1. Фестивалі міста
та району
Виноградів, 2012
Закарпаття

2. Зміст
1. «Волоські страви».
2. “Фестиваль Черешні»
3. “Угочанська лоза”.
4. «Мелайний фестиваль» на Затисянщині.
5. «Південно – угочанські вироби зі слив».
6. «Ягідне поле».
7. Святкування річниці сейму в Шаланках.
8. «Кришталеві грона».
9. Закарпатський Музичний Мистецький і
Танцювальний фестиваль (KKTF).

3. «Волоські страви»
Щороку у жовтні місяці у селі Новоселиця проходить
фестиваль «Волоські страви».
З самого ранку вмілі господині старанно готують
національні страви для сельчан та всіх, хто завітає на
свято.
Пращурами молдован та румунів вважається етногрупа ,
які мешкали і на території сучасного села Новоселиці, де і
збереглися ці народні традиції.
Г оловна мета заходу – продемонструвати, які прекрасні
господині живуть у Новоселиці. Адже такі неперевершені
страви вміють готувати тільки тут. А після врожайного
літа, коли крумплі викопані, мелай полущений, а пасуля
полущена, сам Бог велів сільським трударям відпочити.

4. На цьому фестивалі можна подивитися урочисті виступи на
імпровізованій сцені у лісі, цікаві концертні виступи учасників
художньої самодіяльності села, а також Черни та Хижі.
Розігрують лотереї, не обходиться без конкурсів та розваг.
Гості мають можливість відвідати етнографічний музей та
пам’ятку архітектури – Успенську церкву XVII століття.
Організовуються імпровізовані садиби, де господині
накривають столи своїми фірмовими крумплями, а також
пасулю-колочанку та пасулю в стручках, богачі, голубці-
кашаники, гуглі, токан з бринзою, начанку, фанки, іншу
різноманітну смакоту. Чоловіки теж поруч, вони відповідають
за вино і сливовицю. Всі гостинно запрошу ють скуштувати
свої страви, які дуже смачні і гарно оформлені.

6. “Фестиваль Черешні”
Закарпатські села славляться своїми традиціями. В
червні місяці в селі Клинова Гора проходить фестиваль
Черешень. Через віддаленість від районного центру та
відсутність виробничих підрозділів це мальовниче
гірське село належить до так званих неперспективних.
Його мешканці здавна заробляють собі на хліб тим, що
виростять у власному саду і на городі. Подейкують, що
вина з Клиновецької гори свого часу славилися навіть у
Європі. Ще не так давно старий місцевий учитель
хвалився книжкою, в якій містилася інформація про те,
що на виставці в Парижі у 1905 році вино з Оклі Гедь
було відмічено першою премією. Та доброї слави тут
зажили не тільки хмільні напої, але й чудові брунатні
сливи, персики, яблука, а найперше – черешні. Вони

7. та павільйонах гостей фестивалю пригощають міцними
та безалкогольними напоями, стравами, тістечками та
тортами, виготовленими з черешні, а також лекваром,
як тут називають повидло. Все це роблять за
рецептами, які передають від покоління до покоління,
деяким із них уже понад 100-150 років. Не тільки місцеві
кулінари, але й представники інших районів області
привозять сюди виготовлені власні делікатеси.
Щороку цей фестиваль відвідує дедалі все більше
гостей та туристів. Тут можна насолодитися
принадами тутешньої природи, неповторним
фольклорним колоритом. Захід проводиться у старому
дубовому лісі, що слугує тут за парк відпочинку.
Виступають закордонні та місцеві аматорські
танцювальні колективи.

9.
«УГОЧАНСЬКА ЛОЗА»
Про Виноградів можна говорити
Устами казки, мовою пісень.
У цих краях дива такі розлито
Що кожен день – то неповторний день.
(Василь Густі).

10. Традиційний фестиваль виноградарів - виноробів
«Уґочанська лоза», започаткований Виноградівською
районною державною адміністрацією і покликаний сприяти
популяризації туристичного потенціалу, відновленню
традицій виноградарства та виноробства, розвитку
народного мистецтва краю.
Головною метою Фестивалю є збереження
етнічної самобутності району. Фестиваль проходить
щороку в травні місяці.
У програмі фестивалю:
Проведення попередньої професійної дегустації
взірців вин, виготовлених приватними виноробами з
визначенням кращих у різних номінаціях.
Проходження театралізованої колони
центральними вулицями міста Виноградова.
Концертна програма за участі художніх колективів
району, області та гостей.
Організація виставкових «Сільських дворів», де
можна ознайомитися з символікою та історією села,
скуштувати страви національної кухні, переглянути
виставку творів народних умільців, взяти участь у

12. "МЕЛАЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ"
НА ЗАТИСЯНЩИНІ
Фестиваль проходить в кінці серпня у с. Тисобекені на
території етнографічного музею, натхненником якого є директор
Затисянського музею Іда Борбель. Свято збирає прихильників
народних страв із кукурудзи, кукурудзяної муки.
Своєрідний сільський двір облаштовують домотканими
доріжками, рушниками, скатертинами, вишивками. Тут можна
побачити також прикраси з бісеру, плетені кошики і сумки з
сухого кукурудзяного листя, намальовані на склі пейзажі та
натюрморти.

13. Весною 2010 року на базі картинної галереї засновано
туристично-інформаційний центр за ініціативи обласного центру
сприяння підприємництва. На цей фестиваль дипломовані
газдині виходять прорекламувати свої садиби, народні страви,
все те, з чим чекає гостей Затисянщина.
Голубці з мелайної каші, які готують тут добре відомі і за
межами Затисянщини, цьому підтвердженням є те, що кухарі не
встигали частувати всіх бажаючих скуштувати цю народну
страву.
У програмі фестивалю виставка народних умільців,
виступи фольклорних колективів. На заході вшановують кращих
кукурудзоводів.

14. «ПІВДЕННО – УГОЧАНСЬКІ
ВИРОБИ ЗІ СЛИВ»
Традиційні кулінарні витвори з місцевим смаком - саме
те, що потрібно під час кризи, вирішили в селі. І запросили
гостей на фестиваль сливових десертів.
На фестивальному майданчику можна було побачити
як робиться традиційний закарпатський леквар (густе сливове
повидло, що вариться в казані на вогнищі без додавання цукру),
дізнатись рецепти приготування гомбовців зі сливами та
різноманітних пирогів, і, звичайно, скуштувати тільки-но
приготовлену знамениту закарпатську сливовицю - горілку зі
слив.

16.
"Ягідне поле" − так називається районний
“ЯГІДНЕ ПОЛЕ”
фестиваль, що проходить у закарпатському селі Дюла.
Головна "героїня" свята − полуниця, яка є основною
культурою на городах жителів згаданого і навколишніх сіл.
Тутешній клімат сприяє ягідництву: Виноградівський
район, до якого належить с.Дюла, найтепліший в області.
Отож полуниця дозріває тут найскоріше. Вирощені в цій
благодатній місцині ягоди першими з'являються на ринках
Ужгорода та гірських районів Закарпаття. Полуниця стала
вагомим джерелом прибутку тутешніх селян. Втім, вони й
самі люблять поласувати смачними вітамінними ягодами,
вміють виготовляти з них різні делікатеси. І на фестивалі
"Ягідне поле" частують не тільки свіжими ягодами, але й
полуничними вареннями, джемами, компотами. Гості та
учасники заходу мають змогу придбати високоврожайні
сорти полуниці − австрійські, голландські та свою,
закарпатську "Вікторію".

17. Південної Угочі організовує та проводить
фестиваль «Ягідне поле» у с.Дюлі.
Це віддалене від райцентру угочанське
село відвідує багато гостей і спеціалістів з
туризму.
«Ягідне поле» стає дедалі
популярнішим як у районі, так і за його
межами.

18.
СВЯТКУВАННЯ РІЧНИЦІ
СЕЙМУ В ШАЛАНКАХ
Щороку 11 лютого відбувається святкування річниці сейму, скликаного у селі Шаланки Виноградівського
району провідником угорської національно-визвольної боротьби, князем Трансільванії Ракоці ІІ.
Тільки завдячуючи нечисленним ентузіастам, загалу стають відомі сторінки з книги минулого. Так,
вже не перший рік на Берегівщині, Виноградівщині та Іршавщині місцеві активісти з культурно-
просвітницьких організацій, разом із своїми колегами з Угорщини, влаштовують яскраві дійства,
присвячені подіям 1703-1711 рр., національного повстання проти династії Габсбургів, в якому, окрім угорців,
брали участь й інші народи імперії, насамперед, русинські селяни (куруци) з території сучасного
Закарпаття. Перші великі виступи повстанців відбулися у Берегсасі (тобто, Берегово можна називати
колискою антигабсбурзької революції), перше бойове хрещення куруци мали поблизу Вілка, серйозний бій із
захисниками імперії відбувся на Іршавщині, в місцевості, де нині розташувався санаторій «Боржава». В
історію не лише Угорщини, а й Європи, увійшли Мукачівський та Ужгородський замки, а ще, на жаль,
зруйнований згодом пороховим вибухом замок у Хусті. На долю ж села Шаланки прийшлася роль місця, де
Ференц Ракоці ІІ, разом із однодумцями – керманичами повстання, зібралися разом востаннє. Успішне на
початку національне повстання видихалось. Очікувана допомога від Франції, політичного суперника
Австрії, не виправдала сподівань повстанців. Втративши в боях практично всі раніше визволені землі,
Ференц Ракоці сконцентрував свої сили в регіоні від Самару (Сату-Маре) до Мункача (Мукачево), де, попри
все, мав велику підтримку місцевого населення.

19. Нинішнє село Шаланки на той час мало статус містечка, із власним гербом та
печаткою, на яких на щиті, обвитому декоративним вінком, зображені три зуби дракона.
Саме село під назвою «Salanch» вперше згадується в 1332 році, вочевидь, походить від
прізвища Шаланк. У хроніках угорського історика Анонімуса згадується, що в 9-му
столітті в долині між Дунаєм та Тисою правив володар на ім’я Шалан (або Чалан). За
іншою версією, назва походить від якогось турецького слова. 11 лютого 1711 року в
місцевому реформатському храмі Ференц Ракоці ІІ провів останній з’їзд (сейм)
очільників повстання. Повстанці вирішили відхилити запропоновані австрійським
імператором умови миру та вповноважили свого керманича шукати допомоги у Росії, як
противаги габсбурзької імперії. Через десять днів Ференц Ракоці ІІ виїхав до Польщі,
аби зустрітися там з російським імператором Петром І та просити в нього військової
допомоги (таємний договір про співпрацю між Росією та повсталою угорською
державою був підписаний послами обох сторін чотирма роками раніше). Втім,
російський самодержець не ризикнув починати нової війни, не закінчивши більш
важливої для нього Північної війни за панування на Балтиці, відтак, угорське
повстання залишилося без допомоги. На гірше це чи на краще – можна тепер лише
гадати, розважаючись популярними нині іграми в «альтернативну історію». Слід лише
додати, що за спиною Ракоці повстале дворянство вирішило домовитись про мир із
Габсбургами, і таким чином, невдовзі революція була згорнута.
Тільки захисники Мукачівського замку оборонялись аж до 22 червня 1711 року,
попри офіційну капітуляцію.

20. Ідейний натхненник заходу, голова Шаланківської сільської ради
Віктор Альохін. Три століття тому в селі Шаланки зустрілися куруци
(селяни-постанці проти імперії Габсбургів) та лідер національно-
визвольної боротьби угорського народу Ференц ІІ Ракоці. Там же був
скликаний останній цієї війни сейм.
Відтворити драматичні події 300-річної давнини вирішили
організатори свята в Шаланках, серед яких – нове керівництво села,
національні організації угорців Закарпаття, гості з Угорщини, які
традиційно приймають участь у подібних заходах тощо. В назначений
час біля історичного храму збираються учасники костюмованої ходи – в
одязі 18 століття, прикрашеному шкірами, із топірцями та навіть
моделями тогочасних рушниць.
Під звуки бойової сурми загін вирушає до меморіального парку,
де знаходяться дерев’яні фігури угорського короля Св. Іштвана,
очільника повстання Ференца Ракоці ІІ та письменника Келемена
Мікеша, який в роки визвольної війни був його пажем.
Після урочистого мітингу поблизу місцевої школи влаштовують
традиційне закарпатське святкування – із бограчем, гарячим вином,
смаженням м’яса та сала тощо.

22. «КРИШТАЛЕВІ
ГРОНА»

23. „Кришталеві грона” проводиться щорічно в м. Виноградів,
в мальовничому і самобутньому куточку Закарпаття,
розташованому на березі р.Тиса, біля підніжжя Чорної гори.
Багатогранність звичаїв, обрядів, традицій району зумовлена
історичним співіснуванням культур українського та угорського
народів, збереження та примноження яких є пріоритетом
сучасного покоління. Фестиваль „Кришталеві грона” є однією з
ланок розвитку культурних та мистецьких зв’язків між
прилеглими до області країн Євросоюзу – Угорщини, Румунії,
Словаччини, Польщі, а також Росії, Молдови, Грузії.
Засновниками фестивалю „Кришталеві грона” є
Виноградівська міська рада та Міська дитяча
громадська організація „Кришталеві грона”. Організаторами
фестивалю є управління культури і туризму Закарпатської
обласної державної адміністрації, Виноградівська районна
державна адміністрація, міський будинок культури.

24. Фестиваль проводиться за підтримки Міністерства культури і
туризму України.
Фестиваль проводиться щорічно з 24 по 29 серпня. Конкурсна
програма проходить в концертному залі Міського будинку культури,
нагородження та гала – концерт переможців - на сцені амфітеатру
парку культури ім . Перені.
Організацію та проведення фестивальних заходів здійснює
організаційний комітет та дирекція фестивалю, що затверджується
розпорядженням міського голови як засновника фестивалю.
До участі у роботі фестивалю запрошуються композитори, поети,
народні та заслужені артисти України, діячі вокального та
хореографічного мистецтв інших країн, директори фестивалів України
та зарубіжжя, зірки української естради.

25. В рамках фестивалю проводиться:
· міжнародний конкурс виконавців;
· вечір знайомств для учасників та гостей;
· розважальний шоу – конкурс „Міс” та „Міні – міс”
- „Кришталеві ґрона”
· екскурсії визначними місцями Виноградівщини;
· зустріч з керівництвом міста;
· виставка місцевих художників;
· виставка квітів;
· виставка творів народних умільців;
· майстер – клас членів журі та митців;
· творчі зустрічі з композиторами, поетами,
продюсерами;
· зустріч з директорами українських та
зарубіжних фестивалів вокального та хореографічного
мистецтва.

26. З АКАРПАТСЬКИЙ
МУЗИЧНИЙ МИСТЕЦЬКИЙ
І ТАНЦЮВАЛЬНИЙ
ФЕСТИВАЛЬ

27. Місце проведення фестивалю: село
Петрово Виноградівського району (на
території стадіону). Медіа-спонсор:
Kárpáti Igaz Szó.
Цей фестиваль один із перших
танцювальних фестивалів Закарпаття,
де представлені як і українські зірки, так
і зірки європейської сцени.
Фестиваль являє собою дійство на 4
дні з танцювальною та розважальною
програмою.
Тут можна побачити і почути рок і поп
– виконавців, а також кращих діджеїв.
На фестивалі організовуються художні
виставки в яких приймають участь
багато митців. Для придбання білетів є
можливість реєструватися на веб-
порталі www.kkktf.com.ua, також там
можна прочитати нову інформацію про
деталі організації фестивалю.

28. THE END
Над презентацією працювали:
Ромашов Й. В.
Меланчук С. С