Урок математики в 5 класі

1. 5М Тема: Узагальнюючий урок по темі: «Геометричні
фігури»
Мета: узагальнити і систематизувати знання, уміння і
навички по темі «Геометричні фігури».
Обладнання: комп’ютери з презентацією «Геометричні фігури»;
картки для лото; картки з видами кутів; картки з
таблицями; картки з ламаною; кросворд.
Х І Д У Р О К У
І. Повторення пройденого матеріалу
(учитель розказує учням казку, а учні в процесі розповіді виконують
в зошиті малюнки)
- Зараз я Вам розповім казку, а ви уважно слухайте і якщо в тексті
казки зустрінете геометричні фігури, то намалюйте їх від руки ручкою
на листочках, які я Вам роздала і на яких написано Ваше прізвище. А
також Вам потрібно буде продовжити ті речення, коли я буду робити
паузу.
Казка.
Вчора Незнайко знову не мав часу, щоб підготуватися до уроків.
Сяк-так виконав письмові завдання і поспішив до телевізора.
Спати ліг пізно. І вже лягаючи, згадав, що забув повторити все
про кути та інші геометричні фігури. Щоб заспокоїтись, відразу
заплющив очі й швидко заснув. І приснився Незнайкові дивовижний
сон.
Сниться йому, ніби він знаменитий мандрівник і подорожує по
країні Геометрії. Вийшов Незнайко на Пряму і пішов по ній. Йшов-
йшов по прямій лінії. Довго йшов. Стомився. Зупинився і говорить:
- Чи довго мені йти? Чи скоро кінець Прямої?
Засміялася Пряма:
- Ех ти, Незнайко! Адже ти ніколи не дійдеш до кінця. Хіба ти
не знаєш, що в Прямої немає кінця?
- Тоді я поверну назад, - сказав Незнайко. – Я, певне, пішов не в
той бік.
- І в другий бік не буде кінця. У Прямої лінії зовсім немає кінців.
Засмутився Незнайко:
1

2. - Як же бути? Що ж мені так і доведеться іти, іти й іти без
кінця?
- Коли ти не хочеш іти по прямій без кінця, давай покличемо на
допомогу ножиці.
- Давай покличемо, - зрадів Незнайко. – А для чого нам ножиці?
- Зараз побачиш, - відповіла Пряма.
Тут звідки не візьмись з’явились ножиці, клацнули перед самим
Незнайковим носом і розрізали Пряму.
- Ура! – закричав Незнайко. Ось і кінець вийшов! От так
ножиці! А тепер зробіть, будь ласка, кінець з другого боку.
- Можна й з другого, - слухняно клацнули Ножиці.
- Як цікаво! – вигукнув Незнайко. – Що це з моєї прямої вийшло?
З одного боку кінець, з другого боку кінець. Як це називається?
- Це відрізок, - сказали ножиці. – Тепер ти – Незнайко на
Відрізку Прямої.
2

3. - Відрізок Прямої! Відрізок Прямої! – задоволено повторював
Незнайко, прогулюючись на Відрізку з одного кінця в другий. –
Я запам’ятаю цю назву. Мені подобається на відрізку. Тут я
влаштую свій дім.
Раптом він помітив Точку.
- А ти хто?
- Я – Точка. Кінець Відрізка з одного боку і з другого. А ти хто?
І що ти тут робиш?
- Я – Незнайко і подорожую я по країні Геометрії. Хочеш зі
мною подорожувати?
- Хочу. А де ми будемо подорожувати?
- Я подорожував на прямій, а ножиці зробили з неї відрізок
прямої і ще два оцих… не знаю як їх назвати. Теж Відрізки?
- Ні, відповіли ножиці, - адже в них кінець тільки з одного боку.
А в другий бік немає кінця. Їх називають Променями. Це
Промінь і це Промінь.
- А! – радісно сказав Незнайко. – Я знаю, чому вони так
називаються. Вони схожі на сонячні промені.
- Так, відповіли Ножиці. – Сонячні промені ідуть від Сонця без
кінця, якщо тільки не зустрінуть що-небудь на своєму шляху,
наприклад, Землю, Місяць або Супутник.
- І вони мають одну мене, - додала Точка. – Це початок
променя.
- Значить, з Прямої утворилися мій відрізок і два промені, а
прямої не стало. – сумно зітхнув Незнайко. – Ножиці, любі,
зробіть, будь ласка Пряму знову. Тільки так, щоб і мій відрізок
залишився!
- Ну, ми цього зробити не можемо. От коли покличемо на
допомогу циркуль і лінійку…
3

4. Тут ножиці гукнули помічників. Циркуль підтягнув до лінійки
спочатку один Промінь, потім другий і сполучив їх кінці. Та так
вправно з’єднав, що вийшла точно така сама Пряма, як і була. І як не
старався Незнайко та Точка, вони не могли знайти те місце, де
з’єдналися промені.
Зраділи Незнайко і Точка, що їх знайома пряма, яка подарувала
незнайкові дім-відрізок, знову ціла і неушкоджена.
- Отже, з Прямої можна вирізати ще один відрізок і для Точки?
– запитав Незнайко.
- Звичайно! І не один, ва дуже-дуже багато відрізків і коротких,
і довгих. І Пряма при цьому залишиться ціла і неушкоджена.
Жили собі Незнайко і Точка кожен на своєму Відрізку, і не
нахваляться, як вправно з’єднав Циркуль два Промені в одну Пряму. І
не видно з’єднання.
- Молодець Циркуль! От так майстер!
- Тут не я один постарався, - заперечив Циркуль. – Ви про
Лінійку не забувайте.
- А хіба ти не міг би сам з’єднати промені? – запитала Точка.
- Звичайно, зміг би. Але Пряма могла б і не вийти.
- Як це здивувалися Точка і незнайко.
- А ось давайте подивимося.
Ножиці знову розрізали Пряму на два Промені. Циркуль з’єднав
кінці цих променів ось так.
- Але це ж не Пряма, - вигукнула Точка. – Тут прямо не
пройдеш, доведеться повертати. Що ж це таке? Як це
називається?
- Це Кут, - сказав Циркуль.
- Кут… Кут… - повторював нове для нього слово Незнайко.
- А як називаються те місце, де промені з’єдналися? – запитала
Точка.
- Вершина Кута. Зараз ти – Точка у вершині кута, а промені,
які виходять з вершини, називаються сторонами кута.
Точці сподобалася назва – Вершина Кута і їй схотілося
покататися з вершини як з гірки по сторонах кута. Скотилася вона
4

5. спочатку по одному променю, потім – по другому, а потім звернулася
до Циркуля з проханням:
- Чи не можна зробити гірку крутішою?
- Можна, - відповів Циркуль. Він зсунув сторони кута ось так.
- Ой, це вже занадто! – запищала точка. – Який гострий Кут!
Прямо на тебе схожий. Не треба так круто!
Циркуль розсунув трохи сторона кута і поставив Промені під
прямим кутом. Прямий кут менший від тупого кута, але більший від
гострого. Незнайкові дуже сподобався прямий кут, але він ніяк не зміг
зрозуміти, чому він Прямий, і тоді Циркуль покликав Косинця.
Спочатку він звелів Косинцеві стати так, щоб вершина прямого кута
5

6. була ніби вершиною гірки, а потім так, щоб одна сторона Прямого
кута лежала горизонтально, тоді друга розмістилася вертикально. І
Незнайко зрозумів, чому такий кут назвали прямим.
- А скільки прямих кутів утвориться, якщо я – косинець проведу
ось так прямі? – запитав Косинець у Незнайки.
Незнайко звичайно не знав, але йому на допомогу прийшла Точка,
яка сказала:
- Утворилося чотири прямих кути.
6

7. Стали Незнайко і Точка подорожувати країною геометрією
далі. Гострими кутами здіймалися навколо них вершини гір, а то
прямими, іноді навіть тупими. Але друзі легко збиралися на вершину
найвищої і найкрутішої гори. Потім гори-кути чомусь оточили їх і
почали смикати їх і питати:
- А я який кут?
- А я?
- Я теж хочу, щоб мене назвали?
Стали Незнайко і Точка називати кути. Звичайно Незнайко як
завжди все переплутав і не вибратися їм з тих гір, якби Точка не
стала благати:
- Допоможіть! Допоможіть!
Завдання 1: Давайте допоможемо Незнайкові і Точці вибратися
лабіринту гір-кутів. У вас на партах лежать карточки. Ваше завдання:
визначити, як називається той чи інший кут.
- Спасибі, п’ятикласники, за допомогу. – сказали Незнайко і
Точка і стали подорожувати далі.
Але тут з ними трапилася ще одна халепа. Вони потрапили на
поляну, на якій лежали кути і через яку вони не могли пройти, бо
кути-лежні просили, щоб їх виміряли. Прийшла черга Незнайка
просити про допомогу.
Завдання 2: виміряти кути, які знаходяться у вас на партах.
Йшли вони йшли і прийшли в дивний будинок, всі стіни якого були
розписані дивними письмена, які нагадували градусну міру кутів.
90º; 180º; 34º; 125º; 179º; 91º; 89º; 1º; 179º; 55º; 72º; 165º.
Вирішили Точка і Незнайко вийти з цього дивного будинку, але не так
це було легко зробити. На дверях висіла табличка, яку потрібно було
заповнити.
розгорнутий прямий гострий тупий
7

8. Вибралися Незнайко і Точка з дивної кімнати і потрапили в
довгий-довгий коридор. Дорогу мандрівникам перетнули щити, на яких
були зображені відрізки та так багато, що Незнайко з Точкою
втомилися їх рахувати. До того ж вони ніяк не могли дійти спільної
думки, скільки відрізків зображено на малюнках, а щити піднімалися
тільки тоді, коли відрізки пораховано правильно.
Незнайко говорив, що відрізків 7, а Точка, що 9. А як гадаєте Ви?
Завдання 3:порахувати відрізки, зображені на щитах. (10, 14)
Незнайко і Точка гадали, що дивний коридор вже закінчився, аж
раптом він став петляти та так, що Незнайко зовсім розгубився, а
Точка вирішила, що якщо вона цю ламану виміряє, то їх пригодам в
цьому дивному коридорі настане кінець.
Завдання 4: знайти довжину ламаної.
Вийшли Незнайко і Точка з дивного будинку і потрапили на не
менш дивну площу. Вся вона була покрита плиткою, а вартові вручили
нашим мандрівникам ще одні плитки і потрібно було, стаючи на
кожну плитку, рухатися як в грі класики та лото, шукаючи між
плитками відповідність.
8

9. Розгорнутий
кут
Прямий
кут
Гострий кут Тупий
кут
Промінь Пряма Відрізок Ламана
Завдання 5: зіграти в математичне лото: на картках намальовані
геометричні фігури, а в руках картки – з назвами даних фігур.
Потрібно заповнити правильно дане лото.
9

10. Пройшовши дивною площею, Незнайко і Точка вирішили, що їх
пригодам настав кінець, але раптом в кінці площі з’явилися
квадратики, які дуже-дуже нагадували звичайнісінький кросворд і
приписка була: хто кросворд цей розгадає, отримає звання Магістра
математичних наук.
Завдання 6: розгадати кросворд.
Запитання для кросворду:
По горизонталі: 7. Плоскі фігури лежать на ... (площині).
2. Наука, що вивчає властивості фігур. (геометрія)
4. Відрізки, з яких складається ламана, називаються
(ланка)
3. Довжину відрізка вимірюють приладом, що
називається ... (лінійка)
По вертикалі: 7. Геометрична фігура, яка немає ні початку, ні кінця
(пряма).
6. Геометрична фігура, що лежить між двома даними
точками прямої (відрізок).
5. Геометрична фігура, що має початок, але немає
кінця (промінь).
4. На лінійці, годиннику, спідометрі, термометрі є ...
(шкала).
3. Фігура, яка складається з відрізків, розміщених
так, що кінець першого відрізка є початком
другого, кінець другого - початком третього і т. д.
(ламана).
2. Сума всіх ланок ламаної це є її ... (довжина).
1. Основною геометричною фігурою на площині є ...
(точка).
І ось нарешті настала та мить, коли наші Незнайко і Точка
повинні отримати звання магістра математичних наук, але… на них
чекало останнє випробування, яке вони отримали в таємничих
конвертах. Та тут ще налетіли мухи і почали дзижчати:
10

11. - А нашу задачу розв’яжете, магістри? А нашу задачу
розв’яжете, магістри?
І принесли в лапках плакат, на якому була умова такої задачі:
Завдання 7: У точці А сидять три мухи, а в точці В міститься
краплина меду. Муха № 1 попрямувала до меду по кривій
лінії, муха № 2 – по прямій, а муха № 3 – по ламаній. Яка муха скоріше
потрапить у точку В, якщо швидкості їх руху однакові?
Завдання 8 (резервне): потрібно розв’язати з підручника № 354 та 355.
Незнайко тільки хотів отримати нагороду, як проснувся. Довго –
довго думав незнайко, що означає цей сон і прийшов до висновку:
домашні завдання з математики треба виконувати вчасно і якісно,
тоді і не снитимуться такі чудернацькі математичні сни.
ІІ. Домашнє завдання – виконати № 356, 357, 363, 370;
підготуватися до тестування – повторити
весь теоретичний матеріал до § 6, 7, 8 – дивись запитання.
11

12. Картки для лото:
12
а