2. Зміст
Вступ
1. Педагогічна майстерність і особистість
викладача. Елементи педагогічної майстерності
2. Педагогічна майстерність викладача вищого
навчального закладу
Висновки
Список використаних джерел
3. Вступ
Педагогічна майстерність – це комплекс
властивостей особистості, що забезпечує
самоорганізацію високого рівня професійної
діяльності на рефлексивній основі. До таких
важливих властивостей належать гуманістична
спрямованість діяльності викладача, його
професійна компетентність, педагогічні здібності і
педагогічна техніка.
4. 1. Педагогічна майстерність і особистість викладача.
Елементи педагогічної майстерності
Розглядають педагогічну майстерність, як найвищий
рівень педагогічної діяльності (якщо
характеризуються якісні показники результату), як
вияв творчої активності особистості викладача
(якщо характеризується психологічний механізм
успішної діяльності).
5. Визначають такі складові педагогічної майстерності:
гуманістичну спрямованість діяльності педагога;
професійну компетентність;
педагогічні здібності;
педагогічну техніку.
Всі ці елементи пов’язані між собою та мають здатність до
саморозвитку.
6. Відповідно до цих критеріїв визначається
кілька рівнів оволодіння педагогічної
майстерності:
елементарний рівень – педагог володіє лише
окремими елементами професійної діяльності;
базовий рівень – педагог володіє основами
педагогічної майстерності (цей рівень мають
випускники вищих навчальних закладів);
досконалий рівень – характеризується чіткою
спрямованістю дій педагога, їх високою якістю;
творчий рівень – характеризується
ініціативністю, творчістю у професійній
діяльності.
7. Стрижньовий компонент педагогічної
культури – педагогічна майстерність, яка
передбачає синтез розвинутого психолого-
педагогічного мислення, професійно-
педагогічних знань, навичок і вмінь, емоційно-
вольових засобів виразності, що дають змогу
педагогові успішно вирішувати навчально-
виховні завдання.
8. 2. Педагогічна майстерність
викладача вищого навчального закладу
Існує багато видів професійної діяльності, що
безпосередньо стосуються людини, але є серед них
професії лікаря, юриста, педагога, які впливають на її
долю. Ось чому кожна з цих професій повинна бути не
лише діяльністю, а й покликанням.
Викладач великій кількості людей дає можливість
не лише багато чого дізнатися, а й відчути ту особливу
емоцію доторку до науки, до пізнання, до педагогічної
творчості, що по суті має ту саму природу. Що й
зіткнення з художньою творчістю на концертах і виставах
за участю великих майстрів.
9. Творче самопочуття викладача ніколи не
залишається безслідним. Воно проникає, впливає на
почуття і свідомість студентів, переборює
психологічні бар'єри, народжує творче сприйняття
матеріалу і залишається не лише надовго в пам'яті, а
й стає якоюсь мірою їхньою життєвою позицією.
10. У науковій психолого-педагогічній літературі виділяються
такі компоненти творчого самопочуття викладача:
зібраність, поглиненість вчителя головними
завданнями заняття його пізнавальним виховним
задумом;
усвідомлення задуму цілей і завдань, які впливають
на волю, розум і почуття, стаючи збуджувачем його
творчості;
уявлення викладачем усіх студентів і кожного ніби
"зсередини";
здатність контролювати себе, здійснювати
самоаналіз.
11. В справі оволодіння педагогічної майстерності важливі наступні
положення:
не можна вдосконалити свою педагогічну
майстерність, не займаючись постійно вивченням
власної методики, і навпаки, не можна вивчати
методику, не ставити шляхи її вдосконалення ;
не можна вдосконалити свою майстерність, не
використовуючи досвід своїх колег;
вивчення своєї методики і методики колег можливо
лише при практичній діяльності;
по-справжньому можна вивчити методику свого
колеги, лише допомагаючи йому;
не можна вдосконалити педагогічну майстерність з
орієнтацією на "чорний ящик";
вдосконалення і самовдосконалення викладача не має
меж.
12. Висновки
Майстерність учителя можна розглядати як
найвищий рівень педагогічної діяльності (якщо ми
характеризуємо якість результату), як вияв творчої
активності особистості педагога (характеризуємо
психологічний механізм успішної діяльності). Коли
ж ми прагнемо усвідомити витоки розвитку
майстерності, зрозуміти шляхи професійного
самовдосконалення. Доцільно сформулювати
визначення цієї педагогічної категорії так:
педагогічна майстерність – це комплекс
властивостей особистості, що забезпечує
самоорганізацію високого рівня професійної
діяльності на рефлексивній основі.
13. Список використаних джерел:
1. Педагогічна майстерність / за ред. І. А. Зазюна. – К., 1997. – 345 с.
2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – К., 1997.
С. 251.
3. Зязюн І. А., Сагач Г. М. Краса педагогічної дії. – К., 1997. – С.110.
5. Зязюн І. А. Педагогічна майстерність як мистецька дія// Рідна
школа. – 1995. – № 7 – 8. – С.39.
6. Балл Г. О. Парадигма діалогу і проблема прилучення до наукової
культури// Професійна освіта: педагогіка і психологія/ За ред. Т.
Левовицького, І. Зязіна, І. Вільш, Н. Никало. Ченстохова;Київ, 1999.
С.341.