1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ ”Розвиток потенціалу найбідніших громад“ Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України Доповідач - Олександр Гончарук Київ 2009

2. Мета: оцінка впливу Проекту за напрямками Соціально-економічний вплив Проекту на громади; Вплив на соціальний капітал і динаміку громад; Вплив на існуючі структури та громадський сектор управління.

3. Області дослідження Сумська Волинська Дніпропетровська Тернопільська Луганська Харківська АР Крим Одеська Миколаївська Полтавська Черкаська Вінницька

4. Методологія дослідження соціологічне опитування 980 респондентів фокус-групові інтерв’ю (4 групи з жителями громад) Напівстандартизовані інтерв'ю з представниками влади (21 респондент)

5. ІНТЕРВЮ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ВЛАДИ Результати дослідження

6. СКЛАД РЕСПОНДЕНТІВ Голови (заступники) районних державних адміністрацій – 9 респондентів Голови (заступники голів) районних рад – 4 респонденти голови (заступники) сільських та міських рад – 8 респондентів

7. СТАН ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (1) Найменшою мірою розповсюдженість структур громадянського суспільства на власних теренах оцінюють посадові особи на селі Найпоширенішими структурами такого роду називалися органи самоорганізації населення Вплив цих структур посадовці оцінюють як незначний, оскільки спрямовують свою діяльність на певні групи населення, а не населений пункт в цілому

8. СТАН ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (2) Чим більшим територіально є населений пункт, тим більшою та різноманітнішою є кількість структур громадянського суспільства та сфери, на котрі вони спрямовують свою діяльність. Райони та міста у цьому сенсі значно відрізняються від сільських населених пунктів. Практично в кожному з них існують та ведуть доволі активну діяльність асоціації виробників, перш за все фермерів та землевласників. Майже усі парламентські партії мають свої осередки на рівні міст та районів, чого практично не існує на рівні сіл.

9. СТАН ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (4) Структури громадянського суспільства, що називалися респондентами найчастіше: органи самоорганізації населення Просвітницькі організації Жіночі організації Асоціації виробників Організації, що опікуються проблемами молоді Організації, що опікуються громадянами з особливими потребами Художня самодіяльність Асоціації громадських організацій Профспілки

10. Здатність асоціацій виробників / виробників надавати послуги жителям громади (1) Респонденти не завжди можуть визначитися щодо якості та кількості послуг, що їх надають асоціації жителям громади. Часто діяльність асоціацій не спрямована на усіх жителів громади, а на певну частину. Асоціації не практикують інформаційного супроводження своєї діяльності. Іноді діяльність асоціації спрямовується виключно на членів асоціації, як наприклад, стосовно асоціацій фермерських господарств. Респонденти знають, що асоціація веде діяльність, організовує навчання, тренінги та обговорення, але в чому полягає суть цієї діяльності – знають не в повній мірі.

11. Здатність асоціацій виробників / виробників надавати послуги жителям громади (2) Практика проведення асоціаціями семінарів (тренінгів, навчання, консультацій) для жителів громади є швидше виключенням, аніж правилом У якості таких послуг найчастіше називалися навчання з юридичних та земельних питань. Послуги, спрямовані на розвиток громад називалися вкрай рідко. В якості надавачів таких послуг були названі не місцеві структури, а національні та регіональні – Асоціація міст України, Агенція місцевого розвитку зі Львова та Західноукраїнський навчальний центр.

12. Здатність асоціацій виробників / виробників надавати послуги жителям громади (3) Респонденти визнають важливість різних форм діяльності структур громадянського суспільства Стверджувати про відповідність чи не відповідність цієї діяльності потребам громад доволі проблематично, оскільки проблем у громадах значно більше, аніж структур, котрі опікуються їх вирішенням. Респондентами вітаються будь-які спроби діяльності, посадовим особам та лідерам хочеться, щоби таких структур було якомога більше, і чим швидше, тим краще. Неодноразово були висловлені обережні нарікання на те, що у громадах мало лідерів, що населення не схильне до самоорганізації чи участі в асоціаціях, що в громадах існує високий рівень недовіри до ініціатив як окремих громадян, так і посадових осіб.

13. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (1) Найчастіше вживаною оцінкою діяльності проекту є захоплення його результатами. Причому ще захоплення стосується усіх учасників проекту – і власне УФСІ, і себе, і громад загалом. Багато чого для учасників громад відбулося вперше – навіть частина голів районних державних адміністрацій вперше були учасниками та організаторами семінарів, не кажучи уже про сільських голів та лідері громад. Для переважної більшості громад це був перший досвід, і досвід вельми позитивний.

14. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (2) Навчання здійснювалося на високому фаховому рівні, з залученням досвіду західних країн, тренери підійшли до свої роботи з усвідомленням значимості своєї діяльності. Попередній досвід участі у будь-якому навчанні у більшості респондентів був відсутній. Відзначено загальну високу якість проведених заходів, велику міру їх новинності та корисності. Незважаючи на різний рівень кваліфікації, життєвого досвіду тощо, усі респонденти відзначають корисність проведеного навчання та високий фаховий рівень тренерів та використаних ними наочних та роздаткових матеріалів.

15. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (3) Часто респонденти не розділяють діяльність УФСІ на окремі проекти, а дають оцінку діяльності УФСІ загалом. Ця оцінка практично без виключення є дуже високою, і полягає у тому, що співпраця з УФСІ надала їм нагоду та можливість як для професійного росту, так сприяла підвищенню авторитету серед членів громади. Кількість учасників, задіяних у заходах проекту: на рівні населеного пункту в середньому 10 представників громади, на рівні району – від 60 до 100 осіб.

16. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (4) Головний результат співпраці з УФСІ – це довіра людей, віра у власні сили, і лише потім – матеріальні наслідки співпраці. Респонденти вказують, що на початку співпраці з УФСІ у громадах була надзвичайно поширена думка, що пропонована співпраця – це не що інше як афера, нова МММ. Тепер же респонденти, особливо ті, що представляють районний рівень, жалкують про те, що значно менше населених пунктів, аніж їм хотілось би, мають досвід співпраці з УФСІ. На другому місці після віри у свої сили як наслідок реалізації проекту – нові знання.

17. Оцінки діяльності Проекту „Розвиток потенціалу найбідніших громад” (5) Практично усі респонденти, відзначають ріст потенціалу громад за результатами участі членів громад у проекті. Для частини з них потенціал перетворюється на реальні дії – маючи досвід та відповідні знання вони шукають і знаходять донорів для інших проектів в межах своїх громад, складають перспективні плани на майбутнє. Як приклад, наводилися участь у конкурсах і виграші грантів у проектах доступу сільського населення до правосуддя, доступ сільського населення до Інтернету . Частина голів сільських і селищних рад говорять про ріст бізнесу, перш за все дрібного, на їх територіях і стверджують, що активно залучаються до економічної діяльності саме учасники тренінгів, що навчання значною мірою допомогло їм у виборі і ринкової ніші, і стратегії економічної діяльності.

18. Основні проблеми громад (1) Головною проблемою продовжує залишатися проблема наповнення місцевих бюджетів. У свою чергу, ця проблема поділяється на кілька складових: Джерела наповнення місцевих бюджетів Принципи формування місцевих бюджетів Законодавче забезпечення функціонування місцевого самоврядування

19. Основні проблеми громад (2) Усі досліджувані громади є дотаційними Можливостей для реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів місцевих бюджетів практично не існує Обсяги дотацій з державного бюджету не стабільними і можуть значно варіюватися впродовж відносно короткого часу як у сторону збільшення, так і зменшення Обмежені можливості щодо наповнення місцевих бюджетів унеможливлюють перспективне планування розвитку громад і територій

20. Основні проблеми громад (3) Законодавче забезпечення функціонування місцевого самоврядування потребує удосконалення стосовно: Бюджетної політики Виборчого законодавства Закону про місцеве самоврядування у зв'язку з декларативністю багатьох його положень Законодавчих актів з питань регуляторної політики

21. Об’єкти соціальної сфери В усіх населених пунктах є у наявності об’єкти соціальної сфери. Усі населені пункти різняться за їх кількістю, поширеністю та технічним станом. Об’єкти соціальної сфери мають різну ступінь важливості, а відтак і різний технічний стан. Ремонт і переваги у фінансуванні в першу чергу надаються школам, лікарням або ФАПам та дитячим садкам. Це ті об’єкти, по стану яких в першу чергу судять про результати діяльності місцевої влади. Інші об’єкти чекають свого часу. Переважно як незадовільний характеризують голови стан клубів, бібліотек, пам’ятників. Певні зусилля на підтримку їх у функціональному стані спрямовуються, але недостатні із-за обмежених можливостей місцевих бюджетів.

22. Об’єкти соціальної сфери В усіх населених пунктах є у наявності об’єкти соціальної сфери. Усі населені пункти різняться за їх кількістю, поширеністю та технічним станом. Об’єкти соціальної сфери мають різну ступінь важливості, а відтак і різний технічний стан. Ремонт і переваги у фінансуванні в першу чергу надаються школам, лікарням або ФАПам та дитячим садкам. Це ті об’єкти, по стану яких в першу чергу судять про результати діяльності місцевої влади. Інші об’єкти чекають свого часу. Переважно як незадовільний характеризують голови стан клубів, бібліотек, пам’ятників. Певні зусилля на підтримку їх у функціональному стані спрямовуються, але недостатні із-за обмежених можливостей місцевих бюджетів.

23. Дякую за увагу !