Пропонуємо увазі добірку книжок про найбільшу техногенну катастрофу ХХ століття «Трагічні сторінки Чорнобиля».
В презентації-огляді представлено видання, зміст яких розкриває причини та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, а також спогади тих, хто першими вступили в двобій з полум'ям та радіаційним монстром і ціною свого здоров'я та життя врятували світ.
Про тих, хто стали символом мужності й героїзму, ми збережемо світлу пам’ять. Велика Вам подяка й низький доземний уклін!
Нехай дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям!
Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію-огляд літератури з української мови.
13 листопада 1918 року Українська Національна Рада затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії». Нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». І цей закон став її Конституційними основами. ЗУНР постала як демократична держава, політичний устрій якої — добра модель тогочасної європейської правової держави.
Документи, спогади сучасників і монографії науковців нашого часу — у презентації-огляді «ЗУНР: історія української держави».
Живопис – це поезія, яку бачать
18 травня міжнародна світова музейна спільнота відзначає день музеїв, підкреслюючи цим, що музейні заклади є одним із найважливіших інструментів культурного обміну, збагачення культур, досягнення взаєморозуміння, співпраці та миру між людьми.
Цього року Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) запропонувала до відзначення Дня музеїв тему «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване» (Museums and contested histories: Saying the unspeakable in museums)». В контексті подій останніх років ця тема набуває особливого значення для музеїв України.
Кількість учасників Міжнародного дня музеїв щорік зростає: у 2016 році тематичні події та заходи до цього дня провели понад 35 000 музеїв у 145 країнах.
Пропонуємо увазі добірку книжок про найбільшу техногенну катастрофу ХХ століття «Трагічні сторінки Чорнобиля».
В презентації-огляді представлено видання, зміст яких розкриває причини та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, а також спогади тих, хто першими вступили в двобій з полум'ям та радіаційним монстром і ціною свого здоров'я та життя врятували світ.
Про тих, хто стали символом мужності й героїзму, ми збережемо світлу пам’ять. Велика Вам подяка й низький доземний уклін!
Нехай дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям!
Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію-огляд літератури з української мови.
13 листопада 1918 року Українська Національна Рада затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії». Нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». І цей закон став її Конституційними основами. ЗУНР постала як демократична держава, політичний устрій якої — добра модель тогочасної європейської правової держави.
Документи, спогади сучасників і монографії науковців нашого часу — у презентації-огляді «ЗУНР: історія української держави».
Живопис – це поезія, яку бачать
18 травня міжнародна світова музейна спільнота відзначає день музеїв, підкреслюючи цим, що музейні заклади є одним із найважливіших інструментів культурного обміну, збагачення культур, досягнення взаєморозуміння, співпраці та миру між людьми.
Цього року Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) запропонувала до відзначення Дня музеїв тему «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване» (Museums and contested histories: Saying the unspeakable in museums)». В контексті подій останніх років ця тема набуває особливого значення для музеїв України.
Кількість учасників Міжнародного дня музеїв щорік зростає: у 2016 році тематичні події та заходи до цього дня провели понад 35 000 музеїв у 145 країнах.
Міжнародний день пам'яток і визначних місць, започаткований Міжнародною радою з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС), спрямований на поширення інформації серед громадськості щодо різноманіття культурної спадщини, її вразливості та необхідності спільних зусиль заради збереження її для майбутніх поколінь.
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Цю дату обрали не випадково, адже саме цього дня у 2014 році перші добровольці стали на захист України – відправилися з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях.
Сьогодні, на тлі російської агресії проти України, тема добровольців актуальна. Пропонуємо вам презентацію-огляд «Добровільні захисники Вітчизни».
29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Цей день відзначається в країні щорічно відповідно до Указу Президента України задля гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.
Добірка книжок розповідає про українське вояцтво під час російсько-української війни, про Героїв — чоловіків та жінок української армії, добровольчих формувань та силових структур, що воювали й воюють на Сході.
Щорічно 14 жовтня Україна відзначає День захисника України та День Українського козацтва. День захисника України встановлений, відповідно Указу Президента України від 14.10 2014 р. за № 806, з метою вшанування мужності та героїзму захисників територіальної цілісності та незалежності України, військових традицій і звитяг українського народу. День Українського козацтва, встановлений Указом Президента України від 07.08.1999 р. за № 966, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення.
Пропонуємо увазі презентацію-огляд «Незалежність України: через терни до волі», присвячену 30-й річниці від Дня проголошення Акту про державну незалежність України, де викладено матеріали історичних досліджень минулого та сьогодення нашої держави.
Добірка допоможе зробити нашу далеку минувшину ближчою та зрозумілішою, усвідомити сьогоднішню боротьбу українського народу за вільний вибір майбутнього, як продовження віковічної боротьби наших предків за волю. В основу презентації-огляду увійшла література, що підкреслює історичну самобутність української нації, усю важливість вшанування багатовікової історії українського державотворення.
Міжнародний день пам'яток і визначних місць, започаткований Міжнародною радою з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС), спрямований на поширення інформації серед громадськості щодо різноманіття культурної спадщини, її вразливості та необхідності спільних зусиль заради збереження її для майбутніх поколінь.
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Цю дату обрали не випадково, адже саме цього дня у 2014 році перші добровольці стали на захист України – відправилися з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях.
Сьогодні, на тлі російської агресії проти України, тема добровольців актуальна. Пропонуємо вам презентацію-огляд «Добровільні захисники Вітчизни».
29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Цей день відзначається в країні щорічно відповідно до Указу Президента України задля гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.
Добірка книжок розповідає про українське вояцтво під час російсько-української війни, про Героїв — чоловіків та жінок української армії, добровольчих формувань та силових структур, що воювали й воюють на Сході.
Щорічно 14 жовтня Україна відзначає День захисника України та День Українського козацтва. День захисника України встановлений, відповідно Указу Президента України від 14.10 2014 р. за № 806, з метою вшанування мужності та героїзму захисників територіальної цілісності та незалежності України, військових традицій і звитяг українського народу. День Українського козацтва, встановлений Указом Президента України від 07.08.1999 р. за № 966, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення.
Пропонуємо увазі презентацію-огляд «Незалежність України: через терни до волі», присвячену 30-й річниці від Дня проголошення Акту про державну незалежність України, де викладено матеріали історичних досліджень минулого та сьогодення нашої держави.
Добірка допоможе зробити нашу далеку минувшину ближчою та зрозумілішою, усвідомити сьогоднішню боротьбу українського народу за вільний вибір майбутнього, як продовження віковічної боротьби наших предків за волю. В основу презентації-огляду увійшла література, що підкреслює історичну самобутність української нації, усю важливість вшанування багатовікової історії українського державотворення.
2013s1 “Наша сім'я” Газета Кам'янець-Подільської ЗОШ №7kpschool7
“Наша сім'я” Газета Кам'янець-Подільської ЗОШ №7
Школа сприяння здоров’ю, шкільна газета, прес-центр, шкільну життя, юнкор, самоврядування, творче об’єднання учнів
Всесвітній день театру було встановлено 1961 року з ініціативи делегатів IX конгресу Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. Відтоді щороку театральні колективи з усього світу відзначають своє професійне свято 27 березня.
Це свято акторів, режисерів, постановників, сценаристів, продюсерів, техніків, декораторів, білетерів і гардеробників. Вважається, що в театральному цеху немає другорядних ролей і професій, кожна важлива. В усіх країнах світу святкування проходить під девізом «Театр – засіб зміцнення миру і взаєморозуміння між народами».
Відділ художньої культури та мистецтв пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Театральні автографи часу», де представлені документи про українське театральне мистецтво. Ознайомившись з цією літературою, усвідомлюєш, як все повторюється нині за тим же сценарієм, але з іншими іменами.
Театр в Україні 19 століття. Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне ми...Andy Levkovich
Теоретичний матеріал по темах: "Театр в Україні 19 століття. Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво та музика в Україні 20 століття." (Художня культура, 10 клас)
2. Народна творчість про
перших поселенців
Ідуть дощі все тучнії,
Землю
зворушують,
Травою устиляють,
А цвітами
украшають.
Та йдуть люде, поселяне.
Все з дочками та з синами,
Покидають грунти свої,
Преславнії вжитки
І превтішнії пасіки,
Та чогось луги потемніли,
Наші поселяне посмутніли,
Засмутилася птиця,
Що назад (не) воротиться
5. Хто активно сприяв появі
цього закладу
харківський міський голова, друг Г.
Сковороди, купець Є. Урюпін,
піклувальник («попечитель»)
Харківського учбового округу граф
Северин Потоцький,
Гете (німецький поет), який
рекомендував для викладання у
Харкові трьох професорів.
7. З університетської друкарні
почалося книгодрукування на
Слобожанщині
Перша у підросійській Україні
газета «Харьковский еженедельник» –
вийшла у 1812 р.; видавцем виступив
професор Й. Нельдехен;
перші українські журнали – сатирично-гумористичний
«Харьковский Демокрит» (його видавав студент
Василь Маслович) та літературно-мистецький,
науковий і громадсько-політичний місячник
«Украинский вестник» (ініціатором видання був
професор Іван Срезневський, а головними
редакторами студенти Євграф Філомафітський та
Розумник Гонорський) вийшли майже одночасно у
1816 р. і були прямим «продуктом» університетського
життя.
8. МУЗЕЇ
Сьогоднішній Харківський художній музей
веде свій початок від університетського
музею «изящных искусств и древностей»,
для якого В. Каразін ще до відкриття
університету купив 2477 творів графіки
західно-європейських майстрів XVI-XVIII ст.
А. Дюрера, А. ван Дейка, Ф. Буше та ін.
Міський історичний музей починався також з
кількох університетських музеїв.
9. Харківська школа
романтиків
Навколо студента Ізмаїла
Срезневського (1812-1880),
майбутнього славетного філолога-
академіка) згуртувалися
І. Бецький (1818 - 1890),
Олександр Корсун (1818-1891),
Микола Костомаров(1817-1885),
Амвросій Метлинський
(1814-1870)
та інші талановиті молоді
літератори.
Ізмаїл Срезневський
10. Олександр Корсун
(1818-1891)
Український
письменник, поет-
романтик і видавець,
реформатор
українського правопису.
Уродженець Донщини.
В історію української
літератури він увійшов
передовсім як видавець
альманаху «Сніп» і
біограф
М. Костомарова.
11. Бецький Іван
Ігорович (1818 — 1890)
видавець і перекладач. Походив з
московських міщан. Жив у Харкові, видав 4
частини альманаха «Молодик» (1843–1844).
В другій частині цього видання вміщено
поезії Шевченка, Костомарова, Щоголева,
Метлинського та ін., українські народні пісні й
казки, прозові твори Квітки-Основ'яненка, в
інших — вірші Пушкіна, Лермонтова,
Бенедиктова, Фета, переклади з Барб'є,
Гюго, наукові статті з історії України,
фольклору та етнографії.
13. Гурток прагнув довести можливість
створення українською мовою повноцінної
словесності
. У 1831 р. І. Срезневський та І.
Розковшенко упорядкували й видали
«Украинский альманах», де були
вміщені талановиті українські поезії
Левка Боровиковського(1806-
1889), Опанаса Шпигоцького(1809-
1889), Євгена Гребінки(1812-1848) та
інших авторів.
14. Видання Харківської школи
романтиків
У 1833-1834 рр. завдяки зусиллям Г. Квітки-Основ’яненка,
основоположника української прози, визначного культурного
діяча краю, вийшли два випуски альманаху «Утренняя
звезда».
1841 р. виходить упорядкований О. Корсуном альманах
«Сніп», а у1843 р. – три томи альманаху «Молодик»,
причому у першому томі були надруковані вірші Т.
Шевченка, М. Костомарова, М. Петренка та ін.
Останнім виданням став «Южный русский сборник» А.
Метлинського (1848), де було вміщено твори як самого
упорядника (який писав під псевдонімом Амвросій Могила),
так і Г. Квітки-Основ’яненка (драма «Щира любов, або
Милий дорогше щастя»), Михайла Петренка (автора вірша,
що став народною піснею «Дивлюсь я на небо...»), Стефана
Александрова («Вовкулака, українське повір’я. Оповідання у
віршах») та ін.
15. МИСТЕЦТВО
Початок широкої художньої освіти у Слобідській
Україні пов’язаний з приватною «Школою малюнку
та живопису» Марії Раєвської-Іванової (1840-1912),
першої жінки у Росії, яка одержала освіту у
Петербурзькій Академії мистецтв.
Відкрита у 1869 році, школа виховала багатьох
талановитих художників. Серед них, наприклад,
академік В. Беклемішев, автор першого в Україні
пам’ятника Т. Шевченку, встановленого у 1899 р.
У 1895 р. Раєвською-Івановою школа була передана
місту, на її основі було створено Художнє училище,
будинок якого, побудований у 1912 р. за проектом
Костянтина Жукова у стилі українського модерну, є
одним з корпусів.
19. Харків ще з XVIIІ ст. був і
центром музичного життя краю
З другої половини ХІХ ст. – і центром професійної
музичної освіти.
У 1883 р. завдяки енергії та наполегливості музиканта
та диригента Іллі Слатіна (1845-1934) при
Харківському відділенні Російського музичного
товариства було створено Музичне училище.
На запрошення Слатіна у Харкові виступали П.
Чайковський, С. Рахманінов, С. Танєєв, А. Рубінштейн
та інші корифеї музичного мистецтва.
Пізніше на основі училища виникла Харківська
консерваторія, де навчався композитор Ісаак
Дунаєвський(1900-1955), оперні співаки, народні
артисти СРСР Борис Гмиря(1903-1969)та Марк
Рейзен(1895-1992).
20. Театр
Перші аматорські театральні вистави у Харкові, за Д.
Багалієм, відносяться до 1780 р., коли було відкрито
намісництво. 1780 р. у місті було відкрито перший у
підросійській Україні стаціонарний театр. Крім водевілів,
ставилися п’єси Вольтера й Фонвізіна. Втім, проіснував
театр недовго: він був закритий у зв’язку з десятимісячним
трауром по Катерині ІІ.
Нова сторінка харківського театру фактично починається у
1814 р., коли антрепренер І. Штейн зібрав свою трупу. Саме
у його театрі з ініціативи Г. Квітки-Основ’яненка фактично
дебютував молодий актор з Курщини, кріпак графині
Волькенштейн Михайло Щепкін (1778-1863) – майбутня
театральна зірка ХІХ ст.
Пізніше харківську сцену уславили Карп Соленик(1811-
1851), Микола Рибаков(1811-1876),Евлалія Кадміна(1853-
1881) та інші легендарні актори.
22. Архітектура
У ХІХ – на початку ХХ ст. на
Слобожанщині працювала ціла
плеяда талановитих
архітекторів. Євген Васильєв (1779-
1833) та Андрій Тон(1800-1858) відомі
перш за все спорудженням у
класицистичному стилі дзвіниці
Успенського собору (1844), що стала
символом Харкова й донедавна була
найвищою спорудою міста (89,5 м).
23. Олексій Бекетов (1862-1941), академік
архітектури, за чиїми проектами було
побудовано понад 100 споруд, 40 з них у
Харкові.
Петро Ярославський (1750-1810), Михайло Ловцов
(1850-1907), Володимир Нємкін (1857-1908), Віктор
Величко (1864-1923), Олександр Гінзбург (1876-
1949), Володимир Покровський (1871-1931),
Болеслав Михаловський(1830-1909), Олександр
Ржепішевський (1879-1930), Олександр Линецький
(1884-1953), Василь Кричевський (1872-
1952), Євген Васильєв (1927-2007), Костянтин
Жуков (1906-1988) та інші архітектори збагатили
Харків та інші міста краю величними храмами,
функціонально досконалими і естетично
привабливими громадськими спорудами, вишуканими
різностильовими приватними будинками.
24. Харків та інші міста Слобідської України
дають нам можливість познайомитися з
такими архітектурними стилями XVII –
початку ХХ ст. як бароко, класицизм,
неоренесанс, неокласицизм, псевдоруський
стиль, неовізантійський, псевдоготичний,
декоративний модерн, конструктивний
модерн, романтичний модерн, український
модерн (на думку фахівців, саме модерн
початку ХХ ст. – найцікавіше і зараз у
харківській архітектурі).