1111

1. ЩО З’ЯВИЛОСЯ РАНІШЕ:
СІРНИКИ ЧИ ЗАПАЛЬНИЧКА?
Підготувала учениця 8 класу
Торговицької ЗШ І-ІІІ ступенів
ім. Є.Ф.Маланюка
Тіхонова Катерина

2. КОРИСТЬ ЦИХ ПРЕДМЕТІВ
З давна люди використовували сірники і запальнички . Ці два предмета на сьогоднішній
день грають велику роль у повсякденному житті . Ці речі широко поширені в усьому світі
. І використовуємо ми їх досить часто . Наприклад : в приготуванні їжі нам знадобляться
ті ж самі сірники ,або та ж сама запальничка , для того щоб нагріти будинок нам теж
вони знадобляться . Навіть щоб поїхала машина використовують механізм запальнички.

3. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ СІРНИКІВ
Раніше вогонь отримували механічним способом — через тертя або удар. Перші
пристосування для одержання вогню на хімічних реакціях з’явилися в кінці 18 сторіччя.
Перші сірники з’явились в 30-х роках 19 ст. в Англії. Вони були мало подібні до сучасних.
Сірник того часу являв собою паперову трубочку, на один кінець якої наносили суміш
хлористого калію з цукром, а поряд ставили маленьку скляну пляшечку з сірчаною
кислотою. Пляшечку розбивали, і кислота, потрапляючи на суміш, викликала спалах.
Виробництво сірників одночасно виникло у Франції, Німеччині, Росії та деяких інших
країнах. Використання фосфору для одержання вогню було вперше використано у 1816 р.,
але перші сірники були винайдені тільки в 1833 р., коли в масу сірникових головок був
введений білий фосфор – надзвичайно вогненебезпечна й отруйна речовина, дуже
шкідлива для здоров’я людини. З огляду на шкідливість білого фосфору на перших
сірникових мануфактурах Англії працювали переважно діти бідних вдів. Виготовлені таким
способом голівки сірників легко запалювалися при терті об шорстку поверхню. Перші
безпечні сірники почали виробляти у Швеції в 1855 р. Від того вони дістали свою першу
назву «шведських сірників». Данія другою почала виробляти сірники у 1874 р., а пізніше й
інші країни замінили шкідливий білий фосфор жовтим. В 1903 р. Міжнародний конгрес
ужиткової хімії висловився за цілковиту заборону виробництва сірників із застосуванням
білого фосфору.

4. До XVIII ст. сір-ник мав такий вигляд: на кінчик палички наносилася головка із сір-ки,
яка загорялася у разі притискан-ня до тліючого матеріалу, просо-ченого селітрою. Так
з'явилися пер-ші сірники, але вони відігравали лише допоміжну роль, тому що не
загорялися ні від удару, ні від тертя.
Після відкриття хіміка К. Л. Бертолле (вогонь виникає, якщо на бертолетову сіль капнути
сірчаною кислотою) в різних країнах світу розпочалися тривалі пошуки з ме-тою
створення сірників з кінцем, на який би наносилася та чи інша хімічна речовина, здатна
загоря-тися за певних умов. У літератур-них джерелах можна знайти дуже багато імен і
дат, пов'язаних з винаходом сірників. Наведемо дея-кі з них.
У 1812 р. Шапсель запропону-вав сірники, головка яких склада-лася із суміші сірки,
бертолетової солі і барвника. Такі сірники запа-лювалися за сонячної погоди за до-
помогою двоопуклої лінзи, а в ін-ших випадках — при дотику з крап-линою сірчаної
кислоти. Сірники були дуже дорогі й небезпечні.

5. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ
ЗАПАЛЬНИЧКИ
перший прототип запальнички розробив ще Леонардо да Вінчі. Його оригінальне пристрій у
вигляді повного механізму складалося з безлічі хитромудрих коліс і пружин, з'єднаних
ланцюгами з кресалом. Все це пристрій було покликане по одному руху добувати вогонь.
Треба сказати, що доісторична запальничка працювала, але мала такий страхітливий
вигляд, що не отримала популярності серед сучасників Да Вінчі.
Можливо, винахід так і канув би в небуття, якби не мода на куріння тютюну, що захлеснула
світ. Тоді-то люди і почали всерйоз замислюватися про те, щоб автоматизувати процес
підпалювання сигар і сигарет.
Особливо озадачивался цим питанням німецький хімік Іоганн Вольфганг Доберейнер. Саме
він на початку XIX століття винайшов першу запальничку, що працює на водні. Причому в
новій настільній запальничці були використані найдрібніші частинки платини (замість
кременя і кресала). Саме вони підпалювали горючий водень, розжарюючись під впливом
кисню. І все б добре: простота використання + рівне сильне полум'я, однак при
необережному поводженні диво-винахід вибухало з дикою силою. Чи варто говорити, що
прикурити від такої запальнички знаходилося мало бажаючих?

6. ЕВОЛЮЦІЯ ЗАПАЛЬНИЧКИ
Запальничка, якою ми звикли її бачити, була винайдена аж у минулому столітті. Раніше
спроби створити універсальний прикурювач хоч і були (згадайте Доберейнера), але
технічний прогрес тих років не дозволяв належним чином реалізувати всі задуми, щоб
зробити запальничку не тільки функціональною, але і безпечною.
Спочатку запальнички виробляли на манер сірників, коли спеціальне сталеве колесо
(кресало) высекало кремнієвого стрижня іскри. А ті в свою чергу підпалювали бензин. Так
би і прикуривали цигарки люди, якби не знаменитий австрійський фізик. Саме Карл Ауер
фон Вельсбах в 1903 році наблизив запальничку до сучасного вигляду. Він відшукав для
виготовлення кременів для запальничок оптимальний склад сплаву (залізо з церієм).
Причому винахід було здійснено шляхом проб і помилок, без відділку на якусь теорію.
Однак це не заважає нам користуватися цим складом і донині.
Хоча раніше запальнички були інші: громіздкі, дорогі. Мати таке чудо техніки у себе вдома
вважалося шиком, а оформлення запальничок було набагато більш розкішним, на відміну
від простого пластикового корпусу сьогодні. Але час минав, і виробники максимально
спрощували запальнички, роблячи їх менше, легше і дешевше. За 100 років здорова
махина, высекающая вогонь перетворилася в нешкідливу кишенькову запальничку, яку міг
собі дозволити абсолютно кожен.

7. ВИСНОВОК
На питання що з'явилося раніше - яйце чи курка
мудреці сперечаються до цих пір. Зате в суперечці
про першість запальнички і сірники точка
поставлена вже давно. Не повірите, але
запальнички з'явилися на світ раніше звичних
всім сірчаних сірників.
Перша запальничка була винайдена в 1816
році, сірники з'явилися в 1830-х роках.
Просто сірники дешевше запальничок і, як
наслідок, більше поширені, тому і
здається, що вони з'явилися раніше.