ПИТАННЯ:
1. Історія розвиткувчення про породу. Ознаки та
типи порід.
2. Основні фактори породоутворення.
3. Класифікація порід і їх структура.
4. Напрямки породотворного процесу в Україні.
5. Акліматизація порід та методи збереження їх
генофонду.
3.
ЛІТЕРАТУРА:
• Борисенко Е.Я. Разведение сельскохозяйственных животных /
Е. Я. Борисенко. – М. : Колос, 1967. – 463 с.
• Жигачев А. И. Разведение сельскохозяйственных животных с основами
частной зоотехнии / Жигачев А. И., Уколов П. И., Билль А. В. – М. : КолосС,
2009 – 408 с.
• Кравченко Н. А. Разведение сельскохозяйственных животных /
Н. А. Кравченко.– М. : Колос, 1973. – 340 с.
• Красота В. Ф. Разведение сельскохозяйственных животных / В. Ф. Красота,
В. Т. Лобанов, Т. Г. Джапаридзе. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. :
Агропромиздат, 1990. – 463 с.
• Проценко М. Ю. Розведення сільськогосподарських тварин /
М. Ю. Проценко, Д. Т. Вінничук, Г. Л. Капінос. – К. : Вища шк. Головне вид-
во, 1987. – 247с.
• Разведение с основами частной зоотехнии : учебник для вузов / [под общ.
ред. проф. Н. М. Костомахина]. – СПб. : Изд-во «Лань», 2006. – 448 с.
• Разведение сельскохозяйственных животных с основами частной зоотехнии
и промышленного животноводства / [Н. Г. Дмитриев, Л. И. Жигачев,
Л. В. Вилль и др.] ; под ред. Н. Г. Дмитриева. – Л. : Агропромиздат.
Ленинградское отд-ние, 1989. – 511 с.
• Розведення сільськогосподарських тварин / [М. З. Басовський, В. П.
Буркат, Д. Т. Віннічук та ін.] ; за ред. М. З. Басовського. – Біла Церква :
4.
Сільськогосподарських тварин
розділяють нелише на види і підвиди,
але і на породи. В зоотехнії породи є
основною одиницею систематики при
класифікації сільськогосподарських
тварин.
5.
Порода – чисельна,створена людською
працею, цілісна група домашніх тварин,
які мають спільне походження і схожість
за рядом характерних особливостей типу
і продуктивності, що стійко передаються
по спадковості.
Популяція – це група особин, які вільно
спаровуються між собою, населяють
даний ареал та мають певні
взаємовідносини у просторі і часі.
6.
Характерні ознаки породитакі:
спільне походження;
пристосованість до певних природних і
господарських умов;
певні господарсько корисні, морфологічні
та фізіологічні ознаки, за якими вона
відрізняється від тварин інших порід;
стійкість спадковості і одночасно досить
значна внутрішньопородна мінливість ознак;
необхідна для розведення «в чистоті»
чисельність тварин.
Вирішальний вплив наформування порід
мали і мають соціально-економічні фактори.
ОСНОВНІ
ФАКТОРИ ПОРОДОУТВОРЕННЯ.
Значний вплив мають і фізико-
географічні (природні) умови на
формування характерних ознак породи.
Важливу роль в формуванні господарсько
корисних ознак тварин (коні, собаки і т.д.)
відіграв тренінг.
9.
Класифікація порід
сільськогосподарських тварин:
Ч. Дарвін розрізняв породи природні, що сформувалися під
впливом природного та несвідомого штучного відбору, і породи,
створені штучним, методичним відбором;
П.М. Кулешов всі породи поділяв на чотири генетично пов’язані
між собою групи: породи стародавні, універсальні, поліпшені та
аборигенні;
за кількістю і якістю праці, витраченої на формування порід вони
поділяються на заводські (культурні), перехідні і примітивні;
при класифікації за продуктивністю породи ділять на дві групи:
спеціалізовані та комбіновані;
групування порід за їх походженням;
географічний принцип класифікацій.
10.
Порода має складну,динамічну,
водночас цілісну структуру,
основними елементами якої є:
відріддя, основні типи, племінна
і користувальна частини,
заводи, лінії, родини.
11.
НАПРЯМКИ ПОРОДОТВОРНОГО
ПРОЦЕСУ ВУКРАЇНІ.
Вважають, що в майбутньому буде
посилюватись тенденція в селекції
щодо створення спеціалізованих
високопродуктивних порід тварин,
стійких до захворювань з широким
діапазоном адаптації до різних
кліматичних умов.
12.
Пристосування організму домінливих
факторів зовнішнього середовища
називають акліматизацією.
Пристосувальні зрушення, що
розвиваються протягом декількох
поколінь, називають адаптацією.
Розрізняють два види адаптації:
генотипову, успадковану від батьків, і
фенотипову, що набувається організмом у
процесі онтогенезу.
13.
Занепалість виникає через
невідповідністьміж біологічними
потребами організму і умовами життя.
Першим ступенем невдалої акліматизації
є переродження породи.
Виродження (дегенерація) порід
характеризується різким послабленням
конституції, зменшенням плодючості,
виникненням альбінізму тощо.
14.
У сучасних умовахвикористовують
такі основні шляхи збереження та
використання генофонду
племінних ресурсів тваринництва.
Створення заповідних стад локальних і зникаючих порід
(наприклад, сірої української степової у племзаводі
«Поліванівка» Дніпропетровської області і «Асканія-Нова»
Херсонської області), затрати на утримання яких повинні
значною мірою компенсуватись за рахунок резервів
держави.
2. Утримання окремих популяцій і стад у природних
умовах (заповідниках, наприклад, у Карпатах, у великих
парках) для того, щоб зберегти реліктові породи і
популяції прадавнього кореня в їхньому природному
середовищі.
15.
Створення банківглибоко замороженої сперми і ембріонів
при великих селекційних центрах, племпідприємствах
тощо, де тривалий період зберігали б спадковість цінних
порід, генотипів чи поєднання порід, гібридів.
4. Переведення зникаючих порід (особливо
комбінованого напряму продуктивності, в т.ч. сименталів)
на нову систему утримання і розведення –наприклад,
систему м’ясного скотарства при мінімальних затратах
праці людини та енергії.
Формування навчальних ферм при вузах, університетах,
технікумах з невеликих (12-16 голів) груп тварин
малочисельних порід, які в даний момент не можуть
конкурувати з найбільш поширеними породами, але
необхідні для навчального процесу і проведення наукових
досліджень.
16.
Створення державних,великих, ландшафтних
заповідників, в яких зберігалася б і дика фауна, і
реліктові породи не лише України, але й з інших
регіонів світу, які можуть знадобитись для
формування біологічних ресурсів нашої держави.
7. Створення стратегічного державного банку
замороженого сім’я та ембріонів не лише з
генетичних ресурсів України, а також і світового
генофонду для того, щоб селекціонери могли
використовувати весь наявний потенціал домашніх
тварин, рослин та фауни в цілому з усіх країн світу.