https://svitliteraturu.com/load/biblioteka/teksty_124_perekazy/g_k_andersen_snigova_koroleva_perekaz/38-1-0-1401

1. Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
_________________________________________________________________________________________ 1
https://svitliteraturu.com/load/biblioteka/teksty_124_perekazy/g_k_andersen_snigova_koroleva_perekaz/38-1-0-1401
Ганс Крістіан Андерсен (1805 – 1875)
«СНІГОВА КОРОЛЕВА» (1844)
Короткий зміст
Розповідь перша. Дзеркало і його осколки
«Жив-був троль, злющий-презлющий; то був сам диявол … »Злісний
троль виготовляє дзеркало, в якому все доброе здається злим, а зле –
тільки яскравіше впадає в очі. Одного разу учні троля взяли це дзеркало,
і бігали з ним всюди, заради потіхи наводячи його на людей, а наостанок
вирішили добратися і до неба, «щоб посміятися над ангелами і самим
Творцем». Але дзеркало, вирвавшись у них з рук, падає на землю і
розлітається на тисячі осколків. «Деяким людям осколки потрапляли
прямо в серце, і це було найжахливіше: серце перетворювалося на
маленьку крижинку …»
Розповідь друга. Хлопчик і дівчинка
Кай і Герда, хлопчик і дівчинка з бідних сімей – не родичі, але люблять
одне одного, як брат і сестра. У них є свій садок під дахом, де вони
розводять троянди. Взимку в садку, правда, не пограєш, тому вони
ходять один до одного в гості; одного разу, сидячи біля вікна і
милуючись падаючим снігом, Кай запитує у бабусі: сніжинки – немов
білі бджілки, а чи є у них своя цариця, як у звичайних бджіл? Так,
відповідає бабуся, це Снігова королева; вона літає над містами на чорній
хмарі, від її погляду замерзають вікна.
Проходить деякий час, настає літо; Кай з Гердою сидять в своєму садку
серед троянд – і тут в око йому потрапляє осколок диявольського
дзеркала. Серце його стає черствим, «крижаним»: він сміється над
бабусею, знущається над Гердою, краса квітів його більше не чіпає, але
він захоплюється сніжинками з їх математично ідеальними формами
(«ні єдиної неправильної лінії!»). Одного разу він йде кататися на санках
і з пустощів прив’язує свої, дитячі, до розкішно прикрашених
«дорослих» саней; несподівано вони розганяються – швидше, ніж він
міг собі уявити, – злітають в повітря і мчать геть: його забрала з собою
та сама Снігова королева.
Розповідь третя. Квітник жінки, що вміла чаклувати
Герда відправляється на пошуки Кая. У своїх мандрах вона зустрічає
чародійку, яка впускає її до себе переночувати і в підсумку вирішує
залишити дівчинку у себе і зробити її своєю прийомною дочкою; вона
наводить на неї чари, через які Герда забуває про свого названого брата,
і чарами ховає під землю всі троянди у себе в саду, щоб вони ненароком
не нагадали дитині про їх з Каєм садок на даху. Але зі капелюха свого
прибрати троянди вона забуває; одного разу капелюх цей попадається
Герді на очі, та згадує все і починає плакати. Там, куди стікають її
сльози, розквітають заховані чарівницею троянди; Герда розпитує їх –
може, Кай вже мертвий і вони бачили його під землею? – Але,
отримавши негативну відповідь, розуміє, що його ще можна врятувати,
і вирушає в дорогу.

2. Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
_________________________________________________________________________________________ 2
https://svitliteraturu.com/load/biblioteka/teksty_124_perekazy/g_k_andersen_snigova_koroleva_perekaz/38-1-0-1401
Розповідь четверта. Принц і принцеса
Покинувши сад чарівниці, де панує вічне літо, Герда бачить, що
насправді вже давно настала осінь, і вирішує поквапитися. В дорозі
вона зустрічає крука, який живе зі своєю «нареченою» при дворі
тутешнього короля; з розмови з ним вона робить висновок, що
наречений королівської дочки, принцеси, що прибув з невідомих
країв – це Кай, і вмовляє ворона відвести її до палацу подивитися
на нього. Стає ясно, що вона помилилася; але принцеса та її
наречений, вислухавши розповідь Герди про її поневіряння,
жаліють її і дарують дівчинці «башмаки, і муфту, і чудове плаття»
і золоту карету, щоб вона швидше знайшла Кая.
Розповідь п’ята. Маленька розбійниця
В дорозі на мандрівників нападають розбійники: вбивають слуг і
кучера, забирають собі карету, коней і найдорожчий одяг Герди.
Сама ж Герда дістається «в товаришки» Маленькій розбійниці, дочці
предводительки місцевої шайки – невихованої, жадної, впертої, але
по суті – самотньої. Розбійниця влаштовує її у своєму «звіринці»;
дівчинка розповідає «господарці» свою історію, та переймається і
знайомить її з Північним оленем, гордістю «звіринця». Олень
розповідає Герді про свою далеку батьківщину, де править Снігова
королева; Герда здогадується, що саме Снігова королева тримає Кая
у себе, і, з дозволу Розбійниці, пускається в дорогу на Північному
олені.
Розповідь шоста. Лапландка і фінка
У дорозі Герда з Оленем ночують у гостинної лапландки, яка,
вислухавши їх історію, радить мандрівникам побувати у відьми-
фінки. Олень, послухавшись її словами, їде з Гердою до фіна і
просить у неї для дівчинки «пиття, яке б дало їй силу дванадцяти
богатирів». У відповідь фінка каже, що Герді таке питво і не
потрібно: «сила – в її милому, невинному дитячому сердечку».
Попрощавшись з чарівницею, Герда з оленем доїжджають до
царства Снігової королеви; там вони розлучаються – далі дівчинка
повинна йти сама.
Розповідь сьома. Що відбувалося в чертогах Снігової королеви і
що сталося потім
Незважаючи на всі перешкоди, Герда добирається до палацу
Снігової королеви і застає Кая на самоті: він намагається скласти з
осколків льоду слово «вічність» – таке завдання запропонувала
йому перед відходом королева (за її словами, якщо він зуміє це
зробити, він буде «сам собі пан », і вона« подарує йому весь світ і
пару нових ковзанів »). Спершу він не може зрозуміти, хто вона
така; але потім Герда співає йому їх улюблений псалом («Троянди
цвітуть … Краса, краса! Скоро побачимо ми дитину Христа»), Кай
згадує її, і крижинки «від радості» самі собою складаються в
потрібне слово. Тепер Кай – сам собі господар; названі брат з
сестрою повертаються додому, і з’ясовується, що вони – вже
дорослі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/snigova-koroleva-korotkiy-zmist