Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насамперед поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, кримінальному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насампе-
ред поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, криміналь-
ному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насамперед поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, кримінальному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насампе-
ред поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, криміналь-
ному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насамперед поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, кримінальному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
Наказ МВС від 31.08.2006 №894 "Про організацію діяльності постійно діючих моб...Eugene Krapyvin
Наказ МВС України від 31.08.2006 №894 „Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ”
The report analyzes the situation in the area of criminal statistics and presents specific conclusions and recommendations for the legislator and law enforcement agencies.
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування
держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби,
протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої
спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення
належного урядуван ня в Україні.
Наказ МВС від 20.01.2011 №17 "Про затвердження системи оцінки діяльності ОВС ...Eugene Krapyvin
Наказ МВС від 20.01.2011 №17 "Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України з використанням сучасних технологій аналізу та прогнозування"
Формування та реалізація антикорупційної політики: коментар статей 18-21 Закону «Про запобігання корупції»
Витяг з книги: Науково-практичний коментар до Закону України «Про запобігання корупції» / Наук. ред. Хавронюк М. І. – К.: Ваіте, 2018. – 472 с.
Наказ МВС від 15.06.2011 №336 "Про проведення експерименту щодо апробації вер...Eugene Krapyvin
Наказ МВС від 15.06.2011 №336 "Про проведення експерименту щодо апробації вертикальної системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України"
Наказ МВС від 29.06.2010 № 279 "Про затвердження системи оцінки діяльності пі...Eugene Krapyvin
Наказ МВС від 29.06.2010 № 279 "Про затвердження системи оцінки діяльності підрозділів органів органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв"
ЗМІСТ
1. Досягнення ЦППР за 21 рік ... с.3
2. 2017 рік для конституціоналізму ... с.5
3. 2017 рік для урядування та публічної адміністрації... с.9
4. 2017 рік для судівництва ... с.15
5. 2017 рік для кримінальної юстиції ... с.19
6. 2017 рік для протидії корупції... с.23
7. ЦППР – організатор і активний учасник коаліцій ГО ... с. 26
8. Аналітичні продукти та медіа-активність ... с.29
9. Видання ... с.32
10. Бюджет ... с.33
З червня по жовтень 2021 року відбулося чотири цикли регіональних публічних обговорень в онлайн форматі на тему «Місцеві референдуми: пошук ефективного механізму народовладдя в Україні». Кожен з циклів складався з 24 обговорень (1 онлайн-захід для представників кожного з регіонів України; всього 96 заходів). Під час цих заходів учасники мали можливість обговорити положення проєкту Закону України «Про місцевий референдум» (реєстр. № 5512 від 19 травня 2021 р.), внесений до Парламенту 112 народними депутатами України.
Дослідження присвячене аналізу діяльності поліцейських комісій, до складу яких входять представники громадськості. Поліцейські комісії є новим механізмом вирішення кадрових питань, який запроваджено із реформою органів правопорядку у 2015 році. Вони створюються для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських.
Дослідження проводилось протягом другої половини 2017 — першого кварталу 2018 року групою експертів ЦППР та Асоціації УМДПЛ, а також за допомогою партнерських організацій в регіонах України. Дослідники застосовували поширені наукові методи, зокрема аналіз законодавства, глибинні напівструктуровані інтерв’ю з членами поліцейських комісій, збір та аналіз судової практики щодо оскарження рішень комісій тощо.
Звіт за результатами дослідження включає в себе інформацію про формування складу комісій, проблеми законодавчого регулювання їхньої діяльності, судову практику оскарження рішень комісій та інші елементи цього механізму участі громадськості у контролі за поліцією.
Видання розраховане на широке коло юристів, науковців, працівників органів правопорядку та всіх, хто цікавиться питаннями діяльності поліції.
Проект брифу з реформ органів правопорядку розроблено в межах підготовки до Ukraine Reform Conference (URC), яка є ключовою щорічною міжнародною подією, присвяченою експертному обговоренню прогресу реформ в Україні. У липні 2020 року URC відбудеться у Вільнюсі, Литовська Республіка.
Наказ МВС від 31.08.2006 №894 "Про організацію діяльності постійно діючих моб...Eugene Krapyvin
Наказ МВС України від 31.08.2006 №894 „Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ”
The report analyzes the situation in the area of criminal statistics and presents specific conclusions and recommendations for the legislator and law enforcement agencies.
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування
держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби,
протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої
спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення
належного урядуван ня в Україні.
Наказ МВС від 20.01.2011 №17 "Про затвердження системи оцінки діяльності ОВС ...Eugene Krapyvin
Наказ МВС від 20.01.2011 №17 "Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України з використанням сучасних технологій аналізу та прогнозування"
Формування та реалізація антикорупційної політики: коментар статей 18-21 Закону «Про запобігання корупції»
Витяг з книги: Науково-практичний коментар до Закону України «Про запобігання корупції» / Наук. ред. Хавронюк М. І. – К.: Ваіте, 2018. – 472 с.
Наказ МВС від 15.06.2011 №336 "Про проведення експерименту щодо апробації вер...Eugene Krapyvin
Наказ МВС від 15.06.2011 №336 "Про проведення експерименту щодо апробації вертикальної системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України"
Наказ МВС від 29.06.2010 № 279 "Про затвердження системи оцінки діяльності пі...Eugene Krapyvin
Наказ МВС від 29.06.2010 № 279 "Про затвердження системи оцінки діяльності підрозділів органів органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв"
ЗМІСТ
1. Досягнення ЦППР за 21 рік ... с.3
2. 2017 рік для конституціоналізму ... с.5
3. 2017 рік для урядування та публічної адміністрації... с.9
4. 2017 рік для судівництва ... с.15
5. 2017 рік для кримінальної юстиції ... с.19
6. 2017 рік для протидії корупції... с.23
7. ЦППР – організатор і активний учасник коаліцій ГО ... с. 26
8. Аналітичні продукти та медіа-активність ... с.29
9. Видання ... с.32
10. Бюджет ... с.33
З червня по жовтень 2021 року відбулося чотири цикли регіональних публічних обговорень в онлайн форматі на тему «Місцеві референдуми: пошук ефективного механізму народовладдя в Україні». Кожен з циклів складався з 24 обговорень (1 онлайн-захід для представників кожного з регіонів України; всього 96 заходів). Під час цих заходів учасники мали можливість обговорити положення проєкту Закону України «Про місцевий референдум» (реєстр. № 5512 від 19 травня 2021 р.), внесений до Парламенту 112 народними депутатами України.
Дослідження присвячене аналізу діяльності поліцейських комісій, до складу яких входять представники громадськості. Поліцейські комісії є новим механізмом вирішення кадрових питань, який запроваджено із реформою органів правопорядку у 2015 році. Вони створюються для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських.
Дослідження проводилось протягом другої половини 2017 — першого кварталу 2018 року групою експертів ЦППР та Асоціації УМДПЛ, а також за допомогою партнерських організацій в регіонах України. Дослідники застосовували поширені наукові методи, зокрема аналіз законодавства, глибинні напівструктуровані інтерв’ю з членами поліцейських комісій, збір та аналіз судової практики щодо оскарження рішень комісій тощо.
Звіт за результатами дослідження включає в себе інформацію про формування складу комісій, проблеми законодавчого регулювання їхньої діяльності, судову практику оскарження рішень комісій та інші елементи цього механізму участі громадськості у контролі за поліцією.
Видання розраховане на широке коло юристів, науковців, працівників органів правопорядку та всіх, хто цікавиться питаннями діяльності поліції.
Проект брифу з реформ органів правопорядку розроблено в межах підготовки до Ukraine Reform Conference (URC), яка є ключовою щорічною міжнародною подією, присвяченою експертному обговоренню прогресу реформ в Україні. У липні 2020 року URC відбудеться у Вільнюсі, Литовська Республіка.
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насамперед поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, кримінальному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насамперед поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, кримінальному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства, експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів та сфер їхньої діяльності.
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби,
протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої
спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення
належного урядування в Україні.
У дослідженні узагальнено роботу НАЗК, Мін'юсту та профільного комітету ВРУ у сфері антикорупційної експертизи НПА. Публікацію здійснено за підтримки Європейського Союзу.
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.
Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні.
Підсумки проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади», що реалізувався ЦППР за підтримки Європейського Союзу протягом 1 жовтня 2017 року – 30 вересня 2019 року.
У дослідженні за спеціальною методологією проаналізовано 14 антикорупційних програм та, відповідно, поточний стан оцінки корупційних ризиків у державних органах. Звіт підготовлено за підтримки Європейського Союзу.
Звіт про діяльність Державного бюро розслідувань за 2019 рік DBRPress
На виконання статті 23 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» оприлюднюємо інформацію про результати діяльності Державного бюро розслідувань у 2019 році.
В аналітичному звіті проаналізовано виклики, пов'язані з питаннями дисциплінарної відповідальності суддів, та запропоновано низку заходів для їх усунення
The White Paper proposes ways to improve the preparation of draft laws by the subjects of legislative initiative and the plan of legislative work of the Verkhovna Rada of Ukraine, improvement of the examination of draft legal acts, approaches to the formation of committees and enhancement of their role in the legislative process, the procedure for consideration and adoption of draft acts by the Parliament, proposals to overcome the so-called legislative spam, monitoring the implementation of laws, and the need to determine the specifics of the legislative process under the martial law regime
The object of this study is the decisions of the High Anti-Corruption Court and courts of general jurisdiction in criminal proceedings on corruption and corruption-related criminal offenses, and its subject is the general trends in the practice of applying the provisions of criminal and criminal procedural legislation in proceedings on corruption and corruption-related criminal offenses.
This study proposes to use the example of judicial reform to find a balance of flexibility and clarity to improve the effectiveness of Ukraine’s accession negotiations. This paper proposes a methodological approach to address these challenges, focusing on a normative and empirical analysis of the judiciary in Ukraine and offering policy recommendations that are appropriate for different stages of the negotiation process.
The White Paper contains an action plan to address the problematic issues of post-war elections and recommendations for the parties involved in the electoral process. Among other things, the recommendations will contain a list of proposed solutions to the most pressing problems that should be resolved before the election process is announced, with arguments for the necessary time frame for their implementation.
The discussions were conducted by the Center for Political and Legal Reforms, the International Foundation for Electoral Systems (IFES) in Ukraine, the Civil Network OPORA and the All-Ukrainian Initiative "Active Community" from the Institute "Respublica" with the support of the National Democratic Institute (NDI), the United States Agency for International Development (USAID), Global Affairs Canada and British aid from the UK Government.
Center for Policy and Legal Reform has translated the OECD study "The Role and Functions of the Center of Government in the Eastern Partnership Region of the European Neighborhood Policy". The translation was carried out within the framework of the USAID RADA: The Next Generation". The study focuses on the role and functioning of the center of government in the Eastern Partnership countries.
This report presents empirical data on the work of the Verkhovna Rada of Ukraine in the period from February 2022 to June 2023 (some statistical indicators are displayed as of April or May 2023). The authors focused specifically on the legislative function, because it was the main activity of the Parliament during the analyzed time period.
У Звіті представлені емпіричні дані щодо роботи Верховної Ради України у період з лютого 2022 року до червня 2023 року (окремі статистичні показники відображено станом на квітень та травень 2023 року). Автори сконцентрувалися саме на законодавчій функції, адже вона була основною в діяльності парламенту протягом аналізованого періоду часу.
The book defines the concepts of oligarchs, de-oligarchization and their peculiarities in Ukraine, examines the causes and conditions of the emergence of oligarchs in Ukraine, critically analyzes the anti-oligarchic legislation of Ukraine, in particular in comparison with the relevant acts of some other states, and outlines the peculiarities of its implementation and other anti-oligarchic measures of the state.
The author provides conclusions and recommendations that can be used in further implementation of the de-oligarchization policy by representatives of the state authorities (in particular, the President of Ukraine, members of the Parliament of Ukraine, members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the National Security and Defense Council of Ukraine, officials of the Antimonopoly Committee of Ukraine, the National Bank of Ukraine, the National Energy and Utilities Regulatory Commission, the State Property Fund of Ukraine, prosecutors and law enforcement agencies, and judges of the High Anti-Corruption Court).
This publication provides information on the steps needed in the area of state policy aimed at depoliticizing prosecutorial and law enforcement agencies, particularly by introducing competitive principles for the appointment of the Prosecutor General and leaders of law enforcement agencies, based on the practices of the EU states and the United Kingdom.
The publication is intended for a wide range of legal professionals, scholars, employees of prosecutor’s offices and law enforcement agencies, as well as anyone interested in the reform of law and order system in Ukraine.
The publication contains information on the necessary steps in the field of public policy to depoliticize prosecution and law enforcement agencies in terms of introducing competitive principles for the appointment of the Prosecutor General and heads of law enforcement agencies based on the experience of the EU and the United Kingdom. The publication is intended for a wide range of lawyers, academics, prosecutors, law enforcement officials and anyone interested in reforming the law enforcement system in Ukraine.
The book defines the concepts of oligarchs, de-oligarchization and their peculiarities in Ukraine, examines the causes and conditions of the emergence of oligarchs in Ukraine, critically analyzes the anti-oligarchic legislation of Ukraine, in particular in comparison with the relevant acts of some other states, and outlines the peculiarities of its implementation and other anti-oligarchic measures of the state.
The White Paper on the Legislative Process is an analytical document prepared by the experts of the Centre of Policy and Legal Reform, which proposes ways and means to solve the problems of the legislative process in Ukraine, summarized in the Green Paper. The draft White Paper was developed within the framework of the Next Generation Rada (RANG) project.
A joint study by the Democracy Reporting International, Reanimation Package of Reforms Coalition and Center of Policy and Legal Reform of the functioning of Ukraine's democratic institutions during the war
Спільне дослідження Центру політико-правових реформ, Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ та Democracy Reporting International стосовно функціонування демократичних інститутів України під час війни
Інформаційний бюлетень про реформу органів правопорядку в Україні №12
1. Cистема органів правопорядку в Україні пе-
реживає довгу трансформацію з радянської
системи органів внутрішніх справ, спрямо-
ваних на захист безпеки держави, на органи
правопорядку європейського зразка, які мали
б орієнтуватись на надання послуг населенню
та дотримання прав людини.
Проте станом на сьогодні зміни, які відбу-
ваються у поліції мають радше несистемний
характер внаслідок відсутності стратегічного
бачення реформи, а сам процес змін часто
орієнтований на інтереси самого міністер-
ства, а не на потреби суспільства.
Кабінет Міністрів затвердив порядок
ведення реєстру випадків домашнього
насильства
20 березня 2019 року Кабінет Міністрів Укра-
їни затвердив Порядок формування, ведення
та доступу до Єдиного державного реєстру ви-
падків домашнього насильства та насильства
за ознакою статі.
Прийняття постанови зумовлене необхідні-
стю своєчасного виявлення фактів вчинення
насильства та реагування на них, запобігання
виникненню повторних випадків насильства,
надання комплексної та своєчасної допомо-
ги постраждалим особам, обліку випадків
насильства.
Нагадаємо, що 11 січня 2019 року набрали
чинності зміни до Кримінального кодексу
України стосовно відповідальності за злочи-
ни, пов’язані із насильством в сім’ї та злочини
проти статевої свободи. Ці зміни є частиною
реформування сфери боротьби з насиль-
ством у сім’ї, яке розпочалось в кінці 2017
року після ухвалення відповідного Закону.
Національна поліція України вже розпочала
I. НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ
ПРО РЕФОРМУ ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ
В УКРАЇНІ
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насампе-
ред поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, криміналь-
ному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
березень-квітень
2019 рік№12періодичність: 1 раз / 2 місяці
Цю публікацію створено за підтримки Європейського Союзу
Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу
2. застосовувати заходи реагування на випад-
ки насильства у сім’ї, насамперед виносити
термінові заборонні приписи.Створення Єди-
ного реєстру повинно сприяти ефективності
боротьби з домашнім насильством, зокрема
попереджати такі випадки через контроль за
діяльністю кривдників.
Постанова КМУвід 20.03.2019 № 234 на сайті
Верховної Ради України: http://tiny.cc/kmu234
ХІСД та ХПГ презентували результати со-
ціологічного опитування щодо діяльності
поліції
12 березня у Києві Харківським інститутом
соціальних досліджень спільно з Харківською
правозахисною групою було презентовано ре-
зультати оцінки діяльності поліції в 2018 році.
Вперше така оцінка відбулася за допомогою
масштабного вивчення громадської думки —
було опитано 19 500 респондентів в усіх 24
областях України та Києві. Громадян опитува-
ли про рівень довіри до поліції, ефективність
її діяльності, побоювання, очікування, основні
показники успішності роботи поліції в країні та
регіонах та інше.
Дослідження фактично є інструментом реа-
лізації механізму оцінки діяльності поліції за
рівнем довіри людей до неї, передбаченого
статтею 11 Закону України «Про Національну
поліцію України». На сьогодні система оцін-
ки діяльності базується на динаміці кількіс-
но-статистичних показників «розкриття» та є
застарілою, а також веде до низки негативних
наслідків, зокрема, порушень прав людини.
Більше чверті опитаних (26%) вказали, що
злочинність,на їхню думку,зросла,а 50% опи-
таних вважають, що рівень злочинності в міс-
ці їхнього проживання не змінився протягом
останніх 12 місяців.
Згідно з результатами дослідження значна
кількість опитаних оцінює діяльність поліції
як неефективну. Так, роботою місцевої полі-
ції незадоволені 49,4% респондентів, а полі-
ції загалом — 52,7%. Задоволених діяльністю
місцевої поліції приблизно третина—33,7%,а
національної поліції загалом — 29,5%.
Поліції сьогодні довіряють 30,4% опитаних.
Водночас, 50% опитаних вказали, що не дові-
ряютьполіції.Таким чином,поліція загалом має
негативне сальдо довіри (-19,6%).Водночас,це
найбільший показник довіри серед державних
органів за виключенням армії, а у двох регіо-
нах країни (Закарпатській та Хмельницькій об-
ласті) більшість населення довіряє поліції.
Також проблемою залишається робота з по-
терпілими від злочинів — тільки 14,8% опита-
них вказали, що їх повністю інформували про
хід розслідування. Частина (17,1%) вказала,
що її інформували недостатньо, а 29,3% —
не інформували взагалі. Як наслідок — 77,2%
жертв злочинів вказали,що бажали б кращого
інформування про хід розслідування.
Національний звіт «Оцінка діяльності Націо-
нальної поліції України за допомогою опиту-
вання громадської думки»: http://tiny.cc/khisr
Міністерство внутрішніх справ України
скасувало Статут патрульно-постової
служби міліції
5 березня набрав чинності наказ МВС України
від 18 лютого 2019 року № 110 «Про визнан-
ня таким, що втратив чинність, наказу Мініс-
терства внутрішніх справ України від 28 лип-
ня 1994 року № 404». Наказом № 404, який
втратив чинність, було затверджено Статут па-
трульно-постової служби міліції, що формаль-
но діяв протягом трьох з половиною років ро-
боти Національної поліції.
Крім того, що Статут ППС регулював дії неіс-
нуючої вже міліції, він ще і суперечив Кон-
ституції України — цілий розділ описував дії
міліції під час проведення несанкціонованих
мирних зібрань, хоча Конституція передбачає
повідомчий порядок їх проведення, відповід-
но ніякої санкції для проведення мирних зі-
брань не потрібно.
Втім, експерти звертають увагу, що попри
всі недоліки, Статут ППС відігравав важливу
роль у роботі міліції. Цей документ доклад-
но регламентував роботу тих підрозділів, на
заміну яких прийшла нова патрульна поліція.
Визначеність процедур дуже важлива в роботі
Реформа органів правопорядку 2 №12: березень-квітень 2019 року
3. Реформа органів правопорядку 3 №12: березень-квітень 2019 року
Реформування органів прокуратури розпо-
чалось тільки після Революції Гідності, хоча
було одним із зобов’язань перед Радою Єв-
ропи ще за часів вступу до цієї організації та
ухвалення Конституції України. Прокуратура
довгий час зберігала централізовану, міліта-
ризовану структуру з внутрішнім безумовним
підпорядкуванням прокурорів своїм керівни-
кам, сформовану ще за радянських часів.
За останні три роки було ухвалено новий Закон
«Про прокуратуру» (2014), яким прокуратуру
позбавлено функції загального нагляду (2014),
створено Генеральну інспекцію (2015), запра-
цювали органи прокурорського самовряду-
вання та Кваліфікаціно-дисциплінарна комісія
прокурорів (2017), прокуратуру було позбав-
лено повноважень з досудового розслідування
злочинів (2017). Водночас низка ініціатив не
була доведена до кінця, а оцінка результатив-
ності реформи в цілому не здійснювалась.
Рада прокурорів підготувала проект поло-
ження про порядок реагування на загрози
незалежності прокурорів
16 квітня 2019 року відбувся круглий стіл на
тему «Незалежність прокурора: європейські
стандарти та український досвід», організова-
ний Радою прокурорів та Офісом Ради Європи
в Україні. На ньому було представлено проект
Положення про порядок розгляду питань за-
грози незалежності прокурора та застосуван-
ня заходів для її захисту.
Незалежність прокурора розглядається в двох
аспектах:
• об’єктивні загрози, для уникнення яких
держава має створити такі умови функ-
ціонування прокуратури, що мінімізують
можливості незаконного втручання;
• суб’єктивні загрози, які поділяються на
внутрішні (прокурори повинні почувати
себе незалежними при здійсненні покла-
дених на них завдань) та зовнішні — гро-
мадяни повинні бути переконані у тому,
що органи прокуратури функціонують без
незаконного впливу на їх організацію та
діяльність.
Розроблений порядок передбачає взаємодію
прокурора з Радою прокурорів для убезпечен-
ня тиску на нього через швидке реагування на
повідомлення про загрозу для незалежності
та вжиття заходів для цього. Наприклад, неза-
конний вплив, тиск чи втручання у здійснення
повноважень прокурора з боку прокурорів,
які не є керівниками прокурора чи старшими
групи прокурорів тощо. Проект розроблено
відповідно до рекомендацій Звіту про євро-
пейські стандарти щодо незалежності судової
системи, ухваленого Венеціанською комісією
№13 (2018) КРЄП про незалежність, підзвіт-
ність і етику прокурорів.
Інформація на веб-сайті Ради прокурорів:
http://tiny.cc/a6jt5y
Генеральна прокуратура України затверди-
ла порядок організації діяльності прокуро-
рів та слідчих прокуратури
28 березня наказом Генеральної прокуратури
України №51 затверджено Порядок органі-
зації діяльності прокурорів і слідчих органів
прокуратури у кримінальному провадженні.
Порядок урегульовує питання організації та
процесуального керівництва досудовим роз-
слідуванням, вирішення відповідно до зако-
ну інших питань під час кримінального про-
вадження, нагляду за негласними та іншими
IІ. ПРОКУРАТУРА
державних органів та посадовців, адже вони
мають діяти не навмання,а в чітко визначених
межах за чітко встановленими правилами.
Визнання Статуту ППС має спричинити роз-
робку нового регулювання, яке не міститиме
загроз правам людини.
Наказ МВС від 18.02.2019 № 110 на сайті Вер-
ховної Ради України: http://tiny.cc/mvs110
4. Реформа органів правопорядку 4 №12: березень-квітень 2019 року
III. ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ
лю, зокрема доповнено перелік підстав для
дострокового припинення повноважень чле-
на Ради, уточнено процедуру обрання члена
Ради замість того, чиї повноваження достро-
ково припинені, запроваджено можливість
прийняття окремих рішень Ради без скликан-
ня її засідання, а також дистанційної участі
члена Ради у її засіданні тощо.
Постанова КМУ від 27.03.2019 № 258 на
веб-сайті Верховної Ради України: http://tiny.
cc/kmu258
Стаття аналітика Асоціації УМДПЛ Степана
Золотаря «Взяти ДБР під громадський кон-
троль: друга спроба, нові правила» для LB.ua:
http://tiny.cc/rgk-lb
Окружний адміністративний суд міста Ки-
єва зупинив процес обрання нового складу
РГК при ДБР
18 квітня 2019 року мало відбутись інтер-
нет-голосування за кандидатів до нового
складу Ради громадського контролю при Дер-
жавному бюро розслідувань.
Втім, на виконання рішення Окружного ад-
міністративного суду міста Києва, Держав-
не бюро розслідувань зупинило проведення
конкурсу шляхом видачі забезпечувального
наказу в адміністративній справі, відповідно
— зупинило інтернет-голосування.
Важливою реформою в сфері органів пра-
вопорядку має стати утворення Державного
бюро розслідувань— «головного контролера»
за всіма правоохоронцями,високопосадовця-
ми і суддями.
Державне бюро розслідувань — це орган до-
судового розслідування, уповноважений роз-
слідувати злочини (окрім підслідних НАБУ),
вчинені політиками, народними депутатами,
держслужбовцями, суддями, прокурорами,
поліцейськими та іншими службовцями орга-
нів правопорядку.
Уряд затвердив новий порядок формування
Ради громадського контролю при ДБР
13 березня Кабінет Міністрів України затвер-
див оновлений Порядок формування складу
Ради громадського контролю при Державному
бюро розслідувань. Відповідне рішення при-
йняте у зв’язку з потребою в осучасненні цієї
процедури, а саме —формування складу Ради
шляхом рейтингового інтернет-голосування.
Таке нове регулювання діяльності РГК ДБР є
подібним до аналогічних процедур для РГК
НАБУ. Голосування відбуватиметься на сайті
ДБР з аутентифікацією за допомогою мобіль-
ного телефону та електронної пошти.
Крім того, удосконалено окремі положення
щодо діяльності Ради громадського контро-
слідчими і розшуковими діями органів досу-
дового розслідування, підтримання публічно-
го обвинувачення в суді, оскарження судових
рішень, здійснення інших повноважень в ме-
жах компетенції органів прокуратури.
Нагадаємо, що згідно зі змінами до Консти-
туції України від червня 2016 року органи
прокуратури втратили функцію досудового
розслідування на користь Державного бюро
розслідувань. Остаточно це відбулось 20 ли-
стопада 2017 року, тобто через 5 років з дня
набрання чинності Кримінальним процесу-
альним кодексом України. Водночас, згідно
з перехідними положеннями Закону України
«Про Державне бюро розслідувань» органи
прокуратури мають 2 роки на закінчення про-
ваджень, досудове розслідування яких розпо-
чалось до початку роботи Державного бюро
розслідувань. Таким чином слідчі прокурату-
ри в усіченому вигляді продовжують роботу,
а їх координація з прокурорами була норма-
тивно врегульована.
Наказ ГПУ від 28.03.2019 №51 на веб-сайті
Верховної Ради України: http://tiny.cc/gpu51
5. Реформа органів правопорядку 5 №12: березень-квітень 2019 року
Проблемним залишається питання гармо-
нізації та наближення кримінального та кри-
мінального процесуального законодавства
до європейських стандартів. З часу ухвален-
ня КПК 2012 року цей закон піддається ха-
отичним і безсистемним змінам (на кшталт
“поправки Лозового”), що потребує систе-
матизації змін. Як зміни до КПК України, так
і КК України, сильно впливають на боротьбу
зі злочинністю, яка в сьогоднішніх умовах є
одним із найбільших викликів, які постали
перед поліцією. Зокрема, від запровадження
кримінальних проступків залежить ефектив-
ність діяльності органів кримінальної юстиції
в цілому, зокрема навантаження на слідчі та
оперативні підрозділи, дієвість кримінально-
го закону та дотримання принципу невідво-
ротності покарання.
В Парламенті утворена робоча група щодо
підготовки Закону про незаконного збага-
чення
26 лютого Конституційний Суд України визнав
неконституційною статтю 368-2 КК України
про незаконне збагачення у зв’язку з її невід-
повідністю презумпції невинуватості та пору-
шенням принципу юридичної визначеності.
Детальніше ми про це писали в попередньому
бюлетені, зазначивши, що така позиція є дис-
кусійною. Одразу після цього Президент Укра-
їни, а за ним низка народних депутатів зареє-
стрували 13 законопроектів про відновлення
цієї статті у Кримінальному кодексі.
Посольство США в Україні, представництва ЄС
та МВФ в Україні та Світового банку зауважи-
ли, що подані законопроекти мають бути пе-
реглянуті та ретельно обговорені.
20 березня Комітет Верховної ради України
з питань законодавчого забезпечення право-
охоронної діяльності створив робочу групу з
доопрацювання законопроектів, головою якої
визначив народного депутата України Вале-
рія Карпунцова.
За результатами п’яти засідань робоча група
напрацювала узгоджену редакцію статті про
незаконне збагачення, яка має бути невдовзі
розглянута Комітетом.
Рішення КСУ від 26.02.2019 № 1-р/2019:
http://tiny.cc/ksu1r
Лист Посольства США в Україні, представ-
ництв ЄС та МВФ в Україні та Світового
банку в справах України, Білорусі та Молдови
щодо законопроектів про поновлення кримі-
нальної відповідальності за незаконне збага-
чення: http://tiny.cc/ldkt5y
Звіт робочої групи: http://tiny.cc/hekt5y
IV. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОСУДДЯ
Діючий член РГК ДБУ подав позов до Окружно-
го адміністративного суду про визнання проти-
правною та нечинною Постанови Кабінету Мі-
ністрів України від 13 березня 2019 року про
внесення змін до Положення про Раду громад-
ського контролю та Порядку її формування.
Суд відкрив провадження за цим позовом та
заборонив ДБР проводити та визначати ре-
зультати конкурсу з обрання нового складу
РГК. Підготовче засідання у справі призначе-
но на 23 травня 2019 року.
Таким чином, після закінчення строку повно-
важень нинішнього складу РГК 27 квітня,Дер-
жавне бюро розслідувань працюватиме без
РГК до ухвалення остаточного рішення Ок-
ружним адміністративним судом міста Києва.
Позиція Державного бюро розслідувань: По-
станова Уряду,що запроваджує вибори членів
Ради громадського контролю при ДБР за про-
цедурою відкритого онлайн-голосування, за-
конна. Зміни до неї розроблялися у співпраці
з громадськими організаціями.
Інформація на веб-сайті ОАСК: http://tiny.cc/
rgk-oask
Позиція Державного бюро розслідувань на
веб-сайті Бюро: http://tiny.cc/rgk-dbr
6. Реформа органів правопорядку 6 №12: березень-квітень 2019 року
ЄСПЛ ухвалив рішення щодо «права на на-
дію» для довічно ув’язнених
Палата Європейського суду з прав людини у
своєму рішенні від 12 березня у справі «Пєту-
хов проти України (№ 2)» дійшла висновку,що
у нашій державі довічно ув’язнені не мають
реальної перспективи звільнення. Президент-
ське помилування не вирішує проблеми, адже
воно не є ані прозорим, ані передбачуваним.
Це порушує статтю 3 Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод.
Зараз в Україні у довічно ув’язнених майже
немає можливості вийти на волю. Іноді до-
вічників звільняють за станом здоров’я. Про-
те, оскільки зазвичай йдеться про безнадійно
хворих, Суд не визнав таку процедуру «мож-
ливістю звільнення».
Положення про порядок здійснення помилу-
вання наголошує: «особи, які засуджені за тяжкі
чи особливо тяжкі злочини або мають дві і біль-
ше судимостей за вчинення умисних злочинів
чи відбули незначну частину призначеного їм
строку покарання, можуть бути помилувані у
виняткових випадках за наявності надзвичай-
них обставин». Європейський суд відзначив, що
незрозуміло, про які саме «виняткові випад-
ки та надзвичайні обставини» йдеться. А отже,
ув’язнені просто не знають,на якій підставі вони
можуть отримати право на звільнення.
ЄСПЛ також звернув увагу на непрозорість
системи помилування, адже відповідна Комі-
сія при Президентові України не має поясню-
вати відмови, її рішення не публічні і не під-
лягають оскарженню. На думку суддів ЄСПЛ,
інститут президентського помилування — це
«сучасний еквівалент королівської пощади»,
гуманний, проте такий, що не надає ніяких
процесуальних гарантій засудженим. Отже,
Україна має реформувати всю систему пере-
гляду довічних вироків.
Рішення набуде статусу остаточного 12 червня
у разі, якщо Уряд України не заявить про пере-
дання справи на розгляд Великої палати ЄСПЛ.
Рішення у справі «Пєтухов проти України (№ 2)»
на веб-сайті ЄСПЛ: http://tiny.cc/bcot5y
Президент призначив суддів Вищого анти-
корупційного суду
11 квітня року Президент України підписав
Указ про призначення 38 суддів Вищого анти-
корупційного суду. Подання про призначення
суддів були внесені Вищою радою правосуд-
дя 18 та 28 березня на підставі рекомендацій
Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Протягом наступних 30 календарних днів з
дня призначення суддів Вищого антикоруп-
ційного суду найстарший за віком суддя скли-
кає збори суддів Вищого антикорупційного
суду для вирішення питання про визначення
дня початку роботи Вищого антикорупційного
суду, вирішення організаційних питань діяль-
ності суду та обрання слідчих суддів. Вищий
антикорупційний суд почне свою діяльність з
дати, яка визначається рішенням зборів суд-
дів цього суду. Відповідне рішення зборів
суддів має бути опубліковане на веб-порталі
судової влади та в газеті «Голос України».
Одна з перших проблем, з якою, вірогідно,
зіткнуться судді Вищого антикорупційного
суду, — вирішення питання про підсудність
цьому суду кримінальних проваджень. Кон-
струкція, використана у ст. 33-1 КПК, якою ви-
значається предметна підсудність Вищого ан-
тикорупційного суду, дозволяє різним чином
тлумачити приписи цієї норми.
Нагадаємо, що призначення суддів Вищо-
го антикорупційного суду є завершальним
етапом майже трирічної епопеї. Уперше ідея
запровадити спеціалізовані антикорупцій-
ні суди або посади спеціалізованих суддів
була висловлена експертами ОЕСР навесні
2015 року. Створення Вищого антикорупцій-
ного суду як спеціалізованого суду було пе-
редбачено новою редакцією Закону «Про су-
доустрій та статус суддів», ухваленою у червні
2016 року. Після цього широке коло осіб,
включно з представниками громадянського
суспільства та міжнародними інституціями,
активно відстоювало ідею якнайшвидшого
створення цього суду та необхідність залучен-
ня міжнародних експертів до обрання його
суддів. У червні 2018 року був ухвалений За-
7. Реформа органів правопорядку 7 №12: березень-квітень 2019 року
кон «Про Вищий антикорупційний суд», а вже
в серпні розпочався прийом документів на
конкурс на посади суддів ВАС. Призначення
суддів Вищого антикорупційного суду відкри-
ває можливість до початку роботи суду після
здійснення всіх організаційних заходів, про-
ведення зборів суддів та ухвалення ними рі-
шення про дату початку його роботи.
Указ Президента України від 11.04.2019 №
128/2019 «Про призначення суддів Вищого ан-
тикорупційного суду» на веб-сайті Верховної
Ради України: http://tiny.cc/pr128
Указ Президента України від 11.04.2019 №
129/2019 «Про призначення суддів Апеляцій-
ної палати Вищого антикорупційного суду»
на веб-сайті Верховної Ради України: http://
tiny.cc/pr129
Служба судової охорони отримала керівника
та визначений розмір грошового забезпечення
Вища рада правосуддя 21 березня призначи-
ла Валерія Бондаря на посаду Голови Служби
судової охорони. До цього він займав посаду
заступника командувача Національної гвардії
України з громадської безпеки.
Відповідно до частини третьої статті 161 За-
кону України «Про судоустрій і статус суддів»
керівництво діяльністю Служби судової охо-
рони здійснює Голова Служби судової охоро-
ни, який призначається на посаду за резуль-
татами відкритого конкурсу і звільняється з
посади Вищою радою правосуддя.
3 березня Кабінет Міністрів України урегулю-
вав питання грошового забезпечення спів-
робітників Служби судової охорони. Порядок
виплати має затвердити ДСА.
Так, грошове забезпечення співробітників
Служби судової охорони складається з поса-
дового окладу, окладу за спеціальним зван-
ням, щомісячних додаткових видів грошового
забезпечення (підвищення посадового окла-
ду, надбавки, доплати, які мають постійний
характер), премії та одноразових додаткових
видів грошового забезпечення.
Нагадаємо, що відповідно до прикінцевих та
перехідних положень Закону України “Про
судоустрій та статус суддів” має бути створе-
но Служба судової охорони. До цього момен-
ту безпеку в судах забезпечує Національна
гвардія України.
Рішення Вищої ради правосуддя від 21.03.2019
№ 886/0/15-19: http://tiny.cc/vrp886
Постанова КМУ від 03.04.2019 № 289 на
веб-сайті Верховної Ради України: http://tiny.
cc/kmu289
Президент підписав Закон про кримінальні
проступки
19 квітня Президент України підписав Закон
України «Про внесення змін до деяких зако-
нодавчих актів України щодо спрощення до-
судового розслідування окремих категорій
кримінальних правопорушень», ухвалений
Верховною Радою ще в листопаді 2018 року.
Зазначений закон набирає чинності з 1 січня
2020 року.
Як зазначалося в минулих випусках бюлетеня,
Закон про кримінальні проступки дозволить
розслідувати нетяжкі злочини за спрощенню
процедурою, що значно розвантажить слід-
чих. До прийняття цього законопроекту лише
слідчі здійснювали досудове розслідування
за всіма заявами та повідомленнями, в яких
містяться відомості про кримінальні право-
порушення. Після введення поняття «кримі-
нального проступку» та спрощеної процедури
його розслідування слідчі зможуть сконцен-
труватися на розкритті тяжких та особливо
тяжких злочинів.
Нагадаємо, що експерти Ради Європи у 2018
році підготували негативний висновок на цей
документ Зокрема, у ньому йдеться: «Необ-
хідність ефективного реагування на масову
злочинність щодо незначних правопорушень
не повинна допускати нехтування основними
процесуальними гарантіями. На жаль, таке
нехтування буде наслідком запропонованої
процедури (законопроектом — прим. автора),
що дозволить застосовувати процесуальні
заходи перед внесенням будь-якої інформації
до Єдиного реєстру як в обставинах, що при-