остання презентація до заходу по шевченку

3. Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?...
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?...

4. .
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками…

5. Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло…

7. Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в степу на чужині –
Однаковісінько мені.

13. У неділю
вранці-рано
поле
крилося
туманом;
у тумані, на
могилі,
як тополя,
похилилась
молодиця
молодая.
Щось до
лона
пригортає
та з туманом
розмовляє…