1. ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТАНКОВИХ ВІЙСЬК НАЦІОНАЛЬНОГО
ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ
ІНСТИТУТ”
КАФЕДРА ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ
Морально-психологічне забезпечення підготовки та
застосування Збройних Сил України”
Тема 4/1: “Бойова готовність підрозділу:
сутність та складові.”
Групове заняття
2. ПИТАННЯ
1. Бойова готовність частини (підрозділу) та її складові.
2. Вимоги підвищення ефективності МПЗ приведення військ у
бойову готовність.
ЛІТЕРАТУРА
Указ Президента України від 04 вересня 1998 року № 981/98 “Про
Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових
формуваннях України”.
Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 14
березня 2016 року № 109 “Про затвердження Тимчасової настанови з
морально – психологічного забезпечення підготовки та застосування
ЗС України ”.
Г.В.Бондарев “Військове навчання та виховання”. Навчально-
методичний посібник. – Х.,ФВП, 2015;
В.В. Ягупов. “Морально-психологічне забезпечення”. – К., КНУ їм.
Т.Шевченко, 2002;
Коупленд Н. Психология и солдат. М. Воениздат, 1997 р.
3. Бойова готовність частини (підрозділу) та її складові
Бойова готовність – це здатність частин і
підрозділів в гранично короткі терміни здійснити
всебічну підготовку, організовано вступити в бій з
противником і при будь-яких умовах обстановки
виконати поставлену задачу.
Бойова готовність не може носити тимчасовий
характер або ж призупинитися на якомусь певному
рівні, також не може бути місця навіть окремим
фактам безтурботності воїнів, найменшого
притуплення пильності.
Найвищий ступінь бойової готовності визначається
спроможністю військ (сил) до негайного виконання
найскладніших бойових завдань.
1
4. Рівень бойової готовності підрозділів і частин
знаходиться у великій залежності від:
бойової підготовки військ у мирний час;
мобілізаційної готовності підрозділів і частин;
професійної підготовки командирів, штабів та
органів з МПЗ;
справного стану техніки і озброєння;
забезпечення матеріальними ресурсами;
стану чергових засобів, що знаходяться на бойовому
чергуванні та інших факторів.
5. У Збройних Силах України встановлені наступні ступені бойової
готовності
Бойова готовність
«ПІДВИЩЕНА» –
стан військ при якій
вони в мінімальні
короткі терміни
можуть бути
приведені в бойову
готовність «ВОЄННА
ЗАГРОЗА» і «ПОВНА»
без виконання бойових
завдань.
Бойова готовність
«ВОЄННА ЗАГРОЗА» –
стан військ, при якому
вони готові до виконання
бойових завдань.
Бойова готовність
«ПОВНА» – стан
найвищого ступеня
бойової готовності
військ, при якій вони
здатні приступити до
виконання бойових
завдань.
Морально-психологічне забезпечення є одним з
основних видів забезпечення діяльності військ (сил) при
їх переході з мирного на воєнний час – це комплекс
заходів, узгоджених за цілями і завданнями,
послідовності, силам і засобам, що залучаються, по
створенню та підтриманню морально-психологічного
стану особового складу, необхідного для успішного
виконання завдань з відмобілізування і бойовому
залагодженню частини (підрозділу) в будь-яких умовах
обстановки.
6. Завчасність, що
встановлює необхідність
проведення
попереджувальних
пропагандистських,
контрпропагандистських
та інших заходів
Оперативність,
пов'язана зі своєчасним
реагуванням на зміну умов
обстановки
Комплексність, що
передбачає максимальну
активність на всіх
напрямках роботи,
всебічне охоплення всіх
категорій об'єктів,
тісна взаємодія всіх
суб'єктів
Систематичність і
висока інтенсивність,
що вимагають координації
і плановості, а також
динамічності і
наполегливості всіх зусиль
Доступність, що визначає
використання простих і
доступних політичних,
ідеологічних, інформаційних
і психологічних аргументів,
доказів і оцінок
Емоційність, яка передбачає
проведення емоційно-насичених
заходів, використання
матеріалів, що впливають на
емоційно-чуттєву сферу
морально - психологічного стану
військовослужбовців
Вимоги підвищення ефективності МПЗ бойової готовності
7. Основними завданнями морально-
психологічного забезпечення, які
необхідно вирішувати в умовах перебудови
військ (сил) з мирного на воєнний час є
наступні:
забезпечення морально-психологічної готовності і здатності особового
складу виконати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни;
своєчасна морально-психологічна підготовка особового складу і перехід
його свідомості з мирного на воєнний час;
досягнення морально-психологічної переваги над противником;
створення сприятливого морально-психологічної та інформаційної
обстановки, громадської думки, які забезпечують успішне проведення
мобілізаційних заходів, виконання бойових завдань військами (силами);
підтримка психологічної стійкості особового складу, зниження
психогенних втрат;
згуртування військових колективів і профілактика правопорушень;
забезпечення реалізації соціальних гарантій військовослужбовців та
членів їх сімей.
8. Вимоги підвищення ефективності МПЗ
приведення військ у бойову готовність2
Загальне керівництво морально-психологічним забезпеченням
здійснює командир частини (підрозділу).
Безпосередню відповідальність за організацію і здійснення
морально-психологічного забезпечення несе заступник
командира частини (підрозділу) з МПЗ.
З введенням вищих ступенів бойової готовності командир,
штаб, органи з МПЗ уточнюють завдання по організації
морально-психологічного забезпечення в підпорядкованих
підрозділах. При цьому особлива увага приділяється
забезпеченню пильності, організованості, скритності
проведених заходів.
9. 10) Перевірка готовності технічних засобів
виховання до використання за призначенням;
1) Уточнення плану МПЗ, організація його виконання 2) Аналіз і підготовка висновків з оцінки морально-
психологічної та інформаційної обстановки в
районах дислокації військ (сил), інформування
особового складу, в першу чергу органів
управління та чергових сил, про її особливості;
4) Зміцнення дисципліни і організованості,
забезпечення чіткого і точного виконання наказів і
розпоряджень, всебічне зміцнення авторитету
командирів (начальників);
3) Роз'яснення військовослужбовцям міжнародної
та військово-політичної обстановки, конкретних
завдань, поставлених військам (силам);
6) Організація інформаційно-пропагандистського та
ПсЗ проведення заходів щодо захисту особового
складу від інформаційно-психологічного впливу
противника;
5) Аналіз зміни морально-психологічного стану
особового складу, вироблення пропозицій і
здійснення заходів з підтримки психологічної
стійкості і моральної готовності до виконання
мобілізаційних заходів і завдань за призначенням;
8) Підготовка офіцерів органів з МПЗ для надання
допомоги органам управління в організації та
проведенні заходів МПЗ при мобілізаційному
розгортанні і приведення військ (сил) у вищі
ступені бойової готовності (відповідно до планів-
завдань);
7) Уточнення функціональних обов'язків і
розстановки офіцерів органів з МПЗ по пунктам
управління і робочим групам, а також планів їх
переміщення;
9) Уточнення планів спільних заходів з органами
місцевого самоврядування, органами з МПЗ інших
військ, громадськими та релігійними об'єднаннями,
засобами масової інформації;
12) Організація роботи з доведення та роз'яснення
вимог законодавства про відповідальність
особового складу за військові злочини,
недопущення розгубленості і паніки серед
військовослужбовців і членів їх сімей;
13) Своєчасне подання доповідей відповідним
командирам, вищих органів управління МПЗ про
морально-психологічну та інформаційну
обстановку, морально-психологічний стан і
психогенні втрати особового складу, виконану
роботу.
11) Здійснення комплексу заходів з інформаційної
роботи з членами сімей військовослужбовців та
військовозобов'язаних про обстановку, що
склалася;
Завдання командира частини (підрозділу), штабу, органів МПЗ
при введенні вищих ступенів бойової готовності
10. постановка конкретних завдань, інструктаж та навчання молодших
командирів і активу практиці виховної роботи стосовно підвищення
бойової готовності підрозділу;
планування, організація, підготовка і проведення основних заходів
виховної роботи що до підвищення бойової готовності;
організація контролю і надання допомоги молодшим командирам і
активу в проведенні системних виховних заходів;
турбота про забезпечення зразковості командного складу підрозділу в
підвищенні бойової готовності;
організація розповсюдження передового досвіду в роботі по
забезпеченню бойової готовності підрозділу;
постійний аналіз стану виховної роботи, яка спрямована на
підвищення рівня бойової готовності з метою внесення необхідних
коректив і підвищення її дієвості та ефективності;
постійна увага морально-психологічному стану бойових змін,
особового складу, що несе вартову і внутрішню службу;
доповідь командиру щодо проведення заходів та їх ефективності у
підтриманні високої бойової готовності.
Алгоритм діяльності заступника командира підрозділу з МПЗ по
забезпеченню бойової готовності підрозділу:
11. Рекомендації по проведенню морально-психологічного забезпечення
відмобілізування і приведення військ у бойову готовність
В організації й проведенні МПЗ повинні приймати активну участь всі
суб’єкти МПЗ (командири всіх ланок, штабів, начальники родів військ і
служб, офіцери виховних структур, активісти).
В проведенні МПЗ повинні бути оптимально задіяні сили і засоби.
Заходи МПЗ повинні бути продиктовані: воєнно-політичною,
оперативно-тактичною і морально-психологічною обстановкою, станом
служби військ, дисципліни і правопорядку, станом пильності і бойової
готовності. Тобто заходи повинні диктуватись самим життям, а плани на
ходу корегуватись.
Пріоритет повинен надаватись заходам МПЗ оперативним і
мобілізуючим (відповіді на запитання, інструктажі, консультації, короткі
індивідуальні й групові бесіди, голосні читання й роз’яснення важливих
повідомлень, звернень воєнно-політичного керівництва, доведення вимог
законів воєнної пори, наказів і розпоряджень тощо).
Форми і методи МПЗ застосовувати в залежності від рівня підготовки
суб’єктів МПЗ, МПС особового складу, наявності засобів МПЗ, обстановки
та наявності часу, інших чинників.
