2. Основні поняття
“впливи медіа” розглядають як усі
результати їхньої діяльності, незалежно
від того, були вони передбачувані, чи ні.
“результативність медіа” означає
потенційні можливості медіа спричиняти
контрольований вплив, зокрема,
заплановані результати у суспільстві.
“Результативність” медіа полягає у
досягненні поставленої мети.
3. Медіа можуть:
зумовлювати заплановані зміни
(конверсія);
спричиняти незаплановані зміни;
зумовлювати незначну зміну (щодо
форми чи інтенсивності поведінки);
полегшити зміну (заплановану чи
ні);
зміцнити наявне (немає змін);
запобігати змінам.
4. Наслідки медіавпливів
пізнавальні (передбачають зміни
знань або суджень);
афективні (стосуються почуттів і
переконань);
поведінкові (полягають у зміні
поведінки).
5. Типологія наслідків
медіавпливів
ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ
Планування наслідків
одноразові зміни поведінки поширення винаходів
медіальні кампанії поширення інновацій
інформаційне навчання популяризація знань
Короткотривалі Довготривалі
ЧАС
одноразові реакції суспільний контроль
групові реакції соціалізація
конструювання значень
культурна трансформація
Незаплановані наслідки
6. Типи наслідків
“взаємний вплив” стосується впливу
медіа на перебіг випадку, наприклад,
усвідомлення того, що телебачення,
показуючи певну подію (конференцію,
маніфестацію), змінює її хід.
“ефект бумеранга” стосується процесу
отримання протилежних очікуваним змін.
“ефект визнання суспільного впливу”
характеризує переконання, що лише інші
люди піддаються впливу медіа, а ми
здатні йому протистояти.
7. Негативні суспільні явища
брутальність в оточуючому житті;
зниження рівня емоційної
вразливості людей;
знецінення моральних норм;
заохочення агресивної поведінки;
нищення міжособистісних зв’язків;
байдужість до реального
насильства.
8. Риси медіапереказу, що
забезпечують популярність
інтимність – формування у глядача враження
безпосередньої близькості до того, що
відбувається на екрані, відчуття єдності з героями;
близькість – домінування у телепереказах
близьких або середніх планів, що забезпечують
можливість спостерігати емоційні переживання
героїв;
враження актуальності сприйняття – достатньо
багато сучасних телепередач відбуваються в
режимі прямої трансляції, що забезпечує відчуття
часової й просторової приналежності до подій, які
відбуваються на екрані, співучасті з героями чи
подіями.
9. Позитивні медіавпливи
набуття нового досвіду;
отримання відомостей різної тематики;
засвоєння морально-суспільних норм;
введення дитини в систему загальнолюдських цінностей;
навчання новим зразкам поведінки;
набуття позитивних переживань, почуттів;
зменшення страху, неспокою, напруження;
задоволення потреб дитини;
розвиток зацікавлення;
зміцнення самооцінки;
тренування мануальних вмінь, зорової та рухової
координації;
розвиток уяви, концентрації уваги, спостережливості,
творчого, логічного й асоціативного мислення,
навчання приймати рішення, планувати, передбачати й
організовувати певні ситуації.
10. Негативні впливи медіа
дезорганізація розкладу дня;
вади зору, слуху, опорно-рухового апарату, нервової
системи, алергії;
зниження фізичної активності;
інтелектуальне лінивство;
атрофія уяви і чутливості;
труднощі з концентрацією уваги;
труднощі в сприйманні реальної дійсності;
втрата емоційної вразливості, збайдужіння;
апатична поведінка;
відчуття самотності;
обмеження безпосередніх суспільних контактів;
погіршення взаємин з членами сім’ї;
нетерплячість;
формування надмірної претензійності;
агресивна поведінка, безпідставні спалахи жорстокості;
неспокій, страх, надмірна збудливість, нічні жахи;
узалежнення.
11. Сигнали комп’ютероманії
втрата відчуття часу, брак орієнтації в часі,
проведеному перед комп’ютером;
виникнення потреби частішого і тривалішого
контакту з комп’ютером;
фантазії та сновидіння, пов’язані з комп’ютером,
мимовільні рухи у сні такі, як під час гри на
комп’ютері;
неслухняність, обман, не звертання уваги на
почуття інших людей;
в перерві між іграми з’являється апатичність,
байдужість, біль, головокружіння, труднощі з
концентрацією уваги при будь-якій іншій
діяльності.
12. Засади техніки пропаганди
Засада зрозумілості, яка зобов’язує чіткий виклад інформації.
Мова повідомлення не може викликати сумнівів і застережень,
тому основна її ознака – простота.
Засада поступовості або «тактика малих кроків» також
служить для полегшення сприймання змісту медіаповідомлень.
Вона полягає в дозуванні інформації для більш повного й
доступного сприймання її користувачами, так як надто
великий обсяг може спричинити зворотній ефект. Вдаючись до
порівнянь, можна констатувати, що інформація просочується в
свідомість користувачів.
Засада вірогідності спрямована на переконання адресатів.
Вона базується на погодженні нової інформації з тією, якою
суспільство вже володіє на даний момент. Суперечність між
існуючою й пропагованою інформацією надовго підриває
авторитет інформатора й формує скептичність й недовіру до
нього.
Засада переконливості або генерування емоцій враховує, що
емоційна аргументація домінує над раціональною й більш
суттєво впливає на формування переконань. Тому слід
використовувати відповідні теми, ідеї, приклади та факти, які
провокують виникнення в суспільстві відповідних емоцій.
13. Техніки подачі інформації
Техніка повторювання. Має фундаментальне значення, завдяки їй
інформація міцно запам’ятовується споживачами і стає їх переконанням.
Техніка замовчування. Небажану інформацію навмисно приховують й тим
самим маніпулюють суспільною думкою і скеровують її у наперед
визначене русло. З аналогічною метою використовується й техніка
селекції, що дозволяє формувати відповідний зміст медіаповідомлень.
Техніка надмірного узагальнення також спрямована на формування
відповідних суспільних переконань. Вона зловживає універсалізацією
окремих тверджень, приписуванням окремої позиції широкому загалу.
Техніка авторитету. Достатньо дієва у формуванні суспільної думки:
людина, що є авторитетною у певній сфері висловлюється з приводу
проблем, що не лежать в площині її компетентності.
Техніка 26-го кадру, забезпечується повторюванням одного й того самого
кадру з щосекундним інтервалом (протягом секунди змінюється 25 кадрів).
Зміст цього кадру не сприймається глядачем, однак внаслідок
багаторазового повторення фіксується у підсвідомості. Згодом після певної
кількості повторів він досягає порогового значення й може спричинити
відповідні поведінкові зміни.
Техніка зворотного запису реалізується завдяки аудіозаписам, що
відтворюються не в звичному форматі, а в зворотному режимі. Людське
вухо не сприймає такого медіаповідомлення у природний спосіб. Цей запис
можна відчитати лише за допомогою спеціальних комп’ютерних пристроїв,
однак він скеровується до підсвідомості й з часом після багаторазових
повторень активізується і провокує певні форми поведінки.
