Zvit zalztsi

Даний твір є об’єктом авторських прав. © Юлія Максимова, Олексій Бойко.
Поширення та цитування можливе лише за умови посилання на першоджерело.
ЗВІТ
ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ
Документу державного планування
«Генеральний план селища міського типу Залізці
Залозецької селищної ради Зборівського району
Тернопільської області»
Виконавець
ФОП БОЙКО О.Ю. Свідоцтво про державну реєстрацію № 20740000000009347 від 19.03.2007
04111, м. Київ, вул. Д . Щербаківського, 53в/ 22.
Тел. : 044 3625319
Email : office@juliesdata.com
Аналіз наданих даних виконується в геоінформаційних системах QGIS, SAGA за допомогою
інструментів бази даних містобудівного кадастру QGISgp © Yuliia Maksymova 2019
juliesdata.com
facebook.com/juliesdata
twitter @juliesdata
КИЇВ-2019

Звіт про стратегічну екологічну оцінку документу державного планування
“проект Генерального плану смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області 2
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
Керівник_____________________________________________________Бойко О.Ю.
підпис
Інженер - геоінформатик, к.т.н.____________________________ Максимова Ю.С.
підпис

ЗМІСТ
1 ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК
З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ 4
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я
НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО
ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО (ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ,
СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ) 5
3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА
СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ (ЗА
АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА
РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ) 50
4 ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я
НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ,
ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ (ЗА
РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ) 53
5 ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ
ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ
НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ
ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ
ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ 54
6 ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У
ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО-
ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНОСТІ - 50-100
РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ 56
7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА
ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО
ПЛАНУВАННЯ 79
8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ,
ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У
ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА
ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ) ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ТАКОЇ ОЦІНКИ 81
9. УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ) ПІД ЧАС
ЗДІЙСНЕННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ С.
Залізці 83
10. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ
ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ
ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ 84
11. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ
ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ (ЗА НАЯВНОСТІ) 85
12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ПУНКТАМИ
1-10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ 85

ВСТУП
Замовником проекту є ТОВ "КАЙЛАС АЕРО" Адреса: 04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ
ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 33-Б, офіс 2
Виконавець – ФОП Бойко О.Ю., м. Київ, вул. Щербаківського, 53в, кв 22. т. 044 3625319.
Свідоцтво про держреєстрацію № 20740000000009347 від 19.03.2007
1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО
ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ
Генеральний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка призначена
для обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання
території, на якій реалізуються повноваження Романівської сільської ради Луцького району.
Генеральний план території визначає основні принципи і напрямки планувальної організації
та функціонального призначення території, формування системи громадського
обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної
підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних
процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження
нерухомих об’єктів культурної спадщини та пам’яток археології, традиційного характеру
середовища історичних населених пунктів.
Згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральні плани
населених пунктів підлягають стратегічній екологічній оцінці. Даний документ у
відповідності із Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» є підсумком
стратегічної екологічної оцінки просторових рішень генерального плану села Залізці
Романівської сільської ради Луцького району Волинської області, виконаного ТОВ
АРХЗЕМЦЕНТР (надалі Генеральний план) відповідно до договору No 581/17/04 від
06.07.2017 року, укладеного з Романівською сільською радою на підставі завдання на
розроблення генерального плану населеного пункту, рішення сільської ради No 4/3 від
25.03.2016р. і вихідних даних, наданих замовником.
Генеральним планом села Залізці визначено:
● основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального
призначення території;
● перспективна чисельність населення, обсяги та структура нового житлового
будівництва;
● території, необхідні для подальшого розвитку населеного пункту, а також
пропозиції щодо зміни меж населеного пункту;
● пропозиції щодо формування мережі об’єктів громадського обслуговування
населення, що забезпечують соціально-гарантований рівень життя згідно з державними
будівельними нормами;
● організацію вулично-дорожньої та транспортної мережі, напрями розвитку
інженерної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою;
● заходи з охорони навколишнього природного середовища, охорони та
збереження культурної спадщини.
Основні показники генерального плану села Залізці, відповідно до завдання
розраховані на двадцятирічний період до 01.01.2037 року.
Розробку схеми генерального плану виконано згідно наступних нормативних
документів:
● Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”;
● Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
● Закон України «Про Генеральну схему планування території України»;
● Земельний кодекс України;
● Закон України «Про основи містобудування»;

● Закон України «Про планування і забудову територій»,
● Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
● Закон України «Про благоустрій населених пунктів»;
● ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;
● ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських
поселень»;
● ДБН А.2.2-3-2014 «Склад, порядок розроблення та погодження проектної
документації для будівництва»;
● інші законодавчі акти, якими встановлені повноваження місцевих рад у рішенні
питань забудови територій населених пунктів, благоустрою територій і окремих земельних
ділянок, а також передачі земельних ділянок у власність, користування або продаж, а також
на основі вихідних даних, наданих замовником;
● креслення контурів М 1:5000;
● план угідь;
● форма основних показників генерального плану населеного пункту.
● Конвенція ООН з біологічного різноманіття
● Рамкова конвенція про зміну клімата
● Паризька кліматична угода
До існуючої структури смт. Залізці входить зона житлової забудови, громадської
забудови, виробнича зона, зона комунального господарства, ландшафтно-рекреаційна зона,
сільськогосподарські угіддя.
Житлова забудова смт. Залізці представлена садибною житловою забудовою (одно- та
двоповерхові будинки).
До виробничої зони відноситься сільськогосподарське підприємство представлене
фермою великої рогатої худоби.
До зони громадської забудови входять: земельні ділянки клубу та закладу торгівлі.
До комунальної зони села відноситься кладовище та мережі інженерного
забезпечення. Обсяг стратегічної екологічної оцінки визначається переліком основних
екологічних проблем наявних у села Залізці.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ
ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО
ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО (ЗА
РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ)
2.1 Статистична інформація щодо території, на яку поширюється дія
Генерального плану.
2.1.1 Кліматичні особливості території, для якої розробляється стратегічна
екологічна оцінка. Основними характеристиками кліматичних умов є Температура повітря,
Атмосферні опади, Викиди парникових газів . Нижче розглянуто кожна з цих складових.
Розрахункова температура: самої холодної п’ятиденки – 21ºС, зимова вентиляційна –
9,1ºС.
Опалювальний період: середня температура – 0,5 ºС, період - 190 діб.
Глибина промерзання ґрунту: середня 62 см, максимальна 92 см.
Тривалість безморозного періоду: середня 166 днів.
Середньорічна відносна вологість повітря - 79 %.
Атмосферні опади: середньорічна кількість - 590 мм: в т. ч. теплий період - 439 мм,
холодний - 151 мм; середньодобовий максимум - 39 мм, спостережний максимум - 106 мм
(12.06.1924 р.).
Середньорічне випаровування з поверхні суші: (565 мм), не перевищує середньорічну

кількість опадів що випадають.
Висота снігового покриву: середньо декадна 24 см, максимальна 77 см.
Кількість днів із стійким сніговим покривом - 93.
Особливі атмосферні явища (прояв днів/рік – середнє число): тумани - 56 днів, заметілі
- 24 днів, грози - 32 днів, град – 2,1 днів, пилові бурі – 0,2 днів.
Максимальна швидкість вітру (можлива): 19 м/с - кожний рік, 22-23 м/с - один раз в 5-
10 років, 24-25 м/с – один раз в 15-20 років.
Клімат – помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим вологим літом.
Характерними рисами клімату є порівняно велика кількість опадів та висока вологість
повітря. Із зимових місяців найтеплішим є грудень, середньомісячна температура якого
становить по області -1,9…-2,6°С. Найхолоднішим зимовим місяцем є січень, причому
найнижчі температури повітря в січні близько -5,0°С. Липневі температури коливаються в
межах 18,4-18,8°С. Інколи в липні трапляються відхилення від середньої багаторічної
температури.
Умови загальної атмосферної циркуляції визначають напрямки вітрів: взимку – західні
і південно-західні, влітку – західні і північно-західні. Нижче наведено графіки кліматичних
даних на станції “Тернопіль”, починаючи з 1899 року за даними за даними Українського
гідрометричного центру [ https://meteo.gov.ua/ua/34208/climate/climate_stations/59/10/].
Умовні позначення: зелений графік- ясні; оранажевий графік - похмурі
Рис.2.1 Число ясних і похмурих днів за загальною та нижньою хмарністю
Умовні позначення: оранжева лінія графіку- середньомісячна максимальна;
синя лінія графіку -середньомісячна мінімальна;
зелена лінія графіку - середньомісячна.

Рис.2.2 Показники середньої місячної і річної температури
Умовні позначення: зелений графік- середня; оранжевий графік - максимальна.
Рис.2.3 Число днів із різною кількістю опадів
Умовні позначення: зелений графік- середня; оранжевий графік - максимальна.
Рис.2.4. Середня мiсячна і максимальна кількість опадів (мм) з поправками на змочування
Рис.2.5. Швидкість вітру, м/с*

січня лютого березня квітня
травня червня липня серпня
вересня жовтня листопада грудня
Рис.2.6. Повторюваність (%) напрямку вітру та штилю
Отже, кліматичні особливості території визначаються помірними кліматичними
показниками, що є сприятливою умовою для проживання та відпочинку населення. Клімат
помірно-континентальний, характеризується м'якістю та високою вологістю. Для нього
характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі. Континентальність клімату
пом'якшується переміщенням повітряних мас із заходу та особливостями рельєфу.
На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів та згідно архітектурно-
будівельного кліматичного районування території України (ДСТУ-Н Б ВЛ.1-27:2010
«Будівельна кліматологія») територія села віднесена до І-го архітектурно-будівельного
району (Північно-Західний).
Часті тумани в жовтні-березні (13% днів з 16% на рік) та слабкі швидкості вітру
впродовж року обумовлюють накопичення ядер конденсації у повітрі і застійні явища у
приземному шарі атмосфери, що створює дещо підвищений природний потенціал
забруднення повітря і Зм. Кільк Арк. №док. Підпис Дата 4063-1 ПЗ Арк . несприятливі умови
розсіювання викидів в атмосферу. несприятливі умови розсіювання викидів в атмосферу.
несприятливі умови розсіювання викидів в атмосферу.
2.1.1.1 Прогнозовані зміни клімату, якщо документ не буде затверджено.
Згідно регіональної доповіді [http://ecoternopil.gov.ua/images/Stan_dovkillya/dopov2018-
st.pdf] на території Тернопільської області спостерігаються загальні кліматичні тенденції
характерні для України:середня температура усічні протягом 1991-2010 років була на 2
градуси більшою, ніж протягом 1961-1990 років; улипні-більшою на1-1,5градуси.
Максимальна і мінімальна зафіксовані температури також зросли;змістилися кліматичні
сезони: весняний таосінній переходи температури повітря через 0 градусів відбуваються

раніше, в середньому, на 1-6днів, залежно від регіону;кількість опадів взимку зменшилася,
весною і влітку змінилася несуттєво, а восени зросла. Почастішали випадки, коли половина
або місячна норма опадів випадає за кілька годин;зросла кількість стихійних метереологічних
явищ: сильного дощу, сильного вітру, сильних снігопадів, сильного туману, крупного граду,
шквалу, сильної ожеледі, сильної хуртовини;зросла кількість хвиль тепла—періодів,
протягом яких максимальна добова температура повітря понад 5 послідовних днів перевищує
середню максимальну температуру повітря цього дня протягом 1961-1990 років на 5
градусів.Серед наслідків зміни клімату на території області відзначається подальше
збільшення температури повітря та кількості екстремальних погодних умов–це аномальна
спека і тепловий стрес, повені та підтоплення, поява нових інвазивних видів рослин і тварин,
наприклад, шкідників і алергенів. Середня по області температура повітря за рік –8,9 тепла,
що на 1,7 вище за кліматичну норму на 1,1 вище за середньорічну температуру повітря
базового періоду.Річна сума опадів за даними метеостанцій області коливалася в межах 544-
832 мм, що становить 89-122% річної кліматичної норми або 88-120% середньорічної
кількості опадів базового періоду. Найбільша їх кількість 33(832 мм) відмічалася на півночі
області, що пов’язано з перевагою циклонів та їх атмосферних фронтів з Північної Атлантики
2.1.2 Стан здоров'я. Стан здоров’я населення оцінюється, зокрема за тенденцією та
кількістю вперше зареєстрованих випадків захворювань, загальної кількості захворюваності,
відомостей про померлих новонароджених. Статистику по зазначеним показникам подано
нижче. Подані статистичні дані показують, що динаміки різкого або негативного погіршення
стану здоров’я населення немає. За останні роки згідно наведених статистичних показників
спостерігається зменшення кількості вперше зареєстрованих захворювань, зменшення
кількості звернень за паліативною допомогою, приріст населення.
Табл. 1 Статистичні дані по захворюваності населення для Тернопільської області
[http://www.te.ukrstat.gov.ua/katalog.html]
Кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань, тис.
у
с
ь
о
г
о
у тому числі
новоу
творе
ння
хв
ор
об
и
не
рв
ов
ої
си
ст
ем
и1
хво
роб
и
сис
тем
и
кро
воо
біг
у
х
в
о
р
о
б
и
о
р
г
а
н
ів
д
и
х
а
н
н
я
хво
роб
и
шкі
ри
та
під
шкі
рно
ї
клі
тко
вин
и
хв
ор
об
и
кіс
тк
ов
о-
м’
яз
ов
ої
си
сте
ми
і
сп
ол
уч
ної
тк
ан
ин
и
хвороби
сечостатев
ої системи
уро
дже
ні
ано
малі
ї
(вад
и
роз
вит
ку),
деф
орм
ації
та
хро
мос
омн
і
пор
уше
ння
травми,
отруєння та
деякі інші
наслідки дії
зовнішніх
причин

1
9
9
5
5
8
6
,
0
5,5
65
,2
24,
1
2
3
8,
6
43,
0
32,
6
33,4 1,1 42,5
1
9
9
6
5
9
6
,
8
5,3
66
,8
27,
8
2
3
3,
2
41,
5
35,
9
34,1 1,0 43,8
1
9
9
7
6
3
6
,
7
6,4
65
,8
31,
4
2
7
0,
7
43,
1
33,
7
32,8 1,2 39,6
1
9
9
8
6
3
1
,
5
6,1
67
,1
36,
8
2
5
8,
2
44,
4
34,
5
40,8 1,2 38,0
1
9
9
9
6
2
3
,
5
5,9
23
,1
36,
9
2
6
2,
0
44,
4
32,
2
38,3 1,2 37,4
2
0
0
0
6
5
0
,
0
6,4
21
,4
39,
5
2
7
3,
9
40,
1
33,
5
41,2 1,3 37,9
2
0
0
1
6
7
2
,
2
6,4
19
,5
41,
5
2
9
2,
2
42,
4
33,
9
40,3 1,3 36,6
2
0
0
2
6
8
0
,
1
6,8
21
,4
40,
1
2
9
6,
2
45,
7
34,
8
42,0 1,4 38,0
2
0
0
3
7
0
0
,
1
6,2
21
,4
38,
6
3
2
0,
8
44,
6
34,
8
43,1 1,0 37,9
2
0
0
4
7
0
5
,
6
6,8
21
,6
41,
6
3
1
7,
0
46,
1
35,
1
44,1 1,2 36,7
2
0
7
1
6,7
21
,1
44,
4
3
2
47,
8
34,
0
43,9 0,9 36,4

0
5
5
,
7
5,
0
2
0
0
6
7
0
9
,
4
6,1
21
,4
45,
9
3
1
5,
5
49,
1
34,
6
42,4 1,0 36,2
2
0
0
7
7
2
6
,
4
6,3
22
,4
47,
1
3
2
6,
6
49,
6
34,
9
43,4 1,1 36,7
2
0
0
8
7
5
2
,
8
6,4
21
,6
52,
1
3
4
2,
1
49,
4
37,
7
39,7 1,1 36,8
2
0
0
9
7
6
7
,
4
6,0
21
,1
48,
4
3
6
5,
3
51,
1
37,
5
39,3 1,1 35,6
2
0
1
0
7
6
0
,
5
6,6
22
,1
50,
2
3
5
1,
7
53,
7
39,
0
39,0 1,1 36,8
2
0
1
1
7
4
2
,
2
6,7
22
,2
52,
0
3
2
5,
7
53,
1
36,
7
40,7 1,3 35,6
2
0
1
2
7
2
6
,
3
6,5
21
,3
51,
9
3
2
7,
7
49,
4
35,
3
37,5 1,1 35,6
2
0
1
3
7
2
1
,
2
7,0
18
,8
52,
4
3
2
7,
1
50,
0
34,
9
37,3 1,1 35,5
2
0
1
4
7
0
7
,
4
6,1
17
,3
51,
8
3
2
9,
6
49,
5
32,
8
35,1 1,1 33,3
2
0
1
5
7
1
3
,
5,9
16
,4
48,
9
3
4
1,
2
50,
7
32,
5
35,1 1,0 32,1

0
2
0
1
6
7
2
4
,
9
6,4
16
,4
48,
3
3
5
4,
1
50,
1
32,
3
37,3 0,8 33,6
2
0
1
7
7
2
0
,
9
6,7
16
,7
52,
5
3
4
1,
6
49,
9
35,
4
37,9 0,9 33,4
Табл. 2 Смертність дітей у віці до 1 року - Регіон, Рік , Зміст
[http://database.ukrcensus.gov.ua]
Померлих - всього,
осіб
Смертність на 1000
живонароджених
Тернопільська
область
2015 82 7,5
2016 52 5,2
2017 81 8,7
2018 54 6,3
Табл. 3 Відомості про кількість живонароджених у сільській місцевості
Тернопільської області [http://database.ukrcensus.gov.ua]
Кількість живонароджених
сільська місцевість
осіб на 1000 осіб наявного населення
Тернопільська область
2014 6 364 10,7
2015 5 909 10,0
2016 5 412 9,2
2017 4 998 8,6
2018 4 599 8,0
Нижче подано динаміку змодельованої потреби у паліативній допомозі дорослим з
розбивкою за категоріями статі (чоловіки чи жінки) та типу населеного пункту (місто чи

село) для Волинської області заданими [https://socialdata.org.ua]. Якщо розглянути подану
нижче схему у кількісних показниках, то:
за 2014 рік, жінки у селах потребують допомогу у кількості 1583 чол., чоловіки у селах
– 2711 чол.;
– 2872 чол.;
– 2748 чол..
Рис.2.7 Розподіл людей, що потребують паліативної допомоги у Тернопільській області за
даними [https://socialdata.org.ua]
Згідно даних управління статистики станом на 1.01.2018 чисельність постійного
населення смт. Залізці становила 2838 осіб. Нижче наведено розподіл населення за віковими
групами, та динаміка зміни кількості постійного населення, яка показує динаміку постійного
приросту населення.
Табл. 4 Розподіл населення за віковими групами.
№
п
п
Вікова структура Чол. %
1 Діти від 0 до 6 років 106 3,74
2 Діти від 6 до 16 років 340 11,98
3 Пенсіонери 809 28,51
Всього несамодіяльного населення 1255 44,23
4 Чоловіки від 16 до 60 років 779 27,45
5 Жінки від 16 до 55 років 804 28,32
Всього працездатного населення 1583 55,77
Всього населення 2838 100

Рис.2.8 Чисельність постійного населення селища
В смт. Залізці серед закладів медичного обслуговування наявні: Залозецька номерна
районна лікарня № 2, поліклініка, медична лабораторія та кабінет рентгену, інфекційний
відділ, залозецька обласна комунальна аптека № 31.
Нижче на рисунку подано схему розташування закладів охорони здоров'я в смт
Залізці, та відображено зони пішохідної доступності 5 та 10 хв, побудовані за даними карт
OpenStreetMap.
рис.2.9 Заклади медичного обслуговування в смт Залізці
2.1.2.1 Прогнозовані зміни стану здоров’я населення, якщо документ не буде
затверджено. За умови збереження існуючого просторового планування території значного
збільшення впливу негативних факторів на стан здоров’я мешканців не передбачається. У
зв'язку з кумулятивними впливами побутових відходів, виробництва, доріг, кладовища тощо
можливе накопиченням шкідливих сполук в грунті, зараженні грунтових вод, поверхневих
2820
2825
2830
2835
2840
2013 2014 2015 2016 2017

вод, повітря, що матиме систематичний негативний вплив на здоров'я, зумовлюючи
збільшення частоти хронічних захворювань.
2.1.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Дані щодо викидів в
атмосферу і забруднення атмосферного повітря наведено згідно Регіональної доповіді про
стан навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2018 році
[http://ecoternopil.gov.ua/images/Stan_dovkillya/dopov2018-st.pdf].
За даними Головного управління статистикиу Тернопільській області в 2018 році
кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
становила 10,174 тис. тонн. В порівнянні з 2017 роком згадані викиди зменшились на 0,4 тис.
т або на 3,9 %.
Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітрястаціонарними джереламиу Тернопільській області в2018 році пов’язане із
зменшенням обсягів викидів забруднюючих речовин цукрових заводівобласті.За 2018 рік
статистичні дані по викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних
джерел відсутні, так як Держстатом відмінено комплексні розрахунки щодовикидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел (не передбачено планом
державних статистичних спостережень). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря від стаціонарних джерел по Тернопільській області у розрахунку на одну особу у
2018 році зменшились на 0,3кг проти минулого року і становили 9,7кг.
Динаміка викидів забруднюючих речовин у Тернопільській області в атмосферне
повітря за 2011 -2018 р.р. наведені в таблиці нижче.
Табл. 5 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. тонн
Ро
ки
Викиди в атмосферне повітря, тис. т Щільніс
ть
викидів
у
розрахун
ку на1
кв.км, кг
Обсяги
викидів
у
розрахун
ку на 1
особу, кг
Обсяг
викиді
в на
одини
цю
ВРП
Всь
ого
В т.ч.
стаціонарни
ми
джерелами
В т.ч.
пересувни
ми
джерелам
и
20
00
* 8,9 * * * *
20
11
65,4 20,4 45,0 4700 60,4 4,0
20
12
65,1 21,0 44,1 4709 60,3 3,6
20
13
57,7 15,9 41,8 4173 53,6 3,2
20
14
49,0
3
8,23 40,8 3551,8 45,8 *
20
15
46,3
3
8,46 37,87 3351,6 43,4 2,3
20
16
* 9,0 * 653,7** 8,5** *

20
17
* 10,55 * 763,2** 10,0** *
20
18
* 10,2 * 735,9** 9,7** *
* -статистичні дані відсутні** -для стаціонарних джерел викиду
Найбільший вклад у сумарний по області викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря
від стаціонарних джерел внесли у звітному році викиди оксиду вуглецю –2,530тис.тонн,
оксиду азоту –0,032 тис.тонн, діоксид сірки –0,377тис.тонн, метану –3,594тис.тонн, речовин у
вигляді суспендованих твердих частинок –1,475тис.тонн.Найбільша щільність викидів на 1
км2 –30,3 т у порівнянні з минулим роком залишається у м.Кременці.Аналіз розподілу
викидів по території області свідчить, що найбільший внесок у валовий викид забруднюючих
речовин в атмосферне повітря дають підприємства Гусятинського, Збаразького,
Підволочиського, Чортківського та Тернопільського районів.
Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в
Тернопільській області за 2014-2018 роки приведена нижче на рисунку.
рис.2.10. Динаміка викидів найпоширеніших речовин в атмосферне повітря, тис.т,
Тернопільська область
Нижче наведено обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в
атмосферне повітря в межах Зборівського району 2018 р. (тонн).
Табл. 6 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в
атмосферне повітря в межах Зборівського району 2018 р. (тонн)
Обсяги
викидів, т,
2017 р
Обсяги
викидів, т,
2018 р
Збільшення/
зменшення
викидів у
2018р. проти
2017р.,тонн
Обсяги
викидів у
2018р. до
2017р., %
Викинуто в
середньому
одним
підприємств
ом, тонн
163,0 164,6 1,6 101,0 9,14

Використання озоноруйнівних речовин. З метою забезпечення виконання вимог
Монреальського протоколу (1987р.) щодо речовин,які руйнують озоновий шар, затверджена
Програма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнуючих речовин,
згідно якої речовини, які руйнують озоновий шар,в Україні не виробляються, а повністю
завозяться ззовні.Враховуючи світовий досвід переходу до використання альтернативних
озоноруйнуючим речовин, Програма передбачає:-перехід від використання ХФВ-12 до ГФВ-
134а, ГФВ-404 та холодоагентів вуглеводневого ряду: ізобутану та пропану;-припинення
використання розчинників та миючих засобів -ХФВ-113, МХФ та ТХМ;-перехід до
використання в аерозольній промисловості суміші вуглеводнів -пропану та бутану;-заміна
для потреб поліуретанової теплоізоляції запінювача ХФВ-11 на циклопентан.Відповідно до
наказу Мінприроди від 13.01.2012 No8 „Про затвердження Регламенту встановлення
наявності або відсутності озоноруйнівних речовин у товарах, що плануються до ввезення або
вивезення” видача листів-роз’яснень суб'єктам підприємницької діяльності на експорт-імпорт
продукції, яка не містить озоноруйнівних речовин до компетенції структурних підрозділів з
питань екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій не входить.
За даними наукових досліджень негативні фактори, що мають вплив на здоров’я
людини, за значимістю розподіляються так:-соціальні –37%;-забруднення атмосферного
повітря –21%;-медичні та біологічні –19%;-забруднення питної води –13%;-інші причини –
10% [ http://ecoternopil.gov.ua/images/Stan_dovkillya/dopov2018-st.pdf].
Забруднене повітря значно знижує імунітет, впливає на органи дихання, сприяючи
виникненню респіраторних захворювань, катару верхніх дихальних шляхів, ларингіту,
ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Забруднення спричиняє серцево-судинні та
інші захворювання, зумовлює виникнення віддалених наслідків, тобто мутагенну,
канцерогенну, токсичну, тератогенну, алергенну, ембріотоксичну і атеросклеротичну дію.
Довготривале забруднення повітря відбивається також на генетичному апараті людини. Це
призводить до зниження народжуваності, народження недоношених або ослаблених дітей, до
їх розумової та фізичної відсталості, тощо. Забруднене атмосферне повітря значно підвищує
захворюваність та смертність населення від хронічного бронхіту, емфіземи легень,
бронхіальної астми, раку легень та захворювань серцево-судинної системи, що різко знижує
працездатність населення.
Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту – нітрити і нітрати, що потрапляють у
повітря з відпрацьованими газами автомобілів та під час внесення мінеральних добрив. Деякі
з них є вихідними продуктами для синтезу канцерогенних речовин. Вдихання оксидів азоту є
причиною розвитку емфіземи легенів, звуження дихальних шляхів, набряку легенів.
Зростаюче забруднення повітря свинцем сприяє накопиченню його в печінці, селезінці,
нирках та інших органах. Свинець, що міститься у відпрацьованих газах автомобільного
транспорту, прискорюючи розпад еритроцитів, діє як протоплазматична отрута. Свинцеве
отруєння викликає також функціональні зміни вищої нервової діяльності. Основними
скаргами внаслідок свинцевого отруєння є головний біль, запаморочення, підвищена
роздратованість, швидка втомлюваність, порушення сну. Забруднення атмосферного повітря
діоксидом сірки частіше призводить до виникнення таких захворювань, як хронічний і
астматичний бронхіт, бронхіальна астма, емфізема легенів. Такі явища особливо характерні
для дітей, хоча на їх здоров’я ніяким чином не впливають шкідливі умови праці, паління та
інші чинники.
2.1.3.1 . Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря. Згідно регіональної
доповіді про стан навколишнього середовища в тернопільській області радіаційна небезпека
відповідно до Паспорту ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру в області відсутня, об’єктів ядерно-паливного циклу на території
області немає.Стан радіаційної ситуації на території області щоденно оцінювався за
результатами спостережень пунктами мережі спостереження і лабораторного контролю
(МСЛК) обласного центру з гідрометеорології, розташованими у містах Бережани,
Кременець, Тернопіль, Чортків. У 2018 році спостереження за радіаційним станом

виконувались регулярно та якісно. Для проведення спостережень використовувалися справні
та вчасно повірені в Укрметртестстандарті прилади ДРГ-0,1Т, ДБГ-0,6Т та МКС-0,5 „Терра”.
2.1.3.2 Прогнозовані зміни у динаміці та структурі викидів забруднюючих речовин
в атмосферне повітря. У зв'язку зі збільшенням обсягів сільськогосподарського
виробництва, старінням технологій та обладнання, пошкодженням покриття автомобільних
доріг та старіння транспортних засобів передбачається незначне систематичне збільшення
шкідливих викидів в атмосферне повітря. Істотних змін в стані здоров'я населення не
передбачається, але можливе незначне систематичне збільшення негативного впливу на
здоров'я людей, тваринний і рослинний світ через накопичення викидів.
2.1.4 Характеристика водних ресурсів. Гідрографічна мережа селища представлена р.
Серет та водосховищем на ній. Річка Серет перетинає селище з північного заходу на південь.
Річка Серет відноситься до відноситься до категорії середніх річок, ліва притока Дністра.
Заплава річки місцями має значне заболочення, а в межах селища переважно змінена
антропогенною діяльністю. Ширина заплави р. Серет вище Тернопільського ставу 800 - 1200
м, нижче 400 - 700 м. Ширина русла змінюється 12 - 25 м, на вирівняних ділянках – 15 - 20 м.
Найбільший модуль стоку р. Серет в даному районі 55 л/с/км2, найменший – 0,9 л/с/км2.
Живлення річки змішане, переважно снігове. Річний хід рівня води характеризується високим
весняним підйомом, низькою літньо-осінньою меженню, що інколи порушується кількома
дощовими повенями, а також підняттям води взимку при відлигах. Весняна повінь
починається в першій половині березня і закінчується в першій половині квітня. Межень
триває з кінця квітня до листопада. Порушується вона пропусками води через греблю і
дощовими повенями висотою 0,5-1,5 м. Коливання рівневого режиму за період спостережень
фіксується в межах 0,5-2,6 м. Спостереження за гідрологічним станом річки ведуться
гідрологічними постами біля сіл Городище, Велика-Березовиця і гідрологічною станцією в м.
Чорткові. Відповідно гідрометричним спостереженням орієнтовно визначені максимально
можливі горизонти річки біля селища. Визначені відмітки для верхнього б’єфу – 306,0 мБС та
для нижнього – 304,0 мБС, прийняті як вихідні при побудові лінії затоплення території
селища в період проходження високих весняних паводків.
В роки з невисоким снігозапасом його висота 0,2-0,3 м. Льодовий режим річки не
стійкий, в теплі зими ріка не замерзає. У місцях виходу ґрунтових вод, на перекатах, нижче
греблі льодоставу не буває. Скресає річка переважно в першій декаді березня.
Водосховище має нинішній об’єм з 1956 рік. Площа дзеркала при НПР=303,78 м БС –
289 га, разом з гребним каналом – складає 306,61га. Довжина водойми – 3 км, середня
ширина – 0,9 км, максимальна глибина – 12 м. Середня глибина – 3,75 м, максимальна – 12,0
м. Об’єм повний – 12,2 млн. м3, об’єм корисний – 6,6 млн. м3.
Існуючі водойми міста є структурними складовими елементами локальної екомережі
міста. Система інженерних заходів передбачає їх розчищення і благоустрій з можливістю
локального рекреаційного використання. Організація та ландшафтне упорядкування
прибережних захисних смуг буде сприяти організації водно-зеленої зони смт.
В межі прибережно-захисних та водоохоронних зон об'єктів потрапляє місцями
існуюча житлова та нежитлова забудова, а також водні об'єкти потрапляють в зони
можливого негативного впливу від промислових підприємств (СЗЗ), див.рис. нижче. В
такому контексті особливо важливим питанням є очищення стічних вод та запобігання
потрапляння до водних об'єктів відходів від життєдіяльності людей та виробництва.

рис.2.11
Розчинений кисень у воді р. Серет. За даними Регіонального офісу водних ресурсів
Тернопільської області проводиться щомісячний відбір проб поверхневих вод на
гідрохімічний аналіз [http://www.vodgosp.te.ua/alert-analiz.html].на офіційному сайті с в 2016
році було проведено заміри відбір проб та визначення вмісту розчиненого кисню у
поверхневих водоймах області. Станом на вересень 2019 року опубліковано відомості щодо
виконаних досліджень на контрольному пункті спостереження річки Серет, ліва притока р.
Дністер, 180 км Тернопільське водосховище, питний в/з м. Тернопіль фахівцями лабораторії
в 2016 році. Висновок: Кисневий режим досліджуваних водних об’єктів -задовільний. Нижче
наведено результати виконаних досліджень.
Табл. 7. Вміст розчиненого кисню у воді р. Серет.
Назва
створу
р. Серет –м. Тернопіль,180 км, (Тернопільське водосх.)
Дата 21.01.
16
17.02.
16
02.03.
16
15.04.
16
26.05.
16
13.06.
16
20.07.
16
Темпе
ратура
води,
0
С
2 5 4 11 15 17 20
Вміст
розчи
неног
о
12,32 9,84 9,68 9,12 8,80 9,52 7,76

кисню
мгО2/
дм3
Вміст розчиненого кисню в природній воді коливається в межах від 0 до 14 мгО2/дм3
.
Відповідно до вимог СанПіНу №4630-88 «Санітарні правила і норми охорони поверхневих
вод від забруднення» у пробі, відібраної до 12 год дня вміст розчиненого кисню повинен
становити не менше 4,0 мгО2/дм3
, для водойм рибогосподарського призначення не менше 6,0
мгО2/дм3
/.
Наявність розчиненого кисню у воді є обов’язковою умовою існування багатьох
організмів, що населяють водний об’єкт. Кисень береучасть у біологічних, біохімічних та
хімічних процесах самоочищення водних об’єктів. Він використовується при розкладі
розчинених органічних речовин, відмерлих рослин та тварин. При цьому складні речовини
перетворюються на прості вуглекислий газ, воду, азот і знову включаються в кругообіг
речовин у воді. Дефіцит кисню негативно впливає на інтенсивність процесів самоочищення,
що є надзвичайно важливо в умовах постійного антропогенного впливу на водні об’єкти.
Кисневий режим водойм має велике значення для оцінки якості природних вод.
Кисень знаходиться в природній воді у вигляді розчинених молекул. На кількісний
вміст розчиненого кисню у воді впливають два протилежно спрямовані процеси: перші
збагачують воду газом, а інші, навпаки, зменшують його вміст. Кисень надходить до води з
атмосферного повітря, а також внаслідок процесу фотосинтезу водних рослин. Насичення
киснем з атмосфери відбувається лише на поверхні водойми і залежить від температури,
атмосферного тиску і мінералізації води. Швидкість процесу насичення підвищується із
зменшенням температури, підвищенням тиску і зменшенням мінералізації. Насичення киснем
водойм в результаті фотосинтезу водних рослин відбувається за наявності сонячного світла,
оптимальної температури води та наявності поживних речовин. Даний процес може
відбуватися не лише на поверхні води, а й на глибині в залежності від прозорості води і
достатнього проникнення сонячного світла.
До процесів, що зменшують вміст розчиненого кисню, відносять різноманітні процеси
пов’язані з використанням його на окислення органічних речовин під час дихання
гідробіонтів, гниття та бродіння органічних решток. Ці процеси відбуваються постійно і
підсилюються з підвищенням температури.
Співвідношення інтенсивності цих двох процесів і визначає кількісний вміст
розчиненого кисню у воді. Зменшення кисню вказує на забруднення органічними
речовинами, а збільшення – на інтенсивність фотосинтезу при «цвітінні» води. Розрізняють
сезонні і добові коливання вмісту розчиненого кисню. В денні години спостерігається
підвищення кількості кисню за рахунок процесу фотосинтезу рослин, і в нічні години,
навпаки, зменшення за рахунок переважання процесів дихання. В зимовий період
відбувається збільшення вмісту кисню, внаслідок залежності розчинності газів від
температури, а також пригнічення процесів біологічного та біохімічного окислення
органічних речовин. Також можливе обмеження насичення води киснем з повітря внаслідок
значного крижаного покриву водойм, дефіцит кисню може сягнути критичного рівня і
викликати загибель риби. В літні жаркі дні спостерігається різке зниження кисню у воді, що
зумовлене зменшенням його поглинання з атмосферного повітря і збільшенням процесів
окислення органічних речовин. Гострий дефіцит кисню спостерігається при «цвітінні»
водойми внаслідок масового розвитку водоростей, коли в нічні години переважають процеси
дихання гідробіонтів.
В річках зі швидкою течією і відсутністю застійних зон, концентрація розчиненого
кисню у воді значно вища ніж у ставках та водосховищах.
Згідно даних Державного водного кадастру [http://geoportal.davr.gov.ua:81/] смт
розташоване в басейні річки Дніпро. Територія села відповідно гідрологічного районування

відноситься до Зони достатньої водності, а саме Волинська підобласть достатньої водності
[http://geomap.land.kiev.ua/zoning-7.html].
Згідно даних Державної служби геології та надр України
(http://www.geo.gov.ua/groundwater/) у Тернопільькій області прогнозовані запаси питних та
технічних підземних вод складає 2206 тис. м3 на добу, у тому числі ДКЗ СРСР,УТКЗ, ДКЗ
України 295,03 тис. м3 на добу.
Видобуток з прогнозних підземних питних і технічних вод складає 68,967 тис. м3 на
добу. За даними Тернопільського обласного управління водних ресурсів
[http://www.vodgosp.te.ua] у 2016 році обсяги забору води становили 49,6 млн.м3, з яких
використано 37,4 млн.м3, що на 0,2 млн.м3 менше, ніж у 2016 році, та на 34,4 млн.м3 менше
ніж у 2014 році (рис. 2.12 та 2.13).
рис.2.12/ [http://www.vodgosp.te.ua]
рис.2.13. [http://www.vodgosp.te.ua]
Згідно даних [http://ecoternopil.gov.ua] основними забруднювачами водних об’єктів в
Тернопільській област є підприємства житлово-комунального господарства, через
каналізаційні мережі яких скидається близько 80% забруднених зворотних вод. На території
області налічується 139 очисних споруд загальною потужністю 180,6 тис куб.метрів/добу, з
яких 127 не забезпечують повної біологічної очистки.Із 35 міст і селищ області

каналізаційними очисними спорудами забезпечені 24, проте лише 4 станції працюють
ефективно.Головною причиною є значна зношеність каналізаційних мереж, насосних станцій,
очисних споруд, припинення експлуатації обладнання у зв’язку з високою енергоємністю,
низька кваліфікація обслуговуючого персоналу, недостатня увага міських і селищних рад до
питань забезпечення належного функціонування згаданих об’єктів.
Стан водойм в області можна охарактеризувати в цілому як задовільний. Це
обумовлюється тим, що водойми передаються в оренду фізичним і юридичним особам і
відповідно покращується догляд за ними. По якості води в водоймах воду можна
охарактеризувати як нормативно-чисту.
Критичну роль у функціонуванні урбанізованих водойм відіграють важкі метали, що
надходять як з річковим стоком з верхів’я річки Серет, яка живить водоймище, так і за
рахунок забруднення змивними дощовими і комунальними водами та викидання
автотранспорту міста [http://ecoternopil.gov.ua/images/Stan_dovkillya/dopov2018-st.pdf]. В воді
ставу важкі метали знаходяться в різних формах і ступенях окислення. Виявлено розчинену
йонну форму (гідратовану), колоїдну і зважену форми переважно таких важких металів:
залізо, кадмій, кобальт, марганець, мідь, ртуть, свинець, цинк тощо. Встановлено, що вміст
металів у воді має сезонні коливання, проте частка усіх досліджуваних металів у воді,
порівняно з іншими складовими водного середовища (мул, ґрунти, біота), є найменшою в усі
сезони року. Збільшення частки важких металів пов’язано із вторинним забрудненням води,
що має місце в різні сезони року. В зимовий період воно визначається дефіцитом
розчиненого кисню у наслідок довготривалого льодоставу.Один із шляхів виходу важких
металів із водної фази, а отже, очищення води, є їх накопичення в донних відкладах, де їх
середня концентрація часто переважає фонову (Pb, Cd). У наслідок цього пригнічується
процес самоочищення в придонному шарі води. Найміцніше утримуються в донних відкладах
метали, що містяться в кристалічній решітці мінералів, найслабкіше –метали, адсорбовані на
поверхні часток. Високі частки важких металів у прибережному мулі пов’язані із
формуванням комплексів з органічними речовинами природного походження (весна) та із
закінченням вегетаційного періоду (зима і осінь), коли відмираючі організми осідають на дно
водойми, віддаючи їй біогенні елементи.У профілі ґрунтів важкими металами розподіляються
по-різному. Найбільше збагачені ними верхні гумусові горизонти. Збагачення верхніх
горизонтів ґрунтів металами відбувається у наслідок двох процесів –надходженням металів у
верхні горизонти ґрунтів з атмосфери і міцним зв’язуванням їх гумусовими речовинами
ґрунтів. Накопичення деяких металів в верхніх горизонтах не забруднених ґрунтів є
наслідком їх біологічного перенесення з нижніх горизонтів по кореневих системах рослин.
Кислі ґрунти, що переважають поблизу Тернопільського ставу, мають меншу здатність
утримувати важкі метали, ніж ґрунти з іншими характеристиками. Значна кількість металів
зв’язана в лужних ґрунтах в знижених ділянках поблизу водойми.У тканинах і органах
водних рослин виявлено цілий спектр хімічних речовин (важкі метали, нафтопродукти,
поверхнево-активні речовини тощо), що забезпечує вихід цих речовин з колообігуу воду
протягом майже всього вегетаційного періоду. При цьому концентрація речовин в рослинах
на 2-3 порядки вища, ніж уводі.Більшість важких металів належать до елементів слабкого
біологічного захоплення. Але навіть в малих концентраціях вони виявляють сильну токсичну
дію на організми унаслідок того, що вони здатні заміщувати необхідні мікроелементи і
порушувати чи повністю пригнічувати деякі життєво важливі функції. Згідно з нашими
дослідженнями найбільша частка усіх досліджуваних металів (Cu, Co, Cd), окрім Pb,
знаходиться у водоростях. Особливо це стосується міді та кобальту. Значне накопичення цих
елементів пов’язані із бурхливим розвитком фітопланктону (весна) та пасивним
накопиченням мікроелементів і акумуляцією їх мертвими клітинами (зима). Спостерігається
тісний взаємозв’язок між концентрацією кобальту у воді і у водоростях: чим менший вміст
кобальту у воді, тим більший у фітопланктоні.Отже, найбільш важливими складовими
водного середовища щодо накопичення та акумуляції металів є прибережні ґрунти та
прибережний мул, а щодо перерозподілу важких металів –водорості. Вода є середовищем, яке

зв’язує складові екосистеми, де іони металів та їхні сполуки перебувають недовго, допоки не
акумулюються у інші складові водної екосистеми.Забруднення водойми та порушення
кругообігу елементів у ній призводить до порушення співвідношення продукційно-
деструкційних процесів, і, відповідно, до інтенсивного накопичення у водоймі органічних
речовин. Цей процес відбувається як у водній товщі, так і у донних відкладах, що призводить
до збільшення темпів накопичення осаду (замулювання) і збільшення вмісту органічних
речовин в донних відкладах.
Радіаційний стан поверхневих вод. Радіаційний стан водних об’єктів Тернопільської
області сформувався під впливом гідрометеорологічних умов та викидів радіонуклідів
внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 3 метою контролю стану рівнів радіонуклідного
забруднення здійснюється аналіз вод річок Серет, Золота Липа, Збруч, Іква, Горинь,
Коропець, Нічлава та Циганка на визначення показників поверхневої активності ізотопів
цезію-137.Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Регіонального офісу водних ресурсів у
2018 році проводились дослідження поверхневих вод області згідно з програмою державного
моніторингу довкілля у частині контролю якості вод за радіологічними показниками. Проби
води відбиралися на 13 створах, в т.ч. по басейну р. Дністер –10 створів (6 –на водосховищах
комплексного використання і 4 –на основних притоках р. Дністер) та 3 створи на річках
басейну р.Дніпро.
Результати радіологічних досліджень вод відкритих водойм області на вміст цезію-
137 свідчать про те, що вони не перевищують середнього показника по області (0,54
Бк/л) [http://ecoternopil.gov.ua/images/Stan_dovkillya/dopov2018-st.pdf].
Якість питної води та її вплив на здоров’я населення. Протягом 2018 року фахівцями
ДУ „Тернопільський ОЛЦ МОЗУ” із джерел централізованого водопостачання було відібрано
та досліджено за санітарно-хімічними показниками 2384 взірців питної води, із них не
відповідали санітарно-гігієнічним нормативам 490, що становить 20,5%, за санітарно -
мікробіологічними показниками –3281 взірців питної води, із 60 них не відповідали
санітарно-гігієнічним нормативам 438, що становить 13,3%. Із комунальних водогонів було
відібрано та досліджено за санітарно-хімічними показниками 1095 взірців питної води, за
санітарно -мікробіологічними показниками 1627 взірців питної води.Питома вага
нестандартних взірців питної води, відібраних з комунальних водогонів за санітарно-
хімічними та санітарно -мікробіологічними показниками становить 20,2% та 10,6%.Із
відомчих водогонів було відібрано та досліджено за санітарно-хімічними показниками 370
взірців питної води, за санітарно -мікробіологічними показниками 476 взірців питної води.
Питома вага нестандартних взірців питної води відібраних з відомчих водогонів за санітарно-
хімічними та санітарно -мікробіологічними показниками становить 23,5 % та 13,2%. Із
сільських водогонів відібрано та досліджено за санітарно-хімічними показниками 727 взірців
питної води, за санітарно -мікробіологічними показниками 791 взірців питної води.Питома
вага нестандартних взірців питної води відібраних з сільських водогонів за санітарно-
хімічними та санітарно -мікробіологічними показниками становить 15,6% та 19,8%. Із джерел
децентралізованого водопостачання було відібрано та досліджено за санітарно-хімічними
показниками 2313 взірців питної води, із них не відповідали санітарно-гігієнічним
нормативам 546, що становить 23,6%, за санітарно -мікробіологічними показниками –842
взірці питної води, із них не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам 219, що становить
26,0%.Відомо, що якісна питна вода визначає стан нашого здоров’я. Заданими ВОЗ біля 80%
захворювань людей пов’язані з якістю питної води. Внаслідок вживання неякісної питної
води кожен рік біля 25% населення України (переважно дитячого) ризикують
захворіти.Проблема забезпечення якісною питною водою відноситься до числа соціально
значущих, оскільки вода безпосередньо впливає на стан здоров'я громадян i кардинально
визначає ступінь екологічної та епідеміологічної безпеки. Несприятливий вплив неякісної
питної води на людину може реалізовуватися в декількох напрямках: загальнотоксичний
вплив, що викликає збільшення загальної захворюваності населення (збільшення
захворювань неінфекційної природи: серцево-судинних, шлунково-кишкового тракту,

Zvit zalztsi

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Zvit zalztsi

Similar to Zvit zalztsi (19)

Zvit zalztsi