робота для сторінки проекти

2. Учениці Долинської
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №2 ім. А. С.
Макаренка
Кравченко Наталії
Вікторівни
Керівник:
Вчитель української мови та
літератури
Долинської
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №2 ім. А. С.
Макаренка
Король Наталія Павлівна
Науково-дослідницька робота

3.  Дипломна робота присвячена дослідженню поеми
І. П. Котляревського «Енеїда». Якщо говорити
конкретніше, об‘єктами мого дослідження є
сутність понять «текст», «контекст» та «підтекст»,
а також вияви всього цього в даному творі.
 На жаль, я не знайшла жодної спеціальної
критичної праці, в якій би приділялась увага
розглядові значень понять тексту, контексту та
підтексту і їх виявам у першому творі нової
української літератури.

4.  Я вважаю, що визначення точних і конкретних значень
поняття тексту, поняття контексту та поняття підтексту
допоможе вчителям української літератури точно зрозуміти
суть і зміст «Енеїди», а отже, й основне її призначення і,
відповідно, глибше подати цей твір учням.
 Тому робота ця потрібна перш за все мені, як майбутньому
вчителеві, адже за допомогою «Енеїди», якщо вона буде
вірно трактована, я зможу познайомити учнів із побутом та
звичаями українського народу 17-18 століть. Цінність
«Енеїди» як першого твору нової української літератури і в
тому, що І. П. Котляревський яскраво зобразив українських
козаків у їх самобутності, спосіб життя; письменник навів
приклади українських народних пісень, ігор, страв і взагалі
всього того, на що були багаті наші предки.

5.  Маю надію, що моя робота допоможе привернути
увагу читачів до «Енеїди» і навіть допоможе
полюбити її як дійсно цінний і своєрідний твір.

6.  Перед тим, як розпочати своє знайомство з текстом,
контекстом і підтекстом поеми І. П. Котляревського
«Енеїда», необхідно подати теоретичні відомості про
поняття тексту, поняття контексту та поняття підтексту в
загальному плані, а потім переходити до їх визначення та
вивчення на конкретному творі.
 Наприклад, на мою думку, найбільш вдалим є визначення
поняття тексту, наведене в || - томному « Словникові
української мови»:
 «Текст – літературний чи інший твір, призначений для
читання тощо».
 Поняття контексту - це більш складна тема. Розпочинати
знайомство з контекстом треба з визначення його, що він
буває зовнішнім і внутрішнім, і ці поняття чітко
відрізняються між собою.

7.  Зовнішнім контекстом є ті твори, які були написані самим автором до
розглянутого твору і після нього, а також весь критичний матеріал ( статті,
рецензії, відгуки критиків тощо ), присвячений цьому творові.
 Значно складнішу структуру має внутрішній контекст твору. Внутрішнім
контекстом твору буде все те, що написано у творі, крім якогось слова, чи
речення, чи абзацу, чи розділу тощо, взятого в процесі за досліджуваний
елемент.
 Що стосується підтексту, то, на мій погляд, найбільш вдалим і досконалим
визначенням є визначення поняття підтексту, дане авторами «Словника
літературознавчих термінів» В.М.Лесиним та О.С.Тулинцем:
 « Підтекст – внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту,
висловлювання. Підтекст допомагає виразити справжні наміри та думки
дійової особи, які безпосередньо з фрази не ясні. Ті репліки, в яких
криється підтекст, будуються за принципом смислової двоплановості, при
ньому основне навантаження перекладається на другий план.»

8.  Перш за все треба пригадати події, про які говориться в «Енеїді» Вергілія,
персонажі поеми.
 Після цього пригадаємо, що з «Енеїдою» Вергілія пов’язане таке знаменне
явище в світовій літературі, як пародіювання. Вже з другої половини 17
століття, з часів панування у мистецтві та літературі стилю бароко, у
західноєвропейському письменстві виникають перші пародії на класичні
твори, так звані травестії, бурлески. Цей вид літератури, своєю соціально-
естетичною суттю спрямований проти абсолютизму і його естетики,
культу античності і мертвечини в мові, прокладав шлях реалістичній
літературі, живій народній мові, демократичним героям.
 Серед всіх численних творів найпочесніше місце посідає саме «Е
 Можна сміливо стверджувати, що автор «Енеїди» перед тим, як розпочав
свою роботу над твором, попередньо ознайомився з творами українських
письменників, що писали свої твори у травестійному плані, а також з
творами зарубіжних письменників. Які робили спробу перелицьовувати
«Енеїду» Вергілія. Тільки після цього І.П.Котляревський взявся за перо,
щоб написати найцікавішу, неперевершену «Енеїду».неїда»
І.П.Котляревського – нашого українського класика.

9.  Свого часу Вергілій був одним з найпопулярніших авторів в Україні. Зокрема,
високо цінувалась його «Енеїда». У Києво-Могилянській колегії (академії), школах,
семінаріях, гімназіях її читали в оригіналі, перекладали, аналізували поетичні та
метричні особливості. Ім’я корифея римської епіки не сходить з уст Ф.Прокоповича,
що знайшло відображення в його творчості; посиланнями на Вергілія пересипані
твори і листи Г.С.Сковороди, який був великим знавцем античної літератури. Але
високий авторитет Вергілія подекуди насаджувався штучно і догматично, тому це
стало приводом для написання травестій. Не зміг утриматися й Котляревський,
щоб не зробити свою спробу в цьому плані.
 Про це пише Йосип Кобів у «Передмові» до «Енеїди» Вергілія, вказуючи, що
«Енеїда» І.П.Котляревського є «… травестією героїчної поеми стародавніх римлян,
рівної якій немає в світовому письменстві, яка є найталановитішою і
найоригінальнішою пародійною переробкою з усього потоку бурлескно-сатиричної
літератури на цю тему».
 Але чомусь жодного слова немає про те, що І.П.Котляревський в своєму творі
зображає не римлян, а українських козаків, тобто про те, що це не проста травестія,
а, вже було сказано раніше, з глибоким підтекстом. І значення «Енеїди»
Котляревського відтоді ще більше зростає, вона стає нам ближчою, ніж була всі
попередні роки, і ріднішою.

10.  Досліджуючи поему треба чітко знати, по-перше, яким є досліджуваний
твір за жанром, місто і видавництво, рік видання, обсяг твору.
 Далі, знайомлячись з текстом, указати кількість частин і дати їх
характеристику. Слід також визначити, що найменшою за обсягом в поемі
«Енеїда» є частина перша, а найбільшою – частина шоста.
 Частина перша розміщена автором на двадцяти двох сторінках, а частина
шоста – на п’ятдесяти сімох.
 Об’єм частин, на мою думку, є складовою частиною характеристики
тексту розглядуваного твору.
 Простежуючи сюжетну лінію «Енеїди» І.П.Котляревського, хочу звернути
увагу на те, що вона не плавна. Автор переносить читача то в табір Енея,
то в середовище олімпійських богів, то в стан ворогів. Але, не зважаючи на
це, твір захоплює читача, і тому легко сприймається ним. Читач із
захопленням заглиблюється в текст і тому, що «Енеїда» написана живою,
соковитою мовою. Деякі уривки з твору можуть викликати сміх навіть під
час самого читання. Все це позитивно впливає на людей, що знайомляться
з поемою.

11.  Хочеться відзначити, що в тексті зустрічаються слова, які за
звучанням близькі до російських, наприклад: «город», «із’ян”,
«матушка», «ржать», «мислі» і багато-багато інших. Але ж зразу
хочу заперечити тим, хто захоче назвати ці слова русизмами.
 По-перше, на час написання І.П.Котляревським «Енеїди» вплив
російської мови на українську був великим, а по-друге, і це, мені
здається, найголовніше – «Енеїда» була розрахована не тільки на
українського читача, а й на російського. Підтвердженням цьому
може служити такий факт. В 1809 році І.П.Котляревський
підготував третє видання поеми і додав до неї «Словарь
малороссийских слов, содержащихся в «Энеиде», и многих других,
в Малороссии употребительных, исправлений, умноженный и
дополненный словами для четвертой части. Дополнение к
малороссийскому словарю. Погрешности». Так що використання
автором «Енеїди» так званих русизмів я відношу до цілком
припустимого на той час явищ.

12.  Розглядаючи текст «Енеїди» Котляревського, доречно
було б спів ставити деякі моменти її з «Енеїдою»
Вергілія.
 Наприклад, заслуговує на увагу той факт, що «Енеїда»
українського письменника складається з шести частин,
а «Енеїда» Вергілія – з дванадцяти, тобто за кількістю
частин «Енеїда» Вергілія вдвічі більша за «Енеїду»
Котляревського. Але невірно було б думати, що в одній
частині своєї «Енеїди» Котляревський викладає події
двох частин «Енеїди» Вергілія. Крім того, сюжетні лінії
поем викладені по-різному, хоча, звичайно, у «Енеїди»
Котляревського і у «Енеїди» Вергілія дуже багато
спільного. Якщо не брати до уваги підтекст «Енеїди»
Котляревського, то можна стверджувати, що мова йде
про те ж, що і в «Енеїді» Вергілія.

13.  Навіть початок «Енеїди» Котляревського не такий, як в
«Енеїді» Вергілія. Котляревський розповідає про те, що
Еней змушений тікати від греків, пливе морем, на нього
богиня Юнона натравлює бога Еола, але за нього
вступається Нептун і тому подібне.
 В «Енеїді» ж Вергілія спочатку йдеться про уславлення
головного героя, а потім про перебування в Карфагені.
Вже там Еней розповідає Дідоні про те, що з ним
сталося: як гнівалася на нього Юнона, як Еол направив
на нього вітри і т.п.
 Отже, хоч йдеться про одні і ті самі події, викладені
вони авторами поем по-різному.
 Читаючи і спів ставляючи поеми далі, переконуємося,
що ця тенденція зберігається і в подальших подіях.

14.  При розгляданні внутрішнього контексту треба
використовувати елементи роздуму.
 Щодо визначення складової частини внутрішнього
контексту, можна взяти за досліджуваний елемент частину третю,
в якій розповідається про перебування Енея з Сівіллою в пеклі.
Відомо, що подорож Енея до пекла має певне призначення. Крім
того, що головний герой поеми зустрічається з батьком, йому там
повідомлено про подальше призначення на землі.
 Отже, потрібно розглянути долю Енея до перебування в
пеклі, відзначивши, для чого І.Котляревський таку увагу приділяє
саме цьому епізодові, або співставити частини внутрішнього
контексту, якщо за досліджуваний елемент взяти уривок поеми
починаючи з другої частини до п’ятої (включно).
 Відтепер вся увага зосереджена на підтексті «Енеїди»
І.П.Котляревського.

15.  Говорячи про підтекст «Енеїди» Котляревського, ми повинні
постійно проводити паралель між “Енеїдою» Котляревського та
«Енеїдою» Вергілія. Це зумовлено суттєвою різницею між
завданнями, які ставили перед собою автори: якщо Вергілій хотів
показати героїчне минуле троянців, їх перемогу над рутульцями, та
заснування Риму – столиці могутньої імперії свого часу, то
Котляревський прагнув показати читачеві героїчне минуле
українських козаків, їх спосіб життя, побут тощо. Вірогідніше
всього, український класик змалював заснування українським
козацтвом Задунайської Січі, взявши за основу сюжет «Енеїди»
Вергілія.
 Отже, Еней – це троянський ватажок, і не викликає сумніву, що він
є головним героєм твору і той факт, що поема носить назву
«Енеїда».
 Можна сміливо стверджувати, що в образі Енея І.П.Котляревський
змалював останнього отамана Запорізької Січі – Йосипа Гладкого.

16.  Також Котляревський показує, наскільки було поширене хабарництво…
 Богиня Юнона просить бога вітрів Еола, щоб той послав свої вітри на
море і потопив Енея з військом. Вона обіцяє, що
«За сеє ж дівку чорнобриву,
Смачную, гарну, уродливу
Тобі я, далебі, що дам».
 Про велику силу хабарництва свідчить і епізод, коли Еней просить
Нептуна втихомирити море, обіцяючи дати півкопи.
 А вже словами «Нептун іздавна був драпічка» Котляревський відкрито
змальовує жадібність бога моря.
 На мій погляд, письменник в образі Юнони змалював царицю Катерину,
яка прагнула знищити запорожців, створюючи перешкоди на їхньому
шляху.
 В образах же Еола та Нептуна Котляревський змальовує чиновників,
які могли перешкоджати йому або допомагати. Мабуть, у отамана
Гладкого знайшлись гроші, оскільки цей бар’єр Катерини він подолав.

17.  Після цих подій в «Енеїді» з’являється Венера – мати Енея,
яка просить свого батька – Зевса врятувати Енея від Юнони.
 В образі Зевса, на мій погляд, Котляревський змалював
якогось чиновника над чиновниками, тобто людину, в руках
якої була доля Йосипа Гладкого. На жаль, матеріалів на
визначення цієї особи не знайдено, тобто ім’я цієї людини
невідоме.
 А хто ж така Венера? Можливо, І.П.Котляревський змалював
царицю Катерину в образах і Юнони, і Венери. Цілком
ймовірно, що в душі Катерини відбувалися постійні
протиріччя: вона знала козаків як славетних воїнів, і
ненавиділа їх, і боялася.
 Мабуть тому поет для зображення Катерини змальовує
постійну боротьбу між Юноною та Венерою.

18.  «Енеїда» І. П. Котляревського хоч і написана під
впливом «Енеїди» Вергілія, має набагато глибший
зміст, і тому ні в якому разі поеми не можна читати
однаково. Якщо Вергілій змальовує історичні
факти, то Котляревський переніс їх в інший час і
наділив глибоким підтекстом. Все, що є в «Енеїді»
Котляревського, є українським або таким, що міцно
пов’язано з історією України. Текст, контекст і
підтекст першого твору нової української
літератури яскраво свідчать про це.