Актуальність Класифікація лептоспір Морфологія Антигенна структура Виживання у навколишньому середовищі Культуральні особливості Джерело та резервуар інфекції Механізм і фактори передачі Сприйнятливий контингент та імунітет Патогенез Симптоми лептоспірозу ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: ЛІКУВАННЯ Профілактика лептоспірозу

3. • Лептоспіро́з (англ. Leptospirosis, син. Хвороба Вейля або Вейля-
Васильєва, хвороба Лансере-Матьє, хвороба Фідлера, гарячка форт-
брегг, іктеро-геморагічна гарячка, водна гарячка, покісно-лугова гарячка,
японська семиденна гарячка, собача гарячка, щуряча гарячка тощо) —
гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка перебігає з гарячкою,
загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної,
нервової систем, геморагічним синдромом.

4. Актуальність
• Хвороба є одним з найпоширеніших зоонозів світу, спостерігають її на
всіх континентах, окрім Антарктиди.
• Щорічна захворюваність коливається від 0,02 на 100 тисяч населення в
країнах помірного клімату до 100 та більше у тропічному кліматі.
• Серйозні спалахи цієї хвороби відбуваються після повеней.
• Серед тяжких форм лептоспірозу летальність сягає 30-35 %.
• найчастіше на лептоспіроз хворіють діти шкільного та старшого віку, у дітей
молодшої вікової групи це захворювання виявляється рідко.

5. Класифікація лептоспір
Збудники хвороби належать до геном овиду Leptospira
interrogans sensu lato, роду Leptospira, родини Spirochаetaceae.
• Рід Leptospira включає 20 геномовидів, які віднесені до 3
комплексів:
• патогенні
• опортуністичні
• непатогенні лептоспіри

6. Класифікація лептоспір
• Захворювання спричинює геномовид Leptospirae interrogans, який належить до
комплексу патогенних, та за антигенною структурою розділяється на понад 200
серологічних варіантів, об'єднаних у 25 серогруп.
• Основне значення в патології людини мають
серогрупи Icterohaemorrhagiae, Grippotyphosa, Hebdomadis, Canicola, Pomona, Tarass
ovi, Bataviae.
• В Україні реєструють 13 серогруп збудників.
• Штами лептоспіроз з однаковою антигенною структурою можуть відрізнятися за
патогенністю для різних видів тварин.
• Серогруппа Icterohaemorrhagiae обумовлює найтяжчі форми хвороби у людей, в
Україні реєструють переважно 2 її сероваріанти —
copenhageni та icterohaemorrhagiae.

7. Морфологія
• Морфологічно збудники нагадують спіраль (лат. leptos — дрібний, ніжний,
spira — виток, спіраль). Мікроб здійснює обертові та прямолінійні рухи, що
сприяє його проникненню в організм людини чи тварини.
• При мікроскопії в темному полі живі лептоспіри мають вигляд рухомих
сріблясто-білих ниток.
• Завдяки електронній мікроскопії встановлено 3 основні структурні
елементи лептоспіроз: зовнішню оболонку, цитоплазматичний циліндр та
осьову нитку, яка за своєю структурою, фізичним і хімічним складом
аналогічна або близька до джгутиків інших бактерій.

8. Морфологія
• Розмножуються шляхом поперечного поділу. Містять як РНК,
так і ДНК. Грамнегативні, для їх фарбування можна
використати метод імпрегнації сріблом.
• Патогенні лептоспіри утворюють екзотоксин і ферменти
патогенності, а при їх загибелі вивільнюється ендотоксин.

9. Антигенна структура
• Лептоспіри мають складну антигенну структуру. Краще за
інших вивчені спільний для усіх лептоспіроз гемолітичний
антиген (родоспецифічний), розташований у глибині клітини,
та типоспецифічні (серогрупоспецифічні) аглютиногени, які
містяться у поверхневих структурах клітини.

10. Виживання у навколишньому
середовищі
• У природних водоймах з нейтральною або слабо лужною
реакцією лептоспіри зберігають життєздатність 2-4 тижні (є
типовими гідрофілами), у стерильній воді — до 200 діб, а у
морській воді і торфовищах — дуже швидко гинуть.
• У вологому ґрунті живуть 3-9 міс., на харчових продуктах —
від кількох годин до 30 діб

11. Культуральні особливості
• Культивують їх в анаеробних умовах на спеціальних поживних
середовищах, збагачених кролячою сироваткою, при температурі 25-
35°С і рн 7,2-7,4.
• Ростуть дуже повільно, іноді до 1-3 міс, тому посів у повсякденній
діагностиці лептоспірозів практично не використовують.
• Стійкі до дії низьких температур (добре зберігаються в замороженому
стані, в лабораторних умовах при −70°с навіть до 2 років), тривалий час
виживають у воді, що забезпечує їх збереження в природних умовах.
• Дуже чутливі до висушування, уфо, високої температури (при 55°с
гинуть за 25-30 хв., При кип'ятінні — практично миттєво), кислот (гинуть
при дії шлункового соку, який у людей має дуже низьку, сильно
кислу рн), препаратів хлору, антибіотиків.
У процесі їх життєдіяльності ймовірні мутації, з чим пов'язують
виникнення рецидивів хвороби.

12. Джерело та резервуар інфекції
Найчастіше гризуни з ряду мишоподібних, роди:
• Пацюк — найбільше — вид сірий пацюк, менше — чорний пацюк;
• Миша — хатня миша, миша курганцева тощо;
• Житник — зокрема польова миша;
• Полівка — як правило полівка звичайна, полівка гуртова;
• Мишак(лісові миши) — зокрема мишак європейський, мишак
степовий;
• Щури — зокрема водяна полівка, ондатра, строкатка степова.

13. Джерело та резервуар інфекції

14. Полівка водяна

15. Джерело та резервуар інфекції
• Велике поширення лептоспіроз відзначають
серед свійських ссавців (велика та дрібна рогата
худоба, свині, собаки тощо) і промислових
(лисиці, вовки, дикий кабан, тощо) тварин. Найбільше значення
мають ті, які виділяють лептоспіроз у довкілля із сечею
протягом тривалого часу, в першу чергу, гризуни і травоїдні.

16. Джерело та резервуар інфекції
• Лептоспіроз належить до природно-осередкових зоонозних
інфекцій. Заражені тварини разом з територією, на якій вони
перебувають, утворюють природні, антропургічні (міські) та змішані
осередки лептоспірозу.
• Природні осередки формують головним чином дикі дрібні гризуни в
заболоченій місцевості, приозерних заростях, заплавах річок,
вологих лісах.
• Антропургічніосередки виникають у населених пунктах і пов'язані з
господарською діяльністю людини. В їх утворенні важливу роль
відіграють синантропні гризуни, від яких заражаються свійські, а
також, промислові тварини.

18. Механізм і фактори передачі
• Механізм передачі збудника контактний, шляхи передачі — водний,
аліментарний, рановий.
• Зараження відбувається при вживанні контамінованої (зараженої)
води і харчів, під час купання, риболовлі, занять водним спортом у
забруднених збудниками водоймах, при догляді за хворими
тваринами, випадковому потраплянні сечі хворої тварини на
пошкоджену шкіру людини.

19. Механізм і фактори передачі
• Для проникнення лептоспіроз достатньо найменших порушень цілісності
шкіри. Іноді інокуляція збудника відбувається через кон'юнктиву. У шлунку ж
людини збудник швидко гине через сильно кислу реакцію шлункового соку.
• Тому інфікування при вживанні забрудненої води або їжі здійснюється через
дрібні пошкодження слизової оболонки ротоглотки.
• Хвора людина практично не становить небезпеки щодо зараження інших
людей. У сечі людей лептоспіри швидко гинуть через її кислотність. Більш
тривалий час виживають лептоспіри у вегетаріанців або веганів внаслідок
залуження сечі через вживання рослинної їжи.
• Пряма передача інфекції між людьми відбувається вкрай рідко, при
випадковому потраплянні крові від хворого в період лептоспіремії на
незахищені та пошкоджені шкіру та слизові оболонки тих, хто його оточує.

20. Сприйнятливий контингент та
імунітет
• Сприйнятливість висока, частіше хворіють чоловіки — підлітки і дорослі.
• Хворіють дератизатори, тваринники, ветеринари, фермери, мисливці,
працівники м'ясокомбінатів, косарі, особи, які працюють на заболочених
луках (заготівля сіна, торфу), заготівельники лісу, меліоратори, шахтарі,
робітники очисних споруд і каналізації, рибалки.
• У районах з холодним кліматом лептоспіроз, в основному, є професійною
хворобою, в тепліших регіонах його частіше спостерігають серед тих осіб, які
відпочивали на природі.
• Після перенесеної хвороби залишається стійкий типоспецифічний імунітет,
проте іноді спостерігають повторні, лабораторно підтверджені випадки
внаслідок зараження іншою серогрупою лептоспіроз і, дуже рідко, тією ж
самою (імовірно, через недостатність імунної відповіді).

21. Патогенез
• 1. Фаза зараження.Лептоспіри проникають через пошкоджену шкіру і
слизові оболонки в кров, потім проникають в нирки, печінку, селезінку,
наднирники, де посилено розмножуються.
• 2. Фаза генералізації інфекції- повторна лептоспіремія з наступним
проникненням у нирки, печінку, наднирники, оболонки мозку.
• 3.Токсинемія- пошкоджуються ендотелій капілярів, підвищується їх
проникність- виникає геморагічний синдром + пошкодження нирок,
печінки, наднирників - це період розпалу хвороби.
• 4.Формування нестерильної стадії імунітету- в крові зявляються антитіла-
клінічне згасання процесу.
• 5.Фаза формування стерильної стадії імунітету- поєднання гуморального з
місцевим органним і тканинним імунітетом. Клінічне видужання.

22. Види лептоспірозу

23. Залежно від прояву клінічних симптомів:
• маніфестна форма — клініка захворювання яскраво виражена;
• субклінічна форма — слабкі прояви симптоматики, стерті
форми або безсимптомне носійство.

24. За наявністю одного з основних
симптомів — жовтяниці
• жовтяничний;
• безжовтяничний.

25. За тяжкістю перебігу розрізняють
такі форми захворювання:
• легка;
• середньої тяжкості;
• тяжка;
• фульмінантна, або блискавична форма, для якої
характерний вкрай тяжкий перебіг; летальність за
фульмінантного лептоспірозу становить 100%.
• Також при класифікації патології виділяють лептоспіроз
без рецидивів і з рецидивами. За наявності рецидивів
можна говорити про затяжний перебіг хвороби.

26. Симптоми лептоспірозу

27. Основні симптоми жовтяничної форми:
• Початок захворювання зазвичай гострий. Рідше за кілька днів до розвитку
бурхливої клінічної картини дитина може скаржитися на слабкість, зниження
працездатності, швидку стомлюваність.
• Підвищення температури тіла до 39,5–40,5°С, яке супроводжується ознобом, явищами
інтоксикації (ломота в тілі, головний біль).Триває, в середньому, від 7 до 13 днів.
• Біль у м'язах. Якщо в перший день захворювання вона носить дифузний характер, то дал
превалює локалізований біль у литкових м'язах. Із болем у литках можуть поєднуватися
больові відчуття в попереку, м'язах стегон.Також відзначається підвищена чутливість
м'язів, вони стають болісними під час дотику.

28. Основні симптоми жовтяничної форми:
• Розлади сну (безсоння).
• Зниження апетиту, може спостерігатися блювота.
• Жовтяниця. Спочатку спостерігається невелике пожовтіння склер, потім, на 4–6 день захворювання,
з'являється пожовтіння шкірних покривів.
• Невелика набряклість обличчя та верхньої половини тулуба.
• Підвищена кровоточивість, можливий розвиток крововиливів у склери, слизові оболонки, носові кровотечі. За
тяжкого перебігу можуть спостерігатися шлунково-кишкові кровотечі, у дівчаток — маткові кровотечі.
• Герпетичні висипання.
• Висип. Визначається менше ніж у половини хворих. Локалізується на кінцівках і тулубі. Характер висипу
різноманітний.
• Збільшення печінки; біль у проекції печінки.
• Ниркові порушення. Зменшується кількість сечі, що виділяється. Її колір стає червонуватим. Можливий
розвиток ГНН.

29. Безжовтянична форма
• Гарячка менш тривала, зазвичай, 5–10 днів. Підвищення температури до
39–40°С. Гіпертермія супроводжується помірними явищами інтоксикації.
• Висип і крововиливи на шкірі та слизових наявні, однак у вигляді
одиничних елементів, перебіг більш сприятливий.
• Порушення нирок.Також проявляються зниженням діурезу, однак рідко
призводять до тяжких структурних змін, гостра ниркова недостатність
практично ніколи не розвивається.

30. Безжовтянична форма
• Основні симптоми, такі як біль у м'язах, головний біль виражені слабше,
порівняно з жовтяничною формою Гарячка менш тривала, зазвичай, 5–
10 днів. Підвищення температури до 39–40°С. Гіпертермія
супроводжується помірними явищами інтоксикації.
• Висип і крововиливи на шкірі та слизових наявні, однак у вигляді
одиничних елементів, перебіг більш сприятливий.
• Порушення нирок.Також проявляються зниженням діурезу, однак рідко
призводять до тяжких структурних змін, гостра ниркова недостатність
практично ніколи не розвивається.
• Основні симптоми, такі як біль у м'язах, головний біль виражені слабше,
порівняно з жовтяничною формою

32. • Однією з особливостей цього захворювання є різноманіття проявів
цієї хвороби, оскільки у процес втягуються одночасно кілька
органів.
• Самостійно батькам, без допомоги фахівця, визначити у дитини
лептоспіроз неможливо, а ігнорування симптомів може бути вкрай
небезпечним. У разі виявлення в дитини перерахованих вище ознак
необхідно якомога швидше проконсультуватися з лікарем.

33. Діагностика та лікування лептоспірозу
у дітей
• Додаток до наказу МОЗ №354 від 09-07-2004
Шифр МКХ-10
• А 27 Лептоспіроз.
• А 27.0 Лептоспіроз жовтянично-геморагічний
• А 27.8 Інші форми лептоспірозу
• А 27.9 Лептоспіроз, не уточнений

34. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
КЛІНІЧНІ:
• - інкубаційний період від 6 до 14 днів;
• - початок хвороби гострий;
• - інтоксикаційний синдром;
• - підвищення температури до 39-400С;
• - хвилеподібна лихоманка;
• - скарги на біль у м’язах, спині, животі, грудях;
• - посилення болі під час пальпації та ходьби;
• - гіперемія обличчя;
• - склерит;
• - висип - на 3-6 день поліморфний симетричний (скарлатиноподібний, коровий, геморагічний);
• - жовтяниця;
• - геморагічний синдром (носові кровотечі, геморагічна висипка, крововиливи на шкірі та слизових
оболонках);
• - збільшення печінки;
• - збільшення селезінки;
• - ураження нирок ( позитивний симптом Пастернацький, зменшення діурезу
• - ураження ЦНС ( серозний менінгіт);
• - перебіг тривалий, нерідко хвилеподібний;
• - хворіють переважно дорослі, юнаки, підлітки. Рідко діти - 4-14 років, які мешкають на ендемічних,

35. ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:• Виділення культури лептоспіроз на живильних середовищах з крові, ліквору та з 2-го тижня хвороб
- з сечі;
• Візуальна мікроскопія в темному полі мікроскопу (виявляються лептоспіри в крові або сечі у вигляд
тонких штопороподібних ниток);
• Постановка реакції мікроаглютинації (РМА) з культурами лептоспіроз, та/або реакції непрямої
гемаглютинації (РИГА), або непрямої імуноферментної реакції (ШФР) із специфічними еритроцитарни
діагностикумами (парні
сироватки - наростання титру антитіл). При одноразовому дослідженні РМА -діагностичний титр 1:100,
1:200;
• Загально-клінічні дослідження крові - нейтрофільоз із зсувом уліво, анеозинофілія, висока ШОЕ
анемія;.
• Загально-клінічні дослідження сечі - підвищений білок, еритроцити, циліндри;
• Дослідження ліквору - переважно лімфоцитарний плеоцитоз;
• Проведення імуноферментного аналізу, інструментальних обстежень (рентгенографія, ЕКГ, УЗД);
досліджень, уточнюючих функціональний стан внутрі-
шніх органів і систем, а також допоміжних обстежень з метою
обґрунтування патогенетичної терапії (корекція водно-електролітного
балансу, дисбіозу, порушень метаболізму), уточнення диференціальної діагностики.

37. ЛІКУВАННЯ
• На догоспітальному етапі проводиться симптоматична або
посиндромна терапія.
• Госпітальний етап лікування:
• 1. Дієта №5, №7 або індивідуальний стіл.
• 2. Режим ліжковий.
• 3. Протилептоспірозний імуноглобулін. Призначають донорський
титрований імуноглобулін внутрішньом'язово 3-5 мл, у тяжких випадках
його ін'єкції повторюють 1-2 рази.
• 4. Антибіотикотерапія 7-10 днів. Препаратом вибору є пеніцилін, який
призначається в дозах 100-300 тис.ОД/кг на добу в залежності від
тяжкості захворювання, або напівсинтетичні пеніциліни і левоміцетина
сукцинат натрію. При лікуванні хворого на тяжку форму або при
відсутності позитивного ефекту при базисній терапії необхідно
призначати цефалоспорини IV генерації.Тривалість антибіотикотерапії
від 7 до10-16 днів.
• 5. Детоксикаційна терапія проводится глюкозо-сольовими розчинами,
за показаннями проводиться інфузія розчину альбуміну та
свіжомороженої плазми.
• 6. При тяжких формах призначають глюкокортикоїди до 5 мг/кг/добу
курсом 5-7 днів.
•

38. Ускладнення
• ДВЗ-синдром.
• Інфекційно-токсичний шок.
• Гостра ниркова недостатність.
• Геморагічний пневмоніт. Запалення легеневої тканини
викликається не самими бактеріями, а виникає внаслідок впливу
токсинів лептоспір і біологічно активних речовин на легеневу
тканину.
• Геморагічний синдром. Крововиливи можуть бути як
поодинокими, так і множинними, масивними, в будь-яких органах.
Крововилив у наднирники (синдром Уотерхауса-Фрідеріксена)
спостерігається за блискавичних форм і призводить до смерті.
• Увеїт (у разі проникнення бактерій у передню камеру ока).
• Ураження центральної нервової системи (найчастіше
спостерігається асептичний менінгіт).

39. Профілактика лептоспірозу
• Боротьба з дрібними гризунами. Обов'язково повинна
проводитися в житлових будинках і, особливо, на об'єктах
громадського харчування, продуктових складах і в
магазинах.
• Виключити, або максимально обмежити купання у стоячих
природних водоймах.
• Використовувати захисні прогумовані костюми у разі
необхідності контакту з інфікованою водою.

40. Дякую за увагу!