✅ Оприлюднено проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні. ✅ Уряд пропонує легалізувати криптовалюту в Україні

1. Україна, Київ вул. Велика Васильківська 9/2, оф.67,
тел. (044) 500-79-71
www.jurimex.ua, www.jurblog.com.ua
Оприлюднено проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в
Україні
У зв’язку з приєднанням України до Плану дій для боротьби з
розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (у
подальшому – План дій BEPS), який розроблений Організацією економічного
співробітництва і розвитку (ОЕСР) Україна зобов’язана імплементувати
Мінімальний стандарт плану дій BEPS, який включає в себе базові чотири
Заходи із п’ятнадцяти запропонованих – а саме Заходи 5, 6, 13, 14.
Для втілення заходу 14 Україна підписала Багатосторонню конвенцію щодо
виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії
розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування
(Багатостороння конвенція MLI).
З метою виконання Плану дій BEPS Міністерством фінансів України та
Національним банком України розроблено проект Закону України "Про
внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану
протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під
оподаткування" (у подальшому – законопроект).
Ініціатори зазначають, що законопроект покликаний підтримати
фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу,

2. підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги
до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.
Так, даний законопроект передбачає запровадження Україною 8 Заходів
Плану BEPS, а саме:
- Захід 3: впровадження правил щодо контрольованих іноземних
компаній, до яких будуть включатись і розкриття фізичними особами-
резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють
(КІК), і правила оподаткування таких компаній;
- Захід 4: протидія розмиванню бази оподаткування шляхом
вирахування відсотків та інших видатків по фінансовим платежам, обмеження
витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
- Захід 6: боротьба з податковими зловживаннями при застосуванні
договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- Захід 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу
постійного представництва;
- Захід 8: впровадження правил трансфертного ціноутворення
нематеріальних активів;
- Захід 9: впровадження правил трансфертного ціноутворення щодо
ризиків з капіталом;
- Захід 10: впровадження правил трансфертного ціноутворення щодо
операцій з підвищеним ризиком;
- Захід 13: впровадження стандартів щодо документації по
трансфертному ціноутворення, а також консолідованої звітності
транснаціональних корпорацій у розрізі всіх держав. Слід звернути увагу, що в
рамках Заходу 13 Плану дій BEPS пропонується введення електронної
трирівневої структури звітності з трансфертного ціноутворення, якою в
подальшому податкові органи держав будуть обмінюватись (базовий файл –
передбачає загальний опис діяльності транснаціональної корпорації; локальний
файл – детальний опис всіх контрольованих операцій афілійованої групи
компаній за звітний рік на предмет дотримання принципу «витягнутої руки»;
консолідований звіт у розрізі всіх держав);
- Захід 14 - вдосконалення чинних угод про уникнення подвійного
оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів.
Пропоновані ініціаторами зміни, згідно законопроекту, повинні набути
чинності з 1 січня 2020 року.
Уряд пропонує легалізувати криптовалюту в Україні
Мінекономрозвитку ініціювало ухвалити Концепцію державної політики
у сфері віртуальних активів ( у подальшому – Концепція).

3. Як зазначають ініціатори, прийняття Концепції покликано низками
питань, які наразі існують в Україні, а саме:
ü відсутністю правової визначеності щодо діяльності, пов’язаної з
віртуальними валютами, в тому числі щодо правового статусу віртуальних
валют,
ü розвиток ринку віртуальних валют “у тіні”, недоотримання податків
та зборів державою;
ü відсутність фінансового моніторингу;
ü зменшення валютних надходжень та втрата іноземних інвестицій,
проведення ICO/ITO як українських компаній;
ü неможливість укладення смарт-контрактів та ризики, пов’язані з
кваліфікацією обміну товарів (послуг) на віртуальні валюти.
Як зазначено в проекті Розпорядження про схвалення Концепції метою
Концепції є створення зрозумілих умов для діяльності у сфері віртуальних
активів.
Для досягнення мети Концепції Мінекономрозвитку пропонує
забезпечити виконання комплексних заходів за такими напрямами:
ü формування та оприлюднення позиції відповідних органів державної
влади щодо поточного правового статусу віртуальних віртуальних валют, в тому
числі, класифікації їх як нематеріальних активів;
ü роз’яснення чітких правил для учасників сфери віртуальних активів
та віртуальних валют, зокрема, забезпечення правової визначеності в питаннях
оподаткування та фінансового моніторингу;
ü визначення класифікації діяльності у сфері віртуальних активів та
віртуальних валют, як видів економічної діяльності;
ü вжиття заходів, що дозволять фізичним та юридичним особам, які
провадять діяльність у сфері віртуальних активів та віртуальних валют чи у
пов’язаній сфері, повноцінно користуватися послугами банківської системи;
ü розробка і впровадження механізму добровільного “нульового
декларування” віртуальних активів та віртуальних валют з метою забезпечення
їх власникам можливості повноцінно користуватися послугами банківської
системи;
ü внесення змін до законодавства щодо визнання окремих учасників
ринку віртуальних валют суб’єктами первинного фінансового моніторингу та
особливостей його здійснення, а також щодо закріплення за відповідною
категорією субʼєктів первинного фінансового моніторингу органу державного
регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, який, у тому числі,
буде виконувати функцію субʼєкта державного фінансового моніторингу;

4. ü внесення змін до законодавства щодо визнання смарт-контрактів
правочином, здійсненим в електронній формі;
ü законодавче врегулювання застосування токенів та проведення
ICO/ITO;
ü запровадження для резидентів повідомного принципу онлайн-
реєстрації професійних учасників ринку віртуальних валют (біржі, провайдери
гаманців);
ü внесення змін до законодавства стосовно непоширення на транзакції
з віртуальними активами та віртуальними валютами обмежень щодо здійснення
бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності;
ü аналіз необхідності запровадження ліцензування у сфері віртуальних
валют;
ü запровадження подання професійними учасниками ринку
віртуальних активів та віртуальних валют періодичної звітності про діяльність у
сфері віртуальних активів та віртуальних валют.
Також в Концепції пропонується на законодавчому рівні закріпити
визначення основних термінів, що стосуються віртуальних активів, таких як
«віртуальна валюта», «віртуальні активи», «ICO/ITO», «майнінг», «смарт-
контракт», «токен», «розподілений реєстр записів у формі даних».
При розробленні єдиної державної політики у сфері віртуальних активів
та віртуальних валют, спрямованої на розв’язання проблем у даній сфері та
виконання зобов’язань України в рамках Угоди про Асоціацію, слід враховувати
наступні європейські напрацювання:
- Директиву 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня
2015 року про запобігання використанню фінансової системи для відмивання
грошей та фінансування тероризму, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) №
648/2012 Європейського Парламенту та Ради і припиняє дію Директиви
2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради і Директиви Комісії 2006/70/ЄС;
- Директиву ЄС (ЄС) 2018/843 Європейського Парламенту та Ради від 30
травня 2018 року про внесення змін до Директиви (ЄС) 2015/849 про запобігання
використанню фінансової системи для цілей відмивання коштів та фінансування
тероризму та внесення змін до Директив 2009/138/ЄС та 2013/36/ЄС;
- Практику Суду Європейського Союзу в питаннях оподаткування
операцій з віртуальними валютами. Зокрема, рішенням у справі «Хедквіст проти
Швеції», що прийняте відповідно до Директиви 2006/112/ЄС (має бути
впроваджена в Україні протягом 5 років з дати набрання чинності Угодою про
Асоціацію України з ЄС), операції з віртуальними валютами не підлягають
оподаткуванню податком на додану вартість.
Реалізація Концепції передбачена на період до 2021 року та складається з
двох основних етапів.

5. На першому етапі (2018-2019 роки) вирішуватимуться наступні питання:
ü визначення правового статусу віртуальних валют та діяльності у
сфері віртуальних валют;
ü визнання суб’єктів господарювання, що надають послуги з обміну
віртуальних валют на фіатні валюти і навпаки, суб’єктами первинного
фінансового моніторингу;
ü моніторинг, аналіз проблем та тенденцій розвитку ринку віртуальних
активів та віртуальних валют з метою вироблення пропозицій щодо
вдосконалення регуляторної політики.
На другому етапі (2020 - 2021 роки) вирішуватимуться питання щодо:
ü визнання провайдерів гаманців-зберігачів віртуальних валют (особи,
які надають послуги для захисту приватних криптографічних ключів від імені
своїх клієнтів, для тримання, зберігання та передачі віртуальних валют)
суб’єктами первинного фінансового моніторингу;
ü розробка спеціальних законодавчих актів щодо врегулювання
використання віртуальних активів, смарт-контрактів та токенів, проведення
ICO/ITO.
Отже, як убачається із пропонованих Концепцією заходів, державна
політика у сфері регулювання криптовалюти у більшій мірі буде спрямована
саме на розробку заходів для визначення правового статусу віртуальної валюти,
врегулювання можливості власників віртуальних активів укладати смарт-
контракти та закріплення можливості обміну критовалюти на товари (послуги),
фінансового моніторингу учасників віртуальних активів, питань оподаткування
операцій, пов’язаних з криптовалютою та поповненням державного бюджету.