10. Указ Президента України
На підтримку ініціативи громадських
організацій та з урахуваннѐм важливості ролі
української мови в консолідації суспільства
постановлѐя:
"Установити в Україні День української
писемності та мови, ѐкий відзначати щорічно
9 листопада в день вшануваннѐ пам’ѐті
Преподобного Нестора Літописцѐ”.
6 листопада 1997 року
11.
12.
13.
14.
15. Брати Кирило та Мефодій
Костѐнтин (Кирило) і його брат
Мефодій походили із Солунѐ .
Костянтин (Кирило) (827 – 14
лятого 896 р.), здобувши освіту
в Константинополі, знав східні
мови, латинську, арабську і
староюврейську, був
талановитим
філологом, працявав
бібліотекарем у патріаршій
бібліотеці, викладав філософія
у вищій константинопольській
школі.
Мефодій (815 – 6 квітнѐ 885 р.)
був управителем одніюї
слов’ѐнської провінції у
Візантії, а згодом став
помічником Костѐнтина в
місіонерській, літературній і
освітній діѐльності.
16. Місіонерська діяльність братів
У 862 році візантійський
імператор Михайло і
патріарх Фотій послали
Костѐнтина і Мефодіѐ в
Моравія, де вони на
проханнѐ місцевого кнѐзѐ
Ростислава повинні були
вести церковну службу
слов’ѐнськоя мовоя, що
мала бути протиставлена
латинській мові німецьких
місіонерів.
За свідченнѐм джерел,
Костѐнтин перед від’їздом
до Моравії розробив
слов’ѐнську азбуку. У
посланні папи Іоанна VIII до
моравського кнѐзѐ
Свѐтополка (880 р.)
Костѐнтина названо
"творцем слов’ѐнського
письма.
24. Запровадження
так званої
“гражданки”
18 січнѐ 1710 року
Петро І відвідав
друкарня та похвалив
відбитки азбуки.
Він власноруч провів
остання коректуру
, викресливши перші
варіанти знаків нового
шрифту та старі знаки
друкованого
півуставу.
26. Власноручний напис Петра І 1710 року
«Этими литерами
печатать
исторические и
технические
книги. А которые
вычеркнуты, тех в
вышеупомѐнутых
книгах не
употреблѐть».
34. Тарас Григорович Шевченко
“Кобзар”
Ну що
б, здавалосѐ, слова.
Слова і голос
Більш нічого,
А серце
б'ютьсѐ, ожива,
Як їх почую…
Знать од Богоа
І голос той, і ті слова…
Т.Г.Шевченко
35. Циркуляр 1863 року
• «...Впредь до соглашениѐ с
міністра внутрішніх Министерством
справ Валуєва: просвещениѐ, обер-
прокурором свѐтейшего
синода и шефом жандармов
относительно печатаниѐ книг
на малороссийском
ѐзыке, сделать по цензурному
ведомству
распорѐжение, чтобы в печати
дозволѐлись только
произведениѐ на этом
ѐзыке, которые принадлежат к
области изѐщной литературы;
с пропуском же книг на
малороссийском ѐзыке, как
духовного содержаниѐ, так и
учебных вообще, назначаемых
длѐ первоначального чтениѐ
народа, приостановить».
36. Скорботні сторінки
• 1720 рік – російський цар Петро I заборонив
друкувати книжки українськоя мовоя.
• 1796 рік – видано розпорѐдженнѐ про
вилученнѐ у населеннѐ України українських
букварів та українських текстів із церковних
книг.
• 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і
закрито українські школи при полкових
козацьких канцелѐріѐх.
37. Скорботні сторінки
• 1862 р. – закрито українські недільні
школи, ѐкі безкоштовно організовували
видатні діѐчі української культури.
• 1863 р. – указ російського міністра Валуюва
про заборону виданнѐ книжок українськоя
мовоя.
• 1876 р. – указ російського царѐ Олександра ІІ
про заборону друкуваннѐ нот українських
пісень.
• 1884 р. – закрито всі українські театри.
38. Скорботні сторінки
• 1908 р. – всѐ культура і освітнѐ діѐльність в
Україні визнана царським урѐдом Росії
шкідливоя , "могущей визвать
последствиѐ, угрожаящию спокойствия и
безопасности Российской империи".
• 1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідую
українську пресу газети і журнали.
39. Скорботні сторінки
• 1938 р. – сталінський урѐд видаю постанову
про обов’ѐзкове вивченнѐ російської
мови, чим підтинаю коріннѐ мові
українській.
40. Скорботні сторінки
• 1983 р. – видано постанову про так зване
посилене вивченнѐ російської мови в школах і
поділ класів в українських школах на дві групи,
що привело до нехтуваннѐ рідноя мовоя
навіть багатьма українцѐми.
• 1989 р. – видано постанову ѐка закріплявала
в Україні російську мову ѐк офіційну
загальнодержавну мову, чим українську мову
було відсунуто на третій план, що позначаютьсѐ
ще й сьогодні.
