1. Харків
Видавнича група «Основа»
2012
Серія «Мій конспект»
Заснована 2009 року
Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
3. Зміст
Урок 1. Вступ. Предмет вивчення курсу «Географія материків і океанів». Джерела
географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт ................5
Урок 2. Планета Земля. Географічні наслідки руху Землі навколо своєї осі та навколо
Сонця.Практична робота «Аналіз карти “Годинні пояси” та визначення місцевого
та поясного часу» ...............................................................................................7
Урок 3. Практична робота 2 «Аналіз тематичної карти будови земної кори» ..........................9
Урок 4. Практична робота 3 «Аналіз тематичних карт (кліматичних поясів)» ...................... 11
Урок 5. Практична робота 4 «Аналіз тематичних карт (географічних поясів
і природних зон)» ............................................................................................. 13
Урок 6. Тихий океан. Загальні відомості. Географічне положення. Історія дослідження.
Особливості будови дна океану ........................................................................... 15
Урок 7. Тихий океан. Клімат, властивості океанічних вод, органічний світ, багатства
океану ............................................................................................................ 17
Урок 8. Океанія ........................................................................................................... 19
Урок 9. Атлантичний океан. Географічне положення. Дослідження.
Будова та рельєф дна ........................................................................................ 21
Урок 10. Атлантичний океан. Клімат. Водні маси. Органічний світ. Природні багатства.
Проблема забруднення вод ................................................................................ 23
Урок 11. Індійський океан. Особливості географічного положення. Дослідження
Індійського океану. Рельєф дна .......................................................................... 25
Урок 12. Індійський океан. особливості природи океану. Види господарської діяльності.
Охорона природи океану ................................................................................... 27
Урок 13. Північний Льодовитий океан. Загальні відомості. Географічне положення.
Дослідження океану та Арктики. Особливості рельєфу течії. Клімат.
Льодовий режим. Своєрідність органічного світу. Проблеми охорони природи .......... 29
Урок 14. Океани. Практична робота 6 «Складання комплексної порівняльної
характеристики двох океанів». Узагальнення та систематизація знань .................... 31
Урок 15. Африка. Особливості географічного положення. Елементи берегової лінії.
Дослідження та освоєння .................................................................................. 33
Урок 16. Геологічна будова Африки. Рельєф материка. Закономірності розміщення
корисних копалин ............................................................................................ 35
Урок 17. Загальні особливості клімату Африки ................................................................. 37
Урок 18. Кліматичні пояси і типи клімату Африки ............................................................ 39
Урок 19. Води суходолу Африки ..................................................................................... 41
Урок 20. Природні зони Африки ..................................................................................... 43
Урок 21. Стихійні явища природи. Заповідники та національні парки Африки. Екологічні
проблеми ........................................................................................................ 45
Урок 22. Населення Африки ........................................................................................... 47
Урок 23. Політична карта Африки. Особливості розвитку господарства країн Африки ........... 49
Урок 24. Сучасна політична карта Африки ....................................................................... 51
Урок 25. Підсумковий урок за темою «Африка» ................................................................ 53
Урок 26. Австралія — найменший материк Землі. Своєрідність географічного положення
Австралії.Історія відкриття і дослідження. Геологічна будова. Форма рельєфу
та корисні копалини ......................................................................................... 57
Урок 27. Загальні особливості клімату. Води суходолу ....................................................... 59
Урок 28. Особливості ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу Австралії.
Природні зони. Зміна природи людиною ............................................................. 61
Урок 29. Населення Австралії. Австралійський Союз ......................................................... 63
Урок 30. Південна Америка. Особливості географічного положення.
Дослідження й освоєння материка ...................................................................... 65
Урок 31. Геологічна будова. Формування рельєфу Південної Америки. Корисні копалини ...... 67
Урок 32. Клімат Південної Америки. Своєрідність клімату.
Південна Америка — найвологіший материк. Кліматичні пояси ............................. 69
4. Урок 33. Води суходолу Південної Америки. Найбільші річкові системи .............................. 71
Урок 34. Своєрідність органічного світу Південної Америки. Природні зони.
Висотна поясність в Андах ................................................................................. 73
Урок 35. Населення Південної Америки. Формування політичної карти материка ................. 75
Урок 36. Основні держави Південної Америки. Україна і країни Південної Америки ............. 77
Урок 37. Австралія. Південна Америка. Підсумковий урок ................................................. 79
Урок 38. Антарктида й Антарктика. Загальні відомості. Відкриття та сучасні дослідження .... 83
Урок 39. Будова поверхні. Лід Антарктиди. Підлідний рельєф ............................................ 85
Урок 40. Кліматичні умови Антарктиди. Рослинність і тваринний світ. Природні багатства,
проблеми їх використання ................................................................................. 87
Урок 41. Північна Америка. Своєрідність природи, пов’язана з географічним положенням.
Історія відкриття та освоєння ............................................................................ 89
Урок 42. Геологічна будова та рельєф. Корисні копалини Північної Америки ........................ 91
Урок 43. Чинники формування клімату Північної Америки.
Кліматичні пояси і типи клімату ........................................................................ 93
Урок 44. Води суходолу. Основні річкові системи. Озера. Практична робота 10 «Складання
комплексної характеристики однієї з річок материка» .......................................... 95
Урок 45. Рослинність і тваринний світ Північної Америки. Особливості природної
зональності. Висотна поясність Кордільєр ........................................................... 97
Урок 46. Приклади впливу діяльності людинина природу Північної Америки.
Стихійні явища природи. Заповідники та національні парки ................................. 99
Урок 47. Населення Північної Америки. Політична карта. Зв’язки України з країнами
Північної Америки ......................................................................................... 101
Урок 48. Антарктида. Північна Америка. Підсумковий урок ............................................ 103
Урок 49. Євразія — найбільший материк Землі. Географічне положення ............................ 107
Урок 50. Історія відкриттів і досліджень окремих регіонів Євразії ..................................... 109
Урок 51. Відмінність Євразії за геологічною будовою від інших материків.
Найбільші гори і рівнини. Відмінності у рельєфі різних частин ............................ 111
Урок 52. Сейсмічно активні області Євразії. Корисні копалини ......................................... 113
Урок 53. Особливості формування клімату Євразії. Особливості прояву кліматотвірних
чинників ....................................................................................................... 115
Урок 54. Кліматичні пояси й типи клімату Євразії. Практична робота 11 «Виявлення
відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу
кліматичних карт і діаграм» ............................................................................ 117
Урок 55. Внутрішні води Євразії. Найбільші річки .......................................................... 119
Урок 56. Озера Євразії. Зміна стану водойм під впливом господарської діяльності.
Багаторічна мерзлота. Сучасне зледеніння ......................................................... 121
Урок 57. Природні зони Євразії. Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра.
Ліси помірного поясу. Лісостепи й степи ........................................................... 123
Урок 58. Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси. Савана. Субекваторіальні та екваторіальні
ліси. Висотна поясність в Євразії ...................................................................... 125
Урок 59. Зміна природи Євразії людиною. Охорона природних комплексів ......................... 127
Урок 60. Населення Євразії. Сучасна політична карта материка ........................................ 129
Урок 62. Країни Євразії. Німеччина. Франція. Велика Британія. Італія. Росія .................... 131
Урок 62. Країни Євразії. Китай. Японія. Україна серед держав Євразії ............................... 133
Урок 63. Тема. Євразія. Підсумковий урок ..................................................................... 135
Урок 64. Природні ресурси материків і океанів, їх класифікація. Використання
природних ресурсів ........................................................................................ 139
Урок 65. Зміна природи під впливом господарської діяльності людини.
Практична робота 12 «Вивчення основних видів забруднення навколишнього
середовища й установлення джерел їх надходження» .......................................... 141
Урок 66. Комплексна проблема забруднення навколишнього середовища.
Природокористування. Міжнародне співробітництво в розв’язанні екологічних
проблем......................................................................................................... 143
Література ................................................................................................................. 145
5. 5
Дата _____________
Клас _____________
Урок 1. Вступ. Предмет вивчення курсу «Географія
материків і океанів». Джерела географічних знань.
Методи географічних досліджень. Класифікація карт
Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання учнів про географію
як науку, джерела географічних знань, методи географічних досліджень, поділ
карт на групи; ознайомити із структурою та загальним змістом курсу «Географія
материків та океанів»; сприяти формуванню пізнавального інтересу до вивчен
ня курсу.
Обладнання: підручники, атласи, географічні словники та енциклопедії, гео
графічні комп’ютерні диски, відеокасети, фізична карта світу (півкуль), журна
ли «Навколо світу», «Гео», портрети мандрівників та дослідників, фізична карта
світу.
Основні поняття: географія, материк, океан, частина світу, методи та джерела
географічних досліджень, географічна карта.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
• Організаційно-дисциплінарні вимоги до вивчення курсу;
• повторення критеріїв оцінювання навчальних досягнень;
• види контролю та практичних робіт;
• необхідні матеріали для вивчення предмета протягом року (підручник, зо-
шит, зошит з друкованою основою для практичних робіт, атлас, контурні
карти тощо);
• вимоги до ведення зошитів тощо.
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
На уроках географії в 7 класі вас очікуватимуть захоплюючі подорожі ма-
териками та океанами нашої планети. Ви побуваєте в найвіддаленіших куточ-
ках земної кулі, у жарких країнах і там, де панують льоди, побачите найбільші
гори та безкраї рівнини, бурхливі водоспади та дивовижні рослини і тварини.
Перш ніж розпочати свою подорож, підготуймо необхідне «спорядження» —
атласи, зошити, контурні карти, а головне — запасемося терпінням. Шлях бу-
де нелегким, але дуже цікавим.
ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
• Що вивчає географія? Що означає слово «географія» в перекладі з грецької
мови?
• Які науки про Землю ви знаєте?
• Назвіть найбільш важливі географічні відкриття. Хто їх здійснив?
• Яке значення мають географічні карти в житті людей?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Що вивчає географія материків і океанів
Географія — наука про природу, населення та його господарську діяльність.
Сучасна географія розв’язує безліч питань, які виникають внаслідок взаємодії
суспільства і природи, займається виявленням зв’язків між компонентами гео
графічної оболонки, законів, згідно з якими вони об’єднуються в єдиний, зла-
годжений організм.
Материк — велика частина суходолу, з усіх боків оточена океанами та мо-
рями. Частина світу — найбільша ділянка суходолу, яка включає територію
материка (материків) або його частину разом із прилеглими островами.
Світовий океан — головна частина гідросфери, суцільний водний простір
земної кулі.
2. Предмет та завдання курсу
6. 6
3. Джерела географічних знань
4. Методи географічних досліджень
Метод — це конкретний спосіб вивчення того чи іншого явища чи пред-
мета.
Розрізняють загальнонаукові методи (історичний, математичний, ком
п’ютерного моделювання, системного аналізу та ін.) та суто географічні (спо-
стереження, палеогеографічний, картографічний, геофізичний, геохімічний,
геокосмічний тощо).
5. Класифікація карт
Географічна карта — зменшене та узагальнене зображення земної поверх-
ні на площині, виконане за допомогою умовних знаків у певному масштабі та
проекції.
Карти поділяються:
• за масштабом: великомасштабні (масштаб більший за 1 : 200 000), серед
ньомасштабні (масштаб від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000) і дрібномасштабні
(масштаб менший за 1 : 1 000 000);
• за охопленням території: карти світу та карти півкуль, карти материків,
океанів та їхніх частин, карти держав та їхніх частин;
• за змістом: загальногеографічні й тематичні;
• за призначенням: навчальні, туристичні, довідкові, військові, технічні
тощо.
Демонстрація зразків карт
V. Закріплення вивченого матеріалу
• Що вивчає географія материків і океанів? Які завдання стоять у наш час пе-
ред сучасними географами? Чому географічні знання необхідні кожній су-
часній людині?
• Що таке материк? частина світу? Світовий океан? Чим відрізняються по-
няття «материк» і «частина світу»?
• Які методи географічних досліджень ви знаєте? Які з них використовува-
лися переважно в минулому, а які — у наш час? Які з методів ви вважаєте
найбільш перспективними? Чому?
• За якими ознаками класифікують географічні карти? Які особливості
кожної з груп? Чому географічну карту часто називають «другою мовою
географії»?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• Позначити на контурній карті материки й океани.
• За текстом підручника та картами атласа скласти схему «Поділ карт на гру-
пи» та навести власні приклади карт кожної групи.
• Скласти кросворд за темою «Видатні мандрівники й дослідники» із ключо-
вим словом «материк».
7. 7
Дата _____________
Клас _____________
Урок 2. Планета Земля. Географічні наслідки
руху Землі навколо своєї осі та навколо Сонця.
Практична робота 1 «Аналіз карти “Годинні пояси”
та визначення місцевого та поясного часу»
Навчальна мета: повторити, поглибити та систематизувати знання учнів про
Землю як космічне тіло та наслідки її рухів у космічному просторі; сформувати
первинні практичні уміння працювати з тематичними картами атласа з метою
встановлення та пояснення головних географічних закономірностей.
Обладнання: фізична карта півкуль, геохронологічна таблиця, картосхема «Ча
сові пояси Землі», атласи, підручники, зошити для практичних робіт з друкова
ною основою.
Основні поняття: геологічна ера, карта часових поясів, часовий пояс, сере
динний меридіан, місцевий час, поясний час, літній час, лінія зміни дат.
Тип уроку: поглиблення та розширення знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
1. Географічний крос (доповнити тези необхідною інформацією)
1) Географія материків та океанів вивчає...
2) До основних джерел географічних знань належать...
3) Основними сучасними методами географічних досліджень є...
4) Екватор перетинає такі материки:...
5) Географічні карти поділяються за трьома основними ознаками:....
6) Повне обертання навколо своєї осі Земля робить приблизно за...
7) Уявна лінія, що проходить через центр та полюси Землі, навколо якої вона
обертається, називається...
2. Запитання
• Пригадайте, скільки планет у Сонячній системі.
• Яке за рахунком місце від Сонця займає Земля?
• У чому полягає відмінність зірок від планет?
• Які види рухів здійснює Земля як планета?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Сьогодні на уроці ми вирушимо в далеке минуле нашої планети, пригадає-
мо історію розвитку природи Землі та визначимо деякі географічні закономір-
ності, що пов’язані з її планетарними особливостями.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Утворення Землі («Теорія великого вибуху»)
2. Розвиток Землі
Усю історію розвитку природи Землі від моменту, коли температура по-
верхні стала нижчою за 100 °С і виникла гідросфера, учені умовно поділяють
на п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську і кайно
зойську. Ери, у свою чергу, поділяються на періоди.
Ера (від лат. aere — окрема цифра, вихідне число) — проміжок часу геоло-
гічної історії Землі.
3. Рух Землі в космосі
Основними видами рухів Землі є добове обертання навколо осі та річний рух
по орбіті навколо Сонця.
Основні наслідки таких рухів:
• зміна дня і ночі, виникнення добових ритмів у живій і неживій природі;
• стискання Землі біля полюсів;
8. 8
• відхилення тіл, що рухаються горизонтально (вітрів, морських течій);
• зміна пір року та формування поясів освітленості (теплових поясів), обме-
жених тропіками та полярними колами.
4. Визначення часу
Внаслідок осьового обертання Землі на нашій планеті відбувається зміна
часу.
Місцевий (або сонячний) час — це час на меридіані певного місця Землі.
Різниця в місцевому часі двох меридіанів залежить від різниці їх географічної
довготи.
Поясний час — це час у межах одного часового поясу. Кожний пояс обмеже-
ний двома меридіанами, які розташовані один від одного на відстані 15°. Час су-
сідніх поясів відрізняється на 1 годину. Відлік часу в усьому світі ведеться від
нульового (Ґринвіцького) меридіану. Відлік поясів ведеться на схід. У 1884 р.
була встановлена міжнародна лінія зміни дат, яка майже збігається зі 180° ме-
ридіаном. Від цієї лінії зі сходу на захід починає свій відлік нова доба.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Виконання практичної роботи 1 «Аналіз карти “Годинні пояси» та ви-
значення місцевого та поясного часу» (рекомендується виконувати у зоши-
тах для практичних робіт з друкованою основою).
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• Підготувати повідомлення про гіпотези походження Землі (випереджальне
завдання).
9. 9
Дата _____________
Клас _____________
Урок 3. Практична робота 2
«Аналіз тематичної карти будови земної кори»
Навчальна мета: повторити, розширити та систематизувати знання учнів про
будову літосфери та земної кори; продовжити формування в учнів уміння пра
цювати з тематичними картами атласа з метою встановлення та пояснення го
ловних географічних закономірностей.
Обладнання: фізична карта світу, тектонічна карта світу, підручники, атласи,
зошити для практичних робіт з друкованою основою.
Основні поняття: літосфера, тектонічні структури, планетарні та основні фор
ми рельєфу.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
• Які складові частини виділяють у внутрішній будові Землі?
• Що таке літосфера?
• Що таке земна кора? Яка середня товщина земної кори?
• З яких шарів складається земна кора?
• Що називають літосферними плитами?
• Які види руху літосферних плит вам відомі?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Сьогодні ми «зазирнемо» до земних глибин. Для чого ж людям потрібно зна-
ти про внутрішню будову Землі? Відповідь на це питання допоможе остаточно
прояснити походження багатьох процесів, що відбуваються на поверхні Землі,
в тому числі й землетрусів, вулканізму, формування рельєфу тощо. Незважаю-
чи на недоступність земних глибин, вченими зроблено немало відкриттів. При-
гадаємо деякі з них, зробимо свої припущення.
ІV. Поглиблення й розширення знань
1. Неоднорідність земної кори
Земна кора має різну потужність, яка коливається від 6 км (під океана-
ми) до 70 км (під гірськими системами). На рівнинах вона становить близько
25–40 км. Розрізняють два основні типи земної кори: материкову та океанічну.
Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного і ба-
зальтового. Океанічна земна кора має два шари: осадовий та базальтовий. Зем-
на кора разом з верхньою частиною мантії до шару астеносфери створює тверду
оболонку Землі — літосферу.
2. Плити літосфери
Літосферні плити — великі блоки літосфери, завтовшки від 60 до 100 км,
які повільно (2–5 см на рік) переміщуються вздовж астеносфери (в’язкого ша-
ру мантії). Рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно (1–8 см за рік)
в різних напрямах — вертикально і горизонтально. Внаслідок руху літосфер-
них плит у горизонтальному напрямі в одних місцях земної кори відбуваєть-
ся їх зіткнення, в інших — розходження. На межах літосферних плит виника-
ють серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщини, відбуваються
процеси гороутворення.
Прикордонні ділянки між літосферними плитами є найбільш неспокійни-
ми на нашій планеті. Їх називають поясами складчастості, або сейсмічними
поясами.
Саме з ними пов’язана активність більшості діючих вулканів і більша час-
тина землетрусів.
10. 10
3. Формування рельєфу земної поверхні
Рельєф — це сукупність нерівностей земної поверхні. Форми рельєфу зем-
ної поверхні утворилися внаслідок взаємодії внутрішніх (ендогенних) і зовніш-
ніх (екзогенних) процесів Землі.
Планетарними формами рельєфу є виступи материків і западини океанів.
Материкам відповідає материкова земна кора, океанам — океанічна. Осно-
ву материків складають давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські)
платформи — великі, відносно стійкі ділянки земної кори, активні гороутво-
рювальні процеси в яких відбувалися в далекі геологічні епохи. У межах мате-
риків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.
Робота з картою (виконання практичної роботи 2 «Установлення
взаємозв’язків між будовою земної кори та формами рельєфу за тема-
тичними картами атласа»)
V. Закріплення вивченого матеріалу
Порівняння фізичних й тектонічних карт світу дозволяє зробити висновок
про те, що гори в основному відповідають рухливим складчастим поясам різно-
го віку, рівнини — давнім і молодим платформам.
Закінчення практичної роботи 2 «Установлення взаємозв’язків між бу-
довою земної кори та формами рельєфу за тематичними картами атла-
са» (рекомендується виконувати у зошитах для практичних робіт з друкова-
ною основою).
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• За допомогою фізичної і тектонічної карт світу знайти і назвати гори, гео-
графічне положення яких не пов’язано із сучасними кордонами літосфер-
них плит. Визначити, чи суперечить розташування цих гір теорії літосфер-
них плит. Пояснити походження цих гір.
11. 11
Дата _____________
Клас _____________
Урок 4. Практична робота 3
«Аналіз тематичних карт (кліматичних поясів)»
Навчальна мета: повторити, розширити та систематизувати знання учнів про
особливості типів клімату Землі; продовжити формування умінь та навичок пра
цювати з тематичними картами атласа з метою встановлення та пояснення го
ловних географічних закономірностей.
Основні поняття: клімат, кліматотвірні чинники, тип клімату, кліматичний пояс,
кліматична область, кліматодіаграма, погода.
Обладнання: «Кліматична карта світу», «Карта кліматичних поясів», кліматоді
аграми різних типів клімату, атласи, підручники, зошити для практичних робіт
з друкованою основою.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
1. Бесіда
• Що таке атмосфера?
• Що називають погодою?
• Дайте визначення поняття «клімат».
• Від чого залежить різноманітність кліматів Землі?
• Які основні кліматотвірні чинники вам відомі?
• Які карти використовують під час вивчення кліматів Землі?
2. Міні-практикум «П’ять речень»
За допомогою п’яти речень сформулюйте, у чому полягає значення атмо
сфери для життя на Землі.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Процеси, які відбуваються в атмосфері, мають величезне значення для всьо-
го живого на Землі. Люди, тварини, рослини живуть на дні повітряного океа-
ну — атмосфери. Без обміну з повітрям вони не могли б існувати. Зміни в атмо
сфері впливають на здоров’я людей та їх господарську діяльність. Дослідження
атмосфери та кліматів Землі дозволяє не лише передбачати погоду, а й запобі-
гати несприятливим явищам. Сьогодні на уроці ви зможете зробити ще одне
відкриття, встановивши закономірності розподілу температур, опадів, атмос-
ферного тиску за тематичними картами атласа.
ІV. Поглиблення й розширення знань
1. Атмосфера — «фабрика» погоди і клімату
Газовий склад нижніх шарів атмосфери: 78 % азоту, 21 % кисню, близько
1 % — інші гази, у тому числі вуглекислий (0,035 %) та інертні.
Погода — стан тропосфери в даний час і в даному місці.
Клімат — багаторічний режим погоди в даній місцевості.
Метеорологія — наука про земну атмосферу та явища, які в ній відбувають-
ся. Об’єктом вивчення метеорології є метеорологічні елементи: температура,
вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск тощо.
Кліматологія вивчає клімат та його зміни протягом тривалого часу. Кліма-
тологія, як і метеорологія, вивчає ті самі компоненти, але відрізняється від неї
тим, що аналізує процеси, які відбуваються протягом тривалого часу.
2. Кліматотвірні чинники
Кліматотвірні чинники — причини, від яких залежить клімат даної міс-
цевості.
Основні кліматотвірні чинники: сонячна радіація, циркуляція повітряних
мас і характер підстилаючої поверхні.
12. 12
Сонячна радіація — це кількість теплової та світлової енергії, що надходить
на Землю від Сонця. Види радіації.
Атмосферна циркуляція — система горизонтальних і вертикальних пере-
міщень повітряних мас у тропосфері. Основним проявом циркуляції атмосфе-
ри є формування постійних і періодичних вітрів, а також циклонів і антици-
клонів.
До постійних вітрів належать пасати (дмуть з тропіків на екватор), західні
вітри (в помірних широтах), північно-східні та південно-східні (у Північній
і Південній півкулях відповідно; дмуть з областей підвищеного тиску від по
люсів).
Мусони — сезонні вітри на узбережжях, які двічі на рік змінюють напря-
мок: узимку дмуть із суходолу в море, а влітку — із моря на суходіл.
Циклон — область приземного шару атмосфери з низьким атмосферним
тиском, де вітри дмуть від периферії до центру.
Антициклон — область підвищеного атмосферного тиску, де повітря розті-
кається від центру до периферії.
З підстилаючої поверхні на клімат впливає її відбивна здатність (альбедо),
рельєф, океанічні течії.
3. Кліматичні пояси
Кліматичні пояси — це великі широтні ділянки земної поверхні з відносно
однорідними ознаками клімату. Їхні межі визначають кількість сонячної раді-
ації, яка надходить на земну поверхню, і переважаючі повітряні маси. В обох
півкулях виділяється 13 кліматичних поясів.
Основні та перехідні кліматичні пояси.
4. Кліматичні області
Тип клімату — це сукупність кліматичних показників, характерних для
певного періоду часу і певної території.
Робота з кліматодіаграмами різних типів клімату
V. Закріплення вивченого матеріалу
Виконання практичної роботи 3 «Установлення закономірностей роз-
поділу температур, опадів, атмосферного тиску та характеристика осо-
бливостей типів клімату Землі за тематичними картами атласа» (ре-
комендується виконувати у зошитах для практичних робіт з друкованою
основою).
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• Поміркувати над питанням: чи можуть у майбутньому змінитися межі клі-
матичних поясів? Чому?
13. 13
Дата _____________
Клас _____________
Урок 5. Практична робота 4 «Аналіз тематичних
карт (географічних поясів і природних зон)»
Навчальна мета: повторити, розширити та систематизувати знання учнів про
властивості і закономірності розвитку географічної оболонки, закономірності
поширення географічних поясів і природних зон; продовжити вдосконалювати
уміння та навички працювати з тематичними картами атласа з метою встанов
лення та пояснення головних географічних закономірностей.
Основні поняття: географічний пояс, природна зона, природний комплекс,
компонент природи, географічна зональність, висотна поясність.
Обладнання: фізична карта світу, карта географічних поясів та природних зон
світу, підручники, атласи зошити для практичних робіт з друкованою основою.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь
• Які оболонки Землі вам відомі?
• Яка оболонка утворилася в результаті взаємодії всіх оболонок?
• Що називають природним комплексом?
• Які природні комплекси Землі вважають найбільшими?
• Як впливає людина на географічну оболонку?
• Чому необхідно розуміти взаємозв’язки між компонентами природи?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Давайте розглянемо карту «Географічні пояси та природні зони світу». Чи
не нагадує вона різнокольоровий візерунок? Окремі шматочки — це природні
зони, які разом утворюють витягнуті смуги — географічні пояси, що в сукуп-
ності створюють малюнок — географічну оболонку. Якщо «вилучити» будь-
яку частинку малюнка, вся його цілісність спотвориться. Такі самі правила
існують і в природі. Кожен природний компонент має своє місце у природно-
му комплексі та відіграє певну роль. І будь-яке втручання порушує природні
взаємозв’язки.
Вивчення природних взаємозв’язків має винятково важливе значення для
оцінки різних процесів і здійснення географічних прогнозів, пов’язаних із ви-
явленням можливих наслідків господарської діяльності людини, а також для
розуміння кожною людиною необхідності дбайливого ставлення до природи.
Отже, сьогодні на уроці ми пригадаємо головні властивості та закономір-
ності географічної оболонки та, спираючись на ці знання, визначимо законо-
мірності поширення географічних поясів і природних зон Землі за тематични-
ми картами атласа.
ІV. Поглиблення й розширення знань
1. Географічна оболонка і закономірності її розвитку
Географічна оболонка — цілісна й безперервна оболонка Землі, що включає
в себе нижню частину атмосфери, верхню — літосфери, усю гідросферу і всю
біосферу. Потужність географічної оболонки становить близько 40 км, однак
цей найтонший шар (1 % від усього об’єму Землі), на думку вчених, є найбільш
складно улаштованою частиною нашої планети.
Географічна оболонка має низку закономірностей. До найважливіших із
них належать цілісність, ритмічність, зональність (горизонтальна та верти-
кальна).
Цілісність — найважливіша географічна закономірність, заснована на тіс-
ному взаємозв’язку компонентів географічної оболонки. Зміна одного компо-
нента неминуче призводить до зміни інших і географічної оболонки в цілому.
14. 14
Ритмічність — це періодичність і повторюваність природних процесів та
явищ у часі. Добовий період обертання Землі навколо своєї осі та річний період
обертання навколо Сонця, періоди гороутворення, що повторюються через три-
валі проміжки, зміни сонячної активності та клімату, періоди спостереження
і сон у живих організмів (і людини в тому числі) — усе це приклади ритмів різ-
ної тривалості в географічній оболонці.
Широтна зональність — закономірна зміна природних компонентів і при-
родних комплексів від екватора до полюсів. Широтна зональність зумовлена
нерівномірним розподілом енергії Сонця по широті через кулястість Землі.
Висотна поясність (вертикальна зональність) — закономірна зміна при-
родних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна
для гірської місцевості і зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із ви-
сотою і зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кіль-
кості опадів.
Усі речовини географічної оболонки перебувають у постійному кругообігу.
2. Природні комплекси
Природний комплекс — закономірне поєднання природних компонентів на
певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систе-
му. Найбільший природний комплекс — географічна оболонка, яка поділяєть-
ся на менші за розмірами природні комплекси.
Зональні й азональні природні комплекси.
Географічні пояси — найбільші широтні зональні підрозділи географічної
оболонки. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясуми і мають одні
й ті самі назви.
Природні зони — великі частини географічних поясів, які закономірно змі-
нюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків. Формування
природних зон обумовлено насамперед типом клімату.
Виконання практичної роботи 4 «Установлення закономірностей по-
ширення географічних поясів і природних зон Землі за тематичними кар-
тами атласа» (рекомендується виконувати у зошитах для практичних робіт
з друкованою основою)
V. Закріплення вивченого матеріалу
Закінчення практичної роботи 4 «Установлення закономірностей по-
ширення географічних поясів і природних зон Землі за тематичними кар-
тами атласа».
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• Випереджальне завдання (окремим учням) — підготувати повідомлення
про дослідження Тихого океану.
15. 15
Дата _____________
Клас _____________
Урок 6. Тихий океан. Загальні відомості.
Географічне положення. Історія дослідження.
Особливості будови дна океану
Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання учнів про особливос
ті природи Світового океану; сформувати первинні уміння визначати географіч
не положення океану та характеризувати етапи його дослідження, пояснювати
особливості рельєфу дна; вдосконалювати навички роботи з картами атласа.
Обладнання: фізична карта світу, портрети дослідників океану (Ф. Маґеллан,
Дж. Кук та ін.), ілюстративні або відеоматеріали, атласи, підручники, контурні
карти.
Основні поняття: Світовий океан, шельф, перехідна зона, материковий схил,
ложе океану, жолоб, острівна дуга, цунамі, підводний хребет, гайот.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь
• Що називають Світовим океаном?
• Яка частина гідросфери припадає на Світовий океан?
• З яких частин складається Світовий океан?
• Який з океанів найбільший за площею? Найменший?
• Як називається найглибша западина Світового океану?
• Яке значення має Світовий океан для людини?
• За яким принципом проводяться умовні межі між океанами?
• Які елементи рельєфу дна океану вам відомі? Пригадайте, як виникли на-
зви кожного з океанів.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Ви вже знаєте з курсу 6 класу, що сукупність океанів і морів нашої планети
називають Світовим океаном. Порівняно із суходолом розміри Світового океа-
ну величезні. Один лише Тихий океан займає стільки місця, скільки весь сухо-
діл разом, і навіть більше. Донедавна океанічні глибини були недослідженими,
і тільки протягом кількох останніх десятиліть учені з’ясували, внаслідок яких
геологічних процесів утворилися континенти й океани. Завдяки сучасним тех-
нологіям, що допомагають досліджувати океанічні глибини, учені можуть ви-
значати причини змін клімату й глобального потепління на планеті, а також
давати відповіді на багато питань, що турбують людство. Світовий океан має
величезні біологічні, енергетичні та мінеральні ресурси та є найбагатшим дже-
релом продуктів харчування. Ми починаємо вивчати розділ, з якого ви дізнає-
тесь про особливості природи кожного з океанів Землі. І першим об’єктом на-
шого дослідження є «його величність» Тихий океан.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Ознайомлення з планом вивчення океанів
1) Географічне положення океану.
Положення щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океа-
нів. Особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови.
2) Геологічна будова та рельєф дна океану. Особливості геологічної будови
океанічної улоговини. Літосферні плити та основні форми рельєфу дна. Се-
редні та максимальні глибини.
3) Клімат. Кліматичні пояси. Основні типи клімату.
4) Властивості океанічних вод. Температурний режим поверхневих вод. Со-
лоність води та її розподіл. Течії в океані.
5) Органічний світ.
6) Ресурси океану, їх використання та збереження.
16. 16
2. Географічне положення та розміри Тихого океану
Тихий океан — найбільший та найглибший серед океанів нашої плане-
ти, займає 1/3 поверхні Землі, а його об’єм більший за об’єм усіх інших оке-
анів разом. Площа — 178,7 млн км2. Тихий океан простягається із заходу на
схід на приблизно 18 тис. км, а з півночі на південь — приблизно на 16 тис. км.
Він має овальні обознаки, дещо витягнутий із північного заходу на південний
схід і найбільш широкий між тропіками. Омиває береги Північної та Південної
Америки, Антарктиди, Австралії та Євразії.
Робота з картою (створення лоції океану)
Окраїнні моря, архіпелаги острівні дуги. Океанія.
3. Історія дослідження
Виступи учнів з повідомленнями про дослідження Тихого океану.
4. Особливості будови дна океану
Дно океану має складну геологічну будову. Значна частина Тихого океану
лежить на одній літосферній плиті, яка взаємодіє з іншими плитами. До зон їх
взаємодії прилягають глибоководні жолоби та острівні дуги. Із системою гли-
боководних жолобів і гірських споруд на материках і островах, що оточують
океан, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, які утворю-
ють Тихоокеанське «Вогняне кільце». У цій зоні часто відбуваються наземні та
підводні землетруси, що спричиняють цунамі.
Рельєф дна складний. Материковий шельф в океані становить лише 10 %
від його загальної площі, найбільший він у західній частині. Материковий
схил крутий, розчленований каньйонами. Перехідна зона оточує океан майже
суцільним кільцем і становить 13,5 % його загальної площі. Ланцюг глибоко-
водних западин, який супроводжує низку островів і відокремлює перехідну зо-
ну від ложа, безперервний, як і пасмо гірських споруд острівних дуг.
Ложе океану становить понад 65 % площі дна. Воно перетинається числен-
ними підводними гірськими хребтами, які розподіляють ложе на кілька уло-
говин. Найбільша серед них — Північно-Східна. На дні улоговин широко роз-
винені вулканічні горби і гори, у тому числі плосковершинні гори — гайоти
та розлами, що мають максимальні глибини. Найглибша западина — Маріан-
ський жолоб (11 022 м).
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Запитання
• У чому полягають особливості географічного положення Тихого океану?
• Із яких часів починаються системні наукові дослідження Тихого океану?
• Із прізвищами яких видатних дослідників пов’язаний початок вивчення
Тихого океану?
• Які особливості має геологічна будова дна Тихого океану? Які основні фор-
ми рельєфу характерні для дна Тихого океану?
2. Виконання практичної роботи 5 «Нанесення на контурну карту гео-
графічної номенклатури Тихого океану»
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• Уявіть, що ви працюєте журналістом у складі міжнародної наукової експе-
диції, яка досліджує дно Тихого океану на підводному човні «Пасіфік». Опи-
шіть свої спостереження і враження у формі науково-популярної статті.
• За текстом підручника розподіліть увесь період досліджень на чотири етапи
та складіть хронологічну таблицю вивчення океану від давніх часів до сьо-
годення.
• Випереджальне: об’єднатися в п’ять груп, принести ілюстративний матері-
ал про Тихий океан, аркуші паперу А3, маркери; 5 учням, які будуть ви-
конувати обов’язки керівників груп, підготувати повідомлення за темами
«Клімат Тихого океану», «Властивості океанічних вод», «Органічний світ»,
«Природні ресурси», «Екологічні проблеми».
17. 17
Дата _____________
Клас _____________
Урок 7. Тихий океан. Клімат, властивості
океанічних вод, органічний світ, багатства океану
Навчальна мета: сформувати в учнів систему знань про особливості природи
Тихого океану: характерні ознаки клімату та властивості водних мас, своєрід
ність органічного світу, природних ресурсів океану; розвивати комунікативні на
вички та вміння працювати в малих групах.
Основні поняття: пасат, мусон, тайфун, водна маса, кораловий риф, біологічні
ресурси, мінеральні ресурси, забруднення.
Обладнання: карта океанів, картосхема Тихого океану, ілюстрації представни
ків органічного світу Тихого океану, аркуші паперу А3, маркери, атласи, підруч
ники.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
• Назвіть імена дослідників, що брали участь у дослідженні природи Тихого
океану.
• Як географічне положення Тихого океану впливає на його природу?
• Які затоки і моря входять до складу Тихого океану?
• Які протоки (канали) з’єднують Тихий океан з іншими океанами?
• У межах яких кліматичних поясів знаходиться Тихий океан?
• На клімат яких прилеглих до океану материків Тихий океан впливає най-
більше?
• Що є причиною утворення течій в океані?
• Які закономірності розподілу температур та солоності вод у Світовому океа-
ні ви знаєте?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Тепер ви знаєте, як проводилися дослідження Тихого океану, як багато було
витрачено зусиль мандрівників та вчених різних країн для пізнання його при-
роди. Все, що нам відомо про Тихий океан сьогодні, — це результат їх героїчної
праці. Але для того щоб можна було більше дізнатися про особливості природи
Тихого океану, вам потрібно теж стати дослідниками, опанувавши накопичені
знання. Отже, сьогодні на уроці в нас працюють «творчі лабораторії» — групи
науковців, які досліджують конкретну проблему, характеризуючи особливості
природи Тихого океану, його природні багатства, екологічні проблеми.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах
Кожна група заслуховує повідомлення керівника за певною темою, готує
виступ (керівник не виступає), ілюстративний та картографічний матеріал, ма-
люнки, складає вірш відповідно до своєї теми.
1. Клімат Тихого океану
Переважна частина Тихого океану лежить в екваторіальному, субекваторі-
альних і тропічних поясах. Температура повітря в цих районах коливається від
+16° до +24 °С. На півночі океану взимку вона опускається нижче за 0 °С, а по-
близу берегів Антарктиди така температура тримається і в літні місяці. У тро-
пічних широтах над океаном панують пасати, у помірних — західні вітри, а бі-
ля берегів Євразії утворюються мусони. Тихий океан — найбільш неспокійний
серед усіх океанів. У помірних широтах шторми, викликані сильними вітрами,
тримаються всю холодну пору року. У Південній півкулі, між 40° і 60° пд. ш.,
сильні вітри нерідко переходять в урагани, здіймаючи хвилі заввишки 35 м.
У західній частині океану щороку проносяться спустошливі тропічні цикло-
ни — тайфуни.
18. 18
2. Властивості океанічних вод Тихого океану
Розташування Тихого океану в майже всіх кліматичних поясах Землі є при-
чиною утворення всіх типів поверхневих водних мас, окрім арктичних. Через
велику площу океану між тропіками середні температури його поверхневих
вод вищі, ніж в інших океанах. Середньорічна температура вод між тропіка-
ми — +19 °С, поблизу екватора — +25–29 °С, біля Антарктиди вона знижуєть-
ся до –1 °С. Солоність поверхневих вод коливається в межах від 30 до 35 ‰. На
півночі Тихого океану плавучої криги мало, на відміну від його південної час-
тини біля Антарктиди, де багато айсбергів.
Системи течій. Цунамі.
3. Органічний світ Тихого океану
Тихий океан надзвичайно багатий на живі організми, загальна кількість
яких становить понад 50 % усього живого, що є у Світовому океані. Це поясню-
ється його значними розмірами, різноманіттям природних умов і тривалою ге-
ологічною історією. У зміні флори і фауни океану добре виражена зональність.
4. Ресурси Тихого океану
Біологічні ресурси океану — риби та тварини, ракоподібні та молюски, во-
дорості. Тихий океан посідає перше місце серед океанів за виловом риби та не-
рибних продуктів. У приполярних широтах океану полюють на тюленів, мор-
жів, морських котиків, китів тощо.
Мінеральні ресурси. На шельфі океану розробляються родовища руд олова,
марганцю, кобальту та інших металів, видобувають нафту та природний газ.
Енергетичні ресурси: енергія течій, припливів, хвиль, вітру, перепадів тем-
ператур на глибинах.
5. Екологічні проблеми Тихого океану
V. Закріплення вивченого матеріалу
• Чим пояснюється різноманіття кліматичних умов Тихого океану? Які типи
атмосферної циркуляції панують у різних широтах над океаном?
• Які особливості мають поверхневі водні маси Тихого океану? Чим вони зу-
мовлені?
• Які основні течії формуються в Тихому океані?
• Чому рослинний і тваринний світ Тихого океану вирізняється великим ба-
гатством і різноманіттям?
• Як використовуються людиною багатства органічного світу Тихого океану?
Які це має наслідки?
• Які мінеральні ресурси видобувають у Тихому океані? Які райони Тихого
океану найбільш інтенсивно освоюються людиною?
• Які наслідки для природи Тихого океану має господарська діяльність лю-
дини в його акваторії та на узбережжях?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• Охарактеризувати одну з течій Тихого океану (за вибором) за планом:
а) у якій частині океану протікає; б) напрямок течії; в) тепла чи холодна;
г) поблизу яких материків та остовів проходить; д) як впливає на природу
узбережжя.
• Прокласти на контурній карті Тихого океану маршрути уявного плавання:
а) туристичного судна; б) науково-дослідної експедиції. Підготувати усний
опис цих маршрутів
19. 19
Дата _____________
Клас _____________
Урок 8. Океанія
Навчальна мета: сформувати знання про географічне положення та харак
терні ознаки природи Океанії; розвивати уміння пояснювати особливості гео
графічного положення та походження островів Океанії, визначати своєрідність
органічного світу та екологічні проблеми, характеризувати сучасне населення
Океанії.
Основні поняття: Океанія, кораловий острів, вулканічний острів, материковий
острів, атол, ендемік, раса, абориген.
Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, ілюстрації (відеомате
ріали) природи Океанії, атласи, підручники
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Робота в парах
Міні-конкурс «П’ять речень». За допомогою лише п’яти речень сформулюй-
те те головне, що характеризує природу Тихого океану.
2. Запитання
• Що таке острів? архіпелаг? Які типи островів за походженням ви знаєте?
• У яких частинах Тихого океану знаходиться багато островів? Назвіть най-
більші острови та архіпелаги Тихого океану.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Серед величезних водних просторів Тихого океану «розкидано» безліч ост-
ровів — великих і крихітних. Положення островів серед безмежного водного
простору, віддаленість від материкового суходолу та один від одного мали від-
чутний вплив на природу островів та життя їх населення. Це — Океанія, най-
більше у світі скупчення островів, які розташовані переважно в центральній
і південно-західній частинах Тихого океану. Незважаючи на те що острови від-
різняються один від одного за віком, розмірами та походженням, їх природа,
життя і заняття населення тісно пов’язані з Тихим океаном.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Географічне положення
Океанія включає понад 10 тис. островів загальною площею близько
1,26 млн км2. Це становить лише 2 % водного простору Тихого океану. За гео
графічним положенням і природою острови Океанії умовно поділяють на три
великі групи: Полінезію на сході, Меланезію на заході та Мікронезію на північ-
ному заході.
Визначення географічного положення островів
Європейцям Океанія стала відома в XVI ст., після часів навколосвітньої по-
дорожі Ф. Маґеллана.
2. Походження островів Океанії. Особливості їх природи
Більшість островів Океанії за походженням є вулканічними або корало
вими.
Великі острови (Нова Зеландія, Нова Ґвінея) материкового походження. На
материкових островах багатий рослинний і тваринний світ. Друга група остро-
вів має вулканічне походження або є надводними частинами гігантських гір-
ських каньйонів, які піднялися внаслідок процесів складчастості на дні Тихо-
го океану. До них належать Гавайські острови, Нова Каледонія, Фіджі, Самоа
тощо. Порівняно з островами материкового походження органічний світ вул-
канічних островів бідніший за видовим складом. Ще одна група островів Оке-
анії — це острови, утворені кораловими поліпами,— атоли. Зазвичай вони
20. 2020
мають вигляд неширокого кільця, усередині якого лежить мілководна зато-
ка — лагуна. Основою для побудови коралових колоній часто є вершина під-
водного вулкана. Органічний світ атолів зовсім бідний: кокосова пальма, кіль-
ка інших видів дерев, трав’янистих рослин, чагарників.
Корисні копалини: фосфорити, золото, свинець, цинк.
Клімат більшості островів Океанії теплий, м’який, без перепадів темпера-
тур. Середньорічні температури коливаються від +23 °С до +28 °С.
3. Населення Океанії
Спорідненість народів Океанії з народами Південно-Східної Азії. Існують
докази можливого заселення Океанії з Південної Америки.
Меланезія населена переважно папуасами, які належать до екваторіальної
раси. Корінні жителі Полінезії та Мікронезії належать до особливої полінезій-
ської групи. Корінне населення Нової Зеландії — маорі.
Жителі Океанії виробляють на експорт какао, каву, ваніль, банани, коко-
си. Зібрані з пальм кокоси переробляють: молоко кокосового горіха вживають
як їжу, із волокон виготовляють мотузки, мішки, циновки; особливо цінна ко-
пра — вилущена м’якоть горіха. Із неї отримують пальмову олію, яка викорис-
товується у виробництві маргарину, найкращих сортів туалетного мила, шам-
пунів.
4. Рибальство. Туризм
В Океанії розташовані такі держави: Вануату, Західне Самоа, Кірибаті,
Маршаллові Острови, Науру, Нова Зеландія, Палау, Папуа-Нова Ґвінея, пів-
нічні Маріанські Острови, Соломонові Острови, Тонґа, Тувалу, Федеративні
Штати Мікронезії, Фіджі. Значна частина островів Океанії є володіннями Ав-
стралії, Великої Британії, Нової Зеландії, США, Франції.
5. Екологічні проблеми островів
V. Закріплення вивченого матеріалу
• У чому полягають особливості географічного положення Океанії?
• На які групи поділяють острови Океанії?
• Які особливості природи властиві островам із різним походженням?
• Чим пояснюється бідність органічного світу вулканічних островів та атолів?
• Чим острови Океанії приваблюють туристів?
• Якими видами господарської діяльності займаються жителі Океанії? Які
проблеми виникають на островах у результаті їхнього господарського осво-
єння? Які види господарської діяльності, на ваш погляд, є найбільш пер-
спективними для островів? Чому?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф...
• Позначити на контурній карті держави Океанії та умовні кордони Поліне-
зії, Мікронезії та Меланезії.
• На відстані приблизно 3,5 тис. км від узбережжя Південної Америки розта-
шований острів Пасхи. Користуючись додатковою літературою, дізнатися,
чому острів має таку назву та що здивувало на цьому острові перших євро-
пейців.
21. 21
Дата _____________
Клас _____________
21
Урок 9. Атлантичний океан. Географічне положення.
Дослідження. Будова та рельєф дна
Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світо
вого океану та його дослідження; продовжити формування навичок визначати
фізико-географічне положення океану, знаходити на карті основні об’єкти гео
графічної номенклатури, порівнювати географічне положення Тихого та Атлан
тичного океанів; характеризувати етапи дослідження та особливості будови дна
та рельєфу Атлантичного океану.
Обладнання: фізична карта світу, картосхема Атлантичного океану, портрети
мандрівників та дослідників (Х. Колумб, Ф. Маґеллан, Дж. Кук та ін.), атласи, під
ручники, контурні карти.
Основні поняття: серединно-океанічний хребет, улоговина, рифт, жолоб, вну
трішнє море, затока.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Завдання
Подумки уявіть географічну карту та закінчіть речення.
• Тихий океан омиває Північну Америку з…
• Тихий океан не омиває материк…
• Тихий океан омиває Австралію з…
• До найбільших морів Тихого океану належать…
• У західній частині Тихого океану берегова лінія…
• Найпотужнішими холодними течіями Тихого океану вважаються…
2. Запитання
• Які відомі вам мандрівники плавали водами Атлантичного океану?
• Назвіть головні особливості географічного положення Тихого океану.
• Які прилади, методи, засоби дослідження використовуються для вивчення
природи океанів сьогодні?
• Чим відрізняється океанічна земна кора від материкової?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Протягом попередніх уроків ви дізнавалися про особливості природи най-
більшого та найдавнішого океану нашої планети — Тихого. Однак задовго до
тих часів, коли європейці перетнули цей океан, вони плавали водами Атлан-
тичного океану, який і в наші дні посідає провідне місце у світовому судноплав-
стві. Атлантичний океан найбільш досліджений серед всіх океанів, але й най-
більш забруднений через інтенсивну господарську діяльність. Він відіграє
значну роль у формуванні клімату Європи, у тому числі й нашої країни.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Географічне положення
Атлантичний океан — другий за розмірами водний басейн нашої планети.
Площа — 91,6 млн км2. Він займає приблизно п’яту частину поверхні Землі.
Надзвичайно витягнутий із півночі на південь за відносно невеликих відстаней
між східним і західним узбережжями. Від Північного полярного кола до бере-
гів Антарктиди Атлантичний океан простягається на 16 тис. км. У північній та
південній частинах океан розширюється, а в екваторіальних широтах звужу-
ється до 2,9 тис. км.
Визначення інших ознак географічного положення океану
за типовим планом. Порівняння географічного положення
Атлантичного і Тихого океанів
