5. ігри на ознайомлення дітей з
новою лексикою та закріплення
вивчених слів;
ігри на закріплення звуковимови,
розвиток фонематичного слуху та
інтонаційної виразності
українського мовлення;
ігри на формування граматичної
правильності українського
мовлення;
ігри з розвитку зв'язного
мовлення (діалогічного та
монологічного).
6. На відмінювання іменників у родовому відмінку
множини: «Чого не стало?», «Чого більше?»;
На відмінювання іменників у називному відмінку
множини: «Що змінилось?», «Назви предмети», «Опиши
картинку», «Пошта»;
На відмінювання іменників у знахідному відмінку
однини і множини: «Що я бачив», «Розкажи про
картинку»;
На вживання роду іменників: «Плутанина», «Одягни
ляльку», «Магазин іграшок»;
На вживання невідмінюваних іменників: «У гостях у
ляльки», «Що я чув по радіо»;
7. На відмінювання дієслів за особами, вживання
дієслівних форм з чергуванням приголосних в
основі: «Що ми робимо?», «Що написано в
листі?»;
На узгодження числівників з іменниками:
«Що змінилось?», «Полічи, скільки?»;
На відмінювання іменників, що вживаються
тільки в однині або множині: «Кому що
потрібно?», «Що ми задумали?»;
На правильне вживання прийменників:
«Сховай зайчика», «Що змінилось?», «Де
ведмедик?»;
На виправлення помилок, зумовлених
двомовністю: «Назви слова іншою мовою»,
«Що змінилось?», «Магазин іграшок», «Що ми
задумали?».
11. дидактична вправа повинна
мати чітко визначену мету,
основне навчальне завдання
(наприклад, дидактична
вправа на засвоєння дітьми
прийменників або на
засвоєння дієслівних форм);
12. матеріал до дидактичної
вправи повинен добиратися
так, щоб діти мали
можливість зіставити
правильні і неправильні
форми, щоб у ньому були
не тільки ті граматичні
форми, в яких діти
допускають помилки, а й
інші раніше засвоєні ними
(червоне яблуко, червоний
олівець, червона стрічка)