2. Мабуть, кожна людина у світі вважає, що її місто або село, де
вона народилася, є найкращим куточком на землі. Та це й зрозуміло.
Адже це місце єдине, неповторне і найгарніше: воно збагатило її своєю
красою, знаннями, любов’ю. подарувало друзів. Тому кожна людина
має знати історію своєї родини, історію місця, де вона народилася.
історію своєї Батьківщини…
Дорогі друзі, ви гортаєте сторінки історії Новоселицької
бібліотеки – філії №36. Історія бібліотеки, як і історія села, розвивалася
ще з далеких сивочолих років.
Історія бібліотеки розпочинається з 1947 року. У Важкий
повоєнний період в час коли на Бесарабії був голод. Здійснилася
заповітна мрія новоселицької молоді відкрила двері невеличка
книгозбірня, яка налічувала 100 книг. Приміщення бібліотеки було
розміщене в старому панському будинку. Першим бібліотекарем була
Коцюруба Олена Василівна.
Одного весняного дня, далекого 1947 року на поріг сільської ради
ступила молода дівчина, яку направили з Кельменців , відкрити хату
читальню в Новоселиці. Зайшовши до тодішнього сільського голови
Гуцула Івана Петровича вона йому розказала про свої плани, а він не
міг збагнути, яка бібліотека, яка читальня, як в селі голод.
Із згадки очевидця Бузили Миколи (1923р.н.). Було дуже цікаво
приходити до клубу, а зразу заходити до бібліотеки книги стояли на двох
столах, і їх було не більше 100. Молодь приносила теж книги.
3. Олена Василівна записувала всіх у грубий зошит згадує одна із
перших читачок бібліотеки Побережник Маня Григорівна (1929р.). Ті
книги , що читала Маня Григорівна всі були позначені «Читала»
На той час бібліотеці дуже допомагала сільська артіль імені
«Молотова»,та «Свердлова»
Хочеться добрим словом згадати ще одну із засновниць нашої
бібліотеки це Беймо Зінаїда Елізарівна, яка прийняла бібліотеку в 1950
році. Приїхавши в село з міста по назначені чоловіка головним
агрономом в сортодільницю. Молодь та жителі села з задоволенням
відвідували сільську бібліотеку. Книжковий фонд налічував 250 книг.
Беймо З.Е. віддала великий відрізок свого життя, це роки коли робота
бібліотеки, будинку культури, школи, були об’єднанні однією метою –
підняти культуру села. При бібліотеці був створений драматичний
гурток, на чолі культурного життя села була молодь.
В 1957 році Новоселицьку бібліотеку прийшла на роботу молода
вродлива дівчина донька Зінаїди Елізарівни Елла і стала завідуючою
бібліотеки. Елла Констянтинівна народилася в 1937 році. В 1976 р.
сільську бібліотеку розміщують в новому приміщенні Будинку
культури.
Проте робота не обмежувалась видачею книг, оформленням
формулярів. Упродовж всіх цих років постійно організовуються
книжкові виставки, перегляди літератури, дні Інформації для
спеціалістів сільського господарства, виступає на сцені сільського
клубу як учасник драматичного гуртка, кожного ранку на фермах
заповнювала таблиці із соцзмагань, малювала зірки на комбайнах,
підраховуючи зібрані центнери і тони, організовувала виборчі кампанії.
Бібліотечній справі Елла Констянтинівна віддала 40 років,
почесний відмінник бібліотечної справи, людина з великої літери,її слово
було для мене, як молодого спеціаліста актуальне, і залишається тільки
пам'ять.
В 1960 році в бібліотеку прийшла на роботу Логінеско Марія
Володимирівна (1942 року народ.). Людина , яка більше 50 років свого
життя віддала бібліотечній справі.
1966 році після закінчення школи прийшла працювати в
бібліотеку Ткачук Людмила Євстратівна (1949 року народ.), молодь ще з
4. більшою охотою почала ходити до бібліотеки, яка пропрацювала чотири
роки і зразу пішла працювати секретарем сільської ради, де працювала
до 2003 року.
Елла Констянтинівна з колегою Ворожбит Любою Фомівною
Ворожбит Л.Ф.та Баркар Л.О.
5. 1972 році в бібліотеку прийшла на роботу Ворожбит Люба
Фомівна, з розповіді Елли Констянтинівни більше уваги зверталося на
роботу з дітьми.
1974 році бібліотечна родина збагатилася, ще на одного
працівника Грицененко Валентина Юрївна, яка була завзята до роботи.
Прививала велику любов юнацтво ви до рідної української мови, любов
до поезії, брала активну участь в художній самодіяльності села.
В 1982 році на роботу в бібліотеку прийшли Баркар Людмила
Олександрівна, Ткачук Родіка Іванівна, Ізборг Люба Василівна, Ряба
Ніна Василівна.
6. Книжковий фонд збільшувався за рахунок району та колгоспу.
Клуб «Краянин», який діє з 1990 року бере шевство над могилою
похоронених євреїв від рук анкаведистів.
1990 році до роботи приступила Олійник Ніна Василівна.
1995 році стала завідуючою бібліотеки – філії №36 с. Новоселиця.
Книжковий фонд систематично поповнюється новими книгами за
рахунок районного та обласного біб колектора.
7. Багато гарних новоселицьких людей виросло на азах нашої
бібліотеки.
Бібліотека покликана зберегти духовні і культурні надбання свого
села, своїх земляків і передати їх у спадок юним поколінням, виховуючи
їх на звичаях, традиціях рідного краю, щоб привити любов до рідної
землі та зберегти всі ті надбання людської праці минулих років для
майбутніх поколінь. Краєзнавча робота бібліотек и – це наша активна
діяльність із зібрання документів краєзнавчого змісту, розкриття таких
матеріалів у фондах бібліотек.
Краєзнавча інформація в бібліотеці є джерелом формування
національної свідомості, самосвідомості, виховання патріотичних
почуттів, розвитку допитливості.
8.
9. Мудрі люди вважають, що пізнання світу починається з книжкової
полиці бібліотеки. А пізнання сучасних українських бібліотек
починається з інформації, дізнайтеся про бібліотечні інновації та
діяльність нашої бібліотек.
Не маєш власного комп’ютера – не проблема. Відбулося урочисте
відкриття пункту вільного доступу до Інтернету. У рамках реалізації
програми “Бібліоміст” бібліотеки Кельменецького району і в тім числі
наша, попередньо захистивши свій проект, отримала 3 комп’ютери, 3
вебкамери, 1 сканер, 1 принтер, програмне забезпечення. І
найголовніше, користуватися послугами Інтернету відвідувачі
бібліотеки будуть безкоштовно.
В залі бібліотеки
14. До святкування дня 8-го березня організовуємо масові заходи спільно з
працівниками освіти, культури - «Чи можна забути ту пісню, що мати
співала мені».
Перегляд виставки «Сльоза омиває душу» та «Попіл Чорнобиля стукає в
наші серця» були присвячені Чорнобильській трагедії.
Постійно діє виставка «Козацькому роду – нема переводу».
До дня Перемоги організовано масовий захід - «Тих днів не змовкне
слава».
З питань краєзнавства діють експозиції, які складаються з газетних
вирізок:
- Мій край – це серця пристань.
- Ти моє село, для мене ти єдине.
Масові заходи бібліотеки сприяють духовному зростанню читачів –
дітей. З року в рік проводиться вшанування людей праці.
До Дня Незалежності України бібліотека бере участь в районних
заходах: представлення світлиці, виставка хлібопекарських виробів,
виставка ручної вишивки.
Бібліотека – учасниця акції «Подаруй бібліотеці книгу» та «Поверни
бібліотеці книгу».
Сьогодні основними напрямами роботи бібліотеки є відродження
духовності, збереження пам’яті про жертв Голодомору, про загиблих
односельців на фронтах ВВв ,учасників АТО, виховання дітей в любові
та поваги до свого народу, поваги до історії, культури України, народних
звичаїв традицій, обрядів, дбайливого ставлення до рідної землі,
сприяння розвитку творчих можливостей кожного читача. Значне місце
в роботі бібліотеки належать популяризації творів українських
письменників та поетів, краєзнавчої літератури.
15.
16. Вся робота націлена на те, щоб читачі більше дізнавалися один
про одного, юнацтво та школярі знало історію своєї малої Батьківщини,
були її патріотами, з повагою та шаною ставились до людей похилого
віку.
Цікавий
матеріал зібрано в тематичних папках, які поповнюються протягом
багатьох років. Серед них:
§ «Народні звичаї та обряди»
§ «Історія мого села»
§ «Знатні люди мого села»
§ «Спогади ветеранів Великої Вітчизняної війни»
§ «Голод 1946 -1947 років у моєму селі»
17. В бібліотеці читачі можуть знайти потрібну інформацію для написання
творів та рефератів.
Головне завдання яке ставить перед собою бібліотека - своєчасно і
якісно задовольнити запити читачів.
Важливим завданням сьогодення є екологічне
виховання підростаючого покоління, збереження здоров’я
нації, особливо молоді. Запобігати поширенню шкідливих
звичок серед молоді.
18. Пісня згуртувала колектив в одну сім'ю, у будь-яку пору року
поспішають учасники колективу на репетиції, і у вечірній тиші чути
перегук пісень, коли вони розходяться додому.
Бібліотека – там казка, історія та реальність живуть поряд…
Наша сільська бібліотека - це своєрідний «музей» не тільки
різножанрової художньої, наукової літератури, але й багатого
ілюстративного матеріалу з історії України та рідної
Буковини.
19. За участю школярів проходять цікаві тематичні ранки,
обговорення книг, організація виставок, підготовка і проведення вистав
лялькового театру.
Свято хліборобських родин (Кушніра А.В., Рогозняк В.В.,
Ткачук Д.В., Рогозняк М.В., Казимір В.Р.)
День українського воїна. Матері солдатів, які служать в АТО.
20. День воїна інтернаціоналіста в бібліотеці
При бібліотеці працює клуб за інтересами «Краянин», до складу якого
входять 14 учасників, в якому вивчається історична минувшина, звичаї
та традиції українського народу.
В бібліотеку записалось і відвідує 550 користувачі.
Влучно вписується в інтер’єр бібліотеки дитячий куточок з назвою
«Казкова фантазія», який оформлено за допомогою сільських
відвідувачів бібліотеки Брагар Іванки та Тофан Каріни.
Оформлення бібліотеки вражає своєю неординарністю. Це і дитячі
малюнки та вироби з паперу (орігамі), витинанки; книжкові виставки;
21. виставки художньої вишивки Світлани Мосяндз, , Ніни Федун, Кушнір
Галини, Токар Світлани.яскраво оформлені тематичні полички, які
несуть інформаційний характер.
Бібліотека займається краєзнавчою роботою. Зокрема, зібрано
матеріали і упорядковано історію рідного села; записано свідчення
учасників аварії на ЧАЕС, учасників бойових дій на території інших
держав та воїнів-афганців. В даний час ведеться збір інформації,
документів, фотографій для написання літопису родини.
Саме у бібліотеці панує приязнь і душевний затишок,
доброзичливість і взаєморозуміння. Недарма ще в Стародавньому світі
бібліотека називалась красиво «Аптека душі » або «Притулок мудрості».
Свято Нового року
22. 25 річчя Гімну України
Бібліотека докладає зусилля, щоб стати центром духовної культури
та організації дозвілля мешканців села, приділяє увагу вивченню історії
рідного краю, людям, сьогоденню.
Успіх нашої бібліотеки багато в чому залежить від бібліотекарів. І
там де працюють творчі, захоплені, віддані справі люди, які роблять усе
можливе і неможливе, там діти з самого раннього дитинства будуть
любити свій рідний краю, його людей, будуть шанувати працю старших
поколінь, збережуть все те цінне, що створено нелегкою працею їх
земляків.
23. Спільними зусиллями бібліотекаря, вчителів, сім’ї дадуть гарні
результати і діти будуть любити свою Батьківщину і дбайливо
ставитись до рідного краю.