1. НАДІЇ
ГОЛОСГазета Західної конференції
Церкви адвентистів сьомого дня
ВІКТОРИНА У
КОСТОПОЛІ С.5
ШКОЛА
ДІАБЕТУ С.4
ПАСХА С.8
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ
ТУРНІР С.3
ФЕСТИВАЛЬ
СТАРТУЄ С.6
ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ С.7
ТИЖДЕНЬ
МОЛОДІЖНОГО
ВІДРОДЖЕННЯ
У РІВНОМУ С.2

2. 2 № 4 (104) травень 2013Надії
Голос
Чужих дітей не буває
На початку, в неділю, молодь
відвідала у притулок для дітей. Цей
заклад відрізняється від інтерна-
тів і дитячих будинків тим, що діти
знаходяться тут не більше 3 міся-
ців. Тому приходячи туди щотижня
можна бачити багато нових облич.
Зустрічі у притулку лише поча-
лись і тому через 2 тижні молодь
знову запланувала відвідати цей
заклад. На даний момент вирішили
взяти над ним шефство і відвідува-
ти його щонеділі. Знаходячись там
усвідомлюєш свою перевагу, у тому
що живеш у християнській сім’ї і
відчуваєш все те, чого так бракує
цим дітям.
У пошуках загублених
Наступного дня — у понеділок,
випала можливість відвідати тих,
кого давно не було на богослужін-
ні та молодіжних зустрічах. Дуже
цікаво поспілкуватись з тими людь-
ми яких давно знаєш, та довго не
бачиш. Спілкування принесло масу
задоволення і як результат — дехто
повернувся у церковну сім’ю.
Віддаючи
найважливіше
Цілий тиждень молодь мала
змогу здійснювати особливі спра-
ви: тому у вівторок відвідали стан-
цію переливання крові. Не всі мали
змогу взяти участь в цій акції че-
рез стан здоров’я, але загалом усе
було, на диво, дуже цікаво і весело.
Персонал станції переливання кро-
ві одразу звернув увагу на жвавих
молодих людей. У цей день молоді
люди мали змогу засвідчити про те,
що адвентистська молодь Рівного є
частинкою всесвітньої акції по здачі
крові.
Кров здавали для однієї жінки,
яка довгий час не могла знайти для
себе донорів. Усвідомлення того,
що саме твоя кров зможе комусь
допомогти, а можливо і спасти жит-
тя дає неймовірну впевненість в
тому, що саме ти дуже потрібен!
Незвичайний флеш-моб
Потім були чудові зустрічі і
підготовка до завершення тижня
молитви у суботу чудовим і пози-
тивним заходом — флеш-мобом
«Нагадаймо про приємне і важли-
ве». Залучивши до участі не лише
молодь, а й дітей та сімейні пари,
змогли краще донести потрібну ін-
формацію до перехожих.
Акція полягала в тому, що люди
просто прогулюючись раптово по-
чали вибудовувати живий коридор,
тримаючи при цьому плакати з різ-
номанітними написами: «Посміх-
нись», «Напиши смс другу», «Мо-
лись», «Зателефонуй батькам»,
«Бережи рідних» і ще декілька де-
сятків інших плакатів на яких були
написані не менш важливі слова.
На обличчях перехожих з’являлись
посмішки, здивування, нерозумін-
ня, — такий собі мікс емоцій. Ця ак-
ція викликала широке обговорення
і схвалення серед місцевих жителів
в соціальних мережах. Також, вона
привернула увагу журналістки цен-
тральної газети Рівненської області,
яка взяла інтерв’ю у організаторів
флеш-мобу.
Від щирого серця
В неділю відбувся заключний
захід в Здолбунівському закладі
для людей похилого віку. Це був
концерту гурту «Філадельфія» та
виступи молоді. Важко переда-
ти словами ті емоції які відчували
люди: посмішки, сльози, пісні, мо-
литви все це мало своє місце.
Після концерту, у відділі де зна-
ходяться лежачі люди, були роздані
30 подарунків. Ці подарунки міс-
тили солодощі і фрукти, а придба-
ні були за пожертвування членів
трьох громад Рівного.
Автор мала за мету не просто
розповісти, що відбулось за тиж-
день активного соціального життя
молоді, але і переконати, що усі ці
події змінили кожного, хто був, ба-
чив і робив. Бог бажає бачити зміни
в нас на краще, допомагаймо Йому
у цьому.
МОЛОДІЖНОГО ВІДРОДЖЕННЯ У РІВНОМУ
З 24 по 31 березня молодь трьох громад м. Рівного провела особливий тиждень молитви
і перепосвячення на служіння Богу і людям.
Марта Катюшко
МОЛИТОВНИЙ ТИЖДЕНЬ

3. 3№ 4 (104) травень 2013Надії
Голос
Віталій Саксон
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ ТУРНІР
ВІДБУВСЯ У СВАЛЯВІ
7 квітня у м. Свалява під патронатом
Молодіжної ради Закарпатської області
в Західній конференції Церкви АСД,
відбувся щорічний весняний обласний
волейбольний турнір.
В цьому змаганні приймало участь сім команд з
різних населених пунктів та міст України, а саме: Сва-
лява, Іршава, Мукачево, Поляна, Бобовище, Команда
УГІ.
Всі учасники приїхали у особливих формах, з під-
несеним настроєм та командою підтримки. Вболіваль-
ники відігравали важливу роль у матчі, адже завдяки
їхнім старанням, команди не втрачали надії на пере-
могу, навпаки, вони підтримували і розраджували
один одного.
Гру також відвідали друзі адвентистської молоді,
які мали змогу підтримати учасників та отримати купу
позитивних емоцій. Загалом турнір пройшов успішно:
в дусі порозуміння та злагоди.
Весняний волейбольний турнір 2013 року завер-
шився з такими результатами: почесне III місце здо-
була команда м. Мукачево, II місце отримала місцева
команда м. Свалява, а кубок сезону отримали прияте-
лі з с. Поляна, які довели, що християнський волейбол
повинен й надалі розвиватися.
Виявляється, що спортивні змагання можна проводи-
ти у християнському дусі, де панує атмосфера єдності,
радості та порозуміння.
Христина Горничар
У ХУСТІ
ПОСТАВИЛИ КРАПКУ
З 8 по 11 квітня в м. Хуст в шести
загальноосвітніх шкільних закладах
пройшла навчально-пізнавальна програма
«Постав крапку».
Ведучими програми були — керівник відділу мо-
лодіжного служіння Західної конференції адвентистів
сьомого дня Віктор Власюк та пастор Сергій Антонюк.
Організаторами програми виступила молодь міс-
цевої громади Церкви адвентистів сьомого дня, за
підтримки управління освіти і релігій та управління у
справах національностей виконавчого комітету Хуст-
ської міської ради.
В залі не було жодного байдужого! Увага всіх була
прикута до сцени, де в ігровій формі, з конкурсами,
дискусіями, відеосюжетами та презентаціями розпові-
далося про шкідливий вплив залежностей, які сьогодні
вражають молодь все більш юного віку.
Програма постав крапку дає відповідь на запитан-
ня, які турбують сучасну молодь: негативний вплив
надмірного захоплення комп’ютерною діяльністю і,
особливо, комп’ютерними іграми. Про алкогольну,
наркотичну залежність, про «ігроманію» та « інтернет-
залежність». Що це таке і коли захоплення переростає
у залежність? Де та межа, переступивши яку ми стаємо
заложниками павутиння? Присутні отримали відповіді
на усі ці запитання.
Оксана Клемба
МІСІОНЕРСЬКИЙ КОНГРЕС
У СОКАЛІ
20 квітня у громаді Церкви адвентистів
сьомого дня м. Сокаль, що на Львівщині,
відбувся місіонерський конгрес. На ньому були
присутнічлениЦерквизгромадЧервонограду,
Соснівки, Княже, та Львів-1.
На це служіння зібралося близько 70 чоловік. Бо-
гослужіння розпочалося з Суботньої школи, яку про-
водив Петро Горбачевський. Далі присутні пастори
провели семінари на теми: «Місіонерська книга «Ве-
лика боротьба» — Олександр Слободський; «Церква,
як центр впливу» — Руслан Бабій; «Суботня Школа і
УВЕС» — Михайло Опіяр і «Вплив інформації» — Ми-
рон Вовк. Богослужіння прикрашали співом ансамбль
бандуристів першої Львівської громади «Срібні стру-
ни», а також молодь з м. Червонограду.

4. 4 № 4 (104) травень 2013Надії
Голос
Після служіння, місцева громада м. Сокаль гостин-
но запросила всіх до обіду. Різноманітні страви були
до вподоби всім присутнім. Наситившись смачним обі-
дом усі вийшли в місто, ділитися Божою вісткою з міс-
цевими жителями. Разом з дорослими також вийшли і
діти-слідопити громади м. Сокаль.
Було подаровано близько двісті примірників книг
«Велика боротьба» та «Дорога до Христа», а також
роздано газети «Вічний скарб» і «Світло твого життя».
З радістю люди брали рекламні флаєри телеканалу
«Надія».
Повернувшись в дім молитви, брати і сестри на
вечірньому богослужінні ділились досвідами. Один
з найприємніших: відразу після відвідин, до пастора
місцевої громади зателефонували декілька чоловік з
проханням налаштувати їм у дома трансляцію програм
телеканалу «Надія».
Діана Войтко
ШКОЛУ ДІАБЕТУ ЗАКІНЧИЛИ
У КУЗНЄЦОВСЬКУ
4 та 14 квітня у м. Кузнєцовську відбулися
зустрічі під назвою «Школа діабету.
Корисну інформацію слухачам викладали Людми-
ла Білецька — лікар-терапевт першої категорії санато-
рію «Барвінок», Василь Паращук — терапевт першої
категорії та Альбіна Потапчук — медсестра-космето-
лог.
На цих зустрічах розглядались не тільки питання ді-
абету, його різновиди, причини виникнення та методи
лікування, але й інших недуг, які турбували слухачів.
Дуже ясно були викладені переваги здорового спосо-
бу життя. Особливо було наголошено на необхідності
вживання чистої води для повноцінного функціону-
вання організму.
Коротко був також представлений курс та методи
лікування у адвентиському санаторії на базі відпочин-
ку «Барвінок». Деякі присутні зацікавились та виявили
бажання відвідати санаторій.
По закінченню зустрічі усім була запропонована
література про здоров’я та здоровий спосіб життя, а
також подаровані газети та книга «Велика боротьба».
Наповнившись знаннями та бажанням дбати про своє
здоров’я, люди розійшлись по домівках.
Такі зустрічі справді впливають на світогляд слу-
хачів. Тому кожному необхідно знати як тримати своє
здоров’я у чудовій формі.
Марина Гайналій
У ДОБРЯНСЬКОМУ
ВІДРОДИЛИСЬ ДЛЯ МІСІЇ
13 квітня в Добрянській громаді на
Закарпатті біля 200 людей було об’єднано
з семи найближчих громад для спільного
місіонерського літературного виходу.
На ранковому служінні до учасників конгресу звер-
нулися представники адміністрації ЗК Микола Михай-
ловський, Віктор Власюк, а також служителі Сергій
Антонюк, Михайло Спасюк і Олександр Мосійчук. Під
час цього служіння, присутні мали можливість почути
корисні поради щодо місіонерського служіння і навчи-
тись як краще нести Благу вістку світу і людям які нас
оточують. А також, кожний бажаючий мав можливість
прийняти участь у служінні своїм співом.
На заклик прийняти участь у місіонерському слу-
жіння відгукнулися близько 50 чоловік. Спочатку всіх
пригостили обідом. Бажаючі розповсюджувати літера-
туру були розділені на три групи, кожній з яких випало
одне з найближчих сіл. Була група людей, які залиши-
лися в церкві, щоб підтримати місіонерів молитвами.
Закінчивши розповсюдження літератури, всі по-
верталися знову до церкви, де кожен бажаючий міг
поділитися своїм досвідом.
Під час цієї роботи, місіоненри відчували благо-
словення Божі, а також Його присутність. Всі були
об’єднані одним духом і однією місією. В результаті
було розповсюджено більше ніж 200 книг «Велика бо-
ротьба», «Переможна хода Бога» і «Дорога до Христа»
а також близько 1000 газет.
«З Божою допомогою і нашими зусиллями ми змо-
гли посіяти те насіння яке в майбутньому виросте вели-
ким і сильним деревом віри. Ми віримо, що ця робота
не була марною. Навіть якщо одна людина відкриє для
себеБога—цевжевеликарадість»,—зазначаютьорга-
нізатори конгресу.

5. 5№ 4 (104) травень 2013Надії
Голос
Віктор Бобильов
ДИТЯЧА ВІКТОРИНА ВІДБУЛАСЬ
У КОСТОПОЛІ
7 квітня вісім команд Рівенщини зібрались
на обласному турнірі дитячої біблійної
вікторини у місті Костопіль.
Для біблійної вікторини було обрано дослідження
Книги Рут. Вісім команд з усієї області, близько сотні
учасників та численні групи підтримки стали свідками
інтелектуального змагання ще зовсім юних дослідни-
ків Слова Божого, окремим з яких ледве виповнилося
сім, а іншим й того менше років. Ведучою програми
була Світлана Савін.
Дуже непроста роль випала на долю жюрі кон-
курсу в питанні визначення переможця, адже рівень
підготовки команд був настільки високим, що долю
призових місць подекуди вирішувала лише одна єди-
на помилка під час конкурсного етапу. І якщо в біблій-
ному конкурсі, зароблені бали все ж математично під-
кріплювалися конкретними відповідями конкурсантів,
то в творчому конкурсі визначити переможця стало ще
більш проблематично.
За більшістю голосів, переможцем у творчому кон-
курсі стала команда господарів «Нащадки Рут» з м.
Костополя. Ну, а в головній номінації перемогу отри-
мала команда «Область Надії» першої Рівненської гро-
мади. Друге місце виборола молода і завзята дівоча
команда «Божі колоски» з села Сівки, Березнівського
району. Третє місце посіла команда «Дружба» з м. Куз-
нєцовська.
Особливим дипломом також було нагороджено
юну талановиту учасницю команди «Вірний вибір» з
м. Дубно Черняк Любаву за різнопланові творчі робо-
ти привезені нею спеціально для творчого конкурсу.
Після конкурсу громада м. Костополя запропонувала
всім гостям та учасникам вікторини скуштувати смачні
страви.
Анонс літніх
табірних програм
Євангельські програми на Базі
відпочинку «Барвінок», Львівська обл.
14–22 червня Євангельська програма Віктора
Гіла
23 липня – 4 серпня Євангельська програма Во-
лодимира Нестерука
Молодіжні табірні зібрання
15.07–25.07 с. Згорани, Волинська обл. Духо-
вний наставник: Сергій Луцький. Реєстрація за тел.:
(066)337 80 87, (063)837 28 38. Вартість — 400 грн. (з
1 липня 450 грн.).
05.08–15.08 с. Горішнє, Львівська обл. База від-
починку «Барвінок». Духовний наставник Юрій Дру-
мі. Реєстрація за тел.: (063)634 99 14, (093)399 75 70.
Вартість — 400грн. (з 15 липня 450 грн.).
22.07–1.08 Закарпатська обл. Реєстрація за тел.:
(098)780 1781 Ангеліна Кормош. Вартість — 495 грн.
(до 15 травня знижка – 15%; до 15 червня – 7 %).
8–10 червня с. Горішнє, Львівська обл. База від-
починку «Барвінок». Програма «Ти не один». Вар-
тість — 150 грн.
Дитячі табірні зібрання
8.07–18.07 Закарпатська обл. Реєстрація за тел.:
(098)780 17 81 Ангеліна Кормош. Вартість — 465 грн.
(до 1 травня знижка — 15%; до 1 червня — 7%.
27.06–5.07 с. Горішнє, Львівська обл. База відпо-
чинку «Барвінок». Табір «Щасливе Місто». Запрошу-
ються діти віком 10–14 років. Реєстрація до 1 червня
за тел.: (093)399 75 72, (098)965 90 22 Андрій Савін.
Вартість — 500 грн.
Табірні зібрання Слідопитів
6–10 червня м. Солотвино, Закарпатська обл.
Реєстрація за тел.: (093)399 70 45, (099)534 99 26.
7–15 липня с. Згорани, Волинська обл. Реєстра-
ція за тел.: (093)399 75 45 Олександр Коберник. Вар-
тість: до 15 травня — 360 грн., до 15 червня — 380
грн., до 7 липня — 400 грн.
Сімейні табірні зібрання
2.08–8.08 Закарпаття. Реєстрація за тел.:
(098)780 17 81 Ангеліна Кормош. Вартість — 45 грн./
добу; діти до 5 років безкоштовно, діти 5–10 ро-
ків — 25 грн./добу.
Молитовний конгрес жіночого відділу
Західної конференції
12-14 липня с. Горішнє, Львівська обл. База від-
починку «Барвінок». Довідка за тел.: (063)188 20 05
Надія Вовк — керівник жіночого відділу ЗК.

6. 6 № 4 (104) травень 2013Надії
Голос
Музика — велика сила
«Музику можна перетворити на велику цілющу
силу. Але ми ще недостатньо використовуємо цю важ-
ливу частину служіння. Спів, зазвичай, приурочений
до певних випадків, і часто виконується формально. Ті,
що співають не вдумуються у зміст, і музика втрачає
свою дію на серця тих, хто слухають. Духовна музика
повинна мати красу, здатну викликати радість, співчут-
тя і силу. Об’єднайте свої голоси в співі хвали і подяки.
Візьміть в допомогу інструментальну музику і гармо-
нійні мелодії для Бога, як приємні пахощі!» (Е. Уайт. Ві-
сті для молоді).
Уже доброю традицією у Західній конференції ста-
ла організація молодіжного музичного фестивалю. Ми
впевнені, що він є бажаною подією і для молоді вашої
громади. Цей рік не стане виключенням: ми чекаємо
усіх бажаючих розвивати свої таланти 7–9 червня 2013
року на «Барвінку».
Мета проведення фестивалю: Розвиток музичного
відділу церкви; заохочення молоді до створення якіс-
ної адвентистської музики; підвищення рівня виконан-
ня музичних творів; об’єднання молоді; виховання ес-
тетичних смаків.
Ми повертаємося
до витоків
Організатори фестивалю приділяють особливу ува-
гу розвитку творчості серед співочої молоді. З цієї при-
чини аж дві номінації: «Авторська пісня» та «Співають
всі» — дають змогу молодим авторам представити
власні твори на широкий загал. Щороку молодіжні пі-
сенні збірники поповнюються новими піснями. Проте,
вважаємо, велика кількість чудових пісень залишаєть-
ся поза увагою молоді. Це пісні наших батьків і дідів,
«написані кров’ю» у страшні часи радянської історії.
Це — чудові християнські гімни які ми пам’ятаємо з
дитинства — нам співали їх дідусі та бабусі. Надійшов
час повернутися до витоків адвентистської музики і
дати їй нове життя. Цього року ми представляємо нову
номінацію «Ретро пісня» (пісні написані до 1985 року).
Щиро сподіваємося, що глибокий зміст забутих адвен-
тистських гімнів, історія їх написання і ціна яку сплати-
ли їхні автори, — стануть поштовхом до духовного від-
родження та натхненням для створення нових пісень.
Деталі фестивалю
Запрошуємо для участі у фестивалі молодь віком
від 16-ти років. Чекаємо ваші заявки на участь у таких
номінаціях: Авторська пісня, Вокал, Християнський
гурт, Інструментальне виконання, Співають всі, Ретро
пісня. Кожен учасник може представити лише один
твір у конкретній номінації, проте, може подати заявки
на кілька різних номінації.
Вартість проживання: «люкс» (не більше 6 чоловік
в одній кімнаті, душ, туалет) — 170 грн. з особи, кіль-
кість місць обмежена; «економ» (піонерська кімната,
99 чоловік в кімнаті, вигоди на вулиці) — 130 грн, кіль-
кість місць обмежена (в суму входить триразове харчу-
вання і оплата комунальних послуг). З собою мати по-
стільну білизну, рушник і теплі речі. Бажаючі відвідати
фестиваль у якості глядачів, сплачують вартість пере-
бування на рівні з учасниками фестивалю.
Розклад фестивалю: П’ятниця 7 червня — 13:00 за-
їзд, поселення і реєстрація. 17:00 Вечеря. 19:00 Урочис-
те відкриття фестивалю, урочистий початок суботнього
дня, Тематичний вечір «Пісні наших батьків» — кон-
церт «Ретро пісня».
Субота 8 червня — ранкове та вечірнє суботнє бо-
гослужіння, фестивальна програма.
Неділя 9 червня — заключний концерт і підведен-
ня підсумків фестивалю.
Кінцевий термін подання заявок 30 травня 2013
року. Зареєструватись можна у Ольги Ношин e-mail:
noshynfamily@gmail.com; тел.: (093)734 69 38, всю до-
даткову інформацію можна отримати у групі фестива-
лю www.vk.com/asd.fest .
Нехай Господь спонукає Вас, і вашу громаду, посвя-
тити себе на нове музичне служіння в Домі молитви.
«Співайте Господеві, святії Його, й славте пам’ять свя-
тині Його!» (Пс.29:5)
Валентин Шевчук, керівник музичного
відділу Західної конференції
Ольга Ношин, голова
оргкомітету фестивалю
У всі часи Божий народ посвячено
виконував музичне служіння
при домі Божому. І ми, як народ
Божий, повинні докладати зі
свого боку всіх зусиль, щоб Ім’я
Господнє було прославлене по
всій землі. Псалмист Давид
закликає: «Співайте для Господа
пісню нову, уся земле, співайте
для Господа!» (Пс.95:1).

7. 7№ 4 (104) травень 2013Надії
Голос
Релігійна свобода на Галичині в останні роки прав-
ління Австро-Угорщини, перебувала у вкрай несприят-
ливих умовах. Засилля і контроль католицької церкви
були настільки тотальним, що кожна нова релігійна
ідея і діяльність придушувалась на початку розвитку і
все, що не узгоджувалось з католицьким вченням, ого-
лошувалося криміналом.
Цю ситуацію можна простежити на сторінках життя
адвентистського пастора Теодора Бжозоня, про діяль-
ність якого була опублікована стаття в минулому но-
мері газети.
«Порушник громадського
порядку»
На початку березня 1912 року Теодор поселився
в м. Новий Сонч з метою поширення адвентистської
вістки в Галичині, зокрема в Кракові і Львові. Його
відкритий місіонерський виступ перед людьми біля
ратуші 18 червня 1912 року привернув пильну увагу
поліції, яка з цього часу тримала під контролем кожен
крок «порушника громадського порядку». Бурмістром
Н. Сончу, доктором Барбацкі, з приводу активного
ширення ідей нової секти, було складено шість прото-
колів зі слів свідків, які відкрито свідчили про антика-
толицьку діяльність пастора. Цікавим буде ознайоми-
тися хоча б з одним із них, щоб відчути дух тієї епохи.
Із протоколу
«Протокол від 6 серпня 1912 р., написаний в офі-
сі бурмістра Нового Сончу в справі поширення через
Теодора Бжозоня єресі проти католицької віри. На за-
питання бурмістра відповідає Томаш Мартон, міський
поліцейський: «В місяці березні чи квітні 1912 року,
коли виконував службу на вулиці Длугоша, після про-
ходу двох похоронних процесій, підійшов до мене Тео-
дор Бжозонь. На моє запитання назвав своє прізвище
і ім’я, і в ході розмови через 15 хвилин почав говорити
про кінець світу, про знаки на небі, порази перед кін-
цем світу і жахливі знищення.
В цей же час дав мені дві книжки під назвою «До-
рога до Христа» та «Славний прихід Христа». Згодом,
через два тижні прийшов до мене знову, коли я здій-
снював службу на вулиці Навойовській і тут приніс
мені книжку під назвою «Святе Письмо». Ту книжку я
тримав у себе, а потім запропонував бурмістрові.
В місяці березні чи квітні отримав від бурмістра за-
вдання, щоб слідкувати за Теодором Бжозонем і дізна-
тись чим він займається і повідомити про це. Таке ж
саме завдання отримав одночасно і капрал Яків Гурка.
В результаті цього стеження старався з Теодором
Бжозонем поближче познайомитися і завоювати його
довір’я, що мені вдалося. Постійно він мені розпові-
дав, бо часто зустрічались і на вулиці, і в нього вдома,
що хрещення наше не є правдивим, бо апостоли хрес-
тилися у воді; що чоловік мусить бути цілим зануре-
ним у воду, і що з цією метою він вибрав відповідне
місце на Дунайці; що месса (католицька євхаристія) є
неправдивою, бо людина не може хліб і вино перетво-
рити в тіло і кров Господню, що апостоли не звершу-
вали таку мессу і Христос не може більше бути прине-
сений у жертву людьми; що сповідь є неважливою, бо
людина має сповідатись перед Богом, а не перед лю-
диною, яка не може відпустити гріхи; що не неділя але
субота є святою постановою перед Богом; що образи
та нагробні святі фігури є ідолопоклонством — і це до-
казував на підставі десяти заповідей; що мати Божа
мала більше дітей; що вода не може бути святою, щоб
нею кропити; що шлюб в католицькому костьолі не є
важливим і всякі католицькі обряди є поганими і не-
правдивими, які не можуть приводити до спасіння,
а ведуть до загибелі. А на моє запитання, що собою
представляє «звірина» із книги Об’явлення та число
666, Теодор на карточці, яку я представляю як факт, на-
писав слова «Vicarius filii Dei» і сказав, що цей вислів є
на триярусній короні папи, і якщо скласти усі латинські
букви, які мають значення цифр, то вийде число 666.
На цій підставі, що число 666 представляє собою звіри-
ну, відповідно цією звіриною є папство.
Після прочитання своїм підписом стверджую ві-
рність тексту, а поруч мене підтверджує бурмістр, док-
тор Барбацкі».
Переслідування
з боку влади
21 серпня 1912 р. бурмістр Нового Сончу посилає
в президіум намісництва у Львові лист, в якому пред-
ставляє діяльність Теодора Бжозоня у негативному
світлі, і на доказ цього додає шість протоколів свідків
його місіонерської роботи. В листі зазначалось також,
що в цей час пастор Бжозонь разом з «старшим сектан-
том» Павлом Енглердом перебувають у Львові з метою
отримання права на офіційну діяльність. Лист швидко
скеровується в поліцію Львова, яка в свою чергу, щоб
мати право на арешт, звертається в прокуратуру Ново-
го Сончу, де проживав Теодор. Ось таку відповідь над-
силає прокурор: «Стосовно листа від 11 вересня 1912
року повідомляю, що проти Теодора Бжозоня пору-
шено кримінальну справу про релігійну образу (§122
пункт а,б), який підлягає слідчому арешту…»
Таким було непросте життя вірних Божих свідків,
їх приклад сміливості і щирості надихає нас і сьогодні.
(Згідно матеріалів державного архіву Львівської
області, Фонд 1, опис 350, справа 3251, аркуші 1-12).
Шевчук Валентин
Релігійна свобода на Галичині
перед Першою світовою війною

8. 8 № 4 (104) травень 2013Надії
Голос
З чого все почалося
Хочу пригадати священну іс-
торію. Коли Йосип був проданий
братами в Єгипет, через деякий час
на землі наступив голод. Бог попе-
редив людей про нього і єгиптяни
підготувались запасаючи зерно у
врожайні роки. Йосип керував про-
цесом заготівлі врожаю, а потім і
розподілом хліба. Батько Йосипа
та його брати прийшли в Єгипет ку-
пувати хліб і Йосип запропонував
їм залишитись. Спочатку до Якова,
батька Йосипа, та його братів ста-
вились з повагою, але через кілька
століть єгиптяни забули про добро
Йосипа, вони зробили з ізраїльтян
рабів і почали знущатись над ними.
Тоді Господь дав повеління
Мойсею вивести народ з Єгипет-
ського рабства. Фараон не хотів
відпускати своїх рабів, тому робив
все, щоб залишити їх працювати.
Господь посилав кари, але фараон
ще більше озлоблювався, тому на
єгиптян була послана остання кара:
смерть первенців.
Що повинні були зробити ізра-
їльтяни в цей день? Зарізати ягня,
а його кров’ю помазати одвірки.
Ангел губитель, бачив кров на од-
вірках і проходив повз них не за-
вдаючи шкоди мешканцям дому.
Де цього не було зроблено — гинув
первенець.
Тому і слово Пасха означає —
«пройти повз» або «перескочити».
Цього дня ізраїльтяни вийшли з
Єгипту і почався їх шлях в ханаан-
ську землю. В пам’ять про ці події,
Господь повелів святкувати свято
Пасхи.
Пасха євреїв — ягня
Господь дав спеціальні повелін-
ня, як це робити. (Вих. 12) В десятий
день місяця, який по єврейському
називався Авів або Нісан, голова
сімейства вибирав однолітнє ягня
чоловічої статі. Воно мало бути осо-
бливим, без жод-
ного недоліку чи
вади. 14 числа при
заході сонця його
убивали: кров’ю
мазали одвірки,
а решту пекли на
вогні і їли з пріс-
ним хлібом та гіркими травами: «І
нехай їдять тієї ночі те м’ясо, спече-
не на огні, та опрісноки. Нехай їдять
його на гірких травах» (Вих. 12:8). Всі
присутні в домі повинні були їсти
його по-особливому «А їсти його
будете так: стегна ваші підпереза-
ні, взуття ваше на ногах ваших, а
палиця ваша в руці вашій, і будете
ви їсти його в поспіху. Пасха це для
Господа!» (Вих. 12:11). Це свято по-
винно було нагадувати про вихід
народу з єгипетського рабства (Вих.
12:25-27).
Яке відношення це свято має
до нас християн, що живемо в 2013
році? Що воно означає?
Наша Пасха —
Христос
Христос відзначав зі своїми
учнями єврейську Пасху перед сво-
їм розп’яттям Марк. 14:12-17. І ви-
раз у 1 Кор. 5:7 — «... наша Пасха,
Христос, за нас у жертву принесе-
ний» відкриває правильну суть цьо-
го свята.
Пасхальне ягня в церемоніаль-
ному служінні вказувало на Христа.
Тому воно було особливе: без недо-
ліків чи вади, бо вказувало на без-
грішність Христа. Христос помер за
нас грішників, як правдива жертва.
Цього місяця православні християни
відзначатимуть свято, яке
називається Пасха. Що це за свято?
Пасхою називать спечений хліб.
Це не вірно. Пасха — це подія, а не
предмет. Пасха це назва свята, яке
Бог повелів святкувати на згадку
про вихід ізраїльського народу з
Єгипту. Саме слово Пасха
з єврейської означає «пройти повз»,
«перескочити» або «пожаліти».
Пасха
Пасхальне ягня вказувало на
Христа. І Його смерть сталася саме
в той момент, коли євреї приносили
в жертву ягня в храмі

9. 9№ 4 (104) травень 2013Надії
Голос
Пасха —
символ смерті
«Як вони ж споживали, Ісус узяв
хліб, і поблагословив, поламав, і дав
їм, і сказав: Прийміть, споживайте,
це тіло Моє! І взяв Він чашу, і, вчи-
нивши подяку, подав їм, і пили з неї
всі. І промовив до них: Це кров Моя
Нового Заповіту, що за багатьох
проливається» (Марк. 14:22-24). Ось
це правдива Пасха — «це тіло Моє,
це кров Моя», — сказав Христос.
Тому насправді свято Пасхи — це не
символ воскресіння Христа, а сим-
вол Його смерті. Саме смерть Хрис-
та, правдивого Агнця, дала людям
спасіння. Тоді був встановлений но-
вий завіт в крові Ісуса Христа. Тому
наша Пасха Христос — це Причастя,
яке ми з вами приймаємо. І Свій
завіт Христос затвердив кров’ю на
Голгофі. Тому після смерті Христа
ми не маємо права ні додавати ні
віднімати від Його вчення, адже:
«…навіть людського затверджено-
го заповіту ніхто не відкидає та до
нього не додає» (Гал. 3:15).
Радість Воскресіння
А що значить воскресіння Ісуса
Христа? Колись в ізраїльському на-
роді у день в який воскрес Христос,
теж було свято — День приносу
першого снопа перед лице Боже. З
цього дня в Палестині починались
жнива. Разом з Христом воскресли
і інші люди: «... а з гробів повиходив-
ши, по Його воскресенні, до міста свя-
того ввійшли, і багатьом із’явились»
(Матв. 27:53). Це були люди забрані
Христом на небо для життя вічного
в Його царстві. Воскресіння Христа
це перший сніп для царства Божо-
го.
Цей день називають Велик-
день. Що ж у цьому є сенс: Воскре-
сіння Христа це великий день, це
завдаток нашого спасіння, це наша
надія. Але Біблія Великоднем на-
зиває інший день — суботу, в яку
Ісус спочивав, коли було звер-
шено спасіння людей: «Був же
день Приготовлення, тож юдеї,
щоб тіла на хресті не зосталися
в суботу, був бо Великдень тієї
суботи просили Пилата злама-
ти голінки розп’ятим, і зняти»
(Iван. 19:31).
Сучасна Пасха
Сьогодні люди готують на це
свято багато страв, які не мають
нічого спільного з Пасхою Святого
Письма. Приміром, здобний хліб.
Біблія говорить, що в той час їли
прісний. Також і інші події, пов’язані
з традиційним святкуванням Пас-
хи, не мають ніякого відношення
до її правдивого святкування. Сам
Христос тут на землі дав приклад,
як ми повинні її відзначати.
Спочатку поговоримо про те
що роблять люди і чому? Читаю
книгу Звичаї нашого народу: «Коло
церкви або в притворі святиться
свячене, що складається з паски,
сиру, яєць, поросяти, масла, сала та
ковбаси». Все це не має жодної Бі-
блійної основи. Навпаки, це проти-
річить писанню. Сало, порося для
євреїв, в тому числі для Христа, —
нечисті. Христос і апостоли ніколи
його не їли і не навіть не торка-
лись. А сьогодні усе це приносять
до церкви. До того ж, сьогодні ніх-
то з упевненістю не може сказати
для чого потрібні крашанки. Мені
відомі вісім легенд, але жодна із
них не згадується в
Євангелії. Ці звичаї
запозичені у язиче-
ства.
Часто люди за-
дають питання: А
чому свято пасхи
відзначається в різ-
ні дні? Інколи като-
лики відзначають його з різницею
майже у місяць. В Священному Пи-
санні ми знаходимо точну дату —
14 нісана за єврейським кален-
дарем. Сьогодні християнство це
суміш багатьох язичеських звичаїв з
християнськими назвами. І дата су-
часної Пасхи встановлена на основі
язичеського свята. Ось що повідо-
мляє Католицький народний кате-
хізис: «Стародавні Германи в часі
весняного рівнодення 21 березня
святкували пробудження природи
до життя, яке їм мало символізува-
ти яйце … Замість весняного свята
церква запровадила Великдень, як
свято воскресіння Спасителя».
Щоденна Пасха
у серці
Як відзначати сьогодні христи-
янам пасху? Звертаємось до вірша
1Кор. 5:7-8: «Отож, очистьте ста-
ру розчину, щоб стати вам новим
тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха,
Христос, за нас у жертву принесе-
ний. Тому святкуймо не в давній роз-
чині, ані в розчині злоби й лукавства,
але в опрісноках чистости та прав-
ди!» Святкувати в опрісноках чисто-
ти і правди. Все те, що розділяє нас
з Богом, ми повинні знищити. Ми
повинні повертатись до першодже-
рел істини, а не людських традицій
чи переконань. І це робиться не в
один день і не у визначений час, —
а щодня, щохвилини. Тому Пасха
наша — Христос, це наше щоден-
не освячення з допомогою Святого
Духа і постійне перебування у Ньо-
му.
Пасха наша Христос — це зна-
чить прийняти Його як особистого
Спасителя, віруючи, шо Він простив
нам гріхи і що ми стали досконали-
ми в Ньому. Чим є їжа для тіла, тим
повинен бути Христос для душі. Те-
оретичні знання нам нічого не да-
дуть доки ми не визнаємо Його як
особистого Спасителя. Ми повинні
прийняти Христа в серце так, щоб
Його життя стало нашим.
Мирон Вовк
Насправді свято Пасхи —
це не символ воскресіння
Христа, а символ Його смерті.
Саме смерть Христа, правдивого
Агнця, дала людям спасіння

10. 10 № 4 (104) травень 2013Надії
Голос
€0,44
«Щемалоюдитиноюмамаводиламеневтрадицій-
ну церкву в сусіднє село за три кілометри. Мені там усе
подобалося: храм, спів, позолочені ікони, хід служін-
ня. Так пройшли дитячі і юнацькі роки, але одного разу
я зустрілась з християнами з церкви п’ятидесятників.
Перші кроки
Разом зі своїм чоловіком я почала пізнавати Бога
з Євангелії. Ми заключили з Ним завіт через водне
хрещення. Впродовж десяти років мого перебування
в церкві п’ятидесятників я щиро вірила, що знайшла
істину і з любов’ю служила Господу: в хорі, в молитов-
ному служінні і скарбником. Інколи, при читанні Біблії,
виникали питання щодо суботи і використання алко-
гольного вина під час Причастя. На це мені дали ко-
ротку відповідь: алкогольне вино — для дезінфекції,
а який день святкувати — для Бога немає різниці, а в
неділю Ісус Христос воскрес.
Одного разу я зустріла сестру Люду з церкви ад-
вентистів. Вона запросила мене до церкви в суботу на
Всесвітній день молитви жінок. Після цього я почала
шанувати день суботній, але тільки вдома. В неділю,
як і раніше, я ходила в церкву п’ятидесятників. Святий
Дух докоряв мені, що потрібно ходити в Храм по субо-
тах. Тоді я стала відвідувати церкву і в суботу. Я продо-
вжувала ходити в обидві церкви. Але в моїй душі був
неспокій і йшла велика боротьба.
Дивні дороговкази
Однієї суботи, після закінчення богослужіння, в
Молитовний будинок адвентистів зайшов чоловік ро-
ків 60-ти. Роззувся на порозі, помолився. А коли встав,
то сказав нам: «Як я був малим хлопчиком і жив на
цьому місці, де зараз знаходиться цей Дім молитви,
мені приснився сон: Ісус підійшов до мене і сказав:
«Це місце святе!» Тоді я не розумів, чому Він так ска-
зав, аж поки не побачив через стільки часу, що це на-
справді так».
Ці слова укріпили мою віру, і я почала відвідувати
богослужіння щосуботи. Під час вивчення уроків су-
ботньої школи, які мені дуже подобалися, я отримала
відповіді на багато питань. Подальше відкриття істини
отримала через вивчення Слова Божого і прослухову-
вання дисків з записами євангельський проповідей.
Проте, боротьба в моїй душі на рахунок святості суботи
не припинилась.
На роздоріжжі
Одного разу я прямо звернулась в молитві до Бога:
«Господи покажи мені, який день святий: чи субота чи
неділя». Цілу ніч в моїй голові крутилося два слова —
«до євреїв». І я зробила висновок, що субота дана
для євреїв. На два дні я заспокоїлась. Але одного разу
ввечері Господь Сам відкрив мені Біблію на посланні
до Євреїв 4:9, де я прочитала:
«Отже, для Божих людей зали-
шається дотримання суботи»
(переклад Турконяка). Це була
відповідь на мою молитву. Про-
те, ще два роки я несла служін-
ня в церкві п’ятидесятників. Але
тепер уже, слухаючи проповіді,
я могла розрізнити, де істина. Я
ставила запитання служителям
церкви п’ятидесятників про не-
відповідність їхніх проповідей
ДОВГА ДОРОГА
ДО БОГА

11. Запитує Олена: Чому ми святкуємо Вечерю
Господню кілька разів на рік, адже це наша Пасха, а
Пасху святкували один раз на рік?
Вітаємо Олено!
Хочемо зазначити, що Господь не прив’язував Ве-
черю Господню до свята Пасхи, а пов’язав її з прийнят-
тям хліба і виноградного соку. А це люди роблять на-
багато частіше. Більше того, ми знаходимо в Писанні,
що перші християни робили це практично щодня «І
кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, лом-
лячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в
сердечній простоті» (Дiї. 2:46).
Однак дуже часті проведення Вечері Господ-
ньої призводять, швидше, до знецінення і фор-
мальності цього обряду, що і сталося в Коринт-
ській церкві. Апостол Павло докоряв коринтянам за те,
що вони втратили значення Вечері і перетворили її в
застілля з переїданням (1Кор. 11:20-34).
Сьогодні християнські церкви встановили свої дати
для святкування Вечері Господньої — хто щотижня,
хто щомісяця, хто щоквартально, а хто і щороку. І це
зроблено для того, щоб спомин страждань Господа не
перетворювати в повсякденну формальність, і в той
же час не прив’язувати його до свята Пасхи, яке свого
часу вказувало на прийдешнього Месію, але сьогод-
ні вже не є обов’язковим святом для християн (див.
Кол. 2:16-17). А слово «щоразу» з Кор. 11:26 означає
всі ті випадки, коли християни збираються для вжи-
вання хліба і виноградного соку в пам’ять про страж-
дання Ісуса Христа за наші гріхи.
Благословень вам!
Слову Божому. Але відповідь пастора була одна: «Вас
хочуть перетягнути. Вони законники і опираються тіль-
ки на Старий Завіт». Я намагалася донести істину чле-
нам тієї церкви, роздавала газети, літературу, диски.
Поки одного разу мені не заборонили це робити ска-
завши, щоб я «не баламутила людей».
Ще один дороговказ
Незабаром Господь посилає мені сон: в церкву
п’ятидесятників заходить греко-католицький свяще-
ник і з ним багато парафіян. Вони прийшли на гостину,
тому, що там було багато їжі і вино. Мені було не зро-
зуміло, що вони тут роблять і хто їм дав дозвіл. У сні
я намагалась додзвонитись до свого пастора, але на-
даремно. Доки я дзвонила, частина дому перетвори-
лась в хаос, безлад. Я побачила бруд. Мені було важко
дивитись на це, тому що я любила цей дім молитви,
де завжди було чисто. Знову і знову я продовжувала
дзвонити до пастора, але надаремно, бо телефон в
моїй руці розвалився, як розвалились духовні відноси-
ни між пастором і мною.
Всі мої хвилювання і досвіди з Богом, я розповіда-
ла мамі по телефону. Моя мама була членом церкви
п’ятидесятників дев’ять років у м. Львові. Минулого
року я запросила маму на суботнє богослужіння. Че-
рез три місяці вона прийняла хрещення і на даний час
є членом церкви другої Львівської громади АСД.
Доленосне рішення
Проте служіння скарбника і членство в хорі ще три-
мали мене в церкві п’ятидесятників. Дух Святий до-
коряв мені, — я багато плакала і молилась, і нарешті
вирішила стати на сторону Бога. Служителі і пастор
п’ятидесятників проводили зі мною багато бесід, пе-
реконуючи «залишити цей блуд і покаятися». Я проси-
ла з миром відпустити мене, але вони тільки поставити
мене «на замітку», щоб я могла повернутись назад.
Остаточно я вирішила заключити заповіт з Богом
16 лютого 2013 року, коли в м. Києві президент За-
хідної конференції проводив євангельську програму,
адже слухаючи його проповіді на дисках, я утверджу-
валась у вірі. Хрещення наді мною звершував пастор
Олександр Антонюк.
На даний час зі мною на служіння в церкву АСД хо-
дить моя дочка. Я молюся за неї, а ще більше молюся
за сина, невістку і чоловіка, які ще досі є членами церк-
ви п’ятидесятників.
Хвала і подяка Богові, що Він знайшов мене в цьо-
му грішному світі, вивів з духовного Вавилону і поста-
вив на дорогу правди і життя. Не можу виразити всіх
слів вдячності і любові до Бога, Який назвав мене Сво-
єю дочкою.
Нехай Господь благословить усіх, хто пізнав Бога і
хто шукає Його».
Лідія Кондратюк,
м. Радехів Львівської обл.

12. “Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого
дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про
реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор
Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiy-rus@ukr.net Редактор, комп’ютерна
верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Олександр Антонюк,
Віталій Шевчук, Валентин Шевчук. Газета є некомерційним неприбутковим
виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.
Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для
листування: 79041 м. Львів а/с 6241.
Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників
3–5.05 — форум студентів, Буча
4.05 Місіонерські конгреси:
• Дубно – Млинів – Демидівка – Смордва – Верба –
Миколаївка.
• Вел. Бичків – Рахів – Коб. Поляна – Грушево –
Солотвино – Верхн. Водяне.
11.05 Місіонерські конгреси:
• Ужгород-1 – Ужгород-2 – Чоп – Перечин –
Мукачево-1 – Бобовище.
• Дрогобич – Трускавець – Борислав – Самбір –
Стрий.
• Львів-2 – Львів-4 – Помлинів – Рава-Руська –
Броди – Буськ.
19.05. Молодіжний місіонерський табір, м.
Іршава. Виїзд на велосипедах.
19-24.05 — Туристичний похід Карпатами:
«Колочава–хребет Пішконя», висота 1707м.
(Реєстрація до 12 травня за тел.: (093)399 75 77
Михайло Староста)
7-9.06 — Молодіжний музичний фестиваль.
Реєстрація до 30 травня. Вартість: 130 і 170 грн.
Довідки за тел.: (093) 734 69 38 Ольга Ношин
наближенні, воїснство темряви
відступає, і коли він відсуває
камінь, здається, Небеса
наближаються до Землі. Вартові
бачать, як ангел відкочує
брилу, мов камінчик, і чують
його заклик: «Сину Божий,
виходь, — Твій Отець кличе
Тебе!» Сторожа бачить, як Ісус
виходить із гробниці, і чує, як
Він проголошує біля відкритої
могили: «Я — Воскресіння і
Життя». Коли Він виходить
у величі і славі, усе небесне
воїнство ангелів шанобливо
схиляється перед Викупителем,
вітаючи Його похвальними
піснями». (Христос надія світу
с. 747)
81. Що сталось з варто-
вими, які охороняли
гріб?
Побачивши ангелів і
прославленого Спасителя
римські вартові попадали, наче
мертві. Коли ж небесні посланці
зникли, воїни підвелися і,
наскільки швидко могли бігти
їх тремтячі ноги, кинулися
до воріт саду. Хитаючись,
наче п’яні, вони поспішали до
міста, розповідаючи усім, кого
зустрічали дорогою, чудову
вістку... Насилу добираючи
потрібні слова, вони говорили:
«Той, Кого розп’яли, — Син
Божий. Ми чули, як ангел
оголосив Його Величністю неба,
Царем слави» (Христос надія
світу с. 748).
А ви знаєте, що...
... Починаючи з 1878 року
Елен Уайт у своїх подорожах
перетнула територію Сполу-
чених Штатів 12 разів.
А останні п’ятнадцять років
життя провела у своєму домі в
Елмсхевені, Каліфорнія.
79. Що відбувалось біля
Господнього гробу в
неділю вранці?
«Тут перебували і невидимі
вартові. Навколо цього місця
зібрався сонм злих ангелів.
Якби це тільки було в їхніх
силах, князь темряви зі своїм
відступницьким воїнством
назавжди залишив би
запечатаним гріб, в якому
знаходилось тіло Сина Божого!
Але гріб оточувало також і
небесне військо. Могутні ангели
охороняли Ісуса і чекали
нагоди привітати Князя Життя»
(Христос надія світу с. 746).
80. Яким чином відбу-
лось воскресіння Ісуса
Христа?
Зодягнений у повну зброю Божу,
ангел залишив небесні двори.
... Земля здригається при його
Шановні читачі газети “Голос надії”!
Наша мета не лише інформувати Вас про події в
Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому
ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви
може отримати вичерпну відповідь на запитання
які вас турбують. Надсилайте їх за адресою:
babiy-rus@ukr.net
“Біблія — наш найбільший авторитет і
правило віри... Свідоцтва не применшують
значення Слова Божого, але навпаки
підносять Його і приваблюють свідомість
людей до Нього...” Елен Уайт