10 серпня 2016 р. в ОННБ в рамках бібліотечно-просвітницької акції «Франкознавчі зустрічі», присвяченої 160-річчю від дня народження І.Я. Франка, відбулось відкриття «Франкової світлиці» за участі провідних науковців міста, митців, бібліотекарів.
Також відбулась презентація мультимедійної виставки «Іван Франко в Одесі» (автор – Лілія Вукович, провідний бібліотекар відділу краєзнавства «Одесика» ОННБ).
20 вересня 2016 р. виповнюється 105 років від дня народження Михайла Михайловича Божія (1911-1990), живописця, члена-кореспондента Академії мистецтв СРСР (1958), дійсного члена АМ СРСР (1962), народного художника СРСР (1963). цій події присвячена мультимедійна презентація, підготовлена відділом краєзнавства "Одесика".
10 серпня 2016 р. в ОННБ в рамках бібліотечно-просвітницької акції «Франкознавчі зустрічі», присвяченої 160-річчю від дня народження І.Я. Франка, відбулось відкриття «Франкової світлиці» за участі провідних науковців міста, митців, бібліотекарів.
Також відбулась презентація мультимедійної виставки «Іван Франко в Одесі» (автор – Лілія Вукович, провідний бібліотекар відділу краєзнавства «Одесика» ОННБ).
20 вересня 2016 р. виповнюється 105 років від дня народження Михайла Михайловича Божія (1911-1990), живописця, члена-кореспондента Академії мистецтв СРСР (1958), дійсного члена АМ СРСР (1962), народного художника СРСР (1963). цій події присвячена мультимедійна презентація, підготовлена відділом краєзнавства "Одесика".
«Як не горю – я не живу» (до 125- річчя від дня народження П.Г.Тичини). Savua
Із циклу інформаційних віртуальних виставок «Я українець. Оце і вся моя біографія…» (до ювілейних дат укр-х письменників, поетів, журналістів, громад.діячів)
Тарас Григорович Шевченко... Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
З ім’ям Стефана Васильовича Кульженка (1837–1906) пов’язана ціла епоха в розвитку друкарської справи в Україні. Він першим заклав основи поліграфічного мистецтва та промисловості справжнього європейського рівня на вітчизняних теренах. Розпочавши в одинадцять років трудову діяльність простим підмайстром, він став найуспішнішим українським друкарем й книговидавцем у Російській імперії. Незадовго до смерті Кульженко отримав титул почесного громадянина Києва за свою професійну й благодійну діяльність.
Все життя він ставився до книги як до твору мистецтва і перший у Києві показав, якою має бути справжня книга, зробивши з книговидавництва прибуткову справу. У друкарні Кульженка друкували зібрання творів популярних авторів, книги та альбоми з мистецтва, серію книг для народу, україномовні видання, відривні календарі (з 1880 по 1904 роки вийшло 240 тис. прим.), газети, журнали. Окремі ілюстровані видання викликали широкий резонанс, їх відзначали нагородами на всеросійських виставках і ярмарках (1882; 1895; 1896).
Справжнім помічником і однодумцем став старший син Василь (1865–1934), який разом з батьком домігся відкриття в Києві в 1903 р. художньо-ремісничої навчальної майстерні друкарської справи Міністерства торгівлі і промисловості. Василь Стефанович не тільки викладав там історію і техніку друкарства, а й успішно продовжив батьківську справу.
У відділі рідкісних і цінних видань є на збереженні 87 назв видань з друкарні С. Кульженка. Вони походять переважно з фондів бібліотек дореволюційних навчальних закладів Поділля, Вінницької публічної бібліотеки ім. М. В. Гоголя (нині «Тімірязєвки»), органів місцевого самоврядування, громадських організацій та приватних осіб. Окремі видання представлені в матеріалах виставки, тож маємо нагоду візуально оцінити книги, які несли в собі художню красу і дух часу знаменитого друкаря.
Запрошую до перегляду!
Перша літописна згадка про „Новий городок у землі „Сіверський” міститься у „Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям” у зв’язку з описом поразки біля цього містечка половецького загону у 1078 році. У кінці ХІ століття за рішенням з’їзду руських князів у Любечі (1097 р.) Новгород-Сіверський став столицею Сіверського князівства, до якого належали землі у середній течії Десни та по річках Снову і Сейму, а також частково курські та території в’ятичів.
«Як не горю – я не живу» (до 125- річчя від дня народження П.Г.Тичини). Savua
Із циклу інформаційних віртуальних виставок «Я українець. Оце і вся моя біографія…» (до ювілейних дат укр-х письменників, поетів, журналістів, громад.діячів)
Тарас Григорович Шевченко... Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
З ім’ям Стефана Васильовича Кульженка (1837–1906) пов’язана ціла епоха в розвитку друкарської справи в Україні. Він першим заклав основи поліграфічного мистецтва та промисловості справжнього європейського рівня на вітчизняних теренах. Розпочавши в одинадцять років трудову діяльність простим підмайстром, він став найуспішнішим українським друкарем й книговидавцем у Російській імперії. Незадовго до смерті Кульженко отримав титул почесного громадянина Києва за свою професійну й благодійну діяльність.
Все життя він ставився до книги як до твору мистецтва і перший у Києві показав, якою має бути справжня книга, зробивши з книговидавництва прибуткову справу. У друкарні Кульженка друкували зібрання творів популярних авторів, книги та альбоми з мистецтва, серію книг для народу, україномовні видання, відривні календарі (з 1880 по 1904 роки вийшло 240 тис. прим.), газети, журнали. Окремі ілюстровані видання викликали широкий резонанс, їх відзначали нагородами на всеросійських виставках і ярмарках (1882; 1895; 1896).
Справжнім помічником і однодумцем став старший син Василь (1865–1934), який разом з батьком домігся відкриття в Києві в 1903 р. художньо-ремісничої навчальної майстерні друкарської справи Міністерства торгівлі і промисловості. Василь Стефанович не тільки викладав там історію і техніку друкарства, а й успішно продовжив батьківську справу.
У відділі рідкісних і цінних видань є на збереженні 87 назв видань з друкарні С. Кульженка. Вони походять переважно з фондів бібліотек дореволюційних навчальних закладів Поділля, Вінницької публічної бібліотеки ім. М. В. Гоголя (нині «Тімірязєвки»), органів місцевого самоврядування, громадських організацій та приватних осіб. Окремі видання представлені в матеріалах виставки, тож маємо нагоду візуально оцінити книги, які несли в собі художню красу і дух часу знаменитого друкаря.
Запрошую до перегляду!
Перша літописна згадка про „Новий городок у землі „Сіверський” міститься у „Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям” у зв’язку з описом поразки біля цього містечка половецького загону у 1078 році. У кінці ХІ століття за рішенням з’їзду руських князів у Любечі (1097 р.) Новгород-Сіверський став столицею Сіверського князівства, до якого належали землі у середній течії Десни та по річках Снову і Сейму, а також частково курські та території в’ятичів.
Театр в Україні 19 століття. Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне ми...Andy Levkovich
Теоретичний матеріал по темах: "Театр в Україні 19 століття. Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво та музика в Україні 20 століття." (Художня культура, 10 клас)
Мистецький бібліо-календар на ІІ квартал 2021 рокуestet13
Мистецький бібліо-календар на ІІ квартал 2021 року від відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей знайомить із ювілейними датами всіх, хто вміє насолоджуватися та цінувати справжнє мистецтво та його творців.
Про життєвий шлях та літературно-публіцистичну творчість першого міністра освіти УНР Івана Матвійовича Стешенка (1873–1918), трагічну долю членів його сім’ї йдеться у віртуальній виставці «Просвітницька діяльність Івана Стешенка». Тут представлені копії документів з фонду відділу рідкісних і цінних видань, у яких надруковані прижиттєві праці І. Стешенка.
Запрошуємо до перегляду!
2. Очікувані результати:
1. Учні зможуть повторити та узагальнити матеріал з теми «Духовне
життя в українських землях наприкінці XVIII- в першій половині XIX
ст.»
2. Учні зможуть аналізувати, систематизувати матеріал, робити
висновки, виділяти головне та другорядне.
3. Учні зможуть опрацьовувати джерела та висловлювати свою точку
зору.
4. Учні зможуть встановлювати причинно-наслідкові зв‘язки та
пов‘язувати з подіями минулого.
3. • Архітектура
• Театр
•Наука і
видатні
вчені
•Освіта
Музика Фольклор і
література
Живопис
Традиційно-
побутова
культура
14. Марке́вич Мико́ла Андрі́йович (1804 -
1860) — український історик, етнограф,
фольклорист, поет і композитор. Він
став першим українським
енциклопедистом.
34. У 1837-1842 рр. у класичному стилі збудовано
головний корпус Київського університету св.
Володимира, проект якого підготував професор
архітектури В.І. Беретті.
35. Воронцо́вський пала́ц, з 1936 Палац піонерів, —
пам'ятка архітектури початку XIX століття в Одесі на
Приморському бульварі.
54. Висновки:
Сьогодні на уроці ми узагальнили та систематизували знання з теми «Духовне
життя українського народу наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.:
Отже, в XVIII – на початку XIX ст. розвиток культури в Україні відбувається в
суперечливих умовах, але загроза втратити українську самобутність
стимулювала процес національного відродження, творення духовних
цінностей, збереження та поширення духовної спадщини.
На межі XVIII –XIX ст. інтенсивно відбувається процес формування
української культури, об‘єднання духовних зусиль національної еліти
східно-західноукраїнських земель, зростання національної свідомості
українського народу.