ЗМІСТ:
Вступ
1. Контракт якособлива форма трудового договору.
2. Чим відрізняється контракт від трудового
договору .
3. Сторони контракту.
4. Зміст контракту.
5. Загальний порядок укладення та розірвання
трудового контракту.
Висновки
3.
Вступ
В умовах діїжорстоких законів
ринку успіх і благополуччя
підприємств різних форм власності
вирішальною мірою залежать від
компетенції, кваліфікації і
підприємливості кадрового
персоналу.
Контрактна система наймання
працівників, як нова форма
регулювання трудових
правовідносин, передбачає більшу
гнучкість в умовах наймання
працівників, режиму їх трудової
діяльності та її оплати.
4.
1. Контракт якособлива форма
трудового договору
Як особлива форма трудового
договору, контракт регулює не лише
трудові, а й тісно пов’язані з ними інші
суспільні відносини — соціально-
побутові та економічні. Таким чином,
порівняно з традиційним трудовим
договором контракт охоплює ширше
коло правовідносин.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України
контракт є особливою формою трудового договору, в якому
строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому
числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та
організації праці працівника, умови розірвання договору можуть
встановлюватись угодою сторін.
5.
2. Чим відрізняєтьсяконтракт від
трудового договору
Контракт від звичайного трудового договору
відрізняється тим, що:
завжди укладається в письмовій формі;
у ньому можуть установлюватися додаткові (крім
тих, які зазначені в трудовому законодавстві)
підстави щодо його розірвання;
зазвичай має строковий характер;
при його розірванні можливе й відшкодування
моральної шкоди;
сфера його застосування визначається законами
України.
6.
3. Сторони контракту
Громадянин
(працівник)
досягнуввстановленого
законом віку та за
станом здоров’я може
виконувати конкретну,
визначену цим
контрактом роботу
Роботодавець
власник підприємства чи
уповноважений ним
орган або фізична особа
7.
4. Зміст контракту
Основнівимоги щодо змісту трудового контракту, що укладається
із широким колом працівників, визначеною в «Положенні
про порядок укладання контрактів
при прийнятті (найманні) на роботу працівників» затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 березня 1994 р. N 170 .
Під час укладання трудового контракту, як і
звичайного трудового договору, обов’язковою
вважається домовленість про сам факт прийняття на
роботу, про місце роботи, про встановлення
трудової функції, про розмір оплати праці, про час
початку роботи, про термін дії контракту.
8.
Контракт можнаукладати на строк,
який сторони зазвичай управі
визначати самостійно
Тобто контракт може бути
укладений як на визначений строк, так і
на невизначений строк. Водночас для
окремих категорій працівників
законодавством прямо вказується строк,
на який може бути укладено контракт.
9.
Однією зосновних позицій
контракту є оплата праці
Пункт 11 «Положення
про порядок укладання контрактів
при прийнятті (найманні) на роботу
працівників» затвердженого
постановою Кабінету Міністрів
України від 19 березня 1994 р. N 170
передбачає, що умови оплати праці й
матеріального забезпечення
працівників, з якими укладено
контракт, визначаються угодою
сторін. Розмір виплат не може бути
меншим, аніж це передбачено
чинним законодавством, угодами й
колективним договором, і залежить
від виконання умов контракту. У
контракті можуть визначатися й
умови підвищення або зниження
обумовленого сторонами розміру
оплати праці, встановлюватися
додаткові надбавки й виплати, премії
й винагороди.
10.
До контракту,крім основних, зазвичай
включаються і додаткові (факультативні)
умови
До таких умов належать:
надання працівникові службового транспортного
засобу;
роботу за сумісництвом;
випробовування при прийнятті на роботу;
встановлення неповного робочого часу;
перепідготовку;
навчання інших професій (спеціальностей);
підвищення кваліфікації;
надання додаткової відпустки;
режим робочого часу й час відпочинку;
та інші.
11.
Контракт повинен міститизобов’язання
роботодавця щодо компенсації моральної та
матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у випадку
дострокового розірвання контракту за ініціативою:
— працівника — в разі невиконання чи неналежного
виконання роботодавцем зобов’язань, передбачених
контрактом;
— роботодавця — в разі, коли підстави розірвання
контракту не передбачені чинним законодавством чи
контрактом.
При цьому бажано, щоб були визначені не тільки
розміри моральної та матеріальної шкоди, а й
обов’язковість їх збільшення (наприклад, на коефіцієнт
фактичного підвищення заробітної плати відповідно до
рішень уряду).
12.
5. Загальний порядокукладення та
розірвання трудового контракту
Порядок укладення трудового контракту — це
встановлена чинним законодавством процедура
подання працівником потрібних документів,
узгодження умов контракту, його підписання та
оформлення. Працевлаштовуючись за
контрактом, працівник подає той самий пакет
документів, що й за звичайним трудовим
договором.
13.
Відповідно до статті24 Кодексу законів про
працю України контракт укладається у
письмовій формі і підписується роботодавцем
та працівником, якого приймають (наймають)
на роботу за контрактом.
Контракт оформляється у двох
примірниках, що мають
однакову юридичну силу і зберігаються у
кожної із сторін контракту.
Контракт набуває чинності з моменту його
підписання або з дати, визначеної сторонами
у контракті, і може бути змінений за згодою
сторін, складеною у письмовій формі.
14.
Оскільки контракт маєстроковий
характер, то однією з основних підстав
його припинення є закінчення строку (п. 2
ст. 36 КЗпП). За два місяці до закінчення
строку чинності контракту за угодою
сторін його може бути продовжено або
укладено на новий строк (п. 24 Положення
про порядок укладення контрактів при
прийнятті (найманні) на роботу
працівників).
Трудовий контракт може бути припинено з підстав,
передбачених трудовим законодавством, а також з підстав,
передбачених безпосередньо контрактом.
15.
Достроково контракт можебути припинено:
за угодою сторін;
з ініціативи працівника;
з ініціативи роботодавця;
з ініціативи третіх осіб, які не є сторонами
контракту.
Суб’єктами такої ініціативи можуть бути:
військовий комісаріат у разі призову або
вступу працівника на військову службу чи
направлення його на альтернативну
(невійськову) службу;
виборний орган первинної профспілкової
організації (профспілковий представник);
батьки, усиновителі і піклувальники
неповнолітнього, а також державні органи та
службові особи, на яких покладено нагляд і
контроль за додержанням законодавства про
працю;
з інших підстав.
16.
Висновки
Контракт є головнимрегулятором
правовідносин, що складаються на ринку праці.
Його роль визначається тим, що він є основною
формою залучення до праці і розподілу робочої
сили в системі підприємств і організацій, які
функціонують на базі всіх форм власності..
Водночас він являє собою найважливішу форму
реалізації громадянами їх конституційного права на
працю та забезпечення його гарантій, а також на
вільний вибір виду зайнятості.
Контракт спрямований на здійснення
ефективної кадрової політики; забезпечення умов
для прояву працівником ініціативи і самостійності з
урахуванням його індивідуальних здібностей і
професійних навичок; правову і соціальну
захищеність працівника.