презентация к мероприятиям посвященным году Шевченка

1. Родовід Шевченкового Кобзаря
“Є слово, що в віках не старіє:
Видання “Кобзаря” ХІХ-ХХІ ст.,
що є в бібліотеці – філіалі №16
ЦБС для дорослих м.Миколаєва
Презентацію підготувала Стамат І.В.

2. Хто із Шевченком знається, той розуму
набирається.
Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем
став.
Шевченків “Кобзар” – для народу великий дар.
Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

3. Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка
9 березня 1814 року в с. Моринцях
Звенигородського повіту Київської губернії
народився хлопчик Тарас у сім'ї кріпаків
Шевченків

4. Не називаю її раєм, Тії
хатиночки у гаї... У тій
хатині, у раю, Я бачив
пекло...
Там матір добрую мою, Ще
молодую, у могилу Нужда та
праця положила.
Учися, серденько, колись З
нас будуть люде.
Там батько, плачучи з дітьми Не
витерпів лихої долі, Умер на
панщині!..
М. Дерегус. Тарас читає
книжку
... куплю паперу
аркуш. І зроблю
маленьку
книжечку...

5. К. Трохименко. Поміщик
Енгельгардт карає Тараса за
малювання
Мені, щоб знали ви,
не жаль моєї долі
молодої...
І.Їжакевич. Тарас-пастух
Мені тринадцятий минало Я
пас ягнята за селом...
М. Дерегус. Малий Тарас слухає кобзаря
В. Касіян. Дідусь
розповідає
В. Касіян. Тарас читає
Міцкевича

6. І. Шульга. Зустріч
Тараса Шевченка з
І. М. Сошенком у
Літньому саду
Л. Ходченко. Т. Шевченко серед
членів Кирило-Мефодіївського
товариства
Г. Меліхов. Шевченко у
К. П. Брюллова
М. Хмелько. Т. Шевченко і М. Щепкін.
Как я счастлив этой
нелицемерной дружбой.
Т.Шевченко. «Дневник»
Б. Ладиженський. Т. Г.
Шевченко у колі російських
революціонерів-демократів
П. Сулименко. Вручення
відпускної Т. Г. Шевченкові

7. Думи мої, думи мої, квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, - де ж мені
вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу
Україну.
На могилі кобзар
сидить Та на
кобзі грає.
“Перебендя”
“Ануте,хлоп’ята,
На байдарки! Море
грає – Ходім
погуляти!”
“Іван Підкова”
Садок вишневий
коло хати...
Співають, ідучи,
дівчата, А матері
вечерять ждуть.
Аж страх погано
У тім хорошому
селі.
“І виріс я на
чужені”
Зацвіла в долині
Червона калина.
Ніби засміялась
дівчина-дитина.
Мені здається, що
се я, Що це ж та
молодость моя. “І
золотої й дорогої”
І досі сниться,
вийшла з хати
Веселая, сміючись
мати,
Цілує діда і дитя...
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
червона калина.

8. Прижиттєвий
примірник 1860 р., який
вийшов у друкарні П.
Куліша коштом П.
Семеренка. Видання
вміщує 17 творів і
портрет Т. Шевченка.
Книгу автор присвятив
Марку Вовчку.
Шевченко, Т. Г. Кобзарь Тараса
Шевченка / Т. Г. Шевченко ; Коштом
Платона Семеренка. – СПб., 1860. –
244 с.

9. Празьке видання «Кобзаря»
1876 р. було двотомним. В 1-й
том (саме він зберігся у
бібліотеці) вміщено дозволені
для розповсюдження у Росії
твори, автобіографія поета та
спеціально підготовлені для
даного видання спогади І.С.
Тургенєва та Я.П. Полонського.
2-й том складався з творів,
понівечених цензурою або
цілковито заборонених до друку
в Росії.
Шевченко, Т. Г. Кобзарь : з додатком
споминок про Шевченка писателів Тургенева и
Полонского / Т. Г. Шевченко. – Прага : Друк.
Др. Ед. Грегра, 1876. – 414 с.

10. Сьоме видання «Кобзаря» (1884)
упорядкував В.Л. Беренштам, не
українець за походженням, але діяльний
учасник українського руху, один з
організаторів в Україні недільних шкіл,
а в столиці імперії – «Товариства імені
Т.Г. Шевченка для допомоги
нужденним уродженцям Південної
Росії, що вчаться у вищих навчальних
закладах Санкт-Петербурга». Згідно з
цензурними вимогами, текст «Кобзаря»
було надруковано українською мовою,
але ярижкою.
Шевченко, Т. Г. Кобзарь /
Т. Г. Шевченко. – СПб. : Тип.
В.С. Балашева, 1884. – 236 с.

11. 1896 р. у Санкт-Петербурзі
побачив світ «Иллюстрированный
Кобзарь». У фонді бібліотеки є
його перший випуск (усього їх
вийшло три). Книгу спеціально
було надруковано на папері
покращеної якості, вона мала
збільшений формат. Тексти
подавалися українською й
російською мовами.
Шевченко, Т. Г. Иллюстрированный
«Кобзарь» Т. Г. Шевченко : с малорос. и рус.
текстом / Т. Г. Шевченко ; пер. М. В. Гербель
; худ. М. І. Микешин. – СПб. : Типо-литогр.
и фототип. П. Бабкина, 1896. – 33 с. : ил.

12. 1908 р. у Львові, за ініціативи
Наукового товариства імені
Шевченка, було оприлюднено
двотомний «Кобзар» за редакцією
І. Я. Франка. Обидва томи цього
видання невдовзi пicля виходу
було розглянуто київським
окремим цензором. Перший том,
що містив твори 1838-1847 рр.,
було дозволено зi значними
купюрами. Другий том
заборонено цілком.
Шевченко, Т. Г. Кобзарь. Т. 1 : (1838 -1847) /
Т. Г. Шевченко ; ред. І. Я. Франко. – Л. : Наук.
тов-во ім. Шевченка, 1908. – 439 с.

13. Найстарішим виданням
окремого твору поета є вірш
«Тополя» 1911 р. друку,
підготовлений петербурзьким
видавцем В.І. Яковенком для
найбідніших читачів, адже
коштував кожний примірник
лише 2 коп.
Шевченко, Т. Г. Тополя : з 1 мал. і портр. /
Т. Г. Шевченко. – СПб. : Вид. В. Яковенка,
1911. – 12 с. : іл., портр. – (Ілюстрована
шевченківська бібліотека ; № 3)

14. Шевченко, Т. Г. Маленький Кобзарь /
Т. Г. Шевченко. – Кам'янець на Поділлі :
Укр. вид-во в Катеринославі ; Право-
бережна філія, 1919. – 94 с.
Подоляни також брали участь у
поширенні творів поета. 1919 р. в
Кам’янець-Подільському Правобережна
філія Українського видавництва, що в
Катеринославі, підготувала до друку
«Маленький Кобзарь», до якого увійшли
короткі відомості про Шевченка і 38 його
віршів.

15. Шевченковий «Кобзар», виданий 1931 р. харківським
видавництвом «Література і мистецтво», був проілюстрований
Василем Седляром, першим радянським ілюстратором творів
поета. Седляр і Шевченко мають чимало спільного: обидва
художники, бунтівники, новатори. Ця книжка викликала
подвійну реакцію: захоплені оцінки провідних критиків та
ворожі рецензії «придворних» цензорів. Тираж «Кобзаря» було
знищено і тільки лічені екземпляри збереглися в спецхранах і
деяких приватних колекціях.

16. Видання творів Т.Г. Шевченка
у перекладах різними мовами
Шевченко, Т. Заповіт :
мовами народів СРСР /
Т. Шевченко. – 2-е вид. –
К. : Муз. Україна, 1988. –
128 с. : іл., портр.
Шевченко, Т. Кавказ : укр.,
кримськотатар., рос., англ.
мовами / Т. Шевченко. –
Сімферополь : Доля, 2000. –
125 с. : іл.
Шевченко, Т. Заповіт :
мовами народів світу /
Т. Шевченко. – К. : Вид-во
АН УРСР, 1960. – 95 с.

17. По діброві вітер виє, гуляє по полю,
Край дороги гне тополю до самого
долу.
“Тополя”
Встала й весна, чорну
землю сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
барвінком укрила.
“Гайдамаки”
Зоре моя вечірняя, зійди над
горою, Поговорим тихесенько в
неволі з тобою.
“Княжна”
Сонце заходить, гори
чорніють, пташечка
тихне, поле німіє.
Радіють люде, що
одпочинуть.
“N. N.”
Ой діброво – темний
гаю! Тебе одягає тричі
на рік... Багатого собі
батька маєш.
... Світає, край неба палає,
Соловейко в темнім гаї сонце
зустрічає.
“Сон”

18. Сини мої, гайдамаки! Світ широкий, воля, - Ідіть,
сини, погуляйте, пошукайте долі.
Кобзар грає, додає
словами.
Мандрували гайдамаки
лісами, ярами.
Як та хмара, гайдамаки
Умань обступили.
Через тиждень в Лебедині у церкві співали:
Ісаія, ликуй! Вранці Ярему вінчали.
До самої ночі ляхів мордували; душі не
осталось. А Гонта кричить: “Де ви, людоїди?
Де ви поховались? З’їли моїх діток, - тяжко
мені жить!

19. К. Трохименко. Шевченко на
Чернечій горі Є. Усикова. Т.Г. Шевченко серед
селян на Україні
В. Касіян. Шевченко на Україні К. Трутовський. Т. Г. Шевченко з
кобзою над Дніпром

20. Всього 47 років прожив Т. Г. Шевченко.
24 з них був кріпаком, 10 – в засланні, і тільки 13 – на
волі.
Він був сином мужика, а став володарем в царстві
духа, він був самоуком, а вказав нові, світлі шляхи
професорам і ученим.
Поховали…Тихесенько
Україна плаче.
Поховали дух великий
І серце гаряче…

21. Музей у будинку
Т. Г. Шевченка
Пам’ятник
Т. Г. Шевченкові у Каневі
на Чернечій горі
Канівський музей
Т. Г. Шевченка
Пам’ятник
Т.Г. Шевченкові у
Вашингтоні
Пам’ятник
Т. Г. Шевченкові
у Вінніпегу
Пам’ятник
Т. Г. Шевченкові
у Римі
Пам’ятник
Т.Г. Шевченкові у
Буенос-Айресі

22. Хай же промінь твоїх думок
Поміж нами сяє, -
“Огню іскра великого”
Повік не згасає.
Леся Українка