1. Голокост(матеріали до вивчення творчості Пауля Целана) Презентацію підготував Учень 11 класу Охрімівської ЗОШ Гайденко Сергій Вчитель: Чурса І.Д.
2. Зміст 1 Етимологіятерміну«Голкост» 2 ХарактернірисиГолокосту 3 ЖертвиГолокосту 4 Шоа — катастрофа європейськогоєврейства 5 Стан євреїв у Німеччиніу 1933—1939 роках 5 Стан євреївпід час війни 6 Бабин Яр
3. Голоко́ст — термін, який зазвичай використовують для позначення геноциду єврейського народу в часи Другої світової війни. У широкому розумінні — систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
4. Етимологіятерміну Слово «голокост» походить згрецькоїмови (грец. Oλόκαυστον) — іскладаєтьсяздвохчастин (holos), щоозначає «випалений», або «спалеленийповністю» та (kaustos), щоозначає «жертвоприношення». Спочатку слово голокост мало релігійнийпідтекст, алетакожвживалосяпротягомсторіч по відношенню до катастроф та великого лиха переважнопов'язанихзпожежами. Наприклад, кріміншого, йоговикористовували для позначення геноциду вірменів турками в 1909 р., для опису великих пожеж в Міннесоті (США), 1918 р, тощо.[1] Уже в середині 20 сторіччя слово «голокост» вживалося в пресі по відношенню до хвилітерорупротиєврейськогонаселенняЄвропи початого Адольфом Гітлером. З середини 50-х років 20 сторіччя слово Голокост стало загальновживаним по відношенню до політикивинищення нацистами під час ДругоїСвітовоїВійниєвреїв та іншихнародівЄвропи. В такому сенсісучасне слово «Голокост», на відмінувідіншогойогозначення, пишетьсязвеликоїлітери.
5. ХарактернірисиГолокосту таборисмерті в багатьохкраїнахЄвропи де запроваджувалась система винищення людей. расистські та псевдонауковітеорії про неповноцінністьчинедорозвиненістьпевнихгруп людей, якіпідлягализнищенню. Широко використовуваласятакожтеорія т. зв. «соціальногодарвінізму» — твердженнящовинищування людей булопродовженнямТеоріїЕволюціїДарвіна. хімічні та механічнізасобивбивствалюдей:крематорії, рахувальнімашиниз перфокартами для контролю над кількістюзнищених. використанняполонених для медичнихекспериментів, намаганняпідтримувати «чистоту раси»
8. Шоа — катастрофа європейського єврейства Шоа́ (гебр. שואה — лихо, катастрофа) — термін, який використовується євреями для визначення політики німецьких нацистів по планомірному знищенню єврейського етноса. Євреї були однією із найбільших груп, яка підлягала знищенню (як і слов'яни та радянські військовополонені). Жертвами Шоа вважаються 6 мільйонів євреїв Європи. В той же час, повного поіменного списку жертв не існує. Наприкінці війни нацисти розпочали знищення слідів своїх злочинів: вони руйнували табори смерті, існують свідчення про вивезення або остаточне знищення вже похованих останків замордованих. В музеї Голокосту Яд Вашем (YadVashem) в Єрусалимі зберігаються особисті документи і дані біля 3 мільйонів імовірних жертв. Відсутність повної інформації пояснюється тим, що у більшості випадків єврейські громади знищувались повністю, і не залишалось ні рідних, ні близьких, які могли б повідомити імена загиблих. Війна розкидала людей по усьому світу.
9. Стан євреїв у Німеччиніу 1933—1939 роках Незважаючи на, безумовно, дискримінаційнуполітику по відношенню до євреїв, геноцид розпочавсянасправді не одразупісля приходу нацистів до влади. Нацистинамагалисьвижитиєвреївзкраїни. В той же час євреям просто не булокудивиїхати. Початком переслідуваннюєвреїв в Німеччині став бойкот євреївз 1 квітня 1933 року іподальша низка расовихзаконів, націлених на євреїв, якіпрацювали в державнихустановахабозаймалисьпевноюпрофесійноюдіяльністю. «Нюрнбергский закон» від 15 вересня 1935 року поклав край рівноправ'юєвреїв в Німеччиніівизначавєврействоврасовихтермінах. Антиєврейськаістерія в Німеччиніпризвела у 1938 році (в нічз 9 на 10 листопада) до масовихпогромів, якіувійшли в історію як «Кришталеваніч» — через уламкисклазвітринєврейськихмагазинів, якимибулиусипанівулицінімецькихміст. У 1933—1939 роках зНімеччиниіАвстріївиїхало 330 тисячєвреїв. Близько 110 000 єврейськихбіженціввирвалисьзНімеччиниіАвстрії до сусідськихкраїн. З початком Другоїсвітовоївійни та приєднанням до НімеччинизахідноїПольщіускладнилися шляхи для легальноїеміграціїєвреїв.
10. Стан євреївпід час війни З початком війнинімецькіфашистизахопилицілірегіонизкомпактнимєврейськимнаселенням— Польщу, Прибалтику, Україну, Білорусію. У великих містах (набагаторідше— у невеликих)створювалисьєврейські гетто, кудисиломіцьзганялося усе єврейськенаселеннямістаіоколиць. Найбільше гетто було створено у Варшаві, де утримувалось до 480 000 євреїв. Вонобулоліквідовано у травні 1943 року, післямасовихдепортацій в Треблінкувлітку 1942 року ідвохповстань у січнііквітні 1943. У гетто міста Лодзь утримувалось до 160 000 євреїв. Це гетто булознищенопоступово: перша хвилядепортацій в Холм відбуваласяміжсічнемітравнем 1942 року, післяцьогокількадепортацій в Холм ііншітабори, а 1 вересня 1944 року вонобуло остаточно ліквідовано.
12. На території СРСР найкрупнішими гетто булигетто у Львові (409 тисяччоловік, існувалоз листопада 1941 по червень 1943 року), Мінську (біля 100 тисяччоловік, ліквідовано 21 жовтня 1943 року). У Вільнюсіу гетто спочаткуутримувалось 57 тисячєвреїв, більшістьз них булорозстріляно в ярах біляПонара. Післяпридушенняповстання у вільнюському гетто останнікількатисячєвреївбули 23 вересня 1943 року відправлені у табори в Естонії. Гетто в Білостоці (Bialystok, зараз Польща), в якомуналічувалось 50 000 євреїв, булоліквідовано 16 серпня 1943 року. Єврейськенаселення маленьких міст СРСР знищувалосьодразуі на місці так званимиайнзацгрупами (Einsatzgruppen), а такожмісцевимиколабораціоністами. Знищеннямєвреїв в окупованійОдеськійобластізаймалисьрумунськівійська. У серединіжовтня 1941 року розпочаласьдепортаціяєвреївзНімеччини, і за кількаднівбула заборонена єврейськаеміграція. Також у цей же час булапобудована низка таборівсмерті на територіїНімеччини та Польщі, де систематично знищували людей.
15. Бабин Яр- урочище на північно-західнійоколиціКиєва. Простягаєтьсявідвулиці Фрунзе в напрямкувулиці Мельникова міжКирилівськоюцерквоюівулицею Олени Теліги. Пам'ятникдітям, знищеним у БабиномуЯрі Пам'ятникрадянськимгромадянамівійськовополоненим, розстрілянимнімецькими фашистами в БабиномуЯрі
16. Масовірозстріли у БабиномуЯрі Під час німецькоїокупаціїКиєва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцеммасовихрозстрілівнімецькимиокупантами мирного населенняірадянськихвійськовополонених; євреїв та циган — за етнічноюознакою, а такожпартійних та радянськихактивістів, підпільників, членівОрганізаціїУкраїнськихНаціоналістів (переважночленівОУН-м), заручників, «саботажників», порушниківкомендантськоїгодинитаінших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут розстрілялимайже 34 тисячієвреїв.
17. Масовірозстріли у БабиномуЯрі та розташованомупоручіз ним Сирецькомуконцтаборіпроводилисяіпізніше, аж до звільненняКиєвавідокупації. Зокрема, 10 січня 1942 року булостраченоблизько 100 матросівікомандирівДніпровського загону Пінськоївійськовоїфлотилії, а 18 лютого 1943 року — трьохфутболістівкиївського «Динамо»: МиколуТрусевича, ІванаКузьменка та ОлексіяКлименка (за деякимиданимичастиназфутболістівбули членами НКВД, щоі стало причиною розстрілу), що дало привід для створенняпіслявійнилегенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у БабиномуЯрібуврозстріляний 621 член ОУН, серед них івідомаукраїнськапоетесаОленаТеліга разом ізчоловіком.
19. Висновок Німцівсіхрадянськихвійськовополонених (за виняткомєвреївіциган, якихвиділялизазовнішнімиознаками) називалиросіянами, тому визначитикількістьетнічнихукраїнців, білорусів, росіян, якихбулознищено не маєможливості. Загаломбулознищенопонад 3 млн. радянськихвійськовополонених. Радянськівійськовополоненімасово гинули у таборах через відмовунацистськоївладиїхгодувати, окрім того їхціленаправленознищували в таборах смерті. Іншіслов'янитакожвважалисьнеповноціннимиіпідлягаличастковомузнищенню. Передбачалосьїхпоневолення. До слов'ян на окупованій нацистами територіїзастосовуваласьполітика геноциду, планомірнезнищеннянаціональноїінтелігенціїінаціональноїкультури, пригнобленнярелігійногожиття, насильнамобілізація на примусовіроботи. Особливо жорсткійполітиці геноциду піддались поляки. Було заборонено польськумову, закритаусяпольськапреса, заарештованомайже усе духівництво, закритіусіпольськівузиісереднішколи, ліквідованіпольськікультурнізаклади, велась планомірнаполітика по замініпольськихназв, планомірнознищуваласьпольськаінтелігенціяідержавніслужбовці.
