на тему: "Сучасні види і форми процесу навчання"

1. ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ:
«СУЧАСНІ ВИДИ І ФОРМИ
ПРОЦЕСУ
НАВЧАННЯ »
Підготувала студентка
групи МЕ 269
Єрьоменко Анастасія

2. ВИДИ НАВЧАННЯ
1. Пояснювально-ілюстративний вид
навчання є основним видом навчання у
вітчизняній школі різних освітніх рівнів.
Він передбачає доведення навчальної
інформації з подальшим її поясненням у
поєднанні з наочним поданням матеріалу,
що вивчається. Головними інструментами
такого навчання виступають слухання,
розуміння (сприйняття) і
запам'ятовування. До того ж воно
спирається на наявний в учнів досвід
(чуттєвий і логічний, досвід міркувань), а
також включає в себе створення нового
досвіду. Такий підхід до організації
навчального процесу іноді також
називають традиційним.

3. 2.Проблемне навчання- в основу проблемного
навчання покладена ідея самостійного формування
необхідних знань, навичок та вмінь у процесі
вирішення навчально-пізнавальних завдань (проблем),
що формує і розвиває творче мислення і пізнавальну
активність учнів.
В основі організації проблемного навчання лежить
особистісно-діяльнісний підхід до організації процесу
навчання, пріоритет пошукової навчально-пізнавальної
діяльності учнів, тобто відкриття ними під керівництвом
навчального висновків науки, способів дії, винаходу
нових предметів або способів застосування знань до
практики.

4. 3. Дистанційне навчання- з'явилося
в Російській освітній системі на
самому початку 90-х років - так
стали називати заочна освіта,
отримана за допомогою різних
технічних засобів Телевізійні
технології також змінили звичне
очне навчання - з'явилася
можливість транслювати лекції з
телемережам освітніх установ в
режимі реального часу. У другій
половині 90-х років в навчальному
процесі став використовуватися
термін «відкрита освіта», тобто
доступне будь-якій людині в будь-
який час і в будь-якому місці.
Нарешті, на початку XXI століття ці
форми навчання були об'єднані
поняттям e-learning (електронне
навчання). Його подальший
розвиток призвело до розширення
доступності освіті.

6. Використання в системі відкритої освіти сучасних інформаційних
технологій, передусім мережі Інтернету, додало навчального
процесу специфічні особливості:
• по-перше, це миттєва передача інформації за допомогою
електронної пошти (консультування професорами, пересилання
методичних рекомендацій, текстових і гіпертекстових підручників);
• по-друге, он-лайн лекції, спілкування на форумах, чатах,
конференціях, як з викладачами, так і з колегами-студентами
дозволяють оперативно вирішувати багато освітні завдання;
• по-третє, електронні навчальні курси, що розміщуються освітніми
установами, як в мережі Інтернету, так і на компакт-дисках (CD),
містять не лише тексти, але й необхідні ілюстрації (анімацію, відео
тощо), питання для перевірки знань, гіперпосилання на довідкові
матеріали;
• нарешті, електронне навчання передбачає використання
студентом усіх інтелектуальних ресурсів всесвітньої мережі
Інтернету.

7. Форми навчання можна визначити як механізми
упорядкування навчального процесу відносно позицій
його суб'єктів, їх функцій, а також завершеності циклів,
структурних одиниць навчання в часі.
Оскільки більшість дидактичних наукових праць
присвячено середній школі і в них навчальний процес
розглядається з позиції вчителя («як навчати»), то набір
форм навчання в них, як правило, дуже обмежений:
урок, екскурсія тощо При цьому самостійна робота учнів
найчастіше розглядається не як форма, а як метод
навчання.

8. КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ НАВЧАННЯ
 1. Класифікація форм за способом отримання
освіти: очна, заочна, вечірньо-змінна і т.д. І, в
тому числі, - самоосвіта.

9. 2. Класифікація форм навчання за кількістю освітніх установ,
в яких навчається навчається, проходячи одну освітню
програму [10]:
- Звичайний варіант (найбільш поширений): одна освітня
програма - один освітній заклад (школа, професійне
училище, коледж, університет і т.д.);
- Інші варіанти - навчається відвідує кілька освітніх установ,
проходячи одну освітню програму. Як приклад можна навести
міжшкільні навчально-виробничі комбінати, де
старшокласники кількох шкіл району проходили (і, напевно,
іноді ще проходять) трудове навчання.

10.  3. Класифікації форм по системах навчання (систему
навчання можна визначити як механізм організації
навчання в межах цілісної освітньої програми -
початкової освіти, загальної середньої освіти, вищої
освіти і т.д.)

11. 4.КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА УЧАСТІ ЧИ НЕУЧАСТІ ПЕДАГОГА
В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ:
 Самоосвіта - цілеспрямована навчальна діяльність, керована
самою особистістю без участі педагога. Основними формами
самоученія є: вивчення літератури - навчальної, наукової,
художньої, і т.д., а також прослуховування лекцій, доповідей,
концертів, фонограм, консультації фахівців, перегляд
спектаклів, кінофільмів, відвідування музеїв, виставок тощо, а
також різні види практичної навчальної діяльності - досліди,
експерименти, самостійне оволодіння тими чи іншими
видами робіт, знаряддями праці і т.п.
 . Самостійна навчальна робота - можна сказати вища форма
навчальної діяльності . Самостійна робота визначається як
індивідуальна або колективна навчальна діяльність
 Вчення за допомогою педагога (педагогів). У свою чергу
вчення (навчання) за допомогою педагогів можна
підрозділити (класифікувати) на індивідуалізовані системи
навчання-навчання та колективні системи.

12. 5.ІНДИВІДУАЛІЗОВАНІ ФОРМИ
 - Власне індивідуалізовані системи (форми) навчання -
досить широкий клас систем навчання, які стали
складатися з початку XX століття.
 - Індивідуально-групова форма, коли учні різного віку,
рівня підготовленості збираються в одному місці і один
педагог, по черзі працюючи з кожним і даючи йому
завдання, може навчати групу учнів.
 - Індивідуальна форма навчання. Вона передбачає
роботу вчителя з окремим учнем індивідуально, часто на
дому.

13. 6. КОЛЕКТИВНІ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
 - Колективна класно-урочна система навчання- чітка
організованість і впорядкованість навчальної роботи,
організуюча роль педагога, економічність навчання -
поєднуються з рядом серйозних недоліків:
обмеженими можливостями індивідуального підходу,
орієнтацією на «середнього» учня,
 - Лекційно-семінарська система навчання-
розрахована на більш високий рівень
інтелектуального розвитку учнів (студентів) і
відрізняється більшим ступенем самостійності
студентів.

14. КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМ (ФОРМ) НАВЧАННЯ ЗА
МЕХАНІЗМОМ ДЕКОМПОЗИЦІЇ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ
 - Дисциплінарний механізм - коли зміст навчання
поділяється на окремі дисципліни (навчальні предмети,
курси) - цей механізм іноді ще називають умовно
предметне навчання.
 - Комплексний механізм (комплексна система навчання),
яку також ще називають умовно об'єктним навчанням,
коли декомпозиція змісту навчання здійснюється по
виділеним об'єктам, наприклад, вивчення рідного краю,
трудова діяльність родини і т.д.

15. Наступна класифікація форм навчання-навчання
по підставі безпосереднього або
опосередкованого спілкування з педагогом або
навчальними матеріалами:
- Звичайний, традиційний варіант - навчається
безпосередньо зустрічається з педагогом, у нього
є перед очима книги та інші засоби навчання;
- Інший, порівняно новий і перспективний варіант -
опосередкованого спілкування з педагогом і
засобами навчання відповідно до сучасного
принципом «доставки освітніх послуг на дім».

16. Класифікація форм навчання за кількістю педагогів,
одночасно проводять навчальне заняття:
- Звичайний, традиційний варіант: одне заняття - один
педагог (учитель, викладач, тьютор і т.д.);
- Два і більше педагогів: бінарні уроки, коли два вчителі
проводять одне заняття, наприклад, вчителя фізики та хімії
одночасно ведуть заняття з теми «Електроліз»; лекція-
панель (США), коли в дискусії беруть участь кілька
висококваліфікованих викладачів-експертів, що
висловлюють перед студентами кожного своя думка.

17. ФУНКЦІЇ ФОРМ НАВЧАННЯ
 Освітня функція. Основний сенс освітньої функції
полягає в озброєнні учнів системою наукових знань,
умінь, навичок та її використання на практиці .
 Виховна функція органічно випливає з самого змісту,
форм і методів навчання, але разом з тим вона
здійснюється і за допомогою спеціальної організації
спілкування вчителя з учнями.
 Розвиваюча функція. Так само як виховує функція,
розвиваючий характер навчання об'єктивно витікає з
самої природи цього соціального процесу.

18. Одним з найсерйозніших недоліків всієї системи вітчизняної
освіти до цих пір залишається неізжіваемий «психолого
підхід» («знаннєвої парадигма») - навчається як і раніше
розглядається як би в ролі «скарбнички», в якій
накопичуються знання, вміння, навички. Між тим, вчення
необхідно розглядати як активну діяльність учня по
самозміни. Таким чином, принципово новий підхід до всієї
постановці навчально-виховного процесу в сучасних
соціально-економічних умовах полягає в тому, щоб
відповісти на одне начебто просте, але дуже суттєвий для
всієї російської школи питання: учня, студента, слухача
вчать, або він навчається ?
Відповісти на це питання допоможе використання видів і
форм організації, які ми розглянули. Тут важливі не тільки
самі форми, але і їх комбінації, використання як основних,
так і супутніх форм.
Супутні форми організації навчання дозволяють навчаються
глибоко і різноманітніше пізнавати життя, розвивати свої
творчі сили, духовно збагачуватися, здобуваючи додаткову
інформацію, виховувати в собі ділові риси характеру.

19. ВИСНОВОК:
У висновку можна сказати, що тільки раціонально
поєднання традиційної класно-урочної системи
навчання і нетрадиційних форм дозволить
організувати процес навчання таким чином, щоб
навчаються були мотивовані на отримання освіти і
самооцінку.

20. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!