Zvit ceo botyn_rsr

ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ
с. Ботин
Луцького району
Волинської області
Виконавець
ФОП БОЙКО О.Ю.
Email : office@juliesdata.com
Аналіз наданих даних виконується в геоінформаційних системах QGIS, SAGA за
допомогою інструментів бази даних містобудівного кадастру QGISgp © Yuliia Maksymova
juliesdata.com
facebook.com/juliesdata
twitter @juliesdata
Даний твір є об’єктом авторських прав. © Юлія Максимова, Олександр
Голубцов, Олексій Бойко.
Поширення та цитування можливе лише за умови посилання на
першоджерело.
КИЇВ-2019

Звіт про стратегічну екологічну оцінку документу державного планування “проект Генерального
плану с. Ботин Луцького району Волинської області. Скорочена версія для презентації
ЗМІСТ
1 ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО
ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ...............................4
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я
НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ
ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО (ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ
ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ).....5
3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ
(ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА
РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ)...................................................................................................50
4 ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я
НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ,
ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ (ЗА
АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА
РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ)...................................................................................................53
5 ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ
ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ,
ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО
СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ
ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА
ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ........................................................................................................54
6 ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У
ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-,
СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА
НЕОБХІДНОСТІ - 50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І
НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ..............................................................................................................56
7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА
ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА
ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ........................................................................................................79
8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ,
ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА,
У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА
ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ) ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ТАКОЇ ОЦІНКИ.........................................81
9. УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ) ПІД
ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ
С. БОТИН...............................................................................................................................................83
10. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ
ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ
ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ............................................................................................84
11. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ
ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ (ЗА НАЯВНОСТІ)..........................................................85
12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ
ПУНКТАМИ 1-10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ..............85
Даний твір є об’єктом авторських прав. © Юлія Максимова, Олександр Голубцов, Олексій Бойко.
Поширення та цитування можливе лише за умови посилання на першоджерело.

плану с. Ботин Луцького району Волинської області’
ВСТУП
Замовником проекту є
----------------------------------------------------------------------------------------
Виконавець – ФОП Бойко О.Ю., м. Київ
1 ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ,
ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ
Генеральний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка призначена
для обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання
території, на якій реалізуються повноваження Романівської сільської ради Луцького
району. Генеральний план території визначає основні принципи і напрямки планувальної
організації та функціонального призначення території, формування системи громадського
обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури,
інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і
техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та
збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини та пам’яток археології,
традиційного характеру середовища історичних населених пунктів.
Згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральні
плани населених пунктів підлягають стратегічній екологічній оцінці. Даний документ у
відповідності із Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» є підсумком
стратегічної екологічної оцінки просторових рішень генерального плану села Ботин
Романівської сільської ради Луцького району Волинської області, виконаного ТОВ
АРХЗЕМЦЕНТР (надалі Генеральний план) відповідно до договору No 581/17/04 від
06.07.2017 року, укладеного з Романівською сільською радою на підставі завдання на
розроблення генерального плану населеного пункту, рішення сільської ради No 4/3 від
25.03.2016р. і вихідних даних, наданих замовником.
Генеральним планом села Ботин визначено:
● основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального
призначення території;
● перспективна чисельність населення, обсяги та структура нового житлового
будівництва;
● території, необхідні для подальшого розвитку населеного пункту, а також
пропозиції щодо зміни меж населеного пункту;
● пропозиції щодо формування мережі об’єктів громадського обслуговування
населення, що забезпечують соціально-гарантований рівень життя згідно з державними
будівельними нормами;
● організацію вулично-дорожньої та транспортної мережі, напрями розвитку
інженерної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою;
● заходи з охорони навколишнього природного середовища, охорони та
збереження культурної спадщини.
Основні показники генерального плану села Ботин, відповідно до завдання
розраховані на двадцятирічний період до 01.01.2037 року.
Розробку схеми генерального плану виконано згідно наступних нормативних
документів:
● Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”;
● Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
● Закон України «Про Генеральну схему планування території України»;
● Земельний кодекс України;

● Закон України «Про основи містобудування»;
● Закон України «Про планування і забудову територій»,
● Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
● Закон України «Про благоустрій населених пунктів»;
● ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;
● ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських
поселень»;
● ДБН А.2.2-3-2014 «Склад, порядок розроблення та погодження проектної
документації для будівництва»;
● інші законодавчі акти, якими встановлені повноваження місцевих рад у
рішенні питань забудови територій населених пунктів, благоустрою територій і окремих
земельних ділянок, а також передачі земельних ділянок у власність, користування або
продаж, а також на основі вихідних даних, наданих замовником;
● креслення контурів М 1:5000;
● план угідь;
● форма основних показників генерального плану населеного пункту.
До існуючої структури с. Ботин входить зона житлової забудови, громадської
забудови, виробнича зона, зона комунального господарства, ландшафтно-рекреаційна
зона, сільськогосподарські угіддя.
Житлова забудова с. Ботин представлена садибною житловою забудовою (одно- та
двоповерхові будинки).
До виробничої зони відноситься сільськогосподарське підприємство представлене
фермою великої рогатої худоби.
До зони громадської забудови входять: земельні ділянки клубу та закладу торгівлі.
До комунальної зони села відноситься кладовище та мережі інженерного
забезпечення. Обсяг стратегічної екологічної оцінки визначається переліком основних
екологічних проблем наявних у села Ботин.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ
ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО
ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО (ЗА
АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА
РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ)
2.1 Статистична інформація щодо території, на яку поширюється дія
Генерального плану.
2.1.1 Кліматичні особливості території, для якої розробляється стратегічна
екологічна оцінка. Основними характеристиками кліматичних умов є Температура
повітря, Атмосферні опади, Викиди парникових газів . Нижче розглянуто кожна з цих
складових.
Клімат – помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим вологим літом.
Характерними рисами клімату є порівняно велика кількість опадів та висока вологість
повітря. Із зимових місяців найтеплішим є грудень, середньомісячна температура якого
становить по області -1,9…-2,6°С. Найхолоднішим зимовим місяцем є січень, причому
найнижчі температури повітря в січні близько -5,0°С. Липневі температури коливаються в
межах 18,4-18,8°С. Інколи в липні трапляються відхилення від середньої багаторічної
температури.
Нижче наведені необхідні (згідно ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2010 «Будівельна
кліматологія») для врахування при будівництві основні метеорологічні показники
багаторічних спостережень по метеостанції «Луцьк» (194,0 мБС).

Температура повітря: середня за рік + 7,2ºС
абсолютний мінімум - 34,0ºС
абсолютний максимум + 38,0ºС
Розрахункова температура самої холодної п’ятиденки - 20 ºС
зимова вентиляційна - 8,5 ºС
Опалювальний період середня температура - 0,2ºС
період 187 діб
Глибина промерзання ґрунту середня-максимальна 50-100 см
Атмосферні опади: середньорічна кількість 533 мм
середньодобовий максимум 40 мм
спостережний максимум 114 мм
Висота снігового покриву середня 14 см
максимальна 51 см
Відносна вологість середня 78,0%
Переважаючий
напрям вітру
теплий період Пн-Зх, Зх
холодний період Пд-Зх, Зх
Максимальна швидкість вітру річна 24,0 м/с
5 років 25,0 м/с
Особливі атмосферні
явища (прояв)
тумани 42 дні
заметілі 16 днів
грози 28 днів
град 2 дні
Умови загальної атмосферної циркуляції визначають напрямки вітрів: взимку –
західні і південно-західні, влітку – західні і північно-західні. Нижче наведено графіки
кліматичних даних на станції “Луцьк”, починаючи з 1899 року за даними за даними
Українського гідрометричного центру.

Умовні позначення: зелений графік- ясні; оранажевий графік - похмурі
Рис.2.1 Число ясних і похмурих днів за загальною та нижньою хмарністю
Умовні позначення: оранжева лінія графіку- середньомісячна максимальна;
синя лінія графіку -середньомісячна мінімальна;
зелена лінія графіку - середньомісячна.
Рис.2.2.Показники середньої місячної і річної температури
Умовні позначення: зелений графік- середня; оранжевий графік - максимальна.
Рис.2.3.Число днів із різною кількістю опадів
Умовні позначення: зелений графік- середня; оранжевий графік - максимальна.
Рис.2.4. Середня мiсячна і максимальна кількість опадів (мм) з поправками на змочування

Рис.2.5. Швидкість вітру, м/с*
січня
лютого березня квітня
т
равня червня липня серпня
в
ересня
ж
овтня листопада грудня
Рис.2.6. Повторюваність (%) напрямку вітру та штилю
Отже, кліматичні особливості території визначаються помірними кліматичними
показниками, що є сприятливою умовою для проживання та відпочинку населення.
Територія населеного пункту та околиць належить до вологої, помірно-теплої
агрокліматичної зони. Комфортний температурний режим створює умови для
вирощування сільськогосподарських культур, типових для поліської зони, зокрема озимої
пшениці, жита, цукрових буряків, картоплі. На території, що проектується, час від часу
спостерігаються кліматичні явища, які негативно впливають на розвиток
сільськогосподарських культур. До них належать заморозки, зливи, град тощо. Заморозки

є особливо небезпечними пізньої весни та ранньої осені, бо призводять до вимерзання
посівів. Вимерзання посівів озимих культур спостерігається в окремі зими, коли сніговий
покрив відсутній, а температура повітря доволі низька. На основі комплексного аналізу
кліматичних параметрів та згідно архітектурно-будівельного кліматичного районування
території України (ДСТУ-Н Б ВЛ.1-27:2010 «Будівельна кліматологія») територія села
віднесена до І-го архітектурно-будівельного району (Північно-Західний).
2.1.1.1 Прогнозовані зміни клімату, якщо документ не буде затверджено.
Очікуються зміни клімату у контексті глобальних трендів. За даними IPCC за
останні 100 років температура на Землі зросла майже на 1о
С. Дослідження показують, що
за нинішніх темпів викидів парникових газів температура на Землі у наступні 100 років
може зрости ще на 4о
С[1]. Вплив локальних факторів на зміну мікроклімату несуттєві.
При впливі існуючих факторів діяльності не передбачається змін мікроклімату, оскільки
відсутні значні виділення теплоти, інертних газів, вологи тощо.
2.1.2 Стан здоров'я. Стан здоров’я населення оцінюється, зокрема за тенденцією
та кількістю вперше зареєстрованих випадків захворювань, загальної кількості
захворюваності, відомостей про померлих новонароджених. Статистику по зазначеним
показникам подано нижче. Подані статистичні дані показують, що динаміки різкого або
негативного погіршення стану здоров’я населення немає. За останні роки згідно
наведених статистичних показників спостерігається підвищення середнього віку життя,
зменшення кількості вперше зареєстрованих захворювань, зменшення кількості звернень
за паліативною допомогою.
Статистичні дані по захворюваності населення для Волинської області
Кількіс
ть
уперше
зареєст
ровани
х
випадкі
в
захвор
ювань,
усього,
тис.
У тому числі
новоутвор
ення
хворо
би
нерво
вої
систе
ми1
хвороб
и
систем
и
кровоо
бігу
хвор
оби
орган
ів
диха
ння
хвороб
и
шкіри
та
підшкі
рної
клітков
ини
хвороб
и
кістко
во-
м’язов
ої
систем
и і
сполуч
ної
ткани
ни
хвороби
сечостат
евої
системи
уродже
ні
аномалі
ї (вади
розвитк
у),
деформ
ації та
хромосо
мні
поруше
ння
травм
и,
отруєн
ня та
деякі
інші
наслід
ки дії
зовніш
ніх
причи
н
1995 760,6 4,7 85,1 33,7 340,8 38,4 40,7 35,9 1,1 52,0
1996 712,9 4,7 83,7 33,2 290,0 41,6 43,0 32,4 1,1 57,5
1997 770,1 5,2 81,3 35,4 330,0 40,3 46,5 38,8 1,4 55,6
1998 786,4 6,1 82,5 37,3 335,8 46,5 45,7 40,7 1,3 49,2
1999 821,5 5,5 25,7 41,0 354,1 44,8 42,1 40,6 1,4 49,3
2000 818,5 5,5 23,2 58,0 338,7 45,8 41,5 42,2 1,5 45,8

2001 847,6 6,8 24,8 61,9 355,9 43,4 41,0 46,1 1,7 46,4
2002 810,1 6,7 25,6 56,2 323,7 44,4 42,2 49,0 1,6 47,6
2003 804,4 6,7 24,2 53,7 328,9 46,3 38,8 47,0 1,5 49,6
2004 791,3 6,8 23,0 52,3 328,7 44,0 40,6 46,8 1,4 50,6
2005 797,0 6,7 21,1 50,0 337,9 44,4 41,7 47,4 1,3 50,9
2006 778,0 6,9 22,3 50,3 326,3 44,0 40,5 46,6 1,2 51,0
2007 785,4 6,8 22,4 51,1 336,1 46,1 41,8 46,0 1,2 52,0
2008 782,4 7,1 22,3 50,2 338,5 44,9 41,1 48,4 1,1 54,4
2009 812,0 7,3 22,8 46,8 377,6 45,7 41,5 47,5 1,2 50,8
2010 793,9 7,4 21,8 45,6 365,6 45,7 41,8 45,0 1,2 52,1
2011 763,4 7,7 20,4 42,9 339,9 48,5 42,0 43,8 1,2 51,0
2012 740,9 8,1 18,5 40,0 332,4 47,8 39,5 43,4 1,2 46,8
2013 738,7 7,6 16,7 39,5 339,3 47,4 38,1 44,1 1,1 44,9
2014 727,1 7,1 16,3 38,6 340,0 47,7 35,1 43,3 1,0 43,5
2015 723,8 7,9 16,4 37,9 346,1 45,2 33,7 41,4 1,1 43,4
2016 734,2 7,8 16,5 36,3 366,3 42,3 33,2 40,7 1,0 43,4
2017 709,7 7,4 15,1 35,5 355,6 42,7 30,2 36,5 0,9 42,2
Смертність дітей у Волинській області у віці до 1 року зменшилась і становила 6,2
особи на 1000 живонароджених проти 7,0 – у 2016р. Серед померлих в 2017р. немовлят 41
хлопчик і 34 дівчинки. Основними причинами їх смерті були окремі стани, що виникають
у перинатальному періоді (54,7% дітей), природжені вади розвитку, деформації та
хромосомні аномалії (22,7%), хвороби органів дихання та зовнішні причини (по 6,7%).

Рис. 2.7. Причини смертності дітей віком до 1 року
Загальна чисельність населення с. Ботин за даними Романівської сільської ради
станом на 01.01.2016 р. становила 189 осіб, при цьому частка чоловіків становить 47%,
жінок 53%.
Особи працездатного віку складають 104 осіб, що становить біля 55% від усього
населення. Частка осіб старших працездатного віку складає 10%.
На відміну від інших населених пунктів сільради у Ботині за останні роки
спостерігався позитивний показник приросту населення, як механічний так і природний.
Природний та механічний рух населення с. Ботин
чисельність
населення (на
початок
періоду,тис. осіб)
загальний приріст
(осіб)
механічний
приріст (осіб)
природний
приріст (осіб)
1995-99 169 -5 +12 -17
2000-2004 164 -1 +4 -5
2005-09 163 +14 +11 +3
2010-14 177 +11 +6 +5
2015 188 0 -1 +1
2016 188 +4 +2 +2
Середня очікувана тривалість життя при народженні за статтю для сільських поселень
Волинської області [http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/DS_1.htm]
Рік Обидві статі Чоловіки Жінки
20031
68,37 62,83 74,65
20041
68,17 62,45 74,79
20051
67,33 61,15 74,73
20061
66,99 60,76 74,59
20071
67,06 61,00 74,39
20081
66,99 60,72 74,67

20091
67,94 61,85 75,19
20101
69,13 63,48 75,56
2011 69,74 64,10 75,91
2012 70,07 64,76 75,91
2013 69,90 64,31 76,19
2014 70,06 64,41 76,38
2015 69,97 63,86 76,98
2016 70,40 64,83 76,65
2017 70,46 65,14 76,46
Примітка 1. Дані розраховано за два суміжні роки.
Рис. 2.8. Динаміка середньої очікуваності життя
В селі Ботин відсутній фельдшерсько-акушерський пункт. Фельдшерсько-
акушерський пункт розташований в центрі сільської ради с. Романів.
Нижче подано динаміку змодельованої потреби у паліативній допомозі дорослим з
розбивкою за категоріями статі (чоловіки чи жінки) та типу населеного пункту (місто чи
село) для Волинської області заданими [https://socialdata.org.ua]. Якщо розглянути подану
нижче схему у кількісних показниках, то:
за 2014 рік, жінки село потребують допомогу у кількості 2561 чол., чоловіки село –
2071 чол.;
за 2015 рік, жінки село потребують допомогу у кількості 2423 чол., чоловіки село –
2123 чол.;
за 2016 рік, жінки 2455 потребують допомогу у кількості 6802 чол., чоловіки село –
2008 чол..

Рис.2.9. Розподіл людей, що потребують паліативної допомоги у Волинській області за
даними [https://socialdata.org.ua]
2.1.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Дані щодо викидів в
атмосферу і забруднення атмосферного повітря наведено згідно Регіональної доповіді про
стан навколишнього природного середовища в Волинській області у 2017 році
[https://menr.gov.ua/files/docs/Reg.report/2017/%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B
E%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE
%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE
%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA
%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F%20%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD
%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB
%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%202017%20%D1%80%D0%BE
%D1%86%D1%96.pdf].
За даними обласного управління статистики в 2017 році в атмосферне повітря
надійшло 5,1 тис. тонн шкідливих речовин. Порівняно з минулим роком, загальний обсяг
шкідливих речовин, які потрапили в атмосферне повітря від роботи стаціонарних джерел
викидів, збільшився 9,9 % через збільшення обсягів виробництва окремих підприємств
області. Відповідно збільшилась щільність викидів і становила 0,255 тон на 1 км2
території, що на 0,055 т більше, ніж у попередньому році. На кожного мешканця області в
середньому припало по 4,9 кг шкідливих речовин проти 4,5 кг в попередньому році.
Динаміка викидів забруднюючих речовин у Волинській області в атмосферне
повітря за 2013 -2017 р.р. наведені в таблиці нижче.
Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.
Роки Викиди в атмосферне повітря, тис.т Щільність
викидів у
розрахунку на 1
кв.км, кг
Обсяги викидів
у розрахунку на
1 особу, кг
Обсяг
викидів на
одиницю
ВРП,
тис.т/млн.грн
.
Всього у т.ч. стаціонарними
джерелами
у т.ч.
пересувним
и
джерелами
2013 48,5 6,6 41,8 2400 46,6 0,00021
2014 45,8 4,3 41,5 2300 44,0 0,0018

2015 42,9 4,7 38,2 2100 41,1 0,0001
2016 * 4,7 * 200,0 4,5 0,0001
2017 * 5,1 * 255,0 4,9 **
* розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів від транспортних засобів не проводиться
відповідно до наказу Державної служби статистики від 19.02.2015 № 60 про визнання таким, що втратив
чинність наказ Державного комітету статистики України від 13 листопада 2008 року № 452 "Про
затвердження Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від
транспортних засобів".
**- значення ВРП за 2017 рік обласним управлінням статистики буде оприлюднено в кінці травня 2019 року.
Рис. 2.10.Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення у Волинській області, тис.т
Рис.2.11. Динаміка викидів шкідливих речовин за період 2015-2017 р.р.

У загальному обсязі викидів від стаціонарних джерел забруднення переважають
метан (13,1 %), речовини у вигляді твердих суспендованих частинок (27,2%) та оксид
вуглецю (33,5%). У сумарній кількості шкідливих речовин викиди метану та оксиду азоту,
які належать до парникових газів, становили відповідно 0,7 та 0,1 тис.т. Крім того, від
стаціонарних джерел в атмосферу потрапило 520,8 тис.т діоксиду вуглецю, який також
впливає на зміну клімату.
Протягом 2017 року викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
надійшли від 254 стаціонарних джерел підприємтв та організацій області, що становило
5,1 тис.т. В порівнянні з минулим 2016 роком становить 109,9 %, це майже на 10% більше.
Протягом 2017 року перевищення радіаційного забруднення атмосферного повітря
не виявлено, рівень природного фону за рік на території області становив 8-14 мкР/год.
Використання озоноруйнівних речовин. За даними Державної екологічної інспекції
у Волинській області перевірки щодо використання на підприємствах області
озоноруйнівних речовин не проводились.
Нижче наведена інформація із Регіональної доповіді про стан навколишнього
природного середовища в Волинській області у 2017.
Забруднення атмосферного повітря та порушення озонового шару атмосфери
характеризується такими показниками як викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря та використання озоноруйнівних речовин згідно
[https://menr.gov.ua/content/ekologichni-pokazniki.html]. Статистичні дані по обом
складовим наведено нижче.
Забруднене повітря значно знижує імунітет, впливає на органи дихання, сприяючи
виникненню респіраторних захворювань, катару верхніх дихальних шляхів, ларингіту,
ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Забруднення спричиняє серцево-судинні
та інші захворювання, зумовлює виникнення віддалених наслідків, тобто мутагенну,
канцерогенну, токсичну, тератогенну, алергенну, ембріотоксичну і атеросклеротичну дію.
Довготривале забруднення повітря відбивається також на генетичному апараті людини.
Це призводить до зниження народжуваності, народження недоношених або ослаблених
дітей, до їх розумової та фізичної відсталості, тощо. Забруднене атмосферне повітря
значно підвищує захворюваність та смертність населення від хронічного бронхіту,
емфіземи легень, бронхіальної астми, раку легень та захворювань серцево-судинної
системи, що різко знижує працездатність населення.
Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту – нітрити і нітрати, що
потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів та під час внесення
мінеральних добрив. Деякі з них є вихідними продуктами для синтезу канцерогенних
речовин. Вдихання оксидів азоту є причиною розвитку емфіземи легенів, звуження
дихальних шляхів, набряку легенів. Зростаюче забруднення повітря свинцем сприяє
накопиченню його в печінці, селезінці, нирках та інших органах. Свинець, що міститься у
відпрацьованих газах автомобільного транспорту, прискорюючи розпад еритроцитів, діє
як протоплазматична отрута. Свинцеве отруєння викликає також функціональні зміни
вищої нервової діяльності. Основними скаргами внаслідок свинцевого отруєння є
головний біль, запаморочення, підвищена роздратованість, швидка втомлюваність,
порушення сну. Забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки частіше призводить
до виникнення таких захворювань, як хронічний і астматичний бронхіт, бронхіальна
астма, емфізема легенів. Такі явища особливо характерні для дітей, хоча на їх здоров’я
ніяким чином не впливають шкідливі умови праці, паління та інші чинники.
2.1.4 Характеристика водних ресурсів. У межах населеного пункту поверхневі
води майже відсутні. Уздовж південної межі населеного пункту протікає безіменний
струмок. Русло водотоку спрямлене комплексом гідротехнічних заходів. Тимчасові водні
потоки представлені потічками, які утворені стоком атмосферних опадів зливового
характеру та сніготанення.

Згідно даних Державного водного кадастру [http://geoportal.davr.gov.ua:81/] село
розташоване в басейні річки Дніпро. Територія села відповідно гідрологічного
районування відноситься до Зони надмірної водності, а саме Поліська область надмірної
водності [http://geomap.land.kiev.ua/zoning-7.html].
Згідно даних Державної служби геології та надр України
(http://www.geo.gov.ua/groundwater/) у Волинській області прогнозовані запаси питних та
технічних підземних вод складає 2586,3 тис. м3 на добу, у тому числі ДКЗ СРСР,УТКЗ,
ДКЗ України 353,055 тис. м3 на добу.
Видобуток з прогнозних підземних питних і технічних вод складає 143,536 тис. м3
на добу. За даними Волинського обласного управління водних ресурсів у 2017 році обсяги
забору води становили 71,18 млн.м3 , що на 4,11 млн.м3 більше, ніж у 2016 році. З
підземних водоносних горизонтів забрано 55,15 млн.м3 , з поверхневих водних об’єктів –
16,03 млн.м3 [https://menr.gov.ua].
Загальні запаси водних ресурсів Волинської області формуються здебільшого за
рахунок місцевого й транзитного річкового стоків. Загалом аналіз водного балансу
засвідчує, що запасів води достатньо для забезпечення в необхідній кількості
водокористувачів і водоспоживачів усіх галузей господарства. Забір прогнозних
експлуатаційних запасів водних ресурсів області достатній, що становить 10,4 %, щоб
забезпечити не лише побутові потреби населення, а й технічні потреби значної кількості
промислових підприємств. Основними водоспоживачами в області є комунальне
господарство, сільське господарство та промисловість (харчова, цукрова). Таким чином,
запаси поверхневих вод області достатні для їх використання на різні потреби.
Використання водних ресурсів в області є раціональним, водний баланс бездефіцитний. В
2017 році в області нараховувалось 495 основних водокористувачів, якими за рік було
використано 57,71 млн.м3 свіжої води, що на 6,31 млн.м3 більше, ніж у попередньому
році. У 2017 році у поверхневі водойми скинуто 29,82 млн. м3 зворотних вод, що на 0,37
млн.м3 менше, ніж у 2016 році.
На території Волинської області експлуатуються очисні споруди різних типів
(повного біологічного очищення, механічного очищення) з подальшим скидом очищеної
стічної води у водні об’єкти. Переважну більшість становлять очисні споруди повного
біологічного очищення. Потужність очисних споруд в області становить 82,52 млн.м3 .
Забезпечують нормативне очищення зворотньої води підприємства водопровідно-
каналізаційного господарства, які експлуатують каналізаційно-очисні споруди. Скид
забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Волинської 28 області у 2017 році
становив 0,11 млн. м3 , що на 0,21 млн. м3 менше, ніж у попередньому році.
У літній період 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у
Волинській області та її відокремленими структурними підрозділами проводились
дослідження на мікробіологічні показники проб води відкритих водойм у місцях
відпочинку (водних рекреаціях). Варто зазначити, що на території Волинській області
водозаборів із водойм І категорії немає [https://menr.gov.ua].
Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. За
результатами лабораторних досліджень, проведених ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ
України» та його структурними підрозділами в містах та районах області впродовж 2017
року, понад 480 проб води відкритих водойм за санітарно-хімічними показниками не
відповідали гігієнічним нормативам 12,8% (за перевищеним вмістом природного заліза,
аміаку, заниженим вмістом кисню). В т.ч. у місцях відпочинку населення на воді з 383
проб 51 не відповідала, що становить 13,3%.
Під час досліджень понад 700 проб води відкритих водойм на наявність збудників
холери лабораторією відділення ОНІ вилучено 21 культуру вібріонів не 01 групи
патогенності. Збудник холери не виділявся. За результатами моніторингових досліджень
понад 900 проб води відкритих водойм, стічної води на наявність антигену ротавірусу,
вірусу 32 гепатиту А, ентеровірусів (в т.ч. вірусів поліомієліту) вірусологічною

лабораторією отримано позитивні результати в трьох пробах стічної води - виявлено
поліовірус вакцинний 3 типу, ентеровірус Коксакі В5, антиген ротавірусу. Забезпечення
власниками проведення лабораторного контролю за мікробіологічними показниками
ефективності роботи очисних споруд, що мають скиди у відкриті водойми, дає можливість
попередити забруднення води та розповсюдження збудників інфекційних хвороб, зокрема,
у місцях купання. Питання ефективності роботи очисних споруд заслуховувалися на
засіданні місцевих та регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і
надзвичайних ситуацій з прийняттям відповідних рішень. Представниками ДУ
"Волинський ОЛЦ МОЗ України" проводиться систематична санітарно-освітня робота
серед місцевого населення, в закладах освіти, а також через засоби масової інформації
[https://menr.gov.ua].
Радіаційний стан поверхневих вод. Спостерестереження за радіоактивним
забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій виконувалися
Рівненською гідрогеологомеліоративною експедицією на пунктах спостережень в зоні
Рівненської АЕС, що розташовані на території області на річках Турія, Стир, Західний
Буг, Стохід. Кількісні значення 90Sr та 137Cs, які були зафіксовані в 2017 році,
коливаються в допустимих межах [https://menr.gov.ua].
Якість питної води та її вплив на здоров’я населення. В області забезпечення
населення питною водою здійснюється із джерел підземних водоносних горизонтів.
Поверхневі водойми використовуються для організованого відпочинку, купання та
заняття спортом. Контроль за якістю питної води на території Волинської області
здійснювали Державна установа «Волинський ОЛЦ МОЗ України» та Головне управління
Держпродспоживслужби в області
Під наглядом Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області
у 2017 році перебувало 473 джерела централізованого водопостачання (артсвердловини),
які живлять 246 водогонів, та 92070 джерел децентралізованого водопостачання області.
Централізоване водопостачання населення області здійснюється лише з підземного
водоносного горизонту. За результатами лабораторних досліджень, проведених ДУ
«Волинський ОЛЦ МОЗ України» та його структурними підрозділами в містах та районах
області впродовж 2017 року, питома вага невідповідних проб питної водопровідної води
за бактеріологічними показниками становить 3,9% (у 2016р. – 2,6% (без локальних
водопроводів)). Зокрема, комунальних водопроводів – 1,2% (у 2016р. – 0,1%), відомчих –
2,1% (у 2016р. – 4,5%), сільських – 4,2% (у 2016р. – 4,3%), локальних водопроводів – 8,9%
(у 2016 році – відносились до локальних свердловин). Питома вага невідповідних проб
питної води з джерел (атрсвердловин) централізованого водопостачання становить 0,5%
проти 3,8%, у 2016р. 33 За санітарно-хімічними показниками питома вага невідповідних
проб водопровідної води становить 13,7% (у 2016р. – 8,9%). Значний відсоток
невідповідних проб виявлений на локальних водопроводах – 31,1%, відомчих
водопроводах – 22,4%, на сільських водопроводах цей показник становить 9,2%,
комунальних 3,7%. Встановлені надмірні концентрації окремих санітарно-хімічних
показників свідчать про необхідність проведення заходів для доведення якості питної
води у відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10, що вступають в силу з 2020 року.
Згідно додатків 1, 2 ряд нормативів для показників загальне мікробне число,
забарвленість, каламутність, загальне залізо, загальна жорсткість, марганець, сульфати,
сухий залишок, хлориди, амоній, має право використовувати підприємство питного
водопостачання лише до 1 січня 2020 року в окремих випадках, пов’язаних з особливими
умовами та технологією підготовки питної води, що не дозволяє довести якість питної
води до жорсткішого нормативу, про що повинно бути зазначено у технологічному
регламенті або іншому документі з описом технологічного процесу виробництва питної
води. Контроль за якістю і безпечністю питної води, що надається для споживання
населенню повинен бути забезпечений власниками водопроводів у відповідності до вимог
ДСанПіНу 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання

людиною", яким передбачено перелік показників, точки відбору проб та кратність
досліджень. Питома вага невідповідних проб питної води нецентралізованого
водопостачання за бактеріологічними показниками дещо збільшився і становить 9,1% (у
2016р. – 5,9%). Така ж тенденція спостерігається у досліджених пробах колодязної води -
9,8% (у 2016р. – 6,1%). Відповідна картина і за санітарнохімічними показниками 29,2%
проти 23,8% у 2016р. У колодязній воді за санітарно-хімічними показниками відхилення
виявлені у 30,1% досліджених проб (у 2016р. – 22,2%), в т.ч. по нітратах – 28,5 % (у 2016
р. - 20,3%). Високий показник питомої ваги невідповідних проб води колодязів, в
основному, що споживають діти до 3 років, за надмірним вмістом нітратів, свідчить про
значний ризик виникнення захворювання метгемоглобінемією. Проведення таких
досліджень запобігає виникненню даного захворювання [https://menr.gov.ua].
Інфекційних захворювань, пов’язаних з водним фактором передачі збудників в
області не зареєстровано. Результати вірусологічних, паразитологічних, радіологічних
досліджень питної води в межах гігієнічних нормативів.
Наразі залишається актуальним питання надійного знезараження води в
Волинській області, особливо з урахуванням теперішнього стану водопровідних і
розподільних мереж, які містять постійну загрозу вторинного забруднення води. На даний
час застосовуються недосконалі технології, реагенти і матеріали, що не здатні
перешкоджати потраплянню у питну воду речовин, дія яких на організм людини може
негативно вплинути на її здоров’я. З метою покращення якості питної води, що подається
населенню, необхідно вести постійний відомчий контроль, моніторинг її якості,
використовувати додатково очищену воду, яку отримують у локальних водоочисних
установках колективного використання або з індивідуальних фільтрів, особливо це
стосується закладів освіти та охорони здоров’я [https://menr.gov.ua].
2.1.5 Стан водойм. За зонуванням території за ступенем забрудненості
поверхневих вод (гігієнічна класифікація водних об'єктів) ступінь забруднення водойм
села - помірна, екологічна оцінка якості води – умовно чиста
[http://geomap.land.kiev.ua/ecology-7.html].
Примітка. Індекси сумарної забрудненості поверхневих вод розраховані за органолептичними і
токсикологічними властивостями, санітарним режимом та бактеріологічними показниками.
За зонуванням території за ступенем забрудненості підземних вод в селі води
незабрудненні [http://geomap.land.kiev.ua/ecology-6.html].
2.1.6 Стан земельних ресурсів. Згідно антропоекологічної оцінкою сумарного
пестицидного навантаження на грунти село розташовне в зоні умовно допустимого
забруднення [http://geomap.land.kiev.ua/ecology-9.html].
Згідно районування за стійкістю ґрунтів до забруднення відходами промислових
підприємств, тваринницьких комплексів, ферм, мінеральними й органічними добривами,
пестицидами (%) село відноситься до зони дуже слабкої стійкості грунтів
[http://geomap.land.kiev.ua/ecology-10-3.html].
Спеціальних робіт по геохімічній зйомці ґрунтів с. Ботин не виконувалось.
Регулярного спостереження за санітарним станом ґрунтів не проводиться.
Значний внесок у забруднення ґрунтового покриву припадає на зони (векторні)
впливу діяльності автотранспорту, де фіксується перевищення ГДК по вмісту важких
металів. Зони забруднення придорожніх територій – 25-50 метрів.
Протягом останніх років на підприємствах села пестициди не використовуються,
склади відсутні. Пестициди завозяться тільки з метою роздрібної реалізації в обмеженій
кількості і зберігаються безпосередньо у пунктах реалізації в заводській упаковці. До них
відносяться засоби захисту рослин та добрива, а також супутні товари по догляду за
присадибними ділянками.
Варто зауважити, що забруднені ґрунти є вторинним джерелом забруднення
підземних та поверхневих вод, а також атмосферного повітря через незадовільний стан
покриття вулиць, недостатню кількість зелених насаджень.
2.2 Аналіз поточного стану грунтів с. Ботин.

2.2.1.Для території населеного пункту Ботин характерне поєднання різних видів
ґрунтів – дерново-підзолистих, темно-сірих опідзолених і чорноземів, у заплаві – лучні
ґрунти та їх різні відміни. Найбільш високі місцеположення зайняті темно-сірими
опідзоленими грунтами і чорноземами опідзоленими (рис.2.12). Нижчі ареали -
фрагменти надзаплавних борових терас - під дерново-підзолистими глеюватими грунтами.
Заплава - під лучними і лучно-болотними перезволоженими грунтами.
2.2.2. Якість ґрунтів оцінена за рівнем природної родючості, що визначає значення
ґрунтів для використання у сільському господарстві (рис.2.13). Ґрунт як природно-
iсторичне тіло володіє визначеною родючістю, яка є результатом розвитку
ґрунтоутворюючих процесів і характеризується комплексом взаємозв'язаних механічних,
фізичних, хімічних, фізико-хімічних i біологічних властивостей, які обумовлюють
життєдіяльність рослинних організмів. Водночас, рослинність i мікроорганізми також
діють на зміну i напрямок ґрунтових процесів, а, отже, i на родючість ґрунту. Природна
родючість – властивість ґрунту, що утворилася під природною рослинністю при
природному перебігу ґрунтоутворювального процесу. Вона порівняно мало змінюється в
часі і є величиною стабільною для певного типу ґрунтів.
На території населеного пункту Ботин:
● найбільш значимими є темно-сірі і чорноземи опідзолені - вони добре
забезпечені поживними речовинами, оптимальні реакція рН ґрунтового розчину,
сприятливі для рослинництва водно-повітряний і тепловий режими;
● менш родючі - змиті відміни темно-сірих ґрунтів і чорноземів опідзолених,
тут головний чинник зниження якості – змитість верхніх гумусних горизонтів;
● до низькозначимих належать лучні і лучно-болотні ґрунти, а також дерново-
підзолисті піщані ґрунти різного ступеню оглеєння.
2.2.3. Застосування значної кількості мінеральних добрив та засобів захисту рослин
у рослинництві, створення необладнаних і стихійних сміттєзвалищ, відсутність
каналізації, викиди промислових підприємств (у тому числі розміщених на інших
територіях) та автотранспорту є джерелами хімічного тиску на компоненти ландшафту, у
першу чергу, на ґрунти та ґрунтові води. Залежно від фізико-географічних властивостей
ґрунтів, виділяються ділянки із різною їхньою чутливістю до забруднення хімічними
речовинами, що також впливає на ризики забруднення грунтових і підземних вод.
Визначена чутливість території до (рис.2.14):
- чутливістю ґрунтів до хімічного забруднення – за здатністю ґрунтів
утримувати забруднюючі елементи у нерухомій, недоступній для рослин, формі.
Критерієм визначення чутливості ґрунтів до хімічного забруднення є не так схильність до
накопичення забруднювачів, як умови і форми їх знаходження, здатність до міграції –
можливості утримання хімічних елементів у нерухомій (недоступній для рослин) формі,
інтенсивності міграції в системі ґрунт-рослини, самоочищення, буферності ґрунтів,
захищеності ґрунтових вод від забруднення. Оцінювання чутливості ґрунтується на
аналізі геохімічних параметрів, що характеризують умови міграції хімічних елементів [1].
Оціночні судження стосуються найбільш поширених забруднюючих речовин: важкі
метали (свинець, мідь, цинк, кадмій) та пестициди і інші засоби захисту рослин.
Визначено ступінь фіксації важких металів у верхніх гумусних горизонтах ґрунтів у
нерухомих формах – необмінних формах, недоступних для рослин. Карта на рис. показує
інтегральну оцінку чутливості грунтів до хімічного забруднення вказаними елементами і
речовинами.
- хімічного забруднення ґрунтів і ґрунтових вод1
(оцінено за буферністю
ґрунтів – здатністю їх утворювати бар’єри для потрапляння хімічних елементів у ґрунтові
та підземні води).
2.2.4. Результати оцінювання чутливості ґрунтів та ґрунтових вод до забруднення
важкими металами (свинець, мідь, цинк, кадмій), пестицидами і засобами захисту ґрунтів
1

інтегровані на одній карті, яка представлена на рис. 2.15. Оцінка представлена у трьох
категоріях:
- висока чутливість – ґрунтові води не захищені, ймовірність потрапляння і
забруднення досить висока на ділянках із піщаними ґрунтами, які мають низьку
буферність через високий ступінь проникності через ґрунти легкого механічного складу.
Також високочутливі до забруднення ареали із лучними і лучно-болотними ґрунтами
через близьке залягання ґрунтових вод до поверхні;
- середня – ґрунтові води відносно захищені, проте за певних умов, напр., сильних
дощів і підняття рівня ґрунтових вод, потрапляння великої кількості забруднювачів і їх
тривале перебування в ґрунті, ймовірність забруднення досить висока.
- низька – ґрунтові води захищені. Надходження великих кількостей забруднювачів
дуже обмежене;
2.2.5. Чутливість ґрунтів до впливу водної та вітряної ерозії, є основним
лімітуючим фактором використання земельних ресурсів в сільському господарстві. Такі
процеси, за умов інтенсивного використання грунтів у сільському господарстві під ріллю
можуть призводити до деградації грунтів. Виявлення територій з високою природною
схильністю до деструктивного впливу ерозії є важливим для запобігання конфліктам,
пов’язаних з деградацією високопродуктивних земель внаслідок антропогенно зумовленої
активації ерозійних процесів.
Водна ерозія оцінена за комплексом фізико-хімічних властивостей ґрунтів2
(рис.2.16):
- властивості ґрунтів - гранулометричний склад та ґрунтоутворюючих порід;
а також ступінь змитості верхнього гумусного шару, вміст гумусу.
- морфометричні показники – кути нахилу поверхні, а саме ухил схилів (%),
що розглядається як головний критерій формування поверхневого стоку і водного
переносу речовин;
Представлена на рисунку карта показує потенційну чутливість ґрунтів до водної
ерозії - базові умови. З метою визначення ерозійної небезпеки незалежно від
використання території, характеристики сучасного рослинного покриву і протиерозійні
заходи, у розрахунках не використовувалися. Таким чином, карта (рис.2.16) характеризує
чутливість ґрунтів до водної ерозії в умовах використання їх виключно під ріллю.
2.2.6. Чутливість до вітрової ерозії. Критеріями визначення ступеня чутливості
ґрунтів до вітрової ерозії є типи ґрунтів та їхні характеристики. В силу різних
властивостей, ґрунти по-різному реагують на прояв вітрової ерозії (рис.2.17):
● гранулометричний склад та вміст гумусу. Ділянки з піщаними ґрунтами, які
сформовані на піщаних відкладах, які поширені, головним чином, на терасах річок, є
найбільш чутливими до вітрової ерозії. З «поважчанням» гранулометричного складу і
збільшенням ступеню зв’язності часток здатність до дефляції зменшується;
● умови зволоження і оглеєність ґрунту. Стійкими до вітрової ерозії є
зволожені ґрунти, показником чого є наявність оглеєних горизонтів в профілі, а також
відповідні типи ґрунтів - болотні, лучні, торфові і т.п.
Високий ступінь чутливості ґрунтів до вітрової ерозії характерний для ділянок з
піщаними дерново-підзолистими ґрунтами з низьким вмістом гумусу, які є знелісненими
або слабозадернованими. Активація вітрової ерозії в межах сільськогосподарських угідь
(ріллі) можлива за умови відсутності рослинного покриву і достатньої швидкості вітру,
сприятливі умови для чого можливі навесні.
2

Звіт про стратегічну екологічну оцінку документу державного планування “проект Генерального плану с. Ботин Луцького району Волинської області’
Рис.2.12. Грунтовий покрив с. Ботин

Рис.2.13. Значення родючості ґрунтів

Рис.2.14.Чутливість ґрунтів до забруднення хімічними елементами

Рис.2.15.Чутливість грунтових вод до забруднення хімічними елементами

Рис.2.16.Чутливість ґрунтів до водної ерозії

Рис.2.17.Чутливість ґрунтів до вітрової ерозії

2.3 Поточний стан рослинного покриву – біотопів.
2.3.1. Основні види землекористування на території населеного пункту – городи та
сільськогосподарські угіддя (рілля), житлова садибна забудова. Ці умови визначають
ступінь перетвореності природного ландшафту, у межах якого розміщене село Ботин.
Перш за все, трансформації зазнає рослинний покрив як найбільш чутливий компонент
ландшафту до сторонніх впливів.
Антропогенна діяльність людини призвела до формування структури біотопів
(комплексів видів рослин), у якій домінуюче місце посідають біотопи орних земель і
городів із культурною рослинністю (рис. 2.18). Важливими для збереження і підтримки
біо- і ландшафтного різноманіття є заплавні лучні і болотні біотопи (рис.2.18). Також –
лісові біотопи, а також лісосмуги, які окрім підтримки біорізноманіття, виконують функції
регулювання та стабілізації місцевого мікроклімату, є бар’єром для міграції
забруднювачів, допомагають уникнути водної і вітрової ерозії на полях.
2.3.2. Значення біотопів за рівнем біорізноманіття – чим вище рівень
біорізноманіття, тим вище значення3
. Основною інформацією, на підставі якої
здійснюється таке виділення, є дані про поширення в межах досліджуваної території
біотопів різних типів (лісових, лучних, степових, агробіотопів тощо); конкретні
характеристики певного типу біотопів, які дають уявлення про ступінь його
біорізноманіття; наприклад, для лісових біотопів такими характеристиками є породний
склад лісонасаджень, їхнє походження, структурні особливості, густота лісового покриву
тощо.
Результати оцінювання біотопів представлені на рисунку (рис.2.19):
● до високозначимих віднесені біотопи, де існуючі умови середовища близькі
до тих умов, які існували б тут за відсутності впливу людини, і які характеризуються
значним видовим різноманіттям, зокрема наявністю рідкісних, ендемічних, реліктових
видів флори та фауни; високозначимі біотопи також виконюють важливу функцію
підтримки комфортності мікроклімату, виступають буфером для поширення забруднень;
● до середньозначимих відносять біотопи, де існуючі умови середовища
зазнали певних змін, але вони залишаються сприятливими для зростання чи мешкання
багатьох видів флори і фауни; приклади таких біотопів – лісосмуги та сади;
● до низькозначимих відносять біотопи, де існуючі умови середовища зазнали
суттєвих змін, що спричинює значно бідніший рівень їхнього біорізноманіття порівняно з
незміненими біотопами; прикладами таких біотопів є біотопи орних земель, біотопи в
межах господарських об’єктів, територій житлової забудови тощо.
2.3.3. Умови місцезростання та потенціал розвитку специфічних біотопів. Кожен
ґрунт формує певне середовище життєдіяльності для природної рослинності. Такі фактори
як водний режим і забезпечення поживними речовинами, геоморфологічні і кліматичні
умови створюють місцеві передумови для розвитку специфічних рослинних асоціацій і є
критеріями для визначення ступеню родючості ґрунтів. Особливої уваги заслуговують
місцеположення, які характеризуються екстремальними умовами – з дуже вологими або
дуже сухими ґрунтами, бідними на поживні речовини; біотопи на таких грунтах є
чутливими до загроз і вони часто можуть бути знищеними внаслідок інтенсивного
землекористування або розміщення забудови різних типів. Для збереження
біорізноманіття певного регіону місцеположення із такими екстремальними умовами,
індикатором яких є характеристики ґрунтів, становлять значний інтерес і мають високе
значення для охорони і захисту. Також у центрі уваги - з’ясування «нормальних» умов
розвитку природної рослинності, типової для фізико-географічних умов досліджуваної
території.
Критерії визначення умов розвитку рослинності: природна родючість ґрунтів, що
характеризує їхню забезпеченість поживними речовинами; реакція ґрунтового розчину
рН; умови зволоження грунтів [1]. Результати представлені на рисунку 2.20:
3

Zvit ceo botyn_rsr

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Zvit ceo botyn_rsr

Similar to Zvit ceo botyn_rsr (20)

Zvit ceo botyn_rsr