Приєднання до електромереж: прозоре ціноутворення як ключ до вирішення проблеми
•
0 likes•1,109 views
Аналітичний огляд Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" щодо проблем з приєднанням до електромереж, розбір підходів вирішення та рекомендації.
Recommended
More Related Content
Similar to Приєднання до електромереж: прозоре ціноутворення як ключ до вирішення проблеми
Similar to Приєднання до електромереж: прозоре ціноутворення як ключ до вирішення проблеми (20)
More from USAID LEV
More from USAID LEV (20)
Приєднання до електромереж: прозоре ціноутворення як ключ до вирішення проблеми
- 1. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 1 ПРИЄДНАННЯ ДО ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ: ПРОЗОРЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ ЯК КЛЮЧ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ Індикатором скрутної ситуації з приєднанням до електромереж в Україні є 137 місце нашої держави серед 189 країн у рейтингу Doing Business за напрямком приєднання до електромереж. Інвестор, який приходить в Україну, не може отримати відповідь на елементарні питання: «скільки коштує приєднання?» та «скільки часу буде потрібно для його виконання?». Як наслідок, неможливо порахувати бізнес‐план, а чекати роками на вирішення базових потреб у сучасному світі ніхто не буде. Відповідно до Doing Business середня тривалість приєднання до електромереж в Україні сягає 263 дні, що є одним із найгірших показників у світі. Як результат, така вузька проблема фактично блокує створення нових конкурентних підприємств, які могли б, як нарощувати український експорт, так і витісняти неякісний імпорт. А це, як мінімум, є однією з причин перманентної девальвації національної валюти. Корінь проблеми полягає у фінансовій стороні питання. Через незадовільний стан електромереж, які протягом 25 років експлуатувалися без належного догляду та модернізації, а також через занижені тарифи електропередавальні організації відчувають постійний брак коштів для відновлення мереж та швидкого виконання нових приєднань. Однак брак грошей – це лише частина комплексу проблем. Набагато більш серйозна проблема – це непрозоре ціноутворення на послугу приєднання та неефективне використання навіть наявних ресурсів. На сьогодні вартість приєднань, які не є стандартними (вище 50 кВт), визначається на основі «договірних відносин» із монополістом. Це дає можливість електропередавальним організаціям маніпулювати в питанні вартості приєднання, завищуючи її для одних замовників і занижуючи для інших, що, у свою чергу, створює умови для затягування термінів, можливої корупції та часто має наслідком відмову інвесторів від реалізації проекту. Найбільш поширена схема – це коли керівництво електропередавальної організації торгує доступом до так званих інвестиційних програм для окремо взятого замовника: якщо замовник погоджується дати хабар, то вартість приєднання для нього знижується, оскільки значну частину приєднання може бути профінансовано за рахунок інвестиційної програми. Таким чином, наявність достатнього фінансового ресурсу в розпорядженні електропередавальних організацій є необхідною, однак далеко не достатньою умовою для фундаментального вирішення проблеми приєднання до електромереж. Критично важливим є нейтралізувати елемент «договірних відносин» при визначенні вартості приєднання. Ця проблема вирішується універсальною моделлю, яка накладає на поведінку монополістів дуже чіткі рамки, прибирає дискримінацію заявників за відстанню чи заявленою потужністю (всі приєднуються за однаковими правилами), передбачає прозоре залучення достатніх коштів для реалізації замовлених приєднань. Важливо, що законопроект щодо спрощення порядку приєднання до електромереж, який було ухвалено 2 березня на засіданні Кабінету Міністрів України, зберігає «договірну основу» при визначенні вартості приєднання, а тому не є таким, який може фундаментально вирішити проблему приєднань. Водночас потрібно зазначити, що законопроект передбачає досить багато позитивних нововведень у площині процедурних моментів та земельних питань. Зміст Проблема: загальний контекст 2 Огляд підходів до вирішення проблеми 4 Рекомендації 8 Додаток: Опис універсальної моделі 10
- 2. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 2 Проблема приєднання до електромереж: загальний контекст У рейтингу Doing Business по приєднанню до електромереж Україна посідає 137 місце (серед 189 країн). Середня тривалість приєднання 263 дні. 1. Нинішня ситуація з приєднанням до електромереж в Україні – перепона для нових інвестицій Приєднання до електромереж є вузьким та технічним питанням. Проте це питання є ключовим для відновлення інвестиційної привабливості України. Кожен інвестор, який планує створювати нове виробництво в нашій країні, обов’язково зіткнеться з проблемою приєднання до електромереж. Так само часто стикаються з проблемою приєднання діючі підприємства. Відповідно до опитування, яке провела Програма USAID ЛЕВ, 27% підприємств мали досвід приєднання до мереж електропостачання. Незважаючи на важливість питання доступу до електромереж, ситуація з приєднанням в Україні залишається скрутною, що відображається в рейтингу Doing Business: наша країна посідає 137 місце (серед 189 країн). Відповідно до цього ж рейтингу показник України із середньої тривалості приєднання є одним із найгірших у світі – 263 дні. Це призводить до того, що багато інвесторів, дізнаючись, яким чином здійснюється приєднання в Україні, приймають рішення інвестувати в інші юрисдикції. В умовах занижених тарифів перманентно бракує коштів на розвиток та належне утримання електромереж. Наявні кошти використовуються неефективно. 2. Три аспекти проблеми приєднання: фінанси, процедури, земля Фінансове питання, процедурні моменти та земельне питання – це три аспекти, в розрізі яких потрібно розглядати проблему приєднання до електромереж. (а) Фінансове питання (джерела фінансування, механізм ціноутворення) Значна зношеність мереж (приблизно на 70%) та недостатність коштів для їхнього відновлення є одними з основних чинників важкого стану справ. Занижені тарифи призводять до перманентного браку коштів у електропередавальних організацій, що унеможливлює повноцінний розвиток та належне утримання електромереж. Оскільки власники електропередавальних компаній в умовах зарегульованого ринку та депресивної економіки не бачать можливостей отримувати легальний зиск від свого активу в найближчій перспективі, це спонукає їх «виводити» кошти з електропередавальних організацій шляхом завищення вартості закупівель товарів чи робіт (наприклад, так звані «трансформатори Григоришина»). А така поведінка власників ще більше загострює проблему. Окремим питанням є непрозоре ціноутворення для виконання приєднання. Сьогодні існують чіткі тарифи на послуги приєднання для так званих стандартних приєднань (до 50 кВт та в межах 300 метрів1). Однак ці тарифи в багатьох випадках нижчі від собівартості, і тому електропередавальні організації намагаються або ігнорувати такі замовлення, або класифікувати їх як нестандартні приєднання. Для нестандартних приєднань, застосовується механізм договірних відносин 1 З 2017 року до 160 кВт.
- 3. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 3 Непрозоре ціноутворення створює можливість довільного визначення вартості приєднання: за хабар вартість приєднання для замовника знижується. Складні процедури приєднання є найбільшим номінальним подразником для замовників, хоча самі по собі процедури є лише наслідком проблеми з фінансуванням приєднань. між замовником та монополістом, що створює можливості довільного визначення вартості приєднання2 та провокує корупційні відносини: сплату хабара в обмін на зниження майже довільно визначеної вартості приєднання. Фактично, таким чином керівництво електропередавальної організації «продає» доступ до так званих інвестиційних програм для окремо взятого замовника – за хабар вартість приєднання для замовника знижується шляхом покриття витрат на створення додаткової потужності/модернізацію мережі за рахунок інвестиційної програми (для довідки: інвестиційні програми формуються за рахунок тарифу на електроенергію для всіх споживачів). (б) Процедурні моменти (розробка та узгодження технічної документації, узгодження прокладання ліній електропередач) Не меншу проблему становлять ті процедури, які потрібно виконати, щоб отримати приєднання. Насправді, вони є найбільшим номінальним подразником для замовників, хоча самі по собі процедури є лише наслідком проблеми з фінансуванням приєднань. Недосконалість діючих правил приєднання призвела до того, що на інвесторів перекладають ті обов’язки та ризики, які по своїй природі мали б брати на себе електропередавальні компанії. Зокрема, абсолютно суперечить природі відносин із постачання енергії те, що невеликі замовники, які лише один раз у житті стикаються з необхідністю приєднань, повинні самостійно розробляти та погоджувати не лише проект самого приєднання, але й вивчати теперішню ситуацію і режими в мережах монополістів та визначати необхідність і обсяги їхньої модернізації, розробляючи відповідні проекти. Таким чином правила приєднання надали можливість електропередавальним організаціям не виконувати важливу частину притаманної їм основної діяльності, а також створили численні можливості для зловживань. Інший процедурний момент (окрім виділення землі) – це погодження прокладання ліній електропередач із цілим рядом таких організацій, як‐ от ПАТ «Укртелеком», водоканали, Укравтодор, Державна архітектурно‐ будівельна інспекція, ПАТ «Укрзалізниця» тощо. Всього більше десяти погоджень залежно від складності проекту. Нинішня культура взаємовідносин вимагає сплату хабара замовником на кожному етапі погодження. І вся ця частина роботи з приєднання також є відповідальністю замовника. (в) Земельне питання (виділення земельних ділянок під технічні коридори та трансформаторні підстанції) Земельне питання відіграє особливу роль у проблемі приєднання до електромереж. Теоретично при плануванні розвитку територій повинні бути передбачені технічні коридори для прокладання комунікацій, у тому числі й ліній електропередач. Окрім того, на законодавчому рівні передбачена можливість встановлення сервітуту (обмежене право користування земельною ділянкою) для різного роду технічних об’єктів. Однак на практиці механізм встановлення сервітуту майже не 2 Тут перш за все мається на увазі довільне визначення точки забезпечення потужності, що визначає довжину «останньої милі», та довільне визначення обсягів необхідної реконструкції мереж.
- 4. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 4 Вирішення земельного питання потребує напрацювання відповідних практик. використовується, а для прокладання ліній електропередач по технічним коридорам вимагають отримувати окремі дозволи від органів місцевого самоврядування. У випадку ж прокладання ліній електропередач по території приватної земельної ділянки потрібно отримати згоду власника цієї ділянки. В цілому, вирішення земельних погоджень також перекладено на плечі замовника. Вузька проблема приєднання до електромереж фактично блокує створення нових конкурентних підприємств, які могли б як нарощувати український експорт, так і витісняти неякісний імпорт. А це вже питання валютної стабільності. 3. Складність приєднань блокує появу нових конкурентних підприємств Відсутність чіткої відповіді на питання «скільки коштує приєднання та скільки часу буде потрібно на його виконання?» призводить до того, що інвестори не можуть чітко прораховувати свої бізнес‐плани. А чекати рік чи більше, щоб отримати відповідь на елементарне питання в сучасному динамічному світі є неприйнятним. Як наслідок, така вузька проблема фактично блокує створення нових конкурентних підприємств, які могли б як нарощувати український експорт, так і витісняти неякісний імпорт. А це, як мінімум, є однією з причин перманентної девальвації національної валюти, не кажучи вже про втрату можливості створення нових робочих місць та, як наслідок, низький рівень життя населення. На жаль, окрім рейтингу Doing Business, відсутній всебічний аналіз впливу цієї проблеми на нинішній економічний стан країни. Проте свідчення бізнес‐асоціацій та самих підприємців яскраво говорять, що це питання має безпосередній вплив на макроекономічну стабільність. Огляд підходів до вирішення проблеми приєднання до електромереж Існує консенсус щодо вирішення процедурних моментів та земельного питання при виконання приєднання до електромереж. Обговорюються чотири моделі вирішення фінансової сторони проблеми приєднання до електромереж. На сьогодні існує консенсус щодо того, як повинні вирішуватися процедурні моменти. Приєднання повинно надаватись як послуга «під ключ», а всі узгодження повинні проводитись за принципом мовчазної згоди. Що стосується землі, то тут повинні бути напрацьовані практики швидкого й спрощеного встановлення сервітутів. Проте тривають дискусії щодо того, яким чином повинна вирішуватись фінансова сторона питання. На цей час обговорюються чотири варіанти вирішення проблеми. Перший базується на незначному вдосконаленні сьогоднішньої моделі стандартного/нестандартного приєднання (розширення меж стандартного приєднання; збільшення граничної потужності та граничної відстані). Другий підхід базується на запровадженні абонплати за використання замовленої потужності, що створить додаткове джерело фінансування мереж (окрім спожитої електроенергії, оплачується зарезервована потужність; підхід подібний до існуючої абонплати за телефонний зв’язок). Третій варіант передбачає введення стимулюючого тарифоутворення, що також стосується покращення фінансування мереж (електропередавальна організація отримує дохід, який становить певний
- 5. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 5 відсоток від вартості новозбудованих мереж; це повинно створити стимул будувати нові мережі). Четвертий стосується саме прозорості ціноутворення та базується на запровадженні так званої універсальної моделі (прозоре ціноутворення нівелює можливість довільного визначення вартості приєднання на основі «перемовин» між замовником та монополістом). Ці варіанти вирішення проблеми приєднань більш детально розглянуто нижче. Модель стандарт/ нестандарт – комфортна для стандартних приєднань та для інсайдерів. Модель №1: Стандарт/ нестандарт Базовий принцип: Модель стандарт/ нестандарт полягає в тому, що для частини приєднань (на відстані до 300 м від точки забезпечення потужності до точки приєднання і до 50 кВт3) створюються певні комфортні умови. Ті заявники, чиї підключення були класифіковані як стандарт, повинні сплатити фіксовану суму за приєднання (ставка за 1 кВт) і можуть очікувати приєднання в чітко визначені терміни. Ті заявники, підключення яких були класифіковані як нестандарт, будуть змушені здійснювати приєднання на договірній основі. Модель з’явилась у 2012 році з метою отримати вище місце в рейтингу Doing Business. Очікували, що використання принципу стандартного приєднання для тих приєднань, які вимірює Doing Business (потужністю 140 кВт), забезпечить покращення показника України. Позитиви: (а) Комфортне приєднання для стандартних випадків; (б) Дешевше приєднання для інсайдерів (для «хороших людей» доступні великі знижки за хабар). Негативи: (а) Маніпуляція з критеріями стандартне/ нестандартне приєднання (як правило таким інструментом виступає відстань – електропередавальна організація маніпулятивно змінює точку забезпечення потужності, тим самим довільно «відсікаючи» від можливості приєднання за стандартними процедурами); (б) Можливість відмовляти в приєднанні за стандартними процедурами, якщо собівартість приєднання не покриває затверджену фіксовану плату (електропередавальні організації або «не бачать» таких заявників, або класифікують їх як нестандарт); (в) Невизначеність для нестандартного приєднання (невідома ні вартість, ні терміни 3 З 2017 року до 160 кВт.
- 6. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 6 виконання; все визначається на основі договірних відносин); (г) Можливість вимагати хабар при реалізації приєднання; (ґ) Зловживання з боку електропередавальної організації при визначенні вартості приєднання (якщо заявник «чужий», то його змушують оплатити вартість приєднання за себе і ще за «хороших клієнтів»); (д) Відсутність гарантій успіху (навіть якщо все виконали і все оплатили – приєднання можна чекати роками). Абонплата – дає фінансовий ресурс для розвитку, однак не вирішує проблему прозорого ціноутворення. Модель №2: Абонплата Базовий принцип: Абонплата передбачає створення додаткового надійного джерела фінансування розвитку мереж. Окрім цього, абонплата передбачає стимули відмовлятися від зарезервованих потужностей, які є в надлишку у колишніх промислових підприємств (економія на потужностях, якими споживач не користується). Тобто ця модель повинна як звільняти зарезервовані зайві потужності для нових споживачів, так і генерувати фінансовий ресурс для розбудови/ модернізації мережі. Проте не дає відповідь на питання, як уникнути довільного ціноутворення при визначенні вартості приєднання для споживачів. Позитиви: (а) Стимулює відмовлятися від надлишкових потужностей; (б) Дає додатковий ресурс для розвитку мереж. Негативи: (а) Додаткові витрати для споживачів (з’являються додаткові витрати незалежно від обсягів споживання); (б) Відсутність ринку «повернення потужності» (невідомо як компенсувати витрати за потужність, у створення якої вже були інвестовані приватні кошти); (в) Антистимул для енергоефективності (без чіткого механізму повернення потужності ця модель може працювати як покарання для тих, хто інвестував у енергоефективність, зменшив споживання електроенергії і тим самим отримав «зайві» потужності); (г) Не вирішує проблему прозорого ціноутворення.
- 7. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 7 Стимулююче тарифоутворення – дає достатній ресурс для розвитку та стимулює будівництво нових мереж. Не вирішує проблему прозорого ціноутворення. Модель №3: Стимулююче тарифоутворення Базовий принцип: Стимулююче тарифоутворення передбачає отримання електропередавальною організацією доходу від вартості своїх активів (нараховується відсоток від вартості створених мереж). Таким чином, цей механізм створює достатній фінансовий ресурс для розвитку мереж та стимулює будувати/ модернізувати мережі, оскільки збільшення їхньої вартості додатково збільшує дохід. Проте стимулююче тарифоутворення також не вирішує проблему прозорого ціноутворення на послуги приєднання. Позитиви: (а) Стимул для розвитку мереж для електропередавальних організацій; (б) Дає додатковий ресурс для розвитку мереж. Негативи: (а) Стимулююче тарифоутворення поки на рівні обговорень; (б) Не вирішує проблему прозорого ціноутворення. Універсальна модель вирішує проблему прозорого ціноутворення. Не дає відповідь на питання де взяти достатній фінансовий ресурс для розвитку мереж та нових приєднань. Модель №4: Універсальна модель Базовий принцип: Універсальна модель передбачає запровадження прозорого та передбачуваного механізму ціноутворення для всіх без винятку приєднань. Таким чином, ця модель унеможливлює корупційну домовленість із монополістом навіть для тих випадків, які належать до нестандартних. По суті всі приєднання стають стандартними. Модель базується на оцінці історичної собівартості виконання приєднань. Вартість приєднання оцінюється миттєво на основі (а) замовленої потужності та (б) відстані до найближчої точки приєднання (береться ставка за 1кВт та ставка за 1 км лінії електропередач). Також береться до уваги завантаженість мереж у кожному окремому районні електромереж. Позитиви: (а) Встановлює прозорі правила ціноутворення як на вартість замовленої потужності, так і на вартість «останньої милі» (унеможливлює корупційні домовленості); (б) Універсальність правил для всіх приєднань (не дискримінує нікого за потужністю чи за відстанню).
- 8. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 8 Негативи: (а) Необхідність обрахунку деталізованих ставок як по вартості потужності, так і по вартості прокладання «останньої милі» для кожної районної електромережі; (б) Не дає відповідь на питання, де взяти достатній фінансовий ресурс для розвитку мереж та нових приєднань. Рекомендації Принципи успішного вирішення проблеми: прозорі, рівні правила приєднання для усіх з урахуванням реалій кожної районної електромережі при забезпеченні достатнього фінансового ресурсу. 1. Базові принципи для успішного вирішення проблеми приєднання до електромереж Особливість проблеми приєднання до електромереж полягає в тому, що тут немає єдиного правильного рішення цієї задачі. Однак, можна виділити базові принципи, які задають чіткі рамки, в межах яких будь‐яке рішення дасть можливість системно спростити доступ до електромереж для споживачів. Базові принципи успішного вирішення проблеми приєднання до електромереж такі: 1) Правила для всіх одинакові; 2) Прозоре ціноутворення (ціну та терміни виконання замовник дізнається відразу після подачі заявки); 3) Вартість повинна бути справедливою (грошей повинно вистачати на приєднання); 4) Приєднання повинно виконуватись у контексті загального розвитку мереж (монополіст не вирішує, які обсяги реконструкції виконує окремий замовник); 5) Необхідно враховувати реалії та особливості кожної районної електромережі. Запровадження механізму прозорого ціноутворення є ключовим для нейтралізації корупційних важелів впливу та для ефективного використання коштів, які будуть у розпорядженні електропередавальних організацій. 2. Прозоре ціноутворення є ключовим Серед варіантів рішень, які зараз на порядку денному, критичним є запровадження універсальної моделі, що створює підґрунтя для прозорого ціноутворення на послуги приєднання. Ця модель може доповнюватись елементами моделі стандарт/ нестандрат4, моделі з абонплатою, а також стимулюючим тарифоутворенням. Однак, саме запровадження механізму прозорого ціноутворення є ключовим для нейтралізації корупційних важелів впливу та для ефективного використання коштів, які будуть у розпорядженні електропередавальних організацій. Більш детальний опис універсальної моделі дивіться в Додатку. Нагадаємо, що проблема приєднання до електромереж у її фінансовому розрізі полягає у (а) недостатності коштів на розвиток мережі, (б) непрозорому «засвоєнні» наявних коштів, що дає можливість за хабар продавати доступ до ресурсів інвестиційних програм. І якщо будь‐який із підходів (чи то абонплата, чи то стимулююче тарифоутворення, чи просто 4 Наприклад, для побутових приєднань до 16 кВт може залишатися механізм стандартного приєднання, що вже став звичним для громадян.
- 9. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 9 підвищення тарифів для населення) сповна вирішує проблему недостатності коштів, то жоден із них не вирішує ту частину проблеми, яка стосується чіткої відповіді на питання: «скільки коштує приєднання?». Іншими словами, за нинішніх інституційних умов (корупція в електропередавальних організаціях) наявність достатнього фінансового ресурсу в розпорядженні електропередавальних організацій є необхідною, однак далеко недостатньою умовою для фундаментального вирішення проблеми приєднання до електромереж. Навіть за наявності достатніх коштів «договірна основа» визначення вартості приєднання залишатиме широке поле для маніпуляцій, а тому консервуватиме проблему приєднання до мереж. Саме для того, щоб нейтралізувати «договірну основу» визначення вартості, і була розроблена універсальна модель, яка накладає на поведінку монополістів дуже чіткі рамки, прибирає дискримінацію заявників за відстанню чи заявленою потужністю (усі приєднуються за однаковими правилами, і вартість приєднань розраховується на основі об’єктивних показників, які можна виміряти), передбачає прозоре залучення достатніх коштів для реалізації замовлених приєднань. Урядовий законопроект щодо спрощення приєднання до електромереж зберігає «договірну основу» при визначенні вартості приєднання і тим самим консервує корупційний механізм, який і є суттю проблеми приєднання до електромереж 3. Чому урядовий законопроект не вирішить проблему приєднання до електромереж Законопроект щодо спрощення приєднання до електромереж, який було ухвалено 2 березня на засіданні Кабінету Міністрів України, містить у собі багато позитивних ідей у площині процедурних моментів та земельних питань. Однак цей законопроект має одну ваду, яка перекреслює його цінність як інструменту вирішення проблеми по суті, – цей законопроект зберігає «договірну основу» при визначенні вартості приєднання для тих випадків, які будуть визнані, як нестандартні. Іншими словами, законопроект зберігає корупційний механізм, який і є суттю проблеми приєднання до електромереж.
- 10. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 10 Додаток: Опис універсальної моделі Універсальна модель приєднання до електромереж накладає на поведінку монополістів дуже чіткі рамки, прибирає дискримінацію заявників за відстанню чи заявленою потужністю (усі приєднуються за однаковими правилами), передбачає прозоре залучення достатніх коштів для реалізації замовлених приєднань і передбачає фінансування зі всіх можливих джерел. Характеристики «універсальної» моделі В «універсальній» моделі вартість приєднання поділено на дві частини: Перша – це компенсація за збурення в мережах з урахуванням магістральних мереж (вартість реконструкції мережі для збільшення її навантаження). Друга – це вартість прокладання так званої «останньої милі» від існуючих мереж електропередавальної компанії до межі балансової належності мереж замовника. Такій підхід гарантує максимально точну оцінку реальної вартості виконання приєднання. Оцінка собівартості розраховується за такою формулою: S(вартість приєднання) =L (км) * С(L) + P(кВт)* С(кВт) де: L (км) — довжина в кілометрах траси від об’єкту замовника до точки приєднання на попередньо погодженій трасі. С (L) — вартість створення кілометра ліній електропередач (ЛЕП) від об’єкта замовника до точки приєднання, розраховується електропередавальною організацією на основі Методики. P(кВт) — потужність приєднання в кіловатах. С(кВт) — вартість кіловата розраховується електропередавальною організацією для кожної районної електромержі (РЕМ) на основі Методики. Вартість створення кілометра ЛЕП від об’єкта замовника до точки приєднання та вартість кіловата для кожного РЕМ з урахуванням класу напруги затверджується НКРЕКП на кожен наступний календарний рік на підставі поданих електропередавальними організаціями розрахунків, які здійснюються на основі Методики, затвердженої НКРЕКП та погодженої з Мінпаливенерго та Мінрегіонбудом. Кошти, отримані електропередавальними організаціями за надання послуг із приєднання електроустановок замовника, обліковуються на окремому рахунку та використовуються винятково для будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та розвитку електричних мереж.
- 11. USAID Leadership in Economic Governance Program (USAID LEV) Policy Brief March 2016 11 Вартість приєднання для замовника: 100% «останньої милі» та 50% вартості замовленої потужності При визначенні вартості приєднання для кожного замовника враховується 100% вартості нового будівництва мережі від об’єкта замовника до точки приєднання (L (км) * С(L)) та 50% вартості витрат на збільшення потужності (P(кВт) * С(кВт)). Ще 50% вартості збільшення потужності існуючої мережі фінансується з різних можливих джерел – тариф на передачу, абонплата, стимулюючий тариф тощо. Схема «універсальної» моделі приєднання до електромереж