урок 1. конспект (2)

©Бузько В. Л., 2017
Демокрит
Аристотель
Гассенді
Лавуазьє
Ломоносов М.В.
Джон Дальтон
Менделєєв Д.І.
Беккерель
П.Кюрі
М.Склодовська-Кюрі
І.Бальмер
Джозеф Томсон
Нагаока
Е.Резерфорд
Х.Гейгер
Моделі будови атома
Домашнє завдання

Демокрит (приблизно 470 або 460 до н. е.; помер у глибокій
старості) з Абдер (Фракія), давньогрецький філософ, один із
засновників античної атомістики. По Демокриту, існують лише
атоми і порожнеча. Атоми – неподільні матеріальні елементи
(геометричні тіла, «фігури»), вічні, незруйновані, непроникні,
розрізняються формою, положенням в порожнечі, величиною;
рухаються в різних напрямах, з їх «вихору» утворюються як окремі
тіла, так і всі незліченні світи; вони невидимі для людини, те, що
виходить з них, діє на органи чуття, викликає відчуття. Говорив про
множинність світів.

 Давньогрецький філософ і учений-енциклопедист. З
міста Стагира (Фракія). Учень Платона. Аристотель
походив з сім'ї лікарів при дворі македонських царів.
У 367 вступив в Академію Платона (у 17 років) і був її
учнем, потім викладачем. У 343 Аристотель був
покликаний македонським царем Філіппом II стати
наставником його сина (Олександра Македонського),
залишався ним до 340. Повернувшись до Афін,
заснував власну школу (335) – Лікей (звідси ліцей).
Навчання відбувалося під час прогулянок, завдяки
чому школа отримала назву «Періпата». Аристотель
залишив величезну літературну спадщину. Він писав
трактати про логіку, етику, поетику, риторику,
метафізику, політику, природу. Його погляди в
багатьох областях за допомогою арабських учених
проникли в середньовічну Европу і повсюдно були
прийняті аж до наукової революції середини XVI ст.,
яка поставила їх під сумнів. Його лекції, прочитані
уЛікєї, були зібрані в 150 томів, 15 із них дійшли до
нас
Аристотель

Пьер Гассенді (22.01.1592 – 24.10.1655)
Французький філософ і учений. Був професором
теології в Діні (з 1613 р.), філософії в Ексі (з 1616 р.) і
математики в Парижі (з 1645 р.). Фізичні дослідження
відносяться до атомістики, теплоти, акустики, оптики,
механіки. Пропагував античну атомістику, вважав, що
те, що все існує складається з атомів, що володіють
внутрішнім прагненням до руху, і порожнечі; простір
нескінченний, не створюваний і не знищуваний. Один
із засновників корпускулярної теорії світла. Перший
визначив швидкість звуку в повітрі.


Антуан Лавуазьє
(26.VIII.1743–8.V.1794)
Лавуазьє (Lavoisier) Антуан Лоран
Французький хімік. Один з
основоположників класичної хімії. Ввів
в хімію строгі кількісні методи
дослідження. Поклав початок
спростуванню (1774) теорії флогистона.
Отримав (1774) кисень. Довів (1775–
77) складний склад атмосферного
повітря, що містить кисень і
«задушливе повітря» (азот). Довів
складний склад води, встановивши, що
вона складається з кисню і водню.

Михайло Васильович Ломоносов (19.XI.1711–15.IV.1765)
 Російський учений. Його дослідження
відносяться до математики, фізики, хімії, наук
про Землю, астрономію. Ломоносов звернув
увагу (1756) на основоположне значення
закону збереження маси речовини в хімічних
реакціях; виклав (1741–50) основи свого
атомно-корпускулярного учення; висунув
(1744–48) кінетичну теорію теплоти;
обґрунтував (1747–52) необхідність залучення
фізики для пояснення хімічних явищ і
запропонував для теоретичної частини хімії
назву «Фізична хімія», а для практичної
частини – «технічна хімія». Розвиваючи
атомістичні уявлення, він висловив думку про
те, що тіла складаються з «корпускул», а ті у
свою чергу з «елементів»; це відповідає
сучасним уявленням про молекули і атоми.


Джон Дальтон (6.IX.1766–27.VII.1844)
 Англійський фізик і хімік, член Лондонського
королівського суспільства (1822). Син ткача, знання
придбав самоосвітою. Викладав математику в
Кендалє і Манчестері. Член (з 1794), секретар (з
1800) і (з 1817) Манчестерського голова
літературно-філософської громади. Вивчаючи
властивості газових сумішей, Дальтон відкрив
закон парціального тиску газів (1801) і залежність
розчинення газів від їх парціального тиску.
Досліджував залежність випаровування рідини від
тиску, температури і ін. чинників. У 1802 встановив
(раніше ніж Гей-Люссак і незалежно від
Ж. Шарля), що при постійному тиску при
однаковому підвищенні температури всі гази
розширюються однаково. Дальтону належать
основоположні роботи по хімічній атомістиці. У
1794 вперше описав дефект зору (яким страждав
сам), що отримав назву дальтонізму.

Менделєєв Дмитро Іванович (8.II.1834–2.II.1907)
 Російський учений-енциклопедист. Ранні наукові роботи присвячені
вивченню ізоморфізму і питомим об'ємам (1854–56). Відкрив (1860)
«температуру абсолютного кипіння рідин». Автор фундаментальної
праці «Основи хімії», що витримала за життя Д. І. Менделєєва вісім
видань. У процесі робіт над першим виданням прийшов до ідеї про
періодичну залежність властивостей хімічних елементів від їх
атомних мас. У 1869–1871 виклав основи вчення про періодичність,
відкрив періодичний закон і розробив періодичну систему хімічних
елементів. На основі системи вперше передбачив (1870) існування і
властивості декількох не відкритих ще елементів, зокрема
«екаалюмінія» – галію (відкритий в 1875), «екабора» – скандію
(1879), «екасиліція» – германію (1886). Здійснив фундаментальний
цикл робіт по вивченню розчинів, розробивши теорію гідрата
розчинів. Створив (1873) нову метричну систему вимірювання
температури. Знайшов (1874) загальне рівняння стану ідеального газу,
узагальнивши рівняння Клапейрона (рівняння Клапейрона–
Менделєєва).


Антуан Анрі Беккерель (15.XII.1852–25.VIII.1908)
 Беккерель (Becquerel) Антуан Анрі Французький
фізик. Основні роботи присвячені вивченню явищ
люмінесценції і радіоактивності. Відкрив (1896) і
вивчив явище спонтанного випромінювання
солями урану і металевим ураном променів
особливої природи, названих М. Кюрі у 1898 р.
радіоактивністю.
 На честь Беккереля названа одиниця вимірювання
активності радіоактивних ізотопів.

Пьер Кюрі (15.V.1859–19.IV.1906)
 Кюрі (Curie) П'єр. Французький фізик і хімік.
Один із засновників вчення про радіоактивність.
Наукові роботи присвячені також дослідженню
кристалічних тіл, магнетизму. Вивчав (до 1896)
парамагнітні і діамагнітні тіла і встановив (1895)
закон, згідно якому існує зворотна пропорційність
між магнітною сприйнятливістю парамагнетиків і
абсолютною температурою (закон Кюрі). Виявив,
що для заліза існує особлива температура, вище за
яку зникають його феромагнітні властивості
(точка Кюрі). Спільно з дружиною
М. Склодовською-Кюрі відкрив (1898) Полоній і
Радій. Одним з перших використовував поняття
«Період напіврозпаду». Запропонував (1904) ідею
методу визначення абсолютного віку
ураномістких мінералів. Нобелівська премія з
фізики (1903, спільно з М. Склодовською-Кюрі).


Марія Склодовська-Кюрі (7.XI.1867–4.VII.1934)
 Хімік і фізик. Є одним з основоположників
вчення про радіоактивність. Спільно з П. Кюрі
відкрила (1898) хімічні елементи Полоній і Радій.
Вперше використала термін «радіоактивність».
Отримала (1902) разом з П. Кюрі 0,1 грама солі
Радію і визначила його атомну масу. Спільно з
А. Л. Дебьєном отримала (1910) Радій в
металевому вигляді. Вони ж виготовили (1911)
перший еталон Радію. Нобелівська премія з
фізики (1903, спільно з П. Кюрі). Нобелівська
премія з хімії (1911).

Іоганн Бальмер (1825–1898)
 Швейцарський фізик і математик. Народився в
Лозанні. Вчився в Базелі, Карлсруе, Берліні. У
1849 отримав ступінь доктора в університеті
Базеля. З 1859 викладав в середній школі і в 1865–
90 – в університеті Базеля. Фізичні роботи в
області спектроскопії. Виявив закономірність в
спектральних лініях атома водню, показавши в
1885, що довжини хвиль ліній видимої частини
спектру атома водню зв'язані між собою простий
залежністю (формула Бальмера), яка дає
можливість визначити довжини хвиль всіх ліній
цієї водневої серії (серія Бальмера). Це відкриття
послужило поштовхом для виявлення інших серій
в спектрі атома водню – серії Лаймана, Пашена,
Брекетта і Пфунда. Був піонером у вивченні
структури атома.

Джозеф Томсон (18.XII.1856–30.VIII.1940)
 Англійський фізик, член Лондонського королівського
суспільства (з 1884, в 1915–20 – президент). У 1884–19
професор Кембріджського університету і керівник
Кавендішськой лабораторії; одночасно в 1905–18 професор
Королівського інституту в Лондоні. Ранні роботи Томсона
присвячені обчисленню електромагнітного поля рухомої
зарядженої кулі, теорії вихорів, прецизійному вимірюванню
відношення абсолютних електричних одиниць до
електромагнітних. Займаючись вивченням газового розряду,
Томсон спільно із співробітниками виконав серію класичних
робіт, що привели його до відкриття електрона (вперше
зміряв відношення заряду електрона до маси, 1897;
Нобелівська премія, 1906). Томсон дав пояснення
безперервного спектру рентгенівського випромінювання,
встановив природу позитивних іонів, запропонував першу
модель будови атома. У 1911 Томсона розробив так званий
метод парабол для вимірювання відношення заряду
частинки до її маси, який зіграв велику роль в дослідженні
ізотопів.

Нагаока
 НАГАОКА Хантаро (15.VII1 1865-11.XII 1950) - японський
фізик, член Японської АН. Народився в м. Нагасакі Закінчив
Токійський ун-т (1887г.), там же працював до 1931г. (з
1896г.- професор). У 1893 - 1896гг. судосконалював знання в
Германії. У 1901 - 1929гг. - професор Токійського ун-та. З
1931г. - президент і професор ун-та в Осаке.
 Наукові роботи присвячені магнітострикції, спектроскопії,
вивченню атомної структури, радіохвиль, математичній
фізиці, геофізиці. У 1904 р. запропонував модель атома,
згідно якої останній складається з позитивно зарядженого
ядра, навколо якого обертається кільце, що містить значне
число електронів («атом типу Сатурну»).
 Проте модель Нагаоки не привернула до себе уваги фізиків,
хоча її певній мірі можна вважати за попередницю ядерної
моделі Резерфорда. Засновник японської фізики.

Ернест Резерфорд (30.VIII.1871–19.X.1937)
 Англійський фізик. Один із засновників вчення
про радіоактивність, ядерної фізики і уявлень про
будову атомів. Спільно з Ф. Содді дав чітке
формулювання (1903) закону радіоактивних
перетворень, виразив його в математичній формі, і
ввів поняття «Період напіврозпаду». Вивчив
розсіяння α-частинок атомами різних елементів і
запропонував (1911) планетарну (ядерну) модель
атома. Бомбардував (1919) α-частинками атоми
азоту, здійснивши перше штучне перетворення
елементів (азоту в кисень). Запропонував називати
ядро атома водню протоном. Нобелівська премія
по фізиці (1908).

Ханс Гейгер (30.IX.1882–24.IX.1945)
 Німецький фізик. Вчився в Ерлангенському, Мюнхенському і
Манчестерському університетах. У 1907–12 викладав в
Манчестерському університеті. З 1925 професор університету
в Килі, з 1929 в Тюбінгені, з 1936 у Берліні. У 1908 визначив
заряд електрона. Спільно з Е. Резерфордом винайшов (1908)
прилад, що дозволяє рахувати окремі заряджені мікрочастки;
надалі він був вдосконалений Гейгером і німецьким фізиком
В. Мюллером і отримав назву лічильника Гейгера–Мюллера.
Спільно з англійським фізиком Дж. М. Неттоллом в 1911–12
запропонував емпіричну форму, що зв'язує константу розпаду з
енергією α-частинок (закон Гейгера–Неттолла). Спільно із
В. Боте підтвердив справедливість закону збереження енергії і
кількості руху для одиничних актів зіткнень елементарних
частинок. Спільно з англійським фізиком Марсденом
досліджував розсіяння α-частинок у тонких металевих
пластинках, експериментально підтвердивши формулу
Резерфорда.

Модель атома Дж. Томсона
 Перша спроба створення моделі атома на
основі накопичених експериментальних
даних (1903 р.) належить Дж. Томсону.
Він вважав, що атом є електро
нейтральною системою кулястої форми
радіусом, приблизно рівним 10–10 м.
Позитивний заряд атома рівномірно
розподілений за всім обсягом кулі, а
негативно заряджені електрони
знаходяться усередині нього Для
пояснення лінійчатих спектрів випускання
атомів Томсон намагався визначити
розташування електронів в атомі і
розрахувати частоти їх коливань біля
положень рівноваги. Проте ці спроби не
увінчалися успіхом.

 Перші прямі експерименти по дослідженню внутрішньої структури
атомів були виконані Е. Резерфордом і його співробітниками
Марсденом і Гейгером в 1909–1911 роках. Резерфорд запропонував
застосувати зондування атома з допомогою α-частинок, які виникають
при радіоактивному розпаді радію і деяких інших елементів. Маса α-
частинок приблизно в 7300 разів більше маси електрона, а позитивний
заряд дорівнює подвоєному елементарному заряду. У своїх дослідах
Резерфорд використовував α-частинки з кінетичною енергією близько
5 МеВ (швидкість таких частинок дуже велика – близько 107 м/с, але
все таки значно менше швидкості світла). α-частинки – це повністю
іонізовані атоми гелію. Вони були відкриті Резерфордом в 1899 році
при вивченні явища радіоактивності. Цими частинками Резерфорд
бомбардував атоми важких елементів (золото, срібло, мідь та інші).
Електрони, що входять до складу атомів, унаслідок малої маси не
можуть помітно змінити траєкторію α-частинки. Розсіяння, тобто
зміна напряму руху α-частинок, може викликати тільки важка
позитивно заряджена частина атома.


Схема досліду Резерфорда по розсіянню α-частинок. K – свинцевий
контейнер з радіоактивною речовиною, Е – екран, покритий
сірчистим цинком, Ф – золота фольга, M – мікроскоп
Е

Розсіювання α-частинки в атомі Томсона (a) і в атомі Резерфорда (b)

Планетарна модель атома Резерфорда. Показані колові орбіти
чотирьох електронів

Сучасна модель ядра атома
 Атом складається з ядра, навколо якого рухаються електрони. Ядро, у
свою чергу, складається з протонів і нейтронів.

Планетарна модель атома
 В центрі атома знаходиться позитивно заряджене ядро, навколо якого
обертаються по певних орбітах електрони.
 Основна маса атома зосереджена в ядрі m ядра = 99,4% m атома.
 D атома = 10 –10 м
 D ядра ~ 10-14 - 10 – 15 м
 Атом електрично нейтральний – абсолютне значення сумарного
негативного заряду електронів дорівнює позитивному значенню
заряду ядра.
 q ядра = +Z e

Вивчити теоретичний матеріал уроку, §22, Впр. 22 (1-3)
5.4. Скільки електронів входить у склад нейтрального атома Карбону, Арґентуму,
Урану?
5.5. Визначте масу (в а.о.м. з точністю до цілих чисел) і заряд ядер атомів таких
елементів: Оксиген Калій Купрум
5.6. Визначте (з точністю до цілих чисел), у скільки разів маса ядра атома
Магнію більше маси ядра атома Гідрогену
5.7. Атом якого елемента має більшу масу: Гелію чи Феруму? У скільки разів
більшу?
5.8. Яка природа сил, що відхиляють α-частинки від прямолінійної траєкторії у
досліді Резерфорда?
5.9. Чому дорівнює заряд ядра атома Цирконію?
5.10. Вкажіть хімічний елемент, у ядрі атома якого міститься 125 нейтронів та 84
протони.
5.11. У ядрі атома Бору 5 протонів і 6 нейтронів. Скільки електронів у цьому атомі?
5.12. Чому дорівнює повний заряд електронів в атомі Хлору?
;16
8 O ;39
19 K .64
29Cu
Mg24
12 .1
1 H

урок 1. конспект (2)

More Related Content

What's hot

Similar to урок 1. конспект (2)

More from Виктория Бузько

Recently uploaded

урок 1. конспект (2)