Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні у другій половині XIX ст.

1. Розділ. 12.2-12.3 Суспільні рухи в
Наддніпрянській Україні (50-90-ті
рр. XIX ст.) та культура
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
(Розділ 12.2-12.3 та тести після нього)

2. План
1. Хлопоманство.
2. Громадівський рух.
3. Стара Київська громада.
4. Інші суспільні рухи.
5. Культура

3. Хлопоманство.
• Хлопомáнство — народницько-культурна
течія української інтелігенції на
Правобережній Україні 1850-ті—1860-ті
роки, яка прагнула зближення з народом.
• Зародилася в середовищі польських
студентів (українського походження) в
Університеті Святого Володимира (50-60 рр.
ХІХ ст.) під впливом романтизму.
• Найвідоміший представник – Володимир
Антонович.

4. • Студент-хлопоман Володимир Антонович у
селянському вбранні. Світлина 1860 р.

5. Громадівський рух.
• 50-60-ті рр. ХІХ ст. – становлення громадівського
руху. Громади – спершу неполітичні об’єднання
української інтелігенції.
• Діяльність – культурно-просвітницька,
поширення освіти укр. мовою (недільні школи).
• 1859 – в СПб утворюється перша укр. громада
(Костомаров, Білозерський, Шевченко).
Видавали перший журнал “Основа” (перший укр.
мовою, 1861-62, в СПб.)

6. • Громадівський рух поширюється по містах
Наддніпрянської України, найбільша
громада виникає в Києві (голова –
Володимир Антонович).

7. Валуєвський циркуляр 1863 р.
• таємне розпорядження міністра внутрішніх справ
Російської імперії П. Валуєва, в якому наказувалося
призупинити видання значної частини книг,
написаних «малоросійською», тобто українською
мовою.
• Заборонялась публікація релігійних, навчальних і
освітніх книг, однак дозволялась публікація
художньої літератури.
• Причина – страх Р.І. перед українським
сепаратизмом
• Цитата: української мови «не было, нет и быть не
может».
• Були закриті недільні школи з українською мовою
навчання, громади призупинили свою діяльність.

8. Стара громада
• 1870-ті – відновлення громадівського руху, в
Києві Антонович створює “Стару громаду”:
1873 – засновують історичне товариство
імені Нестора-Літописця
1873 – засновано Південно-Західний відділ
Російського географічного товариства (1873-
1876 рр.), голова – Г.Галаган + П.Чубинський
1873-1875 – газета “Київський телеграф”.

9. Емський указ Олександра ІІ (1876)
УКАЗОМ ЗАБОРОНЯЛОСЯ:
Ввозити на територію Російської імперії з-за
кордону книги, написані українською мовою без
спеціального дозволу;
Видавати українською оригінальні твори і робити
переклади з іноземних мов, тексти для нот;
Друкувати будь-які книги українською мовою;
Ставити українські театральні вистави (заборону
знято у 1881р.);
Влаштовувати концерти з українськими піснями;
Викладати українською мовою в початкових
школах.

10. • Емським указом були заборонені громади,
закрито Південно-Західний відділ
Російського географічного товариства,
припинено видання газети “Киевской
телеграф”, звільнено ряд викладачів з
К.універу (М.Драгоманова).

11. Молоді громади (70-80-ті)
• Були більш радикально налаштовані,
перейшли до політичної боротьби за права
українських земель.
• Захоплювались соціалізмом (!).
• Активні члени: Михайло Драгоманов, Федір
Вовк, Мих. Потебеня

12. М.Драгоманов
• Учасник Старої і молодих громад
• Поширював соціалістичні ідеї базовані на
українському традиційному самоуправлінні –
громадах. Відкидав радикальних соціалістів –
марксистів (комуністів).
• Після Емського указу 1876 р. мусив емігрувати
у Швейцарію, де почав видавати журнал
“Громада” й інформував західну громадкість
про становище в Наддніпрянщині.

13. Михайло Петрович Драгоманов

14. Братство тарасівців (1891-1898)
• Таємна політична організація українських
студентів, яка ставила за мету боротьбу за
українську державність
• Учасники: Микола Міхновський, Борис
Грінченко, Іван Липа та ін. – присягнулись
всіма засобами поширювати ідеї Шевченка,
українську мову.

15. • Братсво Тарасівців у Харкові 1891 р.
• Братство Тарасівців мало девіз: «Не ми
будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо!»

16. Інші українські організації
• 1896 – Молода Україна – таємна
організація, пропагувала ідеї соціал-
демократії (Київ).
• 1897 – В.Антонович ініціював створення
позапартійну “Всеукраїнську загальну
організацію”. Мета – об’єднання всіх
українських громадських організацій
Наддніпрянщини.

17. Культура Наддніпрянщини у другій
половині XIX ст.
• Активізація культурного життя, інтерес до
національної історії.
• Велика роль громад.
• Головний напрям у літературі – реалізм
• У підручнику с. 92-94 – ОПРАЦЮВАТИ
ТАБЛИЧКУ!