ВЧЕННЯ ПРО ПОРОДУ
Лекція:
Кандидат с.-г. наук, доцент Баркарь Є.В.
ПИТАННЯ:
1. Історія розвитку вчення про породу. Ознаки та
типи порід.
2. Основні фактори породоутворення.
3. Класифікація порід і їх структура.
4. Напрямки породотворного процесу в Україні.
5. Акліматизація порід та методи збереження їх
генофонду.
ЛІТЕРАТУРА:
• Борисенко Е. Я. Разведение сельскохозяйственных животных /
Е. Я. Борисенко. – М. : Колос, 1967. – 463 с.
• Жигачев А. И. Разведение сельскохозяйственных животных с основами
частной зоотехнии / Жигачев А. И., Уколов П. И., Билль А. В. – М. : КолосС,
2009 – 408 с.
• Кравченко Н. А. Разведение сельскохозяйственных животных /
Н. А. Кравченко.– М. : Колос, 1973. – 340 с.
• Красота В. Ф. Разведение сельскохозяйственных животных / В. Ф. Красота,
В. Т. Лобанов, Т. Г. Джапаридзе. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. :
Агропромиздат, 1990. – 463 с.
• Проценко М. Ю. Розведення сільськогосподарських тварин /
М. Ю. Проценко, Д. Т. Вінничук, Г. Л. Капінос. – К. : Вища шк. Головне вид-
во, 1987. – 247с.
• Разведение с основами частной зоотехнии : учебник для вузов / [под общ.
ред. проф. Н. М. Костомахина]. – СПб. : Изд-во «Лань», 2006. – 448 с.
• Разведение сельскохозяйственных животных с основами частной зоотехнии
и промышленного животноводства / [Н. Г. Дмитриев, Л. И. Жигачев,
Л. В. Вилль и др.] ; под ред. Н. Г. Дмитриева. – Л. : Агропромиздат.
Ленинградское отд-ние, 1989. – 511 с.
• Розведення сільськогосподарських тварин / [М. З. Басовський, В. П.
Буркат, Д. Т. Віннічук та ін.] ; за ред. М. З. Басовського. – Біла Церква :
Сільськогосподарських тварин
розділяють не лише на види і підвиди,
але і на породи. В зоотехнії породи є
основною одиницею систематики при
класифікації сільськогосподарських
тварин.
Порода – чисельна, створена людською
працею, цілісна група домашніх тварин,
які мають спільне походження і схожість
за рядом характерних особливостей типу
і продуктивності, що стійко передаються
по спадковості.
Популяція – це група особин, які вільно
спаровуються між собою, населяють
даний ареал та мають певні
взаємовідносини у просторі і часі.
Характерні ознаки породи такі:
спільне походження;
пристосованість до певних природних і
господарських умов;
певні господарсько корисні, морфологічні
та фізіологічні ознаки, за якими вона
відрізняється від тварин інших порід;
 стійкість спадковості і одночасно досить
значна внутрішньопородна мінливість ознак;
необхідна для розведення «в чистоті»
чисельність тварин.
Виділяють
чотири типи порід:
породи
широкого
ареалу
породи
міжзональні
породи
зональні
породи
локальні
Вирішальний вплив на формування порід
мали і мають соціально-економічні фактори.
ОСНОВНІ
ФАКТОРИ ПОРОДОУТВОРЕННЯ.
Значний вплив мають і фізико-
географічні (природні) умови на
формування характерних ознак породи.
Важливу роль в формуванні господарсько
корисних ознак тварин (коні, собаки і т.д.)
відіграв тренінг.
Класифікація порід
сільськогосподарських тварин:
 Ч. Дарвін розрізняв породи природні, що сформувалися під
впливом природного та несвідомого штучного відбору, і породи,
створені штучним, методичним відбором;
 П.М. Кулешов всі породи поділяв на чотири генетично пов’язані
між собою групи: породи стародавні, універсальні, поліпшені та
аборигенні;
 за кількістю і якістю праці, витраченої на формування порід вони
поділяються на заводські (культурні), перехідні і примітивні;
 при класифікації за продуктивністю породи ділять на дві групи:
спеціалізовані та комбіновані;
 групування порід за їх походженням;
 географічний принцип класифікацій.
Порода має складну, динамічну,
водночас цілісну структуру,
основними елементами якої є:
відріддя, основні типи, племінна
і користувальна частини,
заводи, лінії, родини.
НАПРЯМКИ ПОРОДОТВОРНОГО
ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ.
Вважають, що в майбутньому буде
посилюватись тенденція в селекції
щодо створення спеціалізованих
високопродуктивних порід тварин,
стійких до захворювань з широким
діапазоном адаптації до різних
кліматичних умов.
Пристосування організму до мінливих
факторів зовнішнього середовища
називають акліматизацією.
Пристосувальні зрушення, що
розвиваються протягом декількох
поколінь, називають адаптацією.
Розрізняють два види адаптації:
генотипову, успадковану від батьків, і
фенотипову, що набувається організмом у
процесі онтогенезу.
Занепалість виникає через
невідповідність між біологічними
потребами організму і умовами життя.
Першим ступенем невдалої акліматизації
є переродження породи.
Виродження (дегенерація) порід
характеризується різким послабленням
конституції, зменшенням плодючості,
виникненням альбінізму тощо.
У сучасних умовах використовують
такі основні шляхи збереження та
використання генофонду
племінних ресурсів тваринництва.
 Створення заповідних стад локальних і зникаючих порід
(наприклад, сірої української степової у племзаводі
«Поліванівка» Дніпропетровської області і «Асканія-Нова»
Херсонської області), затрати на утримання яких повинні
значною мірою компенсуватись за рахунок резервів
держави.
 2. Утримання окремих популяцій і стад у природних
умовах (заповідниках, наприклад, у Карпатах, у великих
парках) для того, щоб зберегти реліктові породи і
популяції прадавнього кореня в їхньому природному
середовищі.
 Створення банків глибоко замороженої сперми і ембріонів
при великих селекційних центрах, племпідприємствах
тощо, де тривалий період зберігали б спадковість цінних
порід, генотипів чи поєднання порід, гібридів.
 4. Переведення зникаючих порід (особливо
комбінованого напряму продуктивності, в т.ч. сименталів)
на нову систему утримання і розведення –наприклад,
систему м’ясного скотарства при мінімальних затратах
праці людини та енергії.
 Формування навчальних ферм при вузах, університетах,
технікумах з невеликих (12-16 голів) груп тварин
малочисельних порід, які в даний момент не можуть
конкурувати з найбільш поширеними породами, але
необхідні для навчального процесу і проведення наукових
досліджень.
 Створення державних, великих, ландшафтних
заповідників, в яких зберігалася б і дика фауна, і
реліктові породи не лише України, але й з інших
регіонів світу, які можуть знадобитись для
формування біологічних ресурсів нашої держави.
 7. Створення стратегічного державного банку
замороженого сім’я та ембріонів не лише з
генетичних ресурсів України, а також і світового
генофонду для того, щоб селекціонери могли
використовувати весь наявний потенціал домашніх
тварин, рослин та фауни в цілому з усіх країн світу.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

вчення про породу

  • 1.
    ВЧЕННЯ ПРО ПОРОДУ Лекція: Кандидатс.-г. наук, доцент Баркарь Є.В.
  • 2.
    ПИТАННЯ: 1. Історія розвиткувчення про породу. Ознаки та типи порід. 2. Основні фактори породоутворення. 3. Класифікація порід і їх структура. 4. Напрямки породотворного процесу в Україні. 5. Акліматизація порід та методи збереження їх генофонду.
  • 3.
    ЛІТЕРАТУРА: • Борисенко Е.Я. Разведение сельскохозяйственных животных / Е. Я. Борисенко. – М. : Колос, 1967. – 463 с. • Жигачев А. И. Разведение сельскохозяйственных животных с основами частной зоотехнии / Жигачев А. И., Уколов П. И., Билль А. В. – М. : КолосС, 2009 – 408 с. • Кравченко Н. А. Разведение сельскохозяйственных животных / Н. А. Кравченко.– М. : Колос, 1973. – 340 с. • Красота В. Ф. Разведение сельскохозяйственных животных / В. Ф. Красота, В. Т. Лобанов, Т. Г. Джапаридзе. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Агропромиздат, 1990. – 463 с. • Проценко М. Ю. Розведення сільськогосподарських тварин / М. Ю. Проценко, Д. Т. Вінничук, Г. Л. Капінос. – К. : Вища шк. Головне вид- во, 1987. – 247с. • Разведение с основами частной зоотехнии : учебник для вузов / [под общ. ред. проф. Н. М. Костомахина]. – СПб. : Изд-во «Лань», 2006. – 448 с. • Разведение сельскохозяйственных животных с основами частной зоотехнии и промышленного животноводства / [Н. Г. Дмитриев, Л. И. Жигачев, Л. В. Вилль и др.] ; под ред. Н. Г. Дмитриева. – Л. : Агропромиздат. Ленинградское отд-ние, 1989. – 511 с. • Розведення сільськогосподарських тварин / [М. З. Басовський, В. П. Буркат, Д. Т. Віннічук та ін.] ; за ред. М. З. Басовського. – Біла Церква :
  • 4.
    Сільськогосподарських тварин розділяють нелише на види і підвиди, але і на породи. В зоотехнії породи є основною одиницею систематики при класифікації сільськогосподарських тварин.
  • 5.
    Порода – чисельна,створена людською працею, цілісна група домашніх тварин, які мають спільне походження і схожість за рядом характерних особливостей типу і продуктивності, що стійко передаються по спадковості. Популяція – це група особин, які вільно спаровуються між собою, населяють даний ареал та мають певні взаємовідносини у просторі і часі.
  • 6.
    Характерні ознаки породитакі: спільне походження; пристосованість до певних природних і господарських умов; певні господарсько корисні, морфологічні та фізіологічні ознаки, за якими вона відрізняється від тварин інших порід;  стійкість спадковості і одночасно досить значна внутрішньопородна мінливість ознак; необхідна для розведення «в чистоті» чисельність тварин.
  • 7.
  • 8.
    Вирішальний вплив наформування порід мали і мають соціально-економічні фактори. ОСНОВНІ ФАКТОРИ ПОРОДОУТВОРЕННЯ. Значний вплив мають і фізико- географічні (природні) умови на формування характерних ознак породи. Важливу роль в формуванні господарсько корисних ознак тварин (коні, собаки і т.д.) відіграв тренінг.
  • 9.
    Класифікація порід сільськогосподарських тварин: Ч. Дарвін розрізняв породи природні, що сформувалися під впливом природного та несвідомого штучного відбору, і породи, створені штучним, методичним відбором;  П.М. Кулешов всі породи поділяв на чотири генетично пов’язані між собою групи: породи стародавні, універсальні, поліпшені та аборигенні;  за кількістю і якістю праці, витраченої на формування порід вони поділяються на заводські (культурні), перехідні і примітивні;  при класифікації за продуктивністю породи ділять на дві групи: спеціалізовані та комбіновані;  групування порід за їх походженням;  географічний принцип класифікацій.
  • 10.
    Порода має складну,динамічну, водночас цілісну структуру, основними елементами якої є: відріддя, основні типи, племінна і користувальна частини, заводи, лінії, родини.
  • 11.
    НАПРЯМКИ ПОРОДОТВОРНОГО ПРОЦЕСУ ВУКРАЇНІ. Вважають, що в майбутньому буде посилюватись тенденція в селекції щодо створення спеціалізованих високопродуктивних порід тварин, стійких до захворювань з широким діапазоном адаптації до різних кліматичних умов.
  • 12.
    Пристосування організму домінливих факторів зовнішнього середовища називають акліматизацією. Пристосувальні зрушення, що розвиваються протягом декількох поколінь, називають адаптацією. Розрізняють два види адаптації: генотипову, успадковану від батьків, і фенотипову, що набувається організмом у процесі онтогенезу.
  • 13.
    Занепалість виникає через невідповідністьміж біологічними потребами організму і умовами життя. Першим ступенем невдалої акліматизації є переродження породи. Виродження (дегенерація) порід характеризується різким послабленням конституції, зменшенням плодючості, виникненням альбінізму тощо.
  • 14.
    У сучасних умовахвикористовують такі основні шляхи збереження та використання генофонду племінних ресурсів тваринництва.  Створення заповідних стад локальних і зникаючих порід (наприклад, сірої української степової у племзаводі «Поліванівка» Дніпропетровської області і «Асканія-Нова» Херсонської області), затрати на утримання яких повинні значною мірою компенсуватись за рахунок резервів держави.  2. Утримання окремих популяцій і стад у природних умовах (заповідниках, наприклад, у Карпатах, у великих парках) для того, щоб зберегти реліктові породи і популяції прадавнього кореня в їхньому природному середовищі.
  • 15.
     Створення банківглибоко замороженої сперми і ембріонів при великих селекційних центрах, племпідприємствах тощо, де тривалий період зберігали б спадковість цінних порід, генотипів чи поєднання порід, гібридів.  4. Переведення зникаючих порід (особливо комбінованого напряму продуктивності, в т.ч. сименталів) на нову систему утримання і розведення –наприклад, систему м’ясного скотарства при мінімальних затратах праці людини та енергії.  Формування навчальних ферм при вузах, університетах, технікумах з невеликих (12-16 голів) груп тварин малочисельних порід, які в даний момент не можуть конкурувати з найбільш поширеними породами, але необхідні для навчального процесу і проведення наукових досліджень.
  • 16.
     Створення державних,великих, ландшафтних заповідників, в яких зберігалася б і дика фауна, і реліктові породи не лише України, але й з інших регіонів світу, які можуть знадобитись для формування біологічних ресурсів нашої держави.  7. Створення стратегічного державного банку замороженого сім’я та ембріонів не лише з генетичних ресурсів України, а також і світового генофонду для того, щоб селекціонери могли використовувати весь наявний потенціал домашніх тварин, рослин та фауни в цілому з усіх країн світу.
  • 17.