Перший президент Української академії наук – Володимир Іванович Вернадський library_darnitsa
Біобібліографічний нарис «Перший президент Української академії наук – Володимир Іванович Вернадський» випущено до 100-річчя створення Національної академії наук України.Творча спадщина Вернадського привертає увагу багатьох учених світу. Його геніальні ідеї вивчатимуться століттями, а для молодого покоління він завжди буде учителем у науці, яскравим прикладом плодотворного прожитого життя.
До Міжнародного дня рідної мови, який відзначають щороку 21 лютого, пропонуємо вашій увазі електронну виставку «Мова. Культура. Ідентичність». Представлено нові видання з фонду ОННБ, присвячені дослідженню, вивченню та розвитку української мови
Перший президент Української академії наук – Володимир Іванович Вернадський library_darnitsa
Біобібліографічний нарис «Перший президент Української академії наук – Володимир Іванович Вернадський» випущено до 100-річчя створення Національної академії наук України.Творча спадщина Вернадського привертає увагу багатьох учених світу. Його геніальні ідеї вивчатимуться століттями, а для молодого покоління він завжди буде учителем у науці, яскравим прикладом плодотворного прожитого життя.
До Міжнародного дня рідної мови, який відзначають щороку 21 лютого, пропонуємо вашій увазі електронну виставку «Мова. Культура. Ідентичність». Представлено нові видання з фонду ОННБ, присвячені дослідженню, вивченню та розвитку української мови
Відділ краєзнавства «Одесика» підготував мультимедійну презентацію «Анатолій Бачинський – дослідник історії України, археограф»: до 85-річчя від дня народження Анатолія Діомидовича Бачинського.
Портфоліо учасника конкурсу «Джерело творчості»wer1201
ПОРТФОЛІО учасника Всеукраїнського конкурсу педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» у номінації «Керівники гуртків та секцій дослідницько-експериментального напряму» секція «Фольклористика»
Данило Кирилович Заболотний – видатний український мікробіолог, основоположник сучасної епідеміології, організатор охорони здоров’я, громадський діяч, педагог, професор, академік. Народився знаменитий борець проти чуми та холери 16 (28) грудня 1866 р. у с. Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області).
Учений-епідеміолог встиг у своєму житті стільки, що він по праву може зайняти одне з перших місць в шерензі корифеїв, як Луї Пастер, Ілля Мечніков, Роберт Кох.
Данило Заболотний приймав участь в експедиціях по боротьбі з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї. Більше 10 років вчений вів боротьбу з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.
За своє життя Данило Кирилович Заболотний надрукував понад 200 наукових праць, виховав численних учнів, створив власну наукову школу.
Данило Заболотний – автор таких наукових праць, як «Чума (Pestis bubonica), епідеміологія, патогенез і профілактика» (1907), «Дослідження чуми» (1899, 1901), «Легенева чума в Маньчжурії 1910–1911 рр.», «Курс мікробіології» (1932), «Заразные болезни и защита от них» (1924) та ін.
Ім’я Данила Заболотного носить Інститут мікробіології і вірусології НАН України, на території якого знаходиться пам’ятник вченому, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, Заболотненське вище професійне училище № 31, кафедра мікробіології, вірусології та імунології Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені акад. І. П. Павлова та вулиці міст Києва, Одеси, Вінниці і Хмельницького. У 1929 р. у с. Заболотне на території садиби, яка належала родині Заболотних, було засновано меморіальний музей Д. К. Заболотного.
Незвичайна, багата на події та наукові здобутки доля нашого земляка назавжди вкарбована в історію світової науки.
До 155-річчя від дня народження Данила Заболотного, відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Світ Данила Заболотного».
«На порозі неба: вітчизняні підкорювачі Всесвіту»:
електронна виставка до 115-річчя від дня народження
відомих вітчизняних учених:
Сергія Павловича Корольова та Володимира Платоновича Цесевича
Цього року виповнюється 100 років масового штучного голоду 1921-1923 рр., 75 років голоду 1946-1947 рр. та 89 р. Голодомору 1932-1933 рр. Понад тридцять років науковці в Україні досліджують страшні події тих часів. Протягом 89 років українці намагаються усвідомити й подолати наслідки колективної та історичної травми.
Голодомор 1932-1933 рр. – трагедія такого масштабу, що осягнути її надзвичайно важко. Вивчати цей період нашої історії можна читаючи праці істориків, спогади тих, хто пережив ті страшні роки, вивчаючи збірки документів, переглядаючи кіно- та фотохроніку тощо.
Події 1932-1933 років обговорюються на численних конференціях і заходах; висвітлюються у мистецькому просторі. Тему Голодомору відображено у наукових та науково-популярних виданнях, художніх і публіцистичних творах, мемуарах і спогадах.
До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні в ОННБ підготовлено книжкову виставку «Жнива скорботи», на якій представлено видання, що висвітлюють різні аспекти дослідження Голодомору в історичному, соціальному, правовому, літературному вимірах.
Книжкова виставка триватиме до 10 грудня 2021 року. Запрошуємо відвідати бібліотеку, оглянути виставку та ознайомитися з виданнями, посилити позицію власного розуміння трагічних подій 30-х років ХХ ст., осмислити найбільш масштабну трагедію національної історії новітньої доби.
29 вересня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934) – державного діяча, історика, науковця, письменника голови Української Центральної Ради (1917-1918)
8 вересня у всьому світі щорічно святкується Міжнародний день грамотності. У 1966 році ЮНЕСКО уперше відзначило цей день, з метою привернути увагу суспільства і збудити його інтерес, мобілізувати міжнародну суспільну думку, аби досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з провідних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала проголосити 8 вересня – дату урочистого відкриття конференції – Міжнародним днем грамотності, та святкувати його щорічно в усьому світі.
Грамотність людини є запорукою її успіху, вона дає можливість отримати доступ до певної інформації, розширити свої життєві можливості, побороти негативний тиск навколишнього середовища та зробити свій свідомий вибір. Це – основа для подальшого особистого розвитку.
Одеська національна наукова бібліотека як культурний, просвітницький, науково-інформаційний центр національного значення, долучаючить до відзначення Міжнародного дня грамотності, пропонує ознайомитись з сучасними виданнями, які сприятимуть підвищенню рівня грамотності й культури мовлення, розширенню кругозору та отриманню нових знань.
Пропонуємо вашій увазі електронну виставку
«Національний скарб - знання: до Міжнародного дня грамотності».
27 серпня виповнюється 80 років від дня народження Богдана Сильвестровича Ступки (1941-2012), українського актора театру і кіно, народного артиста УРСР (1980), народного артиста СРСР (1991), лауреата Шевченківської премії (1993), Героя України (2011).
Богдана Сильвестровича Ступку ще за життя називали «актором №1», його обожнювала публіка не лише нашої держави, а й вибагливий закордонний глядач. Понад півстоліття ім’я Б. С. Ступки було знаковим для української національної культури. Більшість ролей, що зіграв актор у театрі та кіно, увійшли до літопису сценічного та кіномистецтва України.
До цієї дати відділ мистецтв нашої книгозбірні підготував віртуальну виставку
27 серпня виповнюється 165 років від дня народження Івана Яковича Франка (1856-1916) – видатного українського поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця, громадського і політичного діяча.
25 липня виповнюється 190 років від дня народження Григорія Григоровича Маразлі (1831-1907) –
міського голови, видатного громадського діяча, колекціонера, мецената. До цієї дати у відділі
рідкісних видань та рукописів відкрито книжково-ілюстративну виставку. На ній представлено рідкісні
експонати з фонду відділу: старовинні фотографії, рукописні матеріали, друковані видання.
14 травня 2021 р. відзначається 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), видатного українського письменника, громадського та політичного діяча, однієї з важливих постатей культурного та соціально-політичного життя України на зламі століть.
Одеська національна наукова бібліотека пропонує переглянути електронну виставку «Я писав про те, що серце співало…», що представляє видання, присвячені життєпису та творчому доробку Василя Стефаника, а також сучасні та прижиттєві видання творів письменника.
«Україна у полум'ї Другої світової» – електронна виставка до Дня пам'яті та примирення в Україні,
Дня перемоги над нацизмом у Європі у Другій світовій війні.
На виставці представлено видання, які висвітлюють широке коло питань найглобальнішого руйнівного конфлікту в історії ХХ століття у світі і одного з драматичного періоду історії України – періоду Другої світової війни: причини, хід і наслідки війни, особливості воєнної дипломатії, трагедії і подвиги, ціна перемоги та її історичне значення, спогади учасників бойових дій і свідків трагедій тощо.
10 березня 2021 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбулись традиційні Шевченківські читання, присвячені 207-ій річниці від дня народження Т.Г. Шевченка та 180-річчя від часу написання поеми «Гайдамаки».
Пропонуємо переглянути електронну версію виставки і запрошуємо усіх охочих ознайомитися з книжковою експозицією, яка діятиме до 25 березня у головному читальному залі ОННБ.
Електронна виставка до 150-річчя від дня народження Лесі Українки, що підготовлена на основі книжково-ілюстративної виставки «Леся Українка – поетична квітка України», яка експонується у залах Одеської національної наукової бібліотеки. В експозиції представлено різноманіття сучасних і найновіших праць, які репрезентують широкі грані наукових досліджень про життя та творчість Лесі Українки
Презентація до 70-річчя В'ячеслава Григоровича Кушніра,
доктора історичних наук, професора, декана факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, голови Одеської організації Національної спілки краєзнавців України, члена правління Національної спілки краєзнавців України, члена Ученої ради ОННБ, голови ГО "Міжнародний центр по роботі з українцями за кордоном" (МЦРУК), кавалера ордена «За заслуги» IIІ ступеня, заслуженого працівника освіти України
До дня Соборності України Одеська національна наукова бібліотека пропонує вашій увазі електронну книжково-ілюстративну виставку «Соборність України: сила і єдність нації»
В Одеській національній науковій бібліотеці стартував проєкт родинного дозвілля «Казкові історії старовинної книгозбірні». У день Св. Миколая в бібліотеці відбувалося справжнє свято. Перші відвідувачі святкової екскурсійної програми «Казкові історії старовинної книгозбірні» - маленькі гості та їхні батьки, занурилися у чарівний світ казок і неповторної атмосфери найстарішої книжкової скарбниці.
2. КОНСЬКИЙ Всеволод Миколайович
Ботанік, бібліограф.
Народився в учительській сім’ї. Закінчив 1938 з дипломом першого ступеня
природничий факультет Миколаївського педагогічного інституту. Працював в
обласних природо-краєзнавчих музеях Миколаєва (1939-1941) та Одеси (1944-
1950). З 1949 - в науково-бібліографічному відділі Одеської державної
наукової бібліотеки ім. М.Горького: головний бібліотекар, головний
бібліограф, завідувач відділу. Багато уваги приділяв популяризації
природничих знань.
Улюбленим його бібліографічним жанром тривалий час були бесіда й розповідь про книги науково-
природничої тематики. Згодом перейшов до підготовки покажчиків літератури того ж призначення. Виступив
ініціатором видання фундаментальної бібліографічної серії “Вчені Одеси” (1957). Заснував 1975 серію
рекомендаційних посібників про передній край природничих наук “Проблеми. Гіпотези. Відкриття”. Взяв
участь у створенні капітального покажчика літератури про виноградарство України і Молдавії. Багато сил і
часу віддав роботі над бібліографією літератури про перебування в Одесі О.С.Пушкіна та А.Міцкевича.
Очолюючи впродовж семи років науково-бібліографічний відділ, орієнтував його на поглиблення зв’язків з
науковими й освітніми закладами Одеси й півдня України, задоволення їхніх потреб у грунтовних
бібліографічних виданнях широкого спектра й профілю, залучив до участі в роботі над ними ряд провідних
учених, дбав про високий фаховий рівень співробітників відділу. Написав ряд статей з практики створення
рекомендаційних бібліографій. Залишив по собі гарні згадки у всіх, з ким співпрацював і контактував. Його
пам’яті присвячено один з рекомендаційних покажчиків серії “Проблеми. Гіпотези. Відкриття” (Гелиобиология
/ Сост.: В.А.Дьяков, И.Э.Рикун. - О., 1994. - 117 с.).
3.
4. БІЛЯВСЬКА НАДІЯ ПЕТРІВНА
Інженер-технолог, бібліограф.
Народилась у сім’ї військовослужбовця. 1948 разом з батьками переїхала до
Одеси. Вчилася у школі в Одесі та у Франкфурті-на-Одері (Німеччина), де
проходив службу батько. Закінчила Одеський нафтовий технікум (1964) і
Одеський технологічний інститут ім. М.В.Ломоносова (1970; за спеціальністю
інженер-технолог). Після короткочасної роботи техніком у ВНДІ
“Харчопромавтоматика” прийшла до Одеської державної наукової бібліотеки
ім. М.Горького (1971). Була бібліографом, редактором, завідувачкою відділів
технічної літератури та науково-бібліографічного. Працюючи в бібліотеці, закінчила Громадський інститут
патентознавства (Одеське відділення; 1979) і курси завідувачів бібліографічних відділів республіканських
бібліотек при Всесоюзному інституті підвищення кваліфікації працівників культури (1982). Автор ряду
статей про бібліографічну та інформаційну діяльність ОДНБ, інформаційних списків літератури (пізніше -
покажчиків) нових надходжень технічної літератури. Брала участь у складанні науково-допоміжних та
рекомендаційних бібліографічних посібників. Керувала групою упорядників покажчика “Памятники
истории и культуры Одесской области”.
5.
6. ШЕКЕРА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА
Біолог, бібліограф.
Народилась у робітничій сім’ї. Закінчила 1957 загальноосвітню школу,
наступного року - бібліотечні курси при Будинку офіцерів. У 1958-1964
вчилася на вечірньому відділенні Одеського державного університету
(біологічний факультет). Впродовж кількох років (1964-1968) працювала за
основним фахом (науковий співробітник Обь-Тазовського відділення
Сибірського НДІ рибного господарства). Прийшовши у жовтні 1971 до
Одеської державної наукової бібліотеки ім. М.Горького, почала бібліотекарем
книгосховища; потім стала бібліографом (старшим, головним) науково-бібліографічного відділу; з квітня
1994 - провідний бібліограф довідково-інформаційного відділу. Веде тут роботу з розділів “Біологія” і
“Правознавство”. Впродовж багатьох років підтримувала тісний зв’язок з Одеським Будинком природи,
виступала з оглядами літератури. Склала ряд науково-допоміжних та рекомендаційних посібників, серед
яких - фундаментальний бібліографічний покажчик “Биология Черного и Азовского морей” (література за
1917-1987), на 2323 сторінках якого зареєстровано 23025 вітчизняних та зарубіжних джерел.
7.
8. ДУНАЄВА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
Біолог, бібліограф.
Народилась у селищі, де мешкали працівники СУГРЕ (Середньо-Уральська
гідроелектростанція) Верхнєпишлінського р-ну Свердловської обл.
Вступила 1955 до Бердичівського державного педагогічного інституту;
через рік інститут був розформований, а студентів переведено до
Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова. 1961 закінчила
університет, одержавши диплом біолога-зоолога та вчителя біології і хімії.
Упродовж кількох років викладала біологію і хімію в одній із шкіл Вінницької обл. В Одеській державній
науковій бібліотеці ім. М.Горького працювала з вересня 1968 до 2000. Обіймала посади бібліотекаря,
старшого бібліографа, провідного бібліографа науково-бібліографічного та довідково-інформаційного
відділів. Педагог-природознавець за фахом, знайшла успішне застосування своїм знанням. Вела весь
комплекс довідково-інформаційної та науково-бібліографічної роботи з питань геолого-географічних наук.
Особливе місце в її роботі займало складання науково-допоміжних, рекомендаційних та інформаційних
бібліографічних посібників природознавчої тематики.
9.
10. СПІТКОВСЬКА
Галина Йосипівна
Фізик, бібліограф.
Закінчила Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, фізічний факультет, фах – фізик,
викладач фізики. В ОДНБ з 2 серпня 1976 до 15 січня 1979 р. Обіймає посаду бібліографа науково-
бібліографічного відділу. Веде розділ систематичної картотеки статей - фізико-математичні науки.
Бере участь в підготовці до видання бібліографічних покажчиків.
11.
12. ОЛЕЙНИКОВА Тамара Іванівна
Біолог, бібліограф.
Закінчила біологічний факультет Одеського державного університету
імені І. І. Мечникова (фах – біолог, учитель біології і хімії). Працювала в
лабораторії гетерозису Всесоюзного селекційно-генетичного інституту
(лаборант); в Одеському конструкторському бюро кінообладнання
(технік).
У 1968 – 2011 працювала в ОДНБ (нині ― ОННБ) імені М. Горького (бібліограф; головний бібліограф
науково-бібліографічного відділу; завідувач сектора довідково-бібліографічного обслуговування у відділі
науково-допоміжної та рекомендаційної бібліографії; провідний бібліограф краєзнавчого відділу
«Одесика»). Вела розділи «Хімічні науки» в систематичній картотеці статей та систематичну картотеку
статей краєзнавчої тематики. Брала участь у науково-дослідній та довідково-інформаційній роботі
бібліотеки. Є автором низки науково-допоміжних, рекомендаційних та інформаційних покажчиків.
13.
14. КОЛОМІЄЦЬ ТЕТЯНА ГЕРАСИМІВНА
Інженер-технолог, бібліограф.
Вищу освіту здобула в Одеському технологічному інституті харчової
промисловості ім. М.В.Ломоносова (1968-1973). Працювала на
підприємствах молочної промисловості (Крим, Одеська обл.). 1989
закінчила заочне відділення культурно-освітнього факультету Київського
державного інституту культури ім. О.Є.Корнійчука (Миколаїв), дістала
кваліфікацію бібліотекаря-бібліографа.
З травня 1975 по 1933 - в Одеській державній науковій бібліотеці ім. М.Горького. Вела, зокрема, розділи
бібліографії та картотеку журнальних статей “Хімічна технологія. Хімічні виробництва”. Автор ряду
довідкових посібників.
15.
16. РІКУН (ШТЕЙН) Інна Еміліївна
Математик, бібліограф.
Закінчила механіко-математичний факультет Одеського державного
університету імені І. І. Мечникова (фах – математик, учитель математики).
Викладала математику в загальноосвітній школі у смт Комінтернівському,
Одеської області, працювала старшим інженером-програмістом АСУ в
Одеському виробничому трикотажному об’єднанні імені Н. К. Крупської. З 1981
по 2012 працювала в ОДНБ (нині ― ОННБ) імені М. Горького (бібліограф відділу
технічної літератури; бібліограф; старший; провідний; головний бібліограф
науково-бібліографічного відділу). Складала науково-допоміжні,
рекомендаційні, методичні посібники. Понад десять років вела дослідження у
галузі історії науки в Одесі. Автор низки покажчиків з серії «Вчені Одеси».
Написані нею біографії вчених, матеріали до яких вона розшукувала в архівах,
Інтернеті, надруковані у наукових виданнях, у тому числі в Енциклопедії
сучасної України та біографічному словнику «Професори Одеського
(Новоросійського) університету». Її роботи дістали високу оцінку фахівців
та стали значним внеском у вітчизняну бібліографію. Серед них варто відзначити фундаментальний
покажчик «Голодомор в Україні 1932-1933 рр.». Результатом багаторічних розвідок у галузі історії науки та
освіти України стала книжка «Видавництво Mathesis (1904-1925): матеріали до історії та каталог книг»,
присвячена найстарішому дореволюційному науковому видавництву, заснованому в Одесі. Вагомий внесок
І. Е. Рікун зробила у рекомендаційну бібліографію, присвячену природничим наукам. Її статті публікуються
на сторінках місцевих, республіканських та зарубіжних видань. Вона рецензувала праці, консультувала
працівників бібліотеки з питань бібліографічного опису, з бібліографічної роботи; брала участь у науково-
дослідній та науково-методичній роботі бібліотеки з питань бібліографознавства, у роботі університету
бібліотечно-бібліографічних знань при ОННБ, у міжнародних, республіканських, обласних семінарах та
науково-практичних конференціях, де виступала з доповідями та повідомленнями, читала лекції та давала
консультації на заняттях з підвищення кваліфікації для працівників ОННБ, на курсах підвищення кваліфікації
для методистів та бібліотекарів шкільних бібліотек Одеси та Одеської області. Упродовж багатьох років
очолювала секцію координації довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування населення
Міжвідомчої бібліотечної ради при управлінні культури Одеської облдержадміністрації. Нагороджена
почесними грамотами Української бібліотечної асоціації та Одеської обласної державної адміністрації,
Почесною відзнакою одеського міського голови «Подяка». Лауреат Міжнародного фестивалю «Мистецтво
науки — 2012» (Москва, РФ) у номінації «Етюди про вчених».
17.
18. КОЛЬЧЕНКО
ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
Інженер-технолог, бібліограф.
Народилась у сім’ї вчителя. Вищу освіту здобула на факультеті технології консервування Одеського
технологічного інституту харчової промисловості ім. М.В.Ломоносова. Впродовж кількох років працювала на
Охтирському промисловому комбінаті. З вересня 1986 до липня 2000 - у науково-бібліографічному відділі
Одеської державної наукової бібліотеки ім. М.Горького; обіймала посади старшого, провідного, головного
бібліографа. Вела систематичну картотеку статей з питань економіки. Брала участь в інформуванні вчених та
фахівців за своїм розділом, у підготовці й проведенні інформаційно-масових заходів. Склала ряд
бібліографічних посібників. Першою серед фахівців ОДНБ подала читачам фактографічну інформацію
шляхом оцінюваного реферування джерел (посібник “Одесса сегодня: Экология города”).
19.
20. НУНЬЄС Олена Григорівна
Філолог, бібліограф.
Закінчила філологічний факультет Одеського державного університету
імені І. І. Мечникова (фах – філолог, викладач російської мови та
літератури). Працювала у навчальних закладах (викладач російської мови),
в Одеській обласній бібліотеці для юнацтва імені В. Маяковського (старший
бібліограф). З 2000 працює в ОДНБ (нині – ОННБ) імені М. Горького у
науково-бібліографічному відділі (головний бібліограф). Складає
бібліографічні та біобібліографічні покажчики з питань охорони здоров’я, з
театро- та літературознавства.
Окремі бібліографічні покажчики вирізняються оригінальною структурою: у посібники включені великі
фрагменти рецензій, надрукованих у ХІХ — на початку ХХ століть. О. Г. Нуньєс ― автор-упорядник низки
покажчиків у серіях «Письменники Одеси», «Проблеми. Гіпотези. Відкриття», «Літературна Одеса». Бере
участь у науково-дослідній та науково-методичній роботі з питань бібліографознавства, історії книги, у
науково-практичних конференціях, семінарах, заняттях з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, у
роботі університету бібліотечно-бібліографічних знань, у загальнобібліотечних заходах. Виступає в пресі з
публікаціями з питань бібліографознавства, історії українського театру. Консультує працівників ОННБ та
бібліотек міста і області з питань бібліографічного опису, підготовки бібліографічних посібників,
бібліографічної роботи за всіма напрямами.
21.
22. ТЮЩЕНКО
Тетяна Василівна
Біолог, бібліограф.
Закінчила біологічний факультет Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (фах – біолог,
викладач біології та хімії). У 2000-2013 працювала в ОДНБ (нині ОННБ) імені М. Горького, у науково-
бібліографічному відділі (бібліограф І категорії; провідний бібліограф). Складала бібліографічні посібники.
Є упорядником праць переважно природничо-наукового спрямування — «Биология Черного и Азовского
морей», «Твої можливості, людино», «Генріх Іванович Швебс» та ін. Має публікації в періодичних виданнях.
Брала участь у науково-дослідній роботі бібліотеки, у підготовці та проведенні бібліотечних масових
заходів.