У контексті очікування «3G революції» та на хвилі ажіотажу навколо мобільного трафіку, компанія iVOX дослідила готовність українських споживачів сканувати QR-коди. Результати свідчать, що ця мобільна технологія може стати ефективним елементом промо-активностей компаній, які прагнуть поєднати онлайн та офлайн канали комунікації. За результатами інтернет опитування, 60% респондентів, які знають про технологію, встановили додатки для сканування QR-кодів. Користуються цією опцією 38% опитуваних. 19% респондентів зазначили, що виступали у ролі пасивних користувачів: вони мали код, який сканували працівники компаній. Велику популярність отримали матричні коди у чоловіків: 51% представників сильної статі, з числа тих, хто знає про технологію, самостійно сканують QR-коди. Активних користувачів серед жінок дещо менше - 27%. Основним мотивом сканування QR-кодів є пошук додаткової інформації. З метою дізнатися більше про товари та послуги мобільними додатками для зчитування кодів користуються 75% респондентів. 61% учасників опитування зазначили, що сканують матричні коди без особливої мети – просто тому, що їм цікаво. Для здійснення покупок QR-коди використовували 23% опитуваних. Отримати таким чином знижку бажають 22% опитуваних. Для взаємодії з соціальними мережами додатки для сканування QR-кодів використовували 14% учасників дослідження. За даними iVOX, найпомітнішим місцем для розташування QR-кодів є роздатковий рекламний матеріал. 76% респондентів відзначили, що бачили такий код на флаєрах та листівках. 73% помічають матричні коди на упаковках товарів, 67% - на електронних квитках. На великих форматах афіш та плакатів матричні коди зустрічали 61% українців, на сторінках друкованих ЗМІ – 46%. Закривають топ 5 місць, де українці звертають увагу на QR-код, візитівки – 28%респондентів. 4% респондентів ніколи не бачили цей матричний код. Дослідження проведено методом онлайн інтерв'ю з використанням панелі iVOX. Вибірка складає 1002 анкети. Структура вибірки відповідає складу інтернет-користувачів України за віком, статтю та регіоном проживання. Статистична похибка не перевищує 3%.