До уроку музики.

2. Лев
Костянтинович
Кніппер
Лев Костянтинович Кніппер мав
чудовий слух і пішов по стопах
бабусі - професора музичного
училища Ганни Іванівни і дядька
Володимира Кніппер-Нардова -
оперного співака (тенора)
Великого театру. Спочатку
(1905-1912 рр.) Льова навчався в
музичній школі Гнесіних по класу
скрипки, а пізніше (1912-1914 рр.) -
В Берліні і в Фрейбурзі. У період
1914-1917 рр. продовжував
навчатися приватно: брав уроки
у Є. Ф. Гнесіної (фортепіано), Д.
Л. Рогаль-Левицького, Р. М. Глієра
та М. С. Жиляева (композиція).

4. 1. ПО ГАЛЯВЦІ ЛІСОВІЙ,
ЯК МОРОЗ БУВ МІЦНИЙ,
ЙШОВ ВЕДМІДЬ В ЗАТИШОК
СВІЙ В ТЕПЛІЙ ШУБІ
ХУТРЯНІЙ.
ДО СВОГО ІШОВ БАРЛОГА,
НЕ ЗБИВАЮЧИСЬ З ДОРОГИ.
ЯК ПРОХОДИВ ЧЕРЕЗ МІСТ,
СТАВ ЛИСИЦІ ВІН НА ХВІСТ.
“Чому ведмідь взимку спить”

5. 2. ЗДІЙНЯЛА ЛИСИЦЯ КРИК
ЗАШУМІВ ТЕМНИЙ ЛІС,
І ВЕДМІДЬ ЗЛЯКАВСЯ, ВТІК,
НА СОСНУ ВИСОКУ ВЛІЗ.
НА СОСНІ ВЕСЕЛИЙ ДЯТЕЛ
БІЛЦІ ХАТКУ КОНОПАТИВ.
ВІН СКАЗАВ:
ХОДИТЬ НАВЧИСЬ!
І КУДИ СТАЄШ, — ДИВИСЬ!

6. 3. ТОДІ ВИРІШИВ ВЕДМІДЬ:
ЯК ЗИМА — ТРЕБА СПАТЬ,
ПО СТЕЖИНКАХ НЕ ГУЛЯТЬ,
НА ХВОСТИ НЕ НАСТУПАТЬ.
У БАРЛОЗІ ВІН БЕЗ СТРАХУ
ВЗИМКУ СПИТЬ ПІД СНІЖНИМ ДАХОМ,
І РАДІЄ НЕСПРОСТА,
ЩО РОДИВСЯ БЕЗ ХВОСТА.