Всеохоплюючий аналіз проблем і можливостей галузі аквакультури в Україні, найкращі практики і рекомендацій з питань політики

1. ДОРОЖНЯ КАРТА
Київ, листопад 2017
РОЗВИТОК
АКВАКУЛЬТУРИ В
УКРАЇНІ
Всеохоплюючий аналіз проблем і можливостей
галузі аквакультури в Україні, найкращі практики і
рекомендацій з питань політики
Державне
Агентство
Рибного
Господарства
України

3. ПОДЯКИ 4
РЕЗЮМЕ 6
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ГАЛУЗІ 8
Дослідження галузі аквакультури України 10
Огляд існуючої регуляторної бази в Україні 25
РОЗДІЛ 2. ДОСВІД КОМПАНІЙ 30
ТОВ «Осетр» 32
«Vismar Aqua» 35
«СКВИРАПЛЕМРИБГОСП» 37
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД 40
Норвегія 42
Данія 50
Латвія 56
Польща 62
РОЗДІЛ 4. SWOT-АНАЛІЗ 68
РОЗДІЛ 5. РЕКОМЕНДАЦІЇ 72
ДОДАТКИ 78
Опитувальник 80
Огляд профілю компанії у галузі аквакультури в Україні 81
Законодавча база 82
Перелік дозволів 96
Розширена таблиця дозволів 100
Порівняльна таблиця міжнародного досвіду 112
ЗМІСТ

5. 4EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
ПОДЯКИ
Необхідність дорожньої карти для розвитку аквакультури в Україні обговорювалась впродовж
певного часу та і спричинена тим, що потенціал для розвитку галузі ще не було визначено. У
2016 році Норвезько-українська торговельна палата (NUCC) ініціювала дискусію та почала
об’єднувати різних стейкхолдерів, зокрема урядовців, експертне середовище, представників
бізнесу та громадських організацій навколо ідеї створення такої дорожньої карти. Дана
дорожня карта була розроблена за щедрої підтримки Міністерства Торгівлі, Промисловості та
Рибальства Королівства Норвегія та Норвезько-української торгівельної палати (NUCC).
Розробка дорожньої карти здійснювалась українським аналітичним центром EasyBusiness у
співпраці зі спеціалістами української юридичної компанії Everlegal для того, щоб дати поштовх
у розвитку галузі аквакультури та щоб запровадити кращі норвезькі практики в Україні.
Автори дорожньої карти висловлюють свою вдячність Крістену А. Мордалу, який привніс свій
більш ніж 20-річний досвід роботи у галузі, допоміг у створені дорожньої карти та
впровадженні норвезьких практик як у регуляторних, так і у комерційних аспектах;
представникам українського бізнесу у сфері аквакультури (Любомиру Гайдамака,
Виконавчому директору «Vismar Aqua»; Сергію Мешкову, Директору «Осетр»; Олександру
Хейко, Головному економісту «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП») за надання необхідної інформації для
дослідження досвіду компаній, а також експертам у галузі аквакультури (Юрію Шарило,
Директору Центру методологій та технологій у галузі аквакультури; Тетяні Яковлевій,
Заступнику Голови Департаменту управління Держрибагенства України) за надання оцінки та
релевантних статистичних даних.
Незважаючи на чітке дотримання рекомендацій вищезазначених установ, помилки у нижче
вказаному тексті є провиною виключно укладачів цього документа.
К’яртан Педерсен
Генеральний Директор,
NUCC
Крістен A. Мордал
Заступник Голови Правління,
NUCC
Андрій Шпаков
Виконавчий Директор,
EasyBusiness
Дмитро Ливч
Проектний Менеджер,
EasyBusiness
Державне
Агентство
Рибного
Господарства
України

7. 6EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
РЕЗЮМЕ
Сільське господарство є одним із стратегічних секторів української економіки. Сектор складає
майже 14% ВВП, у роботі сільського господарства було залучено 17% усієї робочої сили у 2016.
Аквакультура є частиною сільського господарства, що оцінюється у близько 3 мільйони доларів
(0,3% від усього сільського господарства).
Історично, виробництво у сфері аквакультури в Україні було одним з найрозвиненіших серед
колишніх республік СРСР. Україна володіла усіма необхідними елементами для виробництва
риби та морепродуктів, включаючи промислове рибальство та обробку риби, відновлення та
захист запасів риби, центри з розведення риб. Рівень продуктивності ставків для розведення риб
перевищував середній показник по СРСР. Однак, після розпаду Радянського Союзу загальне
виробництво у сфері аквакультури знизилось на 60% протягом першого року. Із того часу імпорт
став основним джерелом забезпечення потреб населення України рибою та морепродуктами.
Враховуючи попередні обсяги виробництва, Україна володіє усіма необхідними передумовами
для того, щоб стати одним з головних виробників продукції у галузі аквакультури. Аналіз
проблем бізнесу надає додаткову інформацію щодо потреб галузі, зокрема про зміну
регуляторної політики щодо промислового рибальства; співпраця з урядом щодо інвестування
або відкриття спільних проектів; оптимізація системи навчання для підготовки працівників у
сфері аквакультури; боротьба з хабарництвом та крадіжками.
Щоб подолати ці проблеми, українські виробники у сфері аквакультури та уряд повинні взяти до
уваги успішний досвід наступних країн:
 Норвегія, яка спеціалізується на аквакультурі з використанням частин водних об’єктів,
розробила нормативну базу, яка підтримує і заохочує промислове виробництво аквакультури
 Данія, де переважає аквакультура із використанням установок замкнутого водопостачання, а
уся галузь суворо регулюється правилами закону Данії про захист навколишнього
середовища. Кожна приватна ферма має закріплену квоту, а також відповідає переліку
спеціальних вимог, зокрема рівню використання корму, водокористуванню, рівню стічних вод,
очистці сміття, відходів тощо
 Польща, спеціалізується на аквакультурі рибогосподарських водних об’єктів, а галузь
переважно складається з малих підприємств із висококваліфікованим персоналом.
Отримавши результати аналізу міжнародного досвіду, було сформовано набір рекомендацій для
покращення становища аквакультури в Україні. Усі рекомендації можуть бути поділені на 2
наступні групи:
 Зміна правової бази. Основні рекомендації стосуються створення невичерпного списку
можливих форм використання частин водних об’єктів, створення єдиної та зрозумілої
процедури надання оренди водного об’єкту; скасувати дублювання дозволів, внести зміни до
чинної форми перевірки відповідності ветеринарним вимогам та переліку тих, хто отримує
державну допомогу. Разом із тим пропонується створення ”єдиного вікна” отримання всіх
необхідних договорів для провадження діяльності у сфері аквакультури.
 Покращення умов бізнесу. Рекомендації пов'язані з впровадженням нових технологій для
збільшення обсягу виробництва у галузі, створення галузевих центрів для навчання
кваліфікованого персоналу, маркетинг рибних продуктів для збільшення внутрішнього
споживання. Разом із тим варто сприяти консолідації зусиль усіх виробників у сфері
аквакультури шляхом об’єднання в асоціації для кооперації у вирішенні законодавчих та інших
питань.
ДОДАТКИ

9. 8
АНАЛІЗ ГАЛУЗІ
Аналіз галузі аквакультури в Україні:
виробництво, споживання, експорт/імпорт,
структура виробничих витрат

10. 9

11. 10 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
Поняття установок замкнутого водопостачання, частин водних об’єктів
та рибогосподарських водних об’єктів
Загальноприйнятим є поділ галузі аквакультури на 3 основні типи*:
 Ставкова аквакультура. Згідно із Законом України ”Про аквакультуру”,
Ставкова аквакультура – це діяльність з розведення, утримання та
вирощування об’єктів аквакультури з використанням рибницьких
ставків, штучно створених водойм (руслових, балочних або одамбованих
ставків), відокремлених від материнських водних об’єктів (їх частин),
лиманів, обводнених торфових кар’єрів. Найбільший обсяг виробництва
серед типів аквакультури в Україні здійснюється у класичних
рибогосподарських водних об’єктах (92% від загального обсягу
аквакультури в Україні). Розміри водойм варіюють від малих,
гравійованих водойм до спеціально сконструйованих та побудованих за
спеціальними проектами. Представників родини коропових є найбільш
поширеним видом, що вирощується у прісноводних водоймах.
* - Окрім цих трьох категорій, Державне агентство рибного господарства виділяє інші категоріЇ з
часткою 8%
14%
від ВВП складає
сільське
господарство
92%
від загального
обсягу
аквакультури в
Україні
виробляється в
класичних
рибогосподарських
водних системах
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ
1.1 АНАЛІЗ РИНКУ АКВАКУЛЬТУРИ
Стратегічна позиція рибного господарства та аквакультури в Україні
Сільськогосподарський сектор відіграє важливу роль в українській
економіці, створюючи близько 14% ВВП (Графік 1) та забезпечуючи робочі
місця для однієї п'ятої частини зайнятого населення у 2016 році.
Обсяг ринку аквакультури становить близько 3 млн дол. США (0,3% від
обсягу сільського господарства в цілому), і не задовольняє внутрішній
попит з боку населення. Беручи до уваги також галузь внутрішнього вилову
риби, понад 80% рибних та морських продуктів, що споживаються в Україні,
імпортується.
12
8
10
13 14
16
14
11 11
8 8 8
10 9
10
12
14
14
0%
5%
10%
15%
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
20122008* 2010 2014 2016
Ринкова вартість, млрд. доларів США
Частка у ВВП, % * Відлік даних розпочинається з 2008 року
Графік 1. Обсяг ринку та частка сільського господарства у структурі ВВП
Джерело: Державна служба статистики України

12. 11EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
 Аквакультура із використанням частин водних об’єктів. Частини
рибогосподарського водного об’єкту надаються у користування на
умовах оренди лише для розміщення плавучих рибницьких ставків, крім
того для здійснення марикультури надаються на умовах оренди
акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального
моря, виключного (морської) економічної зони України, визначення їх
меж (координат) для цілей аквакультури (марикультури) здійснюється
Кабінетом Міністрів України. В Україні обсяг виробництва у кліткових
системах у рибному господарстві становив менше ніж 0,003% від
загального обсягу в галузі аквакультури
 Аквакультура із використанням установок замкнутого водопостачання
(УЗВ). Часткове або повне повторне використання природніх або
штучних водойм через рециркуляційні системи є вигідним для гравців
ринку. До даного типу аквакультури належать УЗВ системи, що належать
до закритих умов аквакультури. Частка даного типу аквакультури
становить 0,005% від загального обсягу галузі.
Внутрішні споруди можуть використовуватись як для виробництва
кормових матеріалів, так і для розведення риби на продаж. За
можливістю у УЗВ використовують артезіанську воду у виробничому
процесі, якщо це можливо. Це сприяє покращенню якості води та
забезпечує стабільність температури протягом виробничого циклу
УЗВ використовуються для вирощування наступних об’єктів
аквакультури риб: родини лососевих, осетрових, сомових, коропових
тощо
В СРСР
аквакультура
користувалась
державною
підтримкою
Ключові факти
За щільністю вирощуваних організмів на одиницю площі аквакультурні
системи поділяються на екстенсивний та інтенсивний типи:
 Екстенсивна аквакультура. Основними переваги даного типу є низькі
інвестиційні витрати; використання природних водоймищ, низький
технологічний рівень; незначні операційні та виробничі витрати. До
головних недоліків належать низький рівень продуктивності, високий
ступінь залежності від кліматичних умов та якості води
 Інтенсивна аквакультура. Основними вигодами використання систем
даного типу є низький рівень залежності від місцевих кліматичних умов
та якості водних ресурсів. Найбільшим недоліком є високі інвестиційні
витрати
Історична перспектива та передумови для розвитку ринку
Перехід від колишнього Радянського Союзу до України
Протягом 1988-1990 років аквакультурна галузь в колишньому СРСР
зростала швидкими темпами завдяки значній урядовій підтримці. Проте,
після розпаду Радянського Союзу виробництво у цій галузі впало у 1,6 рази
(з 418.277 тонн у 1990 році до 256.295 тонн у 1991) (Графік 2).
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

13. 12 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
400 000
350 000
0
450 000
50 000
100 000
150 000
200 000
250 000
300 000
19901988 1989 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997
Інші країни СНД Білорусь УкраїнаЦентр. Азія РФ
Галузь отримує державну
підтримку*
Падіння після розпаду СРСР
Графік 2. Виробництво у колишніх республіках СРСР, 1988-1997 роки, тонни
* - безпосередньо через субсидії та через інвестиції у розвиток і дослідження галузі
Джерело: Тренди розвитку аквакультурної галузі у республіках колишнього СРСР
http://www.fao.org/docrep/003/ab412e/ab412e25.htm
Аквакультура в Україні була однією із найбільш розвинених серед інших
республік в часи Радянського Союзу. Україна була забезпечена усім
необхідним для виробництва риби і морепродуктів; усі складові
виробничого циклу здійснювались в Україні: рибальство та переробка риби,
відтворення та збереження популяції риби, розвиток центрів вирощування
риби. Рівень продуктивності ставків для розведення риби перевищував
середнє значення у СРСР.
Найважливіші зміни
У 1990-х роках після розпаду СРСР відбулось становлення України, як
держави з ринковою економікою. Внаслідок зміни економічної системи із
планової до ринкової в галузі аквакультури було повністю скасовано усі
субсидії для цієї галузі, що у свою чергу спричинило різкий спад рівнів
вилову риби та виробництва у аквакультурі. Значний дисбаланс в економіці
держави спричинив зменшення оборотних активів підприємств, значне
погіршення їхньої матеріально-технічної бази.
Проблеми конкурентоспроможності української аквакультурної галузі
пояснюються наступними причинами:
 Недоліки у процесі орендування водних об’єктів;
 Недостатня кількість висококваліфікованого персоналу;
 Проблема доступу до ринків збуту продукції;
 Недоступність ринків капіталу;
 Високий рівень витрат на корм.
Імпорт став основним джерелом риби та морепродуктів для українського
населення. Переломним моментом став 1999 рік, коли імпортне мито на
заморожену рибу та морепродукти зменшилась з 20% до 5%. Зменшення
митних ставок спричинило ріст імпорту риби та морепродуктів до України у
кілька разів.
Україна займала
2 місце серед
союзних
республік за
виробництвом у
галузі
аквакультури
Kлючові факти
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

14. 13EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
Загальний огляд галузі
Використання водних та земельних ресурсів
Згідно з формою “Звітність виробництва продукції аквакультури”, площа
ставового фонду зменшувалася із 122 тис га у 2013 до 103 тис га у 2016. В
той же час, у 2015 році лише у 48% із наявних водоймищ здійснювалось
розведення риби.
Ефективність управління водними та земельними ресурсами в Україні
Незважаючи на те, що Україна посідає 1 місце в Європі за площею
внутрішніх поверхневих вод – приблизно 1,3 мільйона га, продуктивність
вирощеної риби на 1 га в Україні зменшилась з 290 кг в 2013 році до 270
кг на 1 га в 2016 році.
Український ринок риби та морепродуктів
Короткий огляд регіональної та продуктової структур (Графік 3)
 Територія України поділена на 24 області
 Найбільша частка виробництва у галузі аквакультури зосереджена в
Сумській, Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській та Львівській
областях Найменша відповідно у Полтавській, Дніпропетровській,
Миколаївській та Хмельницькій областях
 Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Сумська та Херсонська області
мають найбільший виробничий потенціал (завдяки високому рівню
зариблення водойм)
н.д.
н.д.
1.8%
16.1%
0.6%
1.6%
2.7%
9.3%
2.5%
1.4%
5.9%
14.8%
3.7%
3.6%
3.6%
0.6%
9.3%
1.8%
3.3%
2.3%
3.1%
2.6%
4.1%
3.2%
2.0%
* - Відсоткове цифрове значення показує частку області у виробництві, колір – міру
зариблення водоймищ ( від темнішого до світлішого, від більших площ до менших)
Графік 3. Регіональна структура рибної галузі в 2016 році*
8
областей України
придатні для
ведення морської
аквакультури
Морська аквакультура (Графік 4). Узбережжя Чорного моря є
потенційним місцем для розвитку морської аквакультури в Україні.
Одеська, Миколаївська, Херсонська області належать до тих, де можна
вирощувати різні види морської аквакультури.
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ
101.761 га
Становить площа
наявних водоймищ
в Україні
Джерело: Державна служба статистики України

15. 14 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
Перспективні види риби для розведення в галузі морської аквакультури:
 Осетрові, Лососеві родини риб
 Мідії, плоскі та гігантські устриці (серед молюсків)
- зони для розвитку аквакультури
Джерело: Державна служба статистики України
Кількісний та якісний аналіз ринку
Вилов риби та морепродуктів
Сукупний вилов риби та інших водних біоресурсів в Україні класифікується
за трьома категоріями, в залежності від місця вилову:
 Внутрішні водойми. Відповідно до даних Державного агентства рибного
господарства України, загальний обсяг виловленої риби у внутрішніх
водоймах у 2015 збільшився на 6% порівняно з 2005 (з 37,4 тис. тонн у
2005 до 39,6 тис. тонн у 2015). Анексія Кримського півострову
Російською Федерацією вплинула на переорієнтацію місць вилову риби,
що призвело до збільшення обсягу її вилову у внутрішніх водоймищах
Графік 4. Потенційні зони для розвитку морської аквакультури в Україні
 Басейн Азовського та Чорного морів. Відповідно до даних Державного
агентства рибного господарства України, загальний обсяг виловленої
риби у басейнах Азовського та Чорного морів у 2015 зменшився на 64%,
порівняно з 2005 (з 61,2 тис. тонн у 2005 до 2,2 тис. тонн у 2015). У 2010,
65% від всієї виловленої риби у цьому басейні припадало на Кримський
півострів. У зв'язку з анексією Кримського півострову Російською
Федерацією, Україна більше не має доступу до основних місць вилову
риби
 Морські економічні зони інших регіонів. Відповідно до даних Державного
агентства рибного господарства України, загальний обсяг виловленої
риби у морських економічних зонах інших регіонів у 2015 році зменшився
на 82% порівняно 2005 (з 167 тис. тонн у 2005 до 29,5 тис. тонн у 2015). У
2010, 73% від усієї виловленої риби у морських економічних зонах інших
регіонів було отримано з території Кримського півострову
склало зростання
обсягів виловленої
риби у внутрішніх
водоймищах
протягом 2005-2015
6%
На 64%
зріс вилов у Азово-
Чорноморському
басейні 2015-16 рр.
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

16. 15EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
У 2014 обсяг виловленої риби та інших водних ресурсів рибними
господарствами України дорівнював 91 тис. тонн, що на 60% менше ніж
загальний обсяг у 2013 (за статистичним підрахунком) (Графік 5). Це
різке зменшення пояснюється анексією Кримського півострову
Російською Федерацією. Наприклад, у 2013, частка виловленої риби та
інших водних ресурсів у Криму дорівнювала 63% від усього вилову риби
в Україні, а з 2014 частка становить 0%.
214 224
257
219 211 204
226
91 89 88
144 160
134 127 130 127 142
0
100
200
300
20122010200920082007 2011 2013 2014 2015 2016
-60%
Загальний вилов риби та морепродуктів в Україні, тис. тонн
Вилов риби та морепродуктів у Криму (з Севастополем), тис. тонн
Графік 5. Обсяг виловленої риби та морепродуктів в Україні протягом періоду
2007–2016 рр., (тис. тонн)
Джерело: Державна служба статистики України
Класифікація Державного агентства рибного господарства України щодо
виловленої риби включає 5 груп: морська риба, прісноводна риба,
лосось, оселедець та осетрові (Графік 6).
Графік 6. Структура усієї рибопродукції, виробленої в Україні у 2016 році (тонн)
Джерело: Державна служба статистики України
15 651
1 244
4 393
1 653
Морські
22 941
4 392
34 225
Прісноводні
38 617
406
11 963
12 405
36
Інші
Інші
Коропові
Лосось
Осетрові
Оселедець
Бички
Інші
Анчоус
Шпроти
Бички займають найбільшу частку (70% від всього вилову морської
риби), наступним за обсягом є шпроти (7% від усього вилову) та хамса
(5% від усього вилову). Серед прісноводної риби, найбільша частка
вилову припадає на родину коропових (близько 90% від усього вилову
риби).
Виробництво риби в галузі аквакультури
В 2016 році загальний рівень виробництва в галузі аквакультури був на
78% нижчим порівняно з 1988 (спад з 96 тис. тонн у 1988 до 21 тис. тонн
у 2016) (Графік 7). Основними причинами спаду були: розпад СРСР (в
1991–33%), економічна криза (–27%), а також загострення військового
конфлікту на Сході України (в 2014 –12,5%).
Основу морського
вилову складають:
 бичок – 70%
 шпроти – 7%
 анчоуси – 5%
Kлючові факти
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

17. 16 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
96
82
55 66
44
33
28 31 31
26
19
24 23 24 24 21
0
20
40
60
80
100
1988 1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
Графік 7. Сумарний рівень виробництва в аквакультурі протягом 1988-2015
рр.
Джерело: Державна служба статистики України
Порівнюючи загальний рівень виробництва риби у аквакультурі із
сукупним виловом риби в Україні, потрібно наголосити, що перший
показник, як за обсягом, так і за вартістю, незначно змінився протягом
останніх 10 років. Це пояснюється тим, що місця здійснення аквакультури
зазвичай перебувають на материковій частині України і, навіть
незважаючи на анексію Кримського півострову, спад у виробництві
становив лише 2,58% (порівняно з 60% зменшення вилову риби у 2014
році).
Разом із тим варто зауважити, що ставкову аквакультуру почали
виокремлювати із 1996 року (до цього вона була разом із виловом), а у
2012 році введено форму статистичну форму звітності із аквакультури "№
1А-риба”.
Споживання риби та морепродуктів
У 2016 році загальний рівень споживання риби та морепродуктів в Україні
становив 432 тис. тонн (Графік 8).
Стабільно низький попит на рибу та морепродукти є таким через
нестабільний економічний та політичний стан у країні. Найбільш
важливими факторами, що впливають на рівень споживання риби та
морепродуктів в Україні є:
 Зростання на 5% загального вилову риби у внутрішніх водах та
зростання імпорту на 25% у 2008 році призвело до зростання
споживання риби та морепродуктів на 20% порівняно із 2007
 Фінансова криза (2008–2009) спричинила спад споживання риби та
морепродуктів на 17% у 2009 році порівняно з 2008 роком через
зменшення купівельної спроможності серед споживачів, зростання цін
на імпортні товари через падіння національної валюти та інші внутрішні
й зовнішні фактори (українці були змушені замінити рибний
протеїновий раціон на більш дешевий)
 Анексія Кримського півострову і проблеми з доставкою риби до
мілітаризованих регіонів спричинили зменшення рівня споживання у
2014 році порівняно з 2013 роком
Попри це, у 2016 році спостерігалось незначне покращення загального
рівня споживання риби та морепродуктів, що може зупинити падіння 2
попередніх років.
Падіння
споживання риби
та морепродуктів
 через анексію
Криму
 фінансову
кризу
Ключові факти
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

18. 17EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
671
770
660 633 584 589 627
479
367 432
15
18
15
15
14 14 15
11
9
10
0
5
10
15
20
0
100
200
300
400
500
600
700
800
20102007 20092008 20132011 2012 2014 2015 2016
Споживання риби та морепродуктів, тис. тонн
Споживання риби та морепродуктів на одну особу, кг
Графік 8. Динаміка рівня споживання риби та морепродуктів в Україні
протягом 2007-2016 рр. (кг/особу та тис. тонн)
Джерело: Державна служба статистики України
Рівень споживання риби та морепродуктів на людину в Україні є нижчим
за середньосвітовий показник (який згідно з ФАО становив 20 кг у 2016
році). Проте, за оцінками ФАО, до 2021 рівень споживання риби в Україні
зросте на 67% (порівняно з 2013) і перевершить середньосвітовий
показник (Графік 9).
0
5
10
15
20
25
30
Україна Африка Лат.
Америка
Пн.
Америка
Азія Європа Світ
2013
2021
Графік 9. Споживання риби та морепродуктів на душу населення в світі та
Україні в 2013 і 2021 рр. (прогноз)
Джерело: ФАО (дані із презентації Державного Агентства Рибного Господарства України
«Концепція реформуваннярибної галузі України»)
Динаміка експорту та імпорту риби й морепродуктів
Статистичні дані Державної служби статистика України підтверджують,
що частка імпорту у грошовому виразі, що споживається, є значно
вищою за частку експорту (Графік 10). Це можна пояснити тим, що
національне виробництво забезпечує лише 20% внутрішнього попиту,
решта імпортується.
Зміни у експорті риби та морепродуктів відбуваються через економічні,
політичні та регуляторні фактори. Найбільший спад (після 2013) трапився
через втрату російського ринку, який становив в середньому 80-85% від
загальноукраїнського експорту. Разом із тим втрати обсягів вилову риби
після анексії Кримського півострову становили 63%.
9 кг
на особу становив
найнижчий рівень
споживання риби
та морепродуктів в
Україні за останні 9
років
85%
становила частка
РФ від загального
експорту риби та
морепродуктів до
2013 року
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

19. 18 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
Однак, завдяки покращенню макроекономічних показників, експорт
відновив своє зростання у 2016 році.
469
582
451 471
395
430
469
348
230
299
33 40 61 66 62 66 65 49
18 22
0
100
200
300
400
500
600
201620122007 2008 2009 2014201320112010 2015
Імпорт риби і морепродуктів Експорт риби і морепродуктів
Графік 10. Динаміка експорту та імпорту риби і морепродуктів в Україні
протягом 2011-2016 рр. (млн. доларів США)
Джерело: Державна служба статистики України
Імпорт
В 2016 році заморожена риба становила 78% за обсягами та 60% за
вартістю від загального імпорту риби та морепродуктів в Україні. Велика
частка імпорту продуктів саме цього типу пояснюється низьким рівнем
купівельної спроможності населення. 80% риби та морепродуктів, що
споживається, імпортується, але зазвичай це продукція низького
цінового сегменту.
* - Менше 1%: ракоподібні, молюски, сушена або солена риба, інші морські види
** - Менше 1 %: жива риба та морепродукти, рибна мука чи зерна
Графік 11. Структура імпорту риби та
морепродуктів в Україні за обсягами у
2016 році %*
Графік 12. Структура імпорту риби
та морепродуктів у грошовому
виразі у 2016 році, %**
60%
14%
9%
8%
6%
2%
78%
8%
7% 1%
3%
1%
Оброблені молюски
Заморожена риба
Оброблена риба
Рибне філе та інше м’ясо риби
Свіжа риба
Інше
Джерело: Державна служба статистики України
Оселедець, хеки та скумбрія – види риби, що посіли найвищі сходинки за
обсягом імпорту у 2016 році. Порівняно з 2015 роком частка цих видів у
загальній структурі імпорту зросла (Графік 13).
80%
риби та
морепродуктів, що
споживається,
імпортується
імпорту риби та
морепродуктів в
Україні у 2016 році
становила
заморожена риба
78%
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

20. 19EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
0
10
20
30
40
50
60
70
Макрель
6%
Осел.
19%
Хек
2%
Пангас.Балт.
осел.
Лосось Шпроти Мойва Мерланг Форель
20%
10%
17%
9%
13%
16%
10%
6% 5%
6%
3%
3%
1%
2%
3% 2% 2%
2015
2016
Графік 13. Структура імпорту риби в України за видами (за обсягами, тис.
тонн) в 2015-2016 рр.
Джерело: Державна служба статистики України
Експорт
Рибне філе та інші види рибного м’яса є найбільш експортованими як за
обсягами, так і за вартістю у структурі українського експорту (36% за
обсягами та 37% від загальної вартості). Наступні місця посідають
консервована риба та молюски.
Основними видами риби, щоекспортуються, є сардини, хамса та кілька.
Графік 14. Структура експорту
риби та морепродуктів в Україні у
2016 році % (за обсягами)
Графік 15. Структура експорту риби
та морепродуктів у грошовому
виразі у 2016 році, %
36%
26%
11%
11%
6%
6%
5%
37%
21%
20%
11%
7%
3%
1%
Оброблені молюскиРибне філе та м’ясо
Оброблена риба
Молюски
Заморожена риба
Свіжа риба
Інше*
* - включаючи ракоподібні, сушену чи солену рибу, мальків чи зерна
Джерело: Державна служба статистики України
20%
становить імпорт
оселедцю –
найбільш
імпортованої риби
36%
Експортованої риби
за обсягом
становить рибне
філе та м’ясо
частка в загальному імпорті у 2016 році, %
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

21. 20 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
Тіньовий сектор
Нелегальний сектор вилову риби та морепродуктів
За даними FAO, незаконний, незареєстрований та нерегульований вилов
риби у світових океанах щорічно дорівнює ~11-26 мільйонів тонн риби або
~10-23 мільярів доларів США.
Встановлення прозорих правил рибальства та обліку могли б змінити дану
ситуацію. Крім цього, важливо створити умови, за яких легальна
діяльність приносила б вищі прибутки.
Нелегальна торгівля чорною ікрою
Підвищення попиту на ікру у Європі та інших частинах світу призвело до
надмірного вилову осетрових у більшості морях по всьому світу. Сюди
відносять моря Росії, Ірану, Північної Америки, Азербайджану та України.
Торгівля ікрою вигідна тим, що готелі в Європі платять браконьєрам і
законним торговцям величезні суми грошей за обсяг проданої ікри. Через
надмірний вилов, види осетрових були оголошені такими, що перебувають
під загрозою зникнення і занесені до Червоного списку МСОП. Їх вилов
заборонений як в Каспійському, так і в Чорному морях. Заборона на
ловлю осетрових призвела до розвитку аквакультури. Однак незаконна
торгівля ікрою триває.
Україна входить до першої п'ятірки країн за часткою нелегальної торгівлі
ікрою, що становила приблизно 10% за період 1999–2014 рр. Для
порівняння, у Росії ця частка становить 38%, а показник Ісламської
Республіки Іран становить11%. До інших країн з незаконною торгівлею
ікрою відносять Азербайджан, Німеччину, Казахстан, Польщу та
Туреччину. Ці країни незаконно експортують чорну ікру в Європу,
незважаючи на обмеження та високі штрафи щодо вилову осетрових.
Надмірний вилов риби призвів до значного зменшення кількості
осетрових у більшості морях, включаючи Чорне та Каспійське. Якщо
незаконний вилов риби не буде зупинено, сімейство осетрових може
вимерти у наступні кілька років.
Таблиця 1. Незаконна торгівля ікрою: П’ятірка країн із найвищою часткою
нелегального продажу ікри (1999–2014 рр.)
№ Країна
% нелегального продажу ікри від
загального обсягу, з 1999 по 2014
1 Російська Федерація 38%
2 Іран 11%
3 Україна 10%
4 Азербайджан 8%
5 Німеччина 4%
Джерело: The article “The Illegal Caviar Trade - Countries Most Involved”
http://www.worldatlas.com/articles/the-illegal-caviar-trade-top-source-countries-of-illegal-caviar-
trade-seizures.html
3
місце займає
Україна в рейтингу
країн за часткою
нелегальної торгівлі
ікрою
10%
складає частка
нелегальної торгівлі
ікрою в Україні
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

22. 21EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
Бізнес-процеси ведення аквакультури у ставках, садкових господарствах
та рециркуляційних системах
Ланцюжок цінності для встановлення замкнутого водопостачання (УЗВ) та
рибогосподарського водного об’єкту у більшості випадках включає три
основні стадії:
 підготовчий етап;
 етап виробництва;
 етап переробки та продажу.
Підготовчий етап. Усі підготовчі процеси проведені для
подальшого виробництва: постачання основного продукту
(рибопосадковий матеріал), закупівля матеріалів для
вирощування (корми, вітаміни тощо), плата за оренду та
підготовчі роботи.
Підготовчий етап включає наступні стадії:
 Отримання необхідних документів для ведення аквакультури
 Підготовка до інкубації гідробіонтів
 Підготовка ставків, садків, басейнів для утримання,
розведення та вирощування гідробіонтів
 Селекційна діяльність
 Заготівля (підготовка) рибопосадкового матеріалу
 Підготовка машин, обладнання, інструменту та матеріалів
для технологічних операцій
 Проведення профілактичних та інтенсифікаційних заходів
Етап виробництва. Цей етап передбачає початок виробництва
продукції.
Підготовча стадія складається з наступних фаз:
 Зариблення ставів, басейнів, садків
 Годівля риби
 Підтримання умов середовища для утримання, розведення
та вирощування гідробіонтів
 Контроль за технологічними процесами утримання,
розведення та вирощування гідробіонтів
 Вилов товарної риби та її утримання до моменту реалізації
Етап переробки та продажу. На цьому етапі відбувається
переробка виловленої риби та реалізація.
Етап включає наступні фази:
 Утримання товарної риби
 Продаж живої риби
 Переробка риби (охолодження та заморозка)
 Зберігання продукції переробки
 Реалізація
10%
загальної вартості
виробництва у
аквакультурі
зазвичай
складають вітаміни
та мінерали
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

23. 22 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
Розбивка вартості (Графік 16)
 Основна частина витрат – витрати на корм – 60%
 Заробітна плата є другою за величиною частиною витрат – 11%
 Близько 10% – витрати на вітаміни, мінерали тощо
 7% витрат припадає на рибопосадковий матеріал.
Інші великі за часткою витрати припадають на заробітну плату, вітаміни
та рибопосадковий матеріал (від 11% до 7% відповідно). Для цих категорій,
діапазон витрат може дуже варіюватись залежно від пори року (під час
періоду розмноження ці витрати можуть варіюватись на 10–20%).
Розподіл витрат в залежності від періоду ланцюжка цінності:
 Підготовчий етап складає ~78% від усіх виробничих витрат,
враховуючи корми, витрати на вітаміни, рибопосадковий матеріал та
рентні платежі)
78%
складають усі
витрати на
виробництво у
аквакультурі,
більшість з яких
припадає на
підготовчий етап
 Витрати на етапі виробництва складають ~13% від всіх витрат, де
основні витрати відведені на енергію та зарплату персоналу
 Під час переробки та продажу витрати складають ~2% від усіх витрат.
До основних витрат на даному етапі відносять транспортування та
витрат на переробку (копчення чи заморозку)
60
100
10
7 1 2
11 2
7
ТранспортЕнергіяОрендаКорм Підготовчі
роботи
Живлення
мальків
Інші
витрати *
Заробітна
платня
Підготовчий етап
Виробництво
Після виробництва
Графік 16. Розбивка собівартості виробництва продукції аквакультури в
Україні
* - Інші витрати, які становлять ~7% від собівартості продукції, розподілені між трьома
етапами і залежать від компанії
Джерело: Державна служба статистики України
Корм
В Україні відсутні заводи із виробництва кормів для видів, що вирощується
за умов інтенсивної аквакультури. Саме тому більшість компаній повинні
імпортувати їх із-за кордону.
60%
загальних витрат на
аквакультуру
складає корм
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

24. 23EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
У 2015 році було імпортовано 700 тонн кормів. У зв’язку з тим, що рівень
розвитку технологій низький, обсяг використання кормів є високим. В
середньому, необхідно 1,2-1,4 кг кормів на 1 кг вирощеної риби. Це
означає, що з 700 тон імпортованих кормів можна виростити лише 500-
600 тонн риби.
Внаслідок девальвації гривні витрати на корми значно зросли. Виробники
аквакультури стверджують, що польські корми на 30% дорожчі для
українських підприємств, ніж для польських.
Аналіз п’яти сил Портера
Для того, аби визначити рівень конкуренції в галузі та показати стратегію
розвитку аквакультури, було використано аналіз п'яти сил Портера.
Методологія визначає п'ять сил, що дають оцінку привабливості ведення
бізнесу в галузі.
Даний аналіз включає аналіз трьох частин "горизонтальної" конкуренції:
загроза появи товарів-замінників, загроза появи нових гравців та
конкуренції; та двох сил "вертикальної" конкуренції: аналіз ринкової сили
постачальників та споживачів. Було проведено порівняння двох галузей:
аквакультури та птахівництва як основної конкуруючої галузі (Графік 17).
Графік 17. Аналіз п’яти сил Портера: птахівництво та аквакультура
Poultry Aquaculture
Рівень конкуренції
Ринкова сила постачальників
Загроза появи нових
гравців
Загроза появи товарів-
замінників
Ринкова сила покупців
Порівняльний аналіз птахівництва та аквакультури
Купівельна спроможність споживачів аквакультури вища, ніж у птахівництва
 висока еластичність попиту, тому споживачі можуть вживати менш
дорогі продукти, в даному випадку - продукти птахівництва
 недостатність диференціації на ринку аквакультури продукції
порівняно з ринком птахівництва
 відсутність деяких унікальних товарів-замінників
Купівельна спроможність постачальників в галузі аквакультури вища
порівняно з ринком птахівництва
 низький рівень конкуренції серед постачальників в галузі
аквакультури порівняно з галуззю птахівництва
 високі витрати, пов’язані зі зміною постачальників у зв’язку з високою
залежністю від імпортованих кормів та інших продуктів
Птахівництво є
практично повним
замінником
аквакультури
Ключові факти
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ
Птахівництво Аквакультура

25. 24 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
Ризики появи нових гравців в галузі аквакультури вищі, ніж на ринку
птахівництва
 низький рівень консолідації компаній в галузі аквакультур
 нижчий рівень диференціації продуктів та сили існуючих брендів в
галузі аквакультури порівняно з галуззю птахівництва, відповідно
бар’єри виходу до цієї галузі нижчі
 низький рівень розвитку каналів дистрибуції аквакультури (особливо
відсутність холодної логістики), що знижує привабливість галузі
 високий рівень регуляції галузі аквакультури (велика кількість
дозволів під час входу у галузь; високі вимоги з боку держави: 30 кг зі
100 кг надати на державну експертизу якості риби
 тривалий термін окупності деяких видів аквакультури (для бізнесу у
сфері виробництва ікри, середній період дозрівання риби становить 6-
10 років, і лише після цього часу можливо отримати кінцевий продукт)
Рівень конкуренції в галузі аквакультури значно нижчий, ніж в галузі
птахівництва
 низька концентрація компаній
 високі бар'єри для входу у галузь (надмірне регулювання)
 низький темп зростання галузі
 низька диференціація продукту та стандартизація в галузі аквакультури
створює для споживача нескінченну кількість альтернатив, що
призводить до постійної зміни його вибору. Через це в галузі існує
високий рівень нестабільності майбутніх доходів
Загроза появи товарів-замінників у галузі аквакультури нижча, ніж у галузі
птахівництва
 обмежений обсяг прямих товарів-замінників на ринку (висока ціна,
головним чином тому, що всі вони імпортуються)
 висока ціна заміщення продукту у промисловості аквакультури
(головним чином тому, що всі вони імпортуються)
Підсумовуючи, галузь аквакультури в Україні характеризується низьким
рівнем конкуренції, особливо у порівнянні з птахівництвом. Серед
основних переваг та перспектив зростання галузі аквакультури в Україні є
низький рівень консолідації ринку, обмежена кількість прямих товарів-
замінників, наявних на ринку, висока ціна прямих товарів-замінників у
галузі аквакультури та висока ринкова влада покупців.
Основними обмеженнями для розвитку аквакультурного бізнесу є низька
диференціація та стандартизація продукції, відсутність якісної логістики,
надмірне регулювання виробництва аквакультури, порівняно низька
рентабельність галузі та низький темп зростання ринку.
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ
6-10
років дозріває риба
до моменту
отримання ікри для
подальшого
продажу

26. 25EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
1.2 ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ У ГАЛУЗІ
АКВАКУЛЬТУРИ
Урядові ініціативи
Важливо зазначити, що в Україні середня рибопродуктивність складає
близько 3,5 ц/га., що свідчить про неповне використання біологічного
потенціалу водного фонду. В той же час, якщо говорити про
продуктивність ставків у розведенні риби за екстенсивною технологією
середня рибопродуктивність має становити не менше 6,5 ц/га, тобто
враховуючи біологічний потенціал водойм щорічно можна виробляти
понад 163 тон продукції. А в разі якщо використовувати інтенсивну
технологію вирощування, можна досягнути виробництво у 400 тис. тонн
(16,4 ц/га).
Існують чималі можливості для ефективного ведення аквакультури
завдяки відновленню та модернізації виробничих потужностей. Ставкова
аквакультура розпочинає свою історію ще із часів колишнього СРСР.
В Україні існує великий потенціал для розвитку ставкової аквакультури,
зокрема видів, які знаходяться на початкових етапах харчового ланцюга.
Застосування відповідних технологій полікультури може не тільки
забезпечити ефективне використання первинних ресурсів, але й
відігравати важливу роль в утилізації органічних відходів.
В даний час основне завдання більшості ферм полягає в збільшенні
обсягу виробництва і доходів, а також у врахуванні потреб ринку і
зростанні купівельної спроможності місцевого населення.
Українські закони та правила для галузі аквакультури визначають
принципи державної політики, розвитку і функціонування рибної галузі,
збереження і раціонального використання водних біологічних ресурсів,
встановлюють прийнятні вимоги до ліцензування та дозвільних
процедурах. Законодавство охоплює заходи у сфері аквакультури,
здійснювані у внутрішніх водах, рибальських водоймах, внутрішньому
морському, територіальному морі і виключній економічній зоні та
водосховищах в Україні. Це можуть бути приватні чи орендовані водні
об'єкти (або їх частини), риболовотехнічні пристрої, такі як плавучі
установки, колектори для молюсків, басейни, УЗВ тощо.
Загальні принципи галузі аквакультури, пов'язані з використанням і
орендою земельних, водних ресурсів і гідротехнічних споруд, передбачені
Земельним кодексом і Водним кодексом України. Відповідно до Водного
кодексу України, всі юридичні і фізичні особи, зайняті в галузі
аквакультури, повинні отримати право використовувати водні ресурси
для створення необхідних умов для водної флори і фауни.
Процедури для отримання дозволів аквакультури є складними та
коштовними. Підставою для ведення аквакультури є документ, що
посвідчує право користування водними ресурсами.
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ
Ключові факти
Культурні
промисли можуть
забезпечити
найбільш
ефективне
використання
первинних
ресурсів і їх можна
застосовувати в
акваторіях,
непридатних для
звичайної
аквакультури

27. 26 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
Рибогосподарські водні об’єкти надаються суб’єктам аквакультури
відповідно до статті 55 Водного кодексу України, ст. 14 Закону України
“Про аквакультуру” та ст. 122 Земельного кодексу України, надання
рибогосподарських технологічних водойм та частин водних об’єктів,
технологічних водойм і частин водних об'єктів (згідно зі ст. 14 Закону
України “Про аквакультуру” і ст. 122 Земельного кодексу України).
Що стосується внутрішніх морських вод територіального моря,
виключної (морської) економічної зони України, договір оренди надається
виключно Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 14 Закону
України «Про аквакультуру» і ст. 14 Водного кодексу України.
Рибогосподарські водні об’єкти та рибогосподарські технологічні
водойми надаються суб’єктам аквакультури за умови наявності
паспорта водного об’єкта або паспорта рибогосподарської технологічної
водойми
Обов'язок виготовлення паспортів покладено на орендодавця або
орендаря. Відповідно до Наказу Міністерства екології та природних
ресурсів України від 18 березня 2013 року № 99 “’Про затвердження
Порядку розроблення паспорта водного об'єкта” виготовлення паспорту
покладається на орендодавця водного об’єкту, проте відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420 “Про
затвердження типового договору оренди водного об’єкту” організація
розроблення паспорту та відповідні фінансові витрати можуть бути
покладені як на орендодавця, так і орендаря. Розроблення паспорту
рибогосподарської технологічної водойми регламентоване наказом
Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 грудня
2013 «Про затвердження Порядку розроблення паспорта
рибогосподарської технологічної водойми». Обов’язок розроблення
паспорту покладено на орендодавця, а у разі, якщо рибогосподарська
технологічна водойма, земельна ділянка цієї водойми або гідротехнічні
споруди водойми знаходяться в оренді замовником розроблення
паспорту є орендар.
Одним з основних законів в галузі аквакультури є закон України «Про
аквакультуру» № 5293-VI від 18 вересня 2012. Дія цього закону
поширюється на правовідносини у сфері аквакультури, що поширюється
на правовідносини у сфері аквакультури, і здійснюється у внутрішніх
водних об’єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних
водоймах, внутрішніх морських водах, територіальному морі та
виключній (морській економічній зоні України, а також на ділянках суші
території України, які використовуються для цілей аквакультури).
Цей Закон встановлює основні визначення галузі аквакультури. Згідно
ст. 1 Закону, рибництво (аквакультура) охоплює сільськогосподарську
діяльність зі штучного розведення, зберігання та вирощування об'єктів
аквакультури цілком або частково в контрольованих умовах для
аквакультури і виробництва кормів, відтворення біологічних ресурсів,
проведення селекційної і племінної роботи, введення, переселення,
акліматизацію та повторну акліматизацію водних організмів ,
поповнення водних біологічних ресурсів, збереження біорізноманіття та
рекреаційних послуг.
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ
Один з ключових
спеціалізованих
законів
“Про
аквакультуру»
5293-VI від 18
вересня 2012
Ключові факти
Риба та інші
об’єкти
аквакультури як
складова
природного
різноманіття
Ключові факти

28. 27EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
Об'єктами аквакультури є гідробіонти, що використовуються для
розведення, зберігання і вирощування з точки зору аквакультури.
Закон також встановлює основи оренди землі, оренди водних об'єктів,
рибогосподарських технологічних водойми для цілей аквакультури і
встановлює основні умови договору оренди ділянки водних об'єктів.
(Стаття 14 Закону, Постанова Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Стандартного договору оренди водних об'єктів» № 420 від
29 травня 2013 року).
Закон України «Про тваринний світ» № 2894-III від 13 грудня 2001 року
встановлює рибу та інші об'єкти аквакультури як частина тваринного
світу (стаття 3 Закону України «Про тваринний світ»). Дика природа в
Україні може бути державною, комунальною та приватною власністю, але
захищена державою незалежно від права власності.
Цей Закон також передбачає умови використання водних об'єктів для
рибальства, права і обов'язки рибницьких підприємств з використання
об'єктів тваринництва для запобігання антропогенного забруднення
навколишнього середовища аквакультурою і запобігання скороченню
біологічних водних ресурсів.
Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з
них» № 486-IV від 6 лютого 2003 року включає вимоги до рибництва і
інших водних ресурсів. Ці вимоги встановлюють, що рибництво та інші
водні живі ресурси в рибоводних водоймах (їх частинах) та
континентальному шельфі України допускають за наявності позитивної
оцінки ветеринарно-санітарного стану водних об'єктів. Якість і безпека
живих риб і інших водних живих ресурсів, які вирощувалися в ставках і
інших водоймах (їх частинах), підтверджені ветеринарним сертифікатом.
Цей сертифікат видає центральний орган, який здійснює державну
політику в галузі ветеринарної медицини.
Закон України «Про ветеринарну медицину» № 2498-XII від 25 червня 1992
року містить всі деталі та порядок отримання ветеринарних сертифікатів і
позитивну оцінку ветеринарно-санітарного стану водних об'єктів.
Імпорт в Україну риби, запліднених рибних яєць та інших гідробіонтів для
розведення, зберігання та вирощування з точки зору аквакультури,
переміщення їх на карантинну станцію, переміщення з карантинних
станцій в інші рибогосподарські водойми (або їх частини), рибальські
ставки і ветеринарно-санітарний контроль в аквакультурі (згідно зі
статтею 16 Закону, статті 18, 81, 84, 87, 95 Закону України «Про
ветеринарну медицину»).
Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та
охорону водних біоресурсів» № 3677-VI від 8 липня 2011 роки встановлює
використання водних біологічних ресурсів, виділених в природних або
штучних водоймах для цілей аквакультури, не є спеціальним
використанням водних біологічних ресурсів.
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ
Ключові факти
Ветеринарні
сертифікати
підтверджують
якість і
безпечність живої
риби та інших
морських видів

29. 28 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
Згідно ст. 42, облік промислових водних об'єктів (їх частин), промислових
технологічних резервуарів, водних акваторій (водних просторів)
внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської)
економічної зони України, призначених для використання в цілях
аквакультури, що здійснюється центральною виконавчою владою в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Постанова
Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення
Державного реєстру рибогосподарських водних об'єктів (їх частин)» №
979 від 30 вересня 2015 року).
В даний час розробляються закони і правила для галузі аквакультури, що
вимагають детального огляду задля задоволення існуючих потреб
гравців на внутрішньому ринку і потенційного притоку іноземних
інвестицій в країну.
Нещодавно Державне рибогосподарське агентство приступило до
активного сприяння розвитку марикультури і рибоводних промислових
ферм (свого роду «загони» для риби в морі).
Підприємці вперше мають можливість орендувати частину морської
акваторії і вирощувати там рибу. Серед запропонованих змін, є прийняті
рішення Кабінету Міністрів України, що регулюють органічне рибництво.
Ще одне нещодавнє поліпшення стосується активізації боротьби із
зараженням браконьєрської риби в торгових мережах країни. З цією
метою планується встановити сертифікати зберігання риби.
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ

30. Зменшився обсяг виловленої риби та
морепродуктів в Україні у 2014
порівняно з 2013
На 60%

31. 30
ДОСВІД КОМПАНІЙ
Аналіз попереднього досвіду,
проблем та можливих шляхів
вирішення проблем української
аквакультури

32. 31

33. 32 EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal,, Державне Агентство Рибного Господарства України
1. ДОСВІД КОМПАНІЇ «ОСЕТР»
Розділ 1. Попередня інформація
Опис бізнес-моделі
 Підприємство використовує зарубіжне обладнання з середнім терміном
використання 3-5 років, для садків – 15 років. Амортизація складає 15%
 Компанія отримала європейську сертифікацію в 2013 році, у 2015 році
вона була оновлена. Вся продукція повинна бути сертифікована; цей
сертифікат необхідний для експорту та полегшує проходження перевірок
Типи продукції
ТОВ «Осетр» займається розведенням осетрових для виробництва ікри –
кінцевого продукту підприємства.
Продажі продукції
Компанія продає 80% продукції на внутрішньому ринку, а 20% – експортує.
Низька частка експорту спричинена малими обсягами виробництва ікри
(мінімальна вимога для експорту у 10 разів більша за виробництво
компаніїї); 70% кількості забезпечується виловом стерляді (період
дозрівання – 8 років), інші 30% становить продаж осетра (малі об’єми
продажів через тривалий період дорослішання – 9-10 років). З точки зору
доходів, стерлядь і осетр приносять 65% і 35% відповідно.
Розбивка вартості (структура виробничих витрат)
Графік 18. Структура виробничих витрат компанії
* - Закупка матеріалу та встановлення CCS (збір та зберігання вуглецю)
** - Збір та обробка аквакультури (охолодження, копчення тощо), зберігання та продаж
Розділ 2. Виклики:
Виклики бізнесу з боку регуляторної та законодавчої сторони:
 Відсутність пільгового кредитування. Відсутність відшкодування ПДВ для
рибної галузі з минулого року (з 1 січня 2017 року втратили чинність
норми ст. 209 Податкового кодексу України, які регламентували
застосування спеціального режиму з ПДВ для сільськогосподарських
виробників). Спеціальний режим замінили на державну підтримку для
окремих сільськогосподарських виробників, однак рибництво не входить
до сільськогосподарських виробників, яким надають державну
підтримку
Основні виклики з
боку регуляторної
та законодавчої
сторони:
 відсутність
пільгового
кредитування
 складний процес
отримання
дозволів
 замалі квоти на
вилов
Ключові факти
Ключові факти
Основна стаття
витрат компанії –
корм – складає
60%
Підготовчий етап Виробництво Після виробництва
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ
15
5
5 1
10 2 2
Корм,
вітаміни
тощо
Початкові
затрати
Оренда Рибопосадко
вий матеріал
Підготовчі
роботи
Енергія Технології Після
виробництва
60
100

34. 33EasyBusiness, Норвезько-Українська Торгова Палата, Everlegal, Державне Агентство Рибного Господарства України
 Довгий і складний процес отримання реєстраційних документів. Отримання
паспорта займає багато часу (3 міс.) і вимагає залучення спеціальної
організації, крім цього містить корупційну складову; держава не
забезпечує відшкодування отримання сертифікатів; з метою експорту в
іншу країну, компанія повинна звертатися до ветеринарів під час кожної
спроби експорту
 Простої на митниці. Оскільки на митниці не диференціюється риба на живу
та неживу (час оформлення однаковий), через що виникають проблеми
при перевезенні мальків. Поширені випадки контрабанди
 Квоти на вилов не відповідають фактичному вилову. Фактичний вилов в 10
разів більше, ніж дозволений квотою. Проблема полягає у низькому
розмірі встановлених квот (виловлюється не 10-20 тон, як встановлює
квота, а 200 тон) та жорсткій конкуренції на ринку. Така ситуація
поширена, оскільки в іншому випадку компанія не має можливості
отримувати прибуток
Виклики бізнесу у зв’язку зі специфікою української промисловості:
 Проблема кваліфікації персоналу. Сьогодні спеціалістами, в основному, є
ті, хто працював у Радянському Союзі, через низький рівень знань
випускників вітчизняних університетів
 Недоступність холодної логістики для малого бізнесу. В основному, компанії
з інших індустрій пропонують свої послуги виробникам галузі
аквакультур для транспортування риби. Дана компанія здійснює
логістику через портативні холодильні агрегати
 Компаніям галузі аквакультур не надається можливість страхування, що
унеможливлює отримання кредитів для розвитку бізнесу ні із
Українських, ні із міжнародних банків. Розмір ставки кредиту - 25%.
 Затримки на кордоні. Наприклад, польський корм для українського
бізнесу на 30% дорожче, ніж для польського; поширені затриики на
кордоні при імпортуванні матеріалів для виробництва продукції
(наприклад, потрібно 2 місяці, щоб отримати з Франції банки для
упакування ікри)
 Відсутність рибопосадкового матеріалу для продажу в Україні у широкому
доступі. Купівля матеріалу закордоном дорожча на 10%
Розділ 3. Рішення:
 Збільшення державної підтримки. Представник бізнесу пропонує включити
виробників аквакультур у список сільськогосподарських виробників,
яким відшкодовують ПДВ
 Збільшити квоти на вилов риби. Адаптувати квоти відповідно до поточних
галузевих умов
 Побудова потужностей з виробництва кормів. Наразі існує кілька заводів,
які виробляють високоякісний корм, продукція яких не підходить для
морських видів риби. Тому представник бізнесу пропонує побудувати
завод з виробництва кормів для морських видів риби в Україні
Основні виклики
бізнесу:
 проблема
кваліфікації
персоналу
 Недоступність
холодної
логістики
 Затримки на
кордоні
Ключові факти
РЕЗЮМЕ АНАЛІЗ ГАЛУЗІ SWOT- АНАЛІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДОСВІД
КОМПАНІЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ДОСВІД
ДОДАТКИ