мультимедіа

1. Мультимедіа – технологія – мистецтво
Чілікіна Г.М.
Сучасна українська школа переживає новий для себе етап РТР, котрий
полягає у стрімкому впровадженні комп’ютерної техніки в педагогічний
процес. Основою для такого її поширення стала технологія, котра отримала
назву мультимедіа. Але якщо для дисциплін природно-математичного циклу
використання мультимедійних засобів не є новим, то предмети художньо-
естетичного циклу лише в останні роки почали робити «крок назустріч» їх
освоєнню та застосуванню на уроках мистецтва.
Дослідженню застосування мультимедійних технологій під час вивчення
предметів художньо-естетичного циклу присвячені роботи О.Чайковської,
М.Концевого, С.Гераськіної. Мультимедіа як засіб навчання вивчали
Н.Анісімова, О.Дорошенко, М.Левшин. Можливості мультимедіа технології
в освіті досліджували П.Ротаєнко, Г.Шампанер, А.Шайдук, А.Шатохін.
Стрімке впровадження мультимедійної технології в усі сфери життя
поставило перед вітчизняною педагогікою проблемувироблення необхідного
термінологічного апарату. Неоднозначність трактування багатьох
комп’ютерних термінів, їх багатозначність, складність застосування в
педагогічній науці, а головне – відсутність необхідного рівня володіння
комп’ютерними знаннями гальмують розвиток сучасного суспільства,
зокрема й освіти.
Одним із таких термінів є слово мультимедіа. Майже кожен дослідник
намагається дати визначення цього комп’ютерного феномену, але через
велику різноманітність сфер застосування та видів пристроїв, зробити це
надзвичайно складно.
Аналіз наукової літератури виявив, що понятійний апарат у галузі
мультимедійних технологій є дуже нестійким, оскільки формувався він під
впливом першопочаткових наук: кібернетики та інформатики. У зв’язку із
тим, що до їх складу входили комп’ютерні інформаційні технології та
системи, сучасні засоби обробки інформації, комп’ютерні комунікації, їх
дефініції присутні при спробах описати процеси використання
мультимедійних технологій у освіті. Додаткову складність створюють і
постійні зникнення нових технологій, програмних та апаратних засобів, а
також розширення контингенту користувачів.
Концепція мультимедіа була сформована Білом Гейтсом як генеральний
напрям розвиткупрограмногозабезпечення на 90-ті роки минулого сторіччя.
З поглядуфілософії мультимедіа є невіддільною частиною інформаційного
суспільства є однією з основ концепції мультимедіа. Їх визначають
наступним чином:

2. 1. Доступність інформації для кожної людини в будь-який час.
2. Забезпечення реальної доступності інформації у таких обсягах, щоб можна
було виконати пункт перший.
3. Виробництво інформації в обсягах, які є необхідними та достатніми для
забезпечення життєдіяльності та розвитку в сфері освіти, в усіх його
частинах та напрямках.
4. Прискорена автоматизація та роботизація всіх сфер виробництва та
управління, в тому числі педагогічного процесу.
Посилення інтересу до мультимедійних технологій пов’язане з кількома
чинниками, серед яких відокремлюють такі:
 поява потужних комп’ютерів, які спроможні підтримувати GUI
(графічний інтерфейс);
 доступність комп’ютерної потужної техніки широкому загалу
користувачів;
 технології що підтримують функціонування пристроїв уловлювання та
відтворення звуку і рухомого відео;
 наявність апаратного та програмного забезпечення для мультимедіа;
 стандартизація, вироблення набору стандартів мультимедійних
пристроїв;
 створення систем, які дають можливість користувачам продукувати
власні прикладні мультимедіа - програми, не маючи спеціального
досвіду програмування.
Р.Гуревич дає таке визначення: «Мультимедіа – це спеціальна інтерактивна
технологія, що забезпечує за допомогою технічних засобів роботою з
анімованою комп’ютерною графікою і текстом, мовою, високоякісним звуком,
нерухомим зображенням і рухомим відео».
Інше визначення базується на тому, що основою мультимедіа є інтеграція,
поєднання технологій та ідей.
Найбільш точним, на нашу думку, є визначення Е.Прайдакова та
Л.Теплицького, котрі під мультимедіа розуміють сукупність технологій,
призначених за допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас
відтворювати різні типи сигналів, різні середовища, засоби та способи обміну
інформацією; забезпечувати зберігання величезних масивів даних, довільний
інтерактивний доступ до їхніх елементів і відтворення на екрані відео сюжетів
зі звуковим супроводом.
Якщо структурувати інформацію, з якою працює мультимедіа, то можна
сказати, що мультимедіа – синтез трьох стихій: інформації цифрового
характеру, аналогової інформації візуального зображення і аналогової
інформації звука.
Однією з важливих властивостей мультимедіа є здатність представлення
інформації в індивідуально обраному вигляді, найзручнішому для користувача.
З появою мультимедіа освіта виходить на новий рівень – рівень нової
мультисенсорної освіти.
Відзначимо, що сучасні комп’ютерні мультимедійні системи дозволяють
користувачеві, який не має додаткових знань у сфері програмування, однаково

3. вільно працювати з інформацією різного типу. Ця властивість є дуже важливою
для вітчизняної освіти. Крам того, графічний інтерфейс, що використовується
для полегшення взаємодії комп’ютера з користувачем у сучасних системах, не
вимагає спеціальної освіти. Треба наголосити, що це не звільняє користувача
від оволодіння базовиминавичками роботи в мультимедійному середовищі, але
їх набуття не потребує значної витрати часу, а оскільки технологія
уніфікується, ці навички є спільними для великої кількості програмних
додатків, що не вимагає постійних розширень базових умінь. Це своєю чергою
дозволяє користувачеві постійно вдосконалювати свої вміння і швидко
переходити до вищого рівня користування цих технологій.
С. Гераськіна зазначає, що мультимедіа - технології є привабливими для
використання в світі, особливо для естетичного розвиткуособистості школярів,
оскільки мистецтво – найгармонійніший спосіб художнього та образного
розвитку.
Для оптимального використання можливостей мультимедійної технології
мистецькі дисципліни повинні викладатися в тісній взаємодії, інтегрованими
курсами,які розробляють науково-педагогічні колективи, очолювані Л.Масол,
Н.Миропольською, О.Щолоковою, Л.Ващенко.
Учні отримують можливість самореалізації, змогу відчути себе не тільки
глядачем, слухачем, а й стати автором мистецьких творів. Адже «Неможливо до
кінця ввійти в художній твір, будучи зовсім далеким від техніки його мови. І
тому мінімальне технічне ознайомлення з ладом усякого мистецтва неодмінно
повинно входити в систему загальної освіти.» А це, своєю чергою, спрямовує
естетичний розвиток дитини на створення чогось нового, на самореалізацію.
Література
1. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-телекрмунікаційні технології в навчальному
процесі та наукових дослідженнях: навч. Посібн. Для студентів педагог ВНЗ – В.: ДОВ
«Вінния», 2004 р.
2. Інтернет.
Чілікіна Галина Михайлівна спеціаліст І категорії, вчитель муики, етики
та естетики Вознесенської «Орієнтир».
Анотація
Суспільне життя, завдяки мультимедійним технологіям, має додатковий стимул
для загальної естетизації.

4. Потенціал музикотерапії
Мироненко К.Е.
Об’єктом уваги наукової спільноти давно став факт глобальної кризи, що її
переживає людство. Україна – не виняток. Так, на початок ІІІ тисячоліття серед
новонароджениху нашій країнікожне третє немовля мало певні генетичні вади,
а кожна сімнадцята дитини народилася психічно неповноцінною. За сім років,
що минули, навряд чи покращились ці показники…
Проте дещо покращилось! І «дещо» - прогресуюча музико- й арт-терапії, що
дає надію.
З плином часу все очевидніше стає, що людство вже не порятує технічний
процес. Сучасна наука дійшла, врешті-решт, висновку: адаптація до руйнівних
умов існування можлива лише через набуття психокультури. І перш за все –
через прищеплення її дітям: формування необхідних психотехнічних навичок
саме в дитячому віці дасть людству шанс і виживання, й розквіту.
Симптоматично, що сьогодні психокультуру визнано генеральною
стратегією освіти. У здійсненні цієї стратегії музика може стати вирішальним
чинником. Підґрунтя для цього надає сучасна наука, що робить сенсаційні
відкриття в галузі фізіології мозку. Виявляється, він працює за музичними
принципами. Досліджуючи хімізм тембральних потенціалів у нервових
клітинах, учені поряд із термінами квантової механіки використовують терміни
«мажор» і «мінор», «мелодичний» і «гармонічний», «дієз»і «бемоль», навіть
назви нот і нотний стан.» Музикальність» центральної нервової системи
демонструється на прикладі роботи головного мозку.
Чи не пора повернути музиці її роль як однієї з найважливіших складових
виховання (адже в давні часи вона була однією з «математичних» дисциплін у
загальній і спеціальній освіті); а для цього – зробити музику ґрунтовною
частиною освіти кожного майбутнього вчителя музики?Музична терапія, що
активно входить у соціальний простір України після більш ніж столітнього
поширення її у світі, мусить стати універсальною виховною системою.
Поняття «музична терапія» народилося у сфері медичної лікувальної
практики. В основі цього лікувально-профілактичного напряму – залучення
різних методів музичного впливу для здійснення конкретних лікувальних
завдань.
У стародавніх документах, що збереглися, музиканеодноразовозгадується як
лікувальний засіб. Античні філософи Піфагор, Аристотель, Платон також
писали про цілющу силу музичного впливу.
Справляєвраження і музико терапевтична практика. У СтародавньомуЄгипті
під музику приймали пологи. Авіценна використовував її для лікування
психічно хворих. Гіппократ зцілював безсоння й епілепсію. Лікарі

5. Стародавнього Китаю вважали, що музикою взагалі можна вилікувати будь-які
хвороби, і навіть прописували музичні рецепти для впливу на той чи інший
хворий орган. Древні греки також використовували музику з лікувальною
метою, усвідомлено враховуючи її специфічні особливості.
Можна вважати, що у лікарів були широкі знання в галузі музико
терапевтичних засобів. Про це свідчить і пантеон грецьких богів: Ескулап – бог
медицини, пошановується як син Аполлона, покровителя мистецтв. А на
музичних інструментах епохи Відродження часто можна побачити напис:
«Музика зцілює душу і тіло».
Утім, древні традиції й досвід було втрачено. Розвиток матеріалістичної
свідомості й науки витіснив їх на узбіччя «переможної» ходи цивілізації. Лише
в ХХ столітті починається відродження музико терапевтичної практики:
французький психіатр Ескіроль почав використовувати музичну терапію в
психіатричних закладах, тобто там, де її дія є найбільш доступною й наочною.
На сьогоднімузичнатерапія отримала розповсюдження в усьому світі і вже з
середини ХХ століття розвивається як окрема індустрія. Швидкому її
поширенню сприяє системна криза медичної допомоги, загальний негативний
соціальний фон. Кабінети й центри музикотерапії, підготовка професійних
музикотерапевтів, виробництво спеціальних музичних програм та дисків стали
закордоном звичайною справою. Більш ніж сотня навчальних закладів
здійснюють підготовку професійних музикотерапевтів.
В Україна музична терапія офіційно не визнана більшість музикантів, лікарів,
педагогів, самостійно намагаються її практикувати. У Києві музикотерапію
застосовують як лікувальний метод в Інституті нейтральної медицини, Центрі
реабілітації ім. О.Богомольця й у приватній лікувальній практиці. Навчальний
курс музикотерапії впроваджено в Національні музичній академії України,
Національному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова. ось деякі
приклади.
Одного раковогохворого,в 2003 році, вже відправили додому вмирати, тому
що нічого не могли зробити протягом тривалого часу. Сказали, що жити йому
залишилося не більше семи днів. У професора Політаєва (лікуючий лікар) був
хороший концерт Рахманінова, який він просто віддав йому диск, щоб не було
сумно жити останні дні. Через місяць хворий телефонує професору: «Спасибі
вам Анатолю Івановичу, за Другий концерт, я не очікував, що це така музика, я
її слухаю щодня по декілька разів на день, не можу відірватися, я отримую
справжню насолоду».
Проминув місяць, і раптом професору дзвонять друзі й кажуть, що цей
раковий хворий запрошує до себе в гості. Відбулося велике чудо. Професор
стверджує з приводу чудодійної сили Другого концерту Рахманінова, тому що
Рахманінов перед цим був у найглибшій депресії, й він виходив із цього стану

6. шляхом подолання. І це все закодовано в концерті. Це дає ресурс боротьби з
раковою пухлиною.
28 квітня 2006 року газета «Факти» повідомляла, що 12-річна Аня, яка
страждаєДЦП, завдякизаняттям музикою навчилася ходити, танцювати й стала
переможцем 4 міжнародних естрадних конкурсів. Газета розповідає про досвід
Козятинського реабілітаційного центру для тяжко хворих дітей (ДЦП, синдром
Дауна, генетичні захворювання).
Так, крига почала скресати. Музика здатна благотворно впливати на
організм, а музикотерапія – покращувати його стан, позбавляти від широкого
спектру хвороб без хірургічного втручання й негативних побічних наслідків.
Література
1. Інетернет.
2. Побережна Г. Педагогічний потенціал музикотерапії. К.: «Мистецтво та освіта» 2008 р.
Мироненко Каріна Едуардівна учениця7 – А класу Вознесенської гімназії
«Орієнтир»
Анотація
Музика – це безпосередній вплив на підсвідомість, а тому – один із
наймогутніших засобів трансформації психіки людини, а особливо дитини.

7. Відродження вітчизняного фолк-року
Сухарєва В.О.
Фолк-рок – напрям рок-музики, що являє собою «електрифікований» варіант
фолку. Це сплав традиційної музики з фольклором і роком. Фолк виник після
другої світової війни у США на ґрунті народної музики. Природно , що в
кожній конкретній країні фолк-рок має свою національну специфіку, термін»
фолк-рок» виник1964року,коли Боб Ділан – перший американський фолк-
сигнер – узяв до рук електрогітару і став співати у супроводі рок-гурту.
Якщо у США фолк-рок – це не більше як сільські блюзи та балади, покладені
на «електрику», то в Європі його форми більш різноманітні. Багатотгруп у
Великобританії(«Фейрпорт Конвеншн», «Стілей Спен»,), Франції(«Анж»),
Італії, Швеції та інших країнах використовували мотиви народних пісень,
музику Середньовіччя та Відродження. З другої половини 70-х р. інтерес до
фолк-року помітно послабився, можливо через те, що увесь екзотичний
матеріал для «синтезу» було вичерпано. У другій половині 80-х р. почалося
відродження фолк-року.
Популярна українська співачка Руслана Лижичко приділяє значну увагу
цьому музичному напряму, продовжуючи традиції вітчизняних груп
«Смерічка», «Світязь», «Ватра», «Водограй». У останньому альбомі – «Дикі
танці», як зазначаєартистка, музиканти взяли на озброєннясамобутню ритміку,
енергетику, ладо гармонійні та жанрові особливості карпатського фольклору,
фактично цим його пропагуючи, повертаючи на естраду й збагачуючи своєю
оригінальністю. Новий імідж Руслани також пов’язаний зі створюванням
образународної співачки, берегинінародних традицій, дещо переосмислених у
річищі розважального шоу. «Дикі танці» поєднали у собі етноритми, драйв і
своєрідну стилістику. Це допомогло співачці перемогти на найпрестижнішому
змаганні – «Євробочення - 2004» в Стамбулі.
Руслана має звання лауреата багатьох естрадно-пісенних фестивалів та
конкурсів: «Слов’янський базар», «Таврійські ігри», «Пісенний вернісаж»,
«Романси Славутича», «Мелодія» тощо. Її популярні композиції «Балада»,
«Тиха ніч», «Світанок», «Знаю я», «Ой заграй ми, музиченьку» - вміщують у
собі коломийки, інші мелодії гуцульського фольклору, аранжованої із
застосуванням комп’ютерної техніки й синтетичного саунду, подеколи з
імітацією народних інструментів – цимбал, сопілок, трембіт, дримби, ная тощо.
Звернемося до однієї з композицій Руслани під назвою «Коломийка», що
створена за мотивом однойменного народного танцю. У сюжетному танці
засобами хореографії відображаються конкретні явища життя, природи. Назва
«Коломийка» визначена змістом твору, в якому виявляється завзята веселість,

8. м’який гумор, щира радість, притаманні українському національному
характеру.
Запальна мелодія, швидкий ритм допомагають співачці створити образ
дівчини, закоханої в чарівну природу рідного краю, в якої особисте почуття
закоханості пов’язано з традиційними фольклорними образами: квітами,
вітром, горами, сонцем, небом, зозулею тощо.
Література
1. Дряпіка В.І. розкриваючи світ джазу, рок і поп музики..-К.: «Трелакс» 2003 р.
2. Інтернет
Сухарєва Влада олександрівна учениця7 – А класу Вознесенської гімназії
«Орієнтир».
Анотація
Фолк-рок – напрямок музики року, «електрифікований» варіант поєднання
фольклору з роком, що виник після Другої Світової війни у США, який мав
значний вплив на подальший розвиток року.