презентація учнівська

1. ЕванджелістаТоррічеллі
Буришиної Єлизавети

2. Еванджеліста Торрічеллі—
італійський фізик і математик.

3. БІОГРАФІЯ
 Народився 15 жовтня 1608 року у Фаенці.
 У 1627 приїхав до Риму, де вивчав математику під
керівництвом Б. Кастелли, друга і учня Галілео Галілея. Під
враженням праць Галілея про рух написав власний твір на
ту ж тему під назвою «Трактат про рух»
 У 1641 переїхав до Арчетрі, де став учнем і секретарем
Галілея, а пізніше його наступником на кафедрі математики
і філософії Флорентійського університету.
 З 1642, після смерті Галілея, придворний математик
великого герцога Тосканського і одночасно професор
математики Флорентійського університету. Найбільш відомі
праці Торрічеллі в галузі пневматики і механіки.

4. ВНЕСОК В НАУКУ
 У 1644 розвинув теорію атмосферного тиску, довів можливість отримання
так званої «торрічеллієвої порожнечі» і винайшов ртутний барометр. У
основній праці з механіки «Про рух вільно падаючих і кинутих важких тіл»
(1641) розвивав ідеї Галілея про рух, сформулював принцип руху центрів
тяжіння, заклав основи гідравліки, вивів формулу для швидкості
витікання ідеальної рідини з посудини.
 Торрічеллі належать також роботи з математики (зокрема, розвинув метод
неподільних) і балістики, удосконаленняоптичних
приладів, шліфуванню лінз. У математиці удосконалив і широко
застосував метод неподільних при розв'язанні задач на дотичні.
Використовував кінематичні уявлення, зокрема принцип додавання рухів.
Узагальнив правило квадратури параболи на випадок
довільного раціонального показника. Самостійно, хоч і дещо пізніше від Ж.
Роберваля, визначив квадратуру циклоїди. Услід за Рене
Декартом знайшов довжину дуги логарифмічної спіралі.
 Окрім виготовлення зорових труб і телескопів, займався конструюванням
простих мікроскопів, що складаються всього з однієї крихітної лінзи, яку він
отримував з краплі скла (розплавляючи над полум'ям свічки скляну
паличку). Саме такі мікроскопи набули потім широкого поширення.
 Помер Торрічеллі у Флоренції 25 вересня 1647 року.

5. ДОСЛІД ТОРРІЧЕЛЛІ
Запаяну з одного кінця скляну трубку завдовжки 1 м учений
ущерть заповнив ртуттю і незапаяним кінцем занурив у
посудину з цією самою речовиною. Ртуть почала
виливатися із трубки в посудину, але не вся, зупинилася на
позначці 760 мм від поверхні ртуті в посудині. Торрічеллі
повторив дослід, розташувавши трубку не вертикально, а
похило. І знову відстань від поверхні ртуті у посудині до її
краю у трубці становила 760 мм. Одержаний результат він
пояснив тим, що стовпчик ртуті у трубці і повітря над
відкритою поверхнею ртуті тиснуть на неї однаково. Цей
тиск дістав назву нормального атмосферного тиску.

6. Вшанування пам'яті
 На честь Торрічеллі названа
одиниця тиску — торр, а
також астероїд 7437 Торрічеллі.