Методика роботи з Краєзнавчими документами: критерії відбору, науково-бібліографічне опрацювання
•
2 likes•4,086 views
ТОУНБ, 5.11.2018, обласний семінар бібліографів центральних бібліотек ЦБС та бібліотек об’єднаних територіальних громад "Традиційні та інноваційні форми бібліографічного обслуговування"
Recommended
Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
More from Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
More from Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека (20)
Методика роботи з Краєзнавчими документами: критерії відбору, науково-бібліографічне опрацювання
- 1. МЕТОДИКА РОБОТИ З КРАЄЗНАВЧИМИ ДОКУМЕНТАМИ: КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ, НАУКОВО- БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ТОУНБ, Іванків М. І. Тернопіль, 2018
- 2. Напрями робота з документами, зв’язаними з краєм змістом незалежно від мови, місця видання чи виготовлення (краєзнавчими документами); робота з виданнями, зв’язаними з краєм походженням, опублікованими на території краю, незалежно від змісту, виду, способу видання, мови.
- 3. Критерії відбору краєзнавчих документів
- 4. Критерії якості краєзнавчих ресурсів • унікальність • повнота • достовірність інформації • оперативність • багатоаспектність • структурованість
- 5. Види опрацювання краєзнавчих документів поточне ретроспективне
- 6. Загальні вимоги до АСО КД Нормативні документи для створення бібліографічного запису: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання ГОСТ 7.80: 2000 Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги і правила складання ДТСУ 3582-2013 Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила.
- 9. Анотація коротка характеристика документа з точки зору його призначення, змісту, виду, форми та ін. особливостей. Заголовок та анотація дають вичерпну інформацію про публікацію. відомості про автора вид документа предмет (основна тема) місце (територіальний аспект) час (хронологічний аспект) Елементи анотації
- 10. «Не» при анотуванні не вказувати відомості, які відображені в БО, не використовувати шаблонні словосполучення (автор розповідає, збірник містить, в статті повідомляється...), бажано не використовувати дієслова, не вживати синтаксичних конструкцій, підрядних речень, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів, не використовувати архаїчну, розмовну і оцінювальну лексику
- 11. ІТ в краєзнавчій діяльності: Індексування Індексування – вираження змісту документа чи інформаційного запиту на інформаційно-пошуковій мові (ІПМ) робить БЗ повнішим збільшує його пошукові можливості забезпечує вищу результативність пошуку підвищує оперативність надання інформації
- 12. Предметизація КД (Індексування) Предметні рубрики Географічні рубрики Хронологічні рубрики Персоналії Ключові слова Особливості • застосування складних ПР • обов’язкове зазначення Географічних назв (ГР) • застосування повних (без скорочень) назв організацій, установ краю
Editor's Notes
- Краєзнавча бібліотечна діяльність –професійна діяльність бібліотек із забезпечення і розвитку потреб в краєзнавчій інформації, обов’язковий та пріоритетний напрямок роботи всіх публічних бібліотек. Одним із видів цієї діяльності є бібліографічна робота з краєзнавчими ресурсами, які розглядаються як унікальне особливо цінне джерело інформації, оскільки в них з максимальною повнотою відображається різноманітній видовий склад документів про край і документів, виданих в краї.
- Робота з краєзнавчими ресурсами ведеться у таких напрямках: – робота з документами, зв’язаними з краєм змістом незалежно від мови, місця видання чи виготовлення (краєзнавчими документами); робота з виданнями, зв’язаними з краєм походженням, опублікованими на території краю, незалежно від змісту, виду, способу видання, мови (місцевими виданнями). Робота з краєзнавчими документами дозволяє використовувати краєзнавчі знання в сучасній практичній, науковій, освітній діяльності, формує документну базу для майбутніх історичних досліджень. Робота з виявлення, акумуляції, зберігання і бібліографічного відображення місцевих видань сприяє створенню репертуару місцевого друку, створює джерельну базу для краєзнавчої діяльності.
- Для забезпечення якості КДБ роботи суттєве значення має відбір документів. Критеріями відбору документа є його краєзнавча цінність, тобто наукова, історична або практична цінність , подає описувати подій, факти, явища регіону, зумовлені його природними особливостями, історичним розвитком, станом економіки і культури. Таким чином, відібраний матеріал повинен відповідати головним вимогам: містити відомості про край (область), які мають суспільно-політичне, історичне та наукове значення; відтворювати нові явища в житті області (демократичні перетворення в суспільному житті, розвиток економіки, науки і культури; вміщувати конкретні фактичні, або підсумкові статистичні чи інші дані.
- Критерії якості краєзнавчих ресурсів: унікальність, відображених матеріалів (книги, статті, плакати, листівки, карти, іконографічний матеріал, електронні видання) повнота відображення першоджерел (максимально повне відображення краєзнавчих документів і місцевих видань; достовірність інформації (БО згідно державних стандартів оперативність поданої інформації; багатоаспектне розкриття змісту (використання індексів, ПР, ГР, кс, персоналій, анотацій); структорованість інформації.
- Поcлідовність опрацювання КД поточне – нових документів, що надходять у фонд бібліотеки ретроспективне – в процесі якого використовуються додаткові джерела про наявність краєзнавчої інформації
- Загальні вимоги до АСОД КД, які сприяють їх доступному, повному, якісному їх пошуку і використанню: - опис де візу - повнота БО (використання всіх обов’язкових і факультативних елементів) у відповідності з вимогами діючих стандартів та правил каталогізації; - наявність анотації у всіх випадках, коли назва не розкриває змісту документа індексування змісту документа. В ролі обов’язкового інструмента індексування змісту краєзнавчих документів застосовується предметизація.
- В результаті аналізу ми отримуємо текст (по-суті, готову анотацію): одне чи декілька речень, які в сукупності відображають весь суттєвий зміст конкретного документа
- Оцінюючи достатньо високо пошукові можливості ЕКК, консервація карткового каталога недоцільна через недостатню матеріально-технічну базу бібліотеки і наявність значної частки користувачів з недостатнім навиками пошуку інформації. При використанні електронних технологій ускладнюється процес створення БЗ, більше затрачається часу для створення пошукового образу документа і формування його пошукових ознак. Поряд з традиційною аналітико-синтетичною обробкою документа здійснюється доопрацювання БЗ (індексування: створення предметних та географічних рубрик, Персоналій, формування ключових слів, анотування.
- Предметизація краєзнавчої інформації здійснюється за загальними принципами. До специфічних особливостей предметизації краєзнавчих документів належить застосування складних ПР; застосування повних (без скорочень) назв організацій краю; обов’язкове зазначення Географічних назв Суть предметизації в аналізі документа, визначенні предмета, виборі терміну індексування і формулювання предметної рубрики з метою здійснення ефективного інформаційного пошуку Застосування електронних технологій в краєзнавчій діяльності, ускладнення аналітико-синтетичної обробки краєзнавчої інформації вимагає зміни рівня знань, вмінь і навиків спеціалістів бібліотек. Таким чином БЗ стає повнішим, збільшуються його пошукові можливості, зростає результативність та оперативність надання інформації користувачеві.