Творчість Шевченка –художника 1840-их
років надзвичайно багатогранна. Він
виступає як жанрист, і як пейзажист, і як
майстер портрета. Одночасно він показує
свою майстерність і в техніці олійного
живопису, акварелі, рисунка і офорта.
У 1843р.– подорожує по українських
містах і селах, малює сцени з життя селян,
портрети.
Т.Шевченко. Автопортрет. Олівець. 1843р.
12.
Т.Шевченко написав“Селянську родину” у 1843 році.
На першому плані зображено
–селянську родину молодих
, ,батьків їхнього синочка
. , ,дідуся Малюк очевидно
,бешкетуючи розбив
.ненароком горщика Першим
порухом батька було покарати
.сина за вчинену шкоду Але
,мати заступилася за хлопчика
благаючи батька простити
. ,йому І той полагіднішав
,заспокоївся прагне
.приласкати сина
Т.Шевченко. Селянська родина. Олія. 1843р.
До кращихтворів Т.Шевченка з життя і побуту казахського народу
належить сепія – портрет “Казашка Катя”. У цій невеликій картині – і
схиляння перед незнайомою красою, і безмірна повага до степового
народу, і розуміння глибин його почуттів.
Т.Шевченко. Казашка Катя. Сепія. 1856р.
1856 –1857рр.
виконує малюнки
на літературні та
міфологічні теми.
Працює над серією
сатиричних
малюнків “Притча
про блудного
сина”.
“Св. Себастіан”. 1856р.
«Мілон Кротонський». 1856р.
Малюнки із серії“Притча про блудного
сина” – це справжній шедевр Шевченка –
художника.
“Такої емоційної напруги, такої сили
виразу, широти узагальнення,
революційної спрямованості не було в
жодному творі мистецтва того часу"
П. Білецький