 48
ЗРАЗКИ ЗНАЙДЕНИХ ПОРІД НЕТИПОВИХ ДЛЯ УРОЧИЩА ЧЕРВОНЕ
Кварц – один із найпоширеніших
мінералів у земній корі. Він відноситься
до класу простих оксидів і гідроксидів.
Утворений з магматичних розплавів.
Кристали кварцу мають форму
шестигранної призми. Йому
характерний скляний блиск. Буває
прозорим, а також чорного, червоного,
зеленого кольорів .
Антрацит – твердий, високої
щільності, блискучий різновид вугілля, що
містить більш 90 % вуглецю і має низький
відсоток домішок. Горить без полум'я, диму і
запаху. Високоякісне енергетичне паливо.
Опал – аморфний мінерал класу
силікатів, кількість води в якому
змінюється від 0,4 до 28%. Його
структура, як структура скла, не
характеризується кристалічним
упорядкуванням. Відноситься до класу
напівдорогоціних каменів.
Агат – різновид опалу. Тонко-
смугастий вид халцедону зі смугастою або
плямистою текстурою, часом з
декоративними включеннями і концентрично-
зональною або плоскопаралельною
будовою. Смужки можуть бути різних
кольорів та відтінків, від світло-рожевих до
сургучно-коричневих. Має шаруватий чи
хмароподібний розподіл забарвлення,
складається з окису кремнію (SiO2).

49. 49
Не менш захоплюючими для МАНівців виявились робота з електронним
мікроскопом, георадаром та телескопом.
За допомогою електронного USB-мікроскопа слухачі детально розглянули всі
особливості порід. Проте, на цьому вони не зупинились. Процес дослідження
електронним мікроскопом поширився на все що їх оточувало і цікавило.
Дослідження порід за допомогою електронного мікроскопа

50. 50
Цікавості немає меж…

51. 51
Під керівництвом Чернецького Ігоря Станіславовича учасники літньої школи
змогли розглянути головне тіло нашої Сонячної системи за допомогою сонячного
телескопа Coronado SolarMax II 60мм, побачити його протуберанці та інші
особливості сонячної активності.
Також науковець пояснив, як користуватися вимірювальним комплексом
Cobra 4. Модуль Mobile-Link, щоб слухачі секцій МАН змогли виміряти температуру
води Джуринського водоспаду на його вершині, у першому та другому каскадах. На
основі цього група фізиків провела дослід Джоуля, який довів, що на вершині вода
найхолодніша, а у другому каскаді (внизу) – найтепліша.
Спостереження за
сонцем за допомогою
телескопа Coronado
SolarMax II 60мм
Ознайомлення з комплексом модуль Mobile-Link, призначеним
для вимірювання температури води

52. 52
Шаповалов Віктор Борисович ознайомив наших ентузіастів з роботою
георадара EASYRAD GPR, який виявляє пустоти в ґрунті та гірських породах. Це
дуже зацікавило групу фізиків.
Георадар – мікропроцесорний
геофізичний прилад призначений для
швидкого профілювання ґрунту. Це
найдосконаліша техніка для отримання розрізів
ґрунту, що не вимагає буріння або розкопок,
єдиний прилад, який
виявляє під землею
різні комунікації та
мережі, зокрема
пластикові.
За його
допомогою учні
зробили геологічний
розріз ділянки і
встановили, що на
глибині 1-2 м
знаходяться
пустоти.
Вивчення будови та принципу роботи георадара

53. 53
Дослідження території Червоногородського замку
за допомогою георадара

54. 54
Дяків Василь Григорович,
викладач обласного відділення МАНУ
Заліщицької філіїї провів для учнів
екскурсію Червоногородським замком
та розташованим неподалік костелом,
ознайомивши школярів з історією цих
споруд.
Завдяки давньому магнатському
роду на червоних землях
Тернопільщини виник прекрасний
Червоногородський замок. На жаль,
фортеця зазнала значних руйнувань
від турецьких навал, проте вже у 1820–
1840 рр. була відновлена знатними
представниками роду Понінських. Саме
тоді на пагорбі Червонограда виріс
палац у стилі неоготики. Основною
окрасою розкішного палацу стали
замкові вежі, увінчані зубчастими
коронами. Дотепер залишається
таємницею авторство проекту фортеці.
Одні джерела твердять, що
архітектором був поляк Томаш
Матловський. Інші – називають
автором проекту львівського архітектора Юліана Захаревича.

55. 55
На сьогодні величні вежі замку перебувають у стані значної руйнації, і місцева
громада веде велику роботу для того, щоб зберегти цю унікальну пам’ятку для
прийдешніх поколінь.
Екскурсію костелом проводить викладач обласного відділення
МАНУ Заліщицької філії, Дяків Василь Григорович
Історія костелу Вознесіння Діви Марії сягає 1615 р
Сьогодні у напівзруйнованому костелі залишився вівтар, кімнатка
за ним та залишки розпису (XVII ст.)

56. 56
ЯК НАШІ МАНІВЦІ ПРОЕКТИ ГОТУВАЛИ…
За підсумками проведених досліджень під час літньої школи слухачі розробити і
реалізувати групові дослідницькі проекти за напрямками: стан води в урочищі
Червоне; геолого-мінералогічні особливості краю; дослідження природи за
допомогою георадара та сонячного телескопа Coronado; підтвердження або
спростування закону Джоуля. У своїх доповідях вони врахували такі аспекти:
обґрунтування мети і завдань проектів, актуальність теми, шляхи реалізації
результатів проведеної роботи.
Усі із захопленням взялися за виконання поставленого завдання,
розподілившись на групи відповідно до вподобань та використовуючи усі можливі
ресурси. Вечір видався непростим і насиченим. Чимало часу МАНівці провели,
обговорюючи поставлені проблеми, шукаючи наукове підґрунтя для проектів та
створюючи презентації.
Але за допомогою такого виду діяльності вони змогли краще подружитися,
плідно поспілкуватися і відпрацювати навички проектно-дослідницької роботи.
Загалом, завдання стало для учнів дуже корисним і в дослідницькому, і в
комунікативному аспектах.
Усі з нетерпінням очікували дня захисту проектів. І недарма! Кожна команда
блискуче представила результати своєї роботи. Розумні, креативні й оригінальні
виступи, які доповнювали змістовні презентації, вразили всіх присутніх. Науковці НЦ
«Мала академія наук України» були вражені інтелектуальними здібностями слухачів
літньої школи, їх уміннями та навичками застосовувати здобутті знання на практиці.
Команда фізиків під час обговорення результатів заміру температур
Джуринського водоспаду

57. 57
Група геологів-мінерологів підійшла до виконання завдань із
надзвичайним ентузіазмом
Створення мультимедійної презентації про органолептичні властивості
води та її стан в урочищі Червоне

58. 58
Прослухавши доповіді учасників літньої школи Шаповалов Є. Б.,
проаналізував представлені результати досліджень групи біологі-екологів та звернув
увагу на проблему відсутності заліза у воді, попри наявність в урочищі червоних
пісковиків, що в подальшому може стати гарною темою для наукової роботи.
Представлення проекту групою біологів-екологів

59. 59
Учні, які вивчали мінерали урочища, провели класифікацію знайдених порід та
розподілили їх за групами: типові та нетипові породи досліджуваної території.
Встановили походження та причини їх появи.
Пащенко Є. В. зосередив увагу слухачів на знайденому в урочищі Червоному
зразку міді та проведенні оцінки потенціалу її добування в регіоні, а також на джерелі
і походженні сірки в урочищі. Ці проблемні питання можуть бути використані в якості
основи для проведення в подальшому науково-дослідницької роботи, – як зазначив
Євген Вікторович.
Пащенко Є. В. розповів про межі Сарматського моря та його відступ
через наявність активних вулканів у Карпатах
Група мінерологів презентує результати свої досліджень

60. 60
Не менш пізнавальними були виступи фізиків, які спробували довести закон
Джоуля на прикладі водоспаду та розповіли про особливості роботи комплексу
георадара і сонячного телескопа.
Обговорення результатів проведеної роботи групою фізиків
Емоції після конференції

61. 61
Інтегровані знання, дослідницький запал, наукове, практичне та пізнавальне
значення – усе можна було побачити під час захисту проектів.
Після виступів та обговорення, учасниця літньої школи Проць Уляна
подякувала співробітникам «MANЛаб» за цікаві експерименти, які стануть значним
поштовхом для майбутніх досліджень.
Подяка
«І на завершення ми б хотіли вам подякувати за вашу роботу і
за проведений з нами час. Й основне за терпіння, що проявили ви до
нас упродовж цих 3 днів. Давайте будемо відвертими, наука в Україні
занепадає, проте завдяки таким ентузіастам, як ви, безліч дітей
мають змогу проявити власні здібності та потенціал. Всі лекції, які
ми послухали і всі досліди, які провели, були надзвичайно
захоплюючими та корисними. І ми впевнені, що це стало великим
поштовхом для наших майбутніх досліджень. Адже як ви казали, на
практиці все не так складно, як здається на перший погляд. Ваш
стиль подачі інформації набагато дієвіший, ніж те навчання, до якого
ми звикли в школі. Тому що просте читання підручника – це лише
теорія, а ви нам показали науку в дії.
Вчора під час дослідів атмосфера була по-справжньому
спекотною. Але причина цього не у високій температурі повітря та
сонячній погоді, а в тому, що ми загорілися ентузіазмом та
прагненням нових відкриттів, на які здатні лише справжні вчені. І ми
впевнено стверджуємо, що у майбутньому мріємо працювати з вами
в лабораторії і внести вагомий вклад в розвиток Малої академії наук
України. Дякуємо!»
Проць Уляна

62. 62
Перебування в обласній літній школі співпало з важливою подією в історії
нашої держави – Днем Незалежності України. Цього року нашій країні виповнилось
25 незалежних років. Це свято несе дух патріотизму та гордості за свою націю, яка,
пройшовши серйозні випробування, створила незалежну державу.
Проголошення незалежності чверть століття тому стало поворотною віхою в
історії розвитку української держави і могутнім стимулом для натхненної праці заради
миру та добробуту в спільному домі.
Сьогодні наші патріоти боронять незалежність і територіальну цілісність країни
в умовах війни. Але ми віримо у перемогу,
надіємось на мир, адже Україна – понад
усе!

63. 63
24 серпня 2016 року методисти, викладачі, учасники літньої школи взяли участь
в урочистій ході з державним стягом, який несли центральною вулицею міста
Заліщики.
На центральній площі міста слухачі переглянули виставку квіткових
композицій, присвячену 25-тій річниці Незалежності нашої держави.
Зацвіла калина, зеленіє ліщина,
степом котиться диво-луна.
Це моя Україна, це моя Батьківщина,
що, як тато і мама, одна.
У світі є одна країна, яку люблю – це Україна!

64. 64
ЮНІ ПАТРІОТИ
До 25 річниці Дня Незалежності України організували флешмоб:
«Незалежність очима МАНівців». Юні художники продемонстрували свою
надзвичайну фантазію та неабиякий художній талант.
Хтось творить красу словом, хтось звуком, а хтось – кольорами,
відтінками…

65. 65
Радість, яку дають нам картини – це радість участі в тому процесі
пізнання світу, який ми називаємо мистецтвом.

66. 66
ДОЗВІЛЛЯ
Щоранку учасники літньої школи налаштовувались на плідну роботу,
виконуючи ранкову зарядку.
Ранкова зарядка – джерело бадьорості та енергії на увесь день
Втомлені, проте готові до нових звершень
(група географів-геологів)
За порядком
Шикуймось в ряд!
На зарядку
Всі підряд!

67. 67
Програма літньої школи була доволі насиченою, як у плані навчання, так і
відпочинку. Окрім занять, які тривали протягом дня, увечері на учнів чекало цікаве та
насичене дозвілля: квести, співи, театралізовані вечори, флешмоби.
Девіз літньої школи: «Ми веселі і кмітливі, разом ми йдемо до цілі, щоб у
МАНі побувати і роботи написати!»

68. 68
Наші слухачі – доброзичливі та дружні, кмітливі та енергiйні,
люблять проводити час разом, спільно вирішувати завдання
та підтримувати один одного.

69. 69
ФОТОЗАМАЛЬОВКИ ІЗ ЛІТНЬОЇ ШКОЛИ…

70. 70

71. 71

72. 72

73. 73
ВІДГУКИ МАНІВЦІВ ПРО ПЕРЕБУВАННЯ У ЛІТНІЙ ШКОЛІ
Кожен учасник літньої школи отримав незабутні враження, знайомства і
перепустку у світ допитливих і талановитих – світ науки.
«Коли я дізналася, що поїду у літню школу від МАНУ, подумала, що мене
чекають нудні лекції та щось на кшталт цього, але все виявилось досить
класним. Ми з великим зацікавленням слухали нову інформацію, проводили весело
час у вільну годину та їли гречку кожного дня. Проте, більш за все сподобались
екскурсії по Заліщицькому районі та й самому місті з дивовижною природою. Ніколи
не могла і подумати, що у нашій області є така краса.
Велику роль у кожному таборі чи школі відіграє компанія. За цих декілька днів
ми всі здружилися, та в останній день немає ніякого бажання їхати звідси.
Особливо запам’ятаються назавжди вечори з гітарою та останній вечір,
проведений тут. Надіюся, що повернуся сюди ще раз, а наступні декілька днів у
літній школі будуть ще цікавішими».
Свята Вікторія
«Нам усім сподобалося в літній
школі МАНУ. Ми весело провели час.
Нам було дуже цікаво на ваших лекціях.
Ми зустріли багато друзів, з якими не
хочемо розлучатися. Ця школа завжди
буде в наших серцях».
Баліцький Дмитро
«Плюси літньої школи:
+ багато нових друзів;
+ весела атмосфера;
+ повчальні подорожі та походи;
+ багато нової та захопливої інформації (біологія, фізика, хімія,
мінералогія);
+ кваліфіковані і знаючі методисти;
+ неординарна подача інформації;
+ різноманітні і цікаві конкурси;
+ дивовижні досліди;
+ смачне харчування;
+ новий танцювальний досвід (останній вечір);
+ незабутні враження.
Хомишин Олександра